Постанова

від 17.11.2023 по справі 925/351/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року м. Харків Справа № 925/351/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву Фізичної особи-підприємця Лищенка Юрія Петровича, м. Черкаси,

про ухвалення додаткового рішення

у справі №925/351/23

за позовом: Фізичної особи-підприємця Лищенка Юрія Петровича, м. Черкаси,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТЕКНОЛОДЖИЗ", м.Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ФОП Лищенко Ю.П. звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою до ТОВ "ЕКО ТЕКНОЛОДЖИЗ" про стягнення з відповідача 91932,02грн, з яких 90000,00грн - сума заборгованості за договором, 1355,04грн - інфляційні втрати, 576,98грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 у справі №925/351/23 позов ФОП Лищенка Ю.П. задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ЕКО ТЕКНОЛОДЖИЗ" на користь ФОП Лищенка Ю.П. суму заборгованості за договором у розмірі 90000,00грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 2627,59грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ТОВ "ЕКО ТЕКНОЛОДЖИЗ", в якій скаржник просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 у справі №925/351/23 та ухвалити нове рішення з урахуванням викладених в апеляційній скарзі обставин.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі №925/351/23 апеляційну скаргу ТОВ "ЕКО ТЕКНОЛОДЖИЗ" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 у справі №925/351/23 залишено без змін.

07.11.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ФОП Лищенка Ю.П. засобами поштового зв`язку надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (передано до пересилання 03.11.2023), в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі №925/351/23 за позовом ФОП Лищенка Ю.П. до ТОВ "ЕКО ТЕКНОЛОДЖИЗ" про стягнення коштів, яким стягнути з відповідача на користь позивача вартість понесених витрат на професійну правничу допомогу за послуги, надані у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10000,00грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем додано копію договору про надання юридичних послуг від 20.02.2023 б/н, копію акта від 03.11.2023 приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання адвокатом правничої (правової) допомоги від 20.02.2023, розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом Східним апеляційним господарським судом судової справи за участі ФОП Лищенка Ю.П.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 прийнято заяву ФОП Лищенка Ю.П. про ухвалення додаткового рішення до розгляду. Розгляд заяви ухвалено здійснити в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи. Встановлено ТОВ "ЕКО ТЕКНОЛОДЖИЗ" строк для подання пояснень, заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення, з доказами надсилання їх копії заявнику до 16.11.2023 (кінцева дата надходження безпосередньо до суду).

У зв`язку з перебуванням судді Здоровко Л.М. та судді Лакізи В.В. на навчанні з 13.11.2023 по 17.11.2023 керівником апарату суду на підставі розпорядження від 15.11.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2023 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 направлена до Електронного кабінету представника позивача адвоката Горобець С.О. 08.11.2023 о 02:06 годині.

З комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та відомостей із веб-сайту АТ "Укрпошта" вбачається, що копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 засобами поштового зв`язку ФОП Лищенком Ю.П. отримана 14.11.2023, ТОВ "ЕКО ТЕКНОЛОДЖИЗ" - 15.11.2023.

Крім того, з метою належного повідомлення учасників справи про прийняття до розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення Східним апеляційним господарським судом направлено копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 на електронні адреси: ФОП Лищенка Ю.П. - trans2016@ukr.net (зазначена у заяві про ухвалення додаткового рішення); ТОВ "ЕКО ТЕКНОЛОДЖИЗ" - Snezhana.sh@eco-t.eu та представника ТОВ "Еко Теколоджиз" адвоката Сидоренка Д.В. - sydorenko.dmitriy90@gmail.com (вказані електронні адреси зазначені в апеляційній скарзі).

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від учасників справи до суду не надходило.

Жодних пояснень, заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення від відповідача до Східного апеляційного господарського суду не надходили.

Враховуючи зазначене, судова колегія здійснює розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення за наявними матеріалами справи.

Розглянувши заяву ФОП Лищенка Ю.П. про ухвалення додаткового рішення, судова колегія зазначає про таке.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що між позивачем та адвокатом укладено договір про надання професійної правничої допомоги, орієнтовні витрати за яким складуть 10000,00грн.

Також у відзиві зазначено, що остаточний розрахунок понесених витрат на професійну правничу допомогу разом із доказами їхньої оплати буде подано в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом 5 днів після ухвалення рішення по справі.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Постанова Східного апеляційного господарського суду у справі №925/351/23 прийнята та підписана від 30.10.2023.

Із заявою про ухвалення додаткового рішення позивач звернувся засобами поштового зв`язку 03.11.2023.

Отже, позивач звернувся з вказаною заявою в межах встановленого законом строку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту надання правничої допомоги позивачем до відзиву від 20.09.2023 надано копію ордера на надання правничої (правової) допомоги від 20.09.2023 серії СА №1064797, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від16.11.2016 серії ЧК №000665.

Відповідно до ордера про надання правничої (правової) допомоги від 20.09.2023 серії СА №1064797 адвокатом Горобець Сергієм Олександровичем надається правнича допомога ФОП Лищенку Ю.П. у Східному апеляційному господарському суді.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правничої допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28, 29 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункти 19, 20 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.

Верховний Суд у постанові від 18.12.19 у справі № 522/17845/15-ц зауважив, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару. Верховний Суд зазначив, що визнаним міжнародним стандартом здійснення адвокатської діяльності є принципи чесності та добропорядної репутації адвоката, який відображений в етичних кодексах поведінки адвокатів та який розповсюджується на всі напрями професійної діяльності адвоката. Договір про надання правової допомоги має відповідати вимогам Закону та Правилам адвокатської етики, а також визнаним міжнародним та національним стандартам надання правової допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання юридичних послуг від 20.02.2023, укладеного між ФОП Лищенко Ю.П. (замовником) та адвокатом Горобець Сергієм Олександровичем (виконавцем), виконавець в обсязі і на умовах відповідно до умов даного договору надає замовнику юридичні послуги, визначені п. 1.2 договору. Для виконання умов цього договору замовник наділяє виконавця правом представляти його інтереси у всіх державних, комунальних, приватних та громадських установах, підприємствах та організаціях, бути представником в судах України (всіх інстанцій), в тому числі, в районних судах, апеляційних судах, у господарських судах всіх інстанцій, адміністративних судах (всіх інстанцій), у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у Міністерстві юстиції України та його структурних підрозділах, в органах нотаріату, перед фізичними та юридичними особами, податковими органами, у відділеннях поштового зв`язку, в органах Національної поліції України будь-яких, управліннях поліції, в прокуратурах всіх рівнів (в тому числі в Генеральній прокуратурі), в Службі Безпеки України (в Головному управлінні у м. Києві та Київської області та в будь-яких інших територіальних управліннях), Національному антикорупційному бюро України (його відділах та управліннях), в інших органах досудового розслідування, а також у відносинах з будь-якими іншими органами державної влади.

Пункт 1.2 в договорі про надання юридичних послуг відсутній.

Пунктом 4.1 договору визначено, що загальна вартість наданих послуг за даним договором та порядок її нарахування фіксується актом приймання - передачі виконаних робіт, який є додатком до вказаного договору та підтвердженням виконаних робіт за вказаним договором. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця упродовж 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт. У будь-якому випадку замовник зобов`язується відшкодувати адвокату всі понесені останнім фактичні витрати у зв`язку з виконанням даного договору (зокрема, але не виключно: вартість послуг поштового зв`язку, судові збори, нотаріальні послуги тощо).

Згідно з п. 6.1 договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до моменту винесення судом першої інстанції остаточного рішення по справі.

Положеннями п. 6.2 договору визначено, якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору. Зміни до цього договору набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у чинному законодавстві України.

Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами (п. 8.5 договору).

Тобто, як вбачається зі змісту договору в ньому не визначено ні вартості правничої допомоги адвоката, ні порядку визначення розміру наданих послуг та виконаних робіт (фіксований чи погодинна оплата), не зазначено вартості 1 години роботи адвоката.

При цьому, умовами договору про надання юридичних послуг від 20.02.2023 визначено, що він діє до моменту винесення судом першої інстанції остаточного рішення по справі (п. 6.1 договору).

Отже, умови договору передбачають надання адвокатом послуг під час розгляду справи судом першої інстанції.

Рішення Господарського суду Харківської області у справі №925/351/23 ухвалено 06.07.2023.

В той же час, заявник просить відшкодувати йому витрати на правничу допомогу, що надавалася у суді апеляційної інстанції, зокрема, написання відзиву на апеляційну скаргу, дослідження судової практики у подібних спорах.

Жодних додатків до договору про надання юридичних послуг від 20.02.2023 щодо продовження строку його дії на час розгляду справи судом апеляційної інстанції матеріали справи не містять.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 03.11.2023 відповідно до договору про надання адвокатом правничої (правової) допомоги від 20.02.2023, виконавець з 06.07.2023 по 30.10.2023 надав замовнику послуги відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги від 20.02.2023 (далі-договір), а замовник прийняв надані послуги пов`язані із захистом порушеного права замовника. Зокрема, вартість надання послуги адвокатом складається з наступного та встановлюється з розрахунку 2000грн за 1год: надання послуг у апеляційному провадженні (написання відзиву на апеляційну скаргу, дослідження судової практики у подібних спорах) - 5 год 00 хв. Вартість послуг за період, вказаний у п.1 цього акту, становить 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Тобто, вказаний акт укладений відповідно до договору про надання адвокатом правничої (правової) допомоги від 20.02.2023, в той час як до матеріалів справи надано договір про надання юридичних послуг від 20.02.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Судова колегія зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Така позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №906/598/19, додатковій постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №915/324/20.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

В той же час, випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

В такому разі, суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Дослідивши матеріали, надані представником позивача на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовленого та поданого до суду позивачем процесуального документу, його значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу ФОП Лищенка Ю.П. не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції позивачем наданий лише відзив на апеляційну скаргу, який містить всього три сторінки, перша з якого складається з реквізитів сторін, остання - із заяви про стягнення витрат на правову допомогу та пояснення щодо строку звернення з відзивом, тобто не стосуються суті спору, позиція позивача на час розгляду апеляційної скарги ТОВ "ЕКО ТЕКНОЛОДЖИЗ" залишалася незмінною в порівнянні з позицією, викладеною у суді першої інстанції, заперечення позивача щодо заявленої відповідачем апеляційної скарги викладені виключно на одній сторінці відзиву, не містять посилань на норми матеріального права чи судову практику, представник позивача також представляв інтереси позивача у суді першої інстанції та готував позовну заяву, а отже, підготовка до розгляду справи у суді апеляційної інстанції не потребувала значних затрат часу, зокрема, аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних витрат часу та зусиль, зокрема, щодо аналізу судової практики, не потребувало повторного аналізу правовідносин між сторонами, котрі виникли під час виконання договору оренди вантажного автомобіля з екіпажем, спір, що виник між ФОП Лищенком Ю.П. та ТОВ "ЕКО ТЕКНОЛОДЖИЗ" є незначної складності, а тому витрати часу на складання такого відзиву (5 годин) для досвідченого та кваліфікованого адвоката є неспівмірними зі складністю справи.

Разом з тим, враховуючи, що договір про надання юридичних послуг від 20.02.2023 втратив чинність 06.07.2023, а саме з моменту винесення судом першої інстанції остаточного рішення по справі, як то передбачено п. 4.1 договору, та між замовником та адвокатом не укладалися додаткові угоди щодо продовження строку дії договору, судова колегія дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу за послуги, надані у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10000,00грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Лищенка Юрія Петровича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за послуги, надані у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10000,00грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя І.В. Тарасова

Суддя В.О. Фоміна