Ухвала

від 16.11.2023 по справі 465/2267/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/2267/17 Головуючий у 1 інстанції Масендич В.В.

Провадження № 22-з/811/297/23 Доповідач в 2-й інстанції Крайник Н. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

розглянувши заяву Львівської міської радипро забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 17 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Статок Плюс», Приватного підприємства «Галзахід Плюс», Приватного підприємства «Техне Сімс» та ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Львівського апеляційного суду перебуває справа № 465/2267/17 за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 17 липня 2017 року, якою визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 (по умовах мирової угоди - Позивач), Приватним підприємством «Статок Плюс» (по умовах мирової угоди - Відповідач 1), приватним підприємством «Галзахід Плюс» (по умовах мирової угоди - Відповідач 2), Приватним підприємством «Техне Сімс» (по умовах мирової угоди - Відповідач 3) та ОСОБА_2 (по умовах мирової угоди - Відповідач 4), згідно якої:

1. Відповідач-1 визнає свій борг перед Позивачем в сумі 184 700 (сто вісімдесят чотири тисячі сімсот) гривень.

2. У зв`язку з неможливістю сплати Відповідачем-1 та Відповідачем-4 Позивачу 184700 гривень боргу за договором позики від 18 квітня 2016 року Відповідач-1 в рахунок погашення такого боргу передає, а Позивач приймає у власність належні Відповідачу-1 на праві власності нежитлову будівлю магазину, позначену в технічному паспорті літ. «Б-1» загальною площею 165,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

3. У зв`язку з укладенням мирової угоди визнано за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на нежитлову будівлю магазину, позначену в технічному паспорті літ. «Б-1» загальною площею 165,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Відповідач-2 визнає свій борг перед Позивачем в сумі 195 125 (сто дев`яносто п`ять тисяч сто двадцять п`ять) гривень.

5. У зв`язку з неможливістю сплати Відповідачем-2 та Відповідачем-4 Позивачу 195 125 гривень боргу за договором позики від 11 лютого 2016року Відповідач-2 в рахунок погашення такого боргу передає, а Позивач приймає у власність належні Відповідачу-2 на праві власності будівлю автомийки з нежитловими приміщеннями, позначену в технічному паспорті літ. «А-1» загальною площею 222,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ; нежитлову будівлю, позначену в технічному паспорті літ. «А-1» загальною площею 35,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлову будівлю магазину загальною площею 130,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 ;

6. У зв`язку з укладенням мирової угоди визнано за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на:

- будівлю автомийки з нежитловими приміщеннями, позначену в технічному паспорті літ. «А-1» загальною площею 222,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ;

- нежитлову будівлю, позначену в технічному паспорті літ. «А-1» загальною площею 35,2 кв.м за адресою АДРЕСА_3 ;

- нежитлову будівлю магазину загальною площею 130,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 .

7. Відповідач-3 визнає свій борг перед Позивачем в сумі 176 500 (сто сімдесят шість тисяч п`ятсот) гривень.

8. У зв`язку з неможливістю сплати Відповідачем-3 та Відповідачем-4 Позивачу 176 500 гривень боргу за договором позики від 10 травня 2016 року Відповідач-3 в рахунок погашення такого боргу передає, а Позивач приймає у власність належні Відповідачу-3 на праві власності нежитлову будівлю, позначену в технічному паспорті літ. «А-1»; «Б-1» загальною площею 208,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_5 .

9. У зв`язку з укладенням мирової угоди визнано за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на нежитлову будівлю, позначену в технічному паспорті літ. «А-1»; «Б-1» загальною площею 208,5 кв.м за адресою АДРЕСА_5 справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Статок Плюс», Приватного підприємства «Галзахід Плюс», Приватного підприємства «Техне Сімс» та ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

У жовтні 2023 року Львівська міська рада подала до суду заяву, яка зареєстрована судом 15.11.2023 року, про забезпечення позову у виді заборони сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України) вчиняти будь-які реєстраційні дій щодо:

нежитлових приміщень магазину під літ. «Б-1» загальною площею 165,6 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 1098520746101;

нежитлової будівлі під літ. «А-1»: «Б-1» загальною площею 208,5 кв.м за адресою АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна 1098507346101;

нежитлової будівлі загальною площею 130,5 кв.м за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна 1139606846101;

нежитлової будівлі під літ. «А-1» загальною площею 35,2 кв.м за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна 1135087446101;

автомийки з нежитловими приміщеннями під літ «А-1» загальною площею 222,7 кв.м за адресою АДРЕСА_2 реєстраційний номер майна 1159476446101.

У заяві про забезпечення позову Львівська міська рада зазначила, що в результаті укладених сторонами спору правочинів щодо спірного майна за адресами: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та АДРЕСА_1 , Львівська міська рада позбавлена можливості використовувати та розпоряджатися належними їй на праві власності земельними ділянками за зазначеними адресами, на яких знаходяться об`єкти, що перебувають у власності відповідачів. Заявник вважає, що незастосування заходів забезпечення позову у виді заборони сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти дії щодо спірного майна призведе до утруднення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду у даній справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про забезпечення позову, колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно п.7 ч.1 ст. 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

У частинах першій, другій статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що «забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

Враховуючи, що з заявою про забезпечення позову звернулася Львівська міська рада, яка не є позивачем у даній справі, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

За наведених обставин, у задоволенні заяви Львівської міської ради про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149, 150, п. 7 ч. 1 ст. 365 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви Львівської міської ради про забезпечення позову у справі № 465/2267/17 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Статок Плюс», Приватного підприємства «Галзахід Плюс», Приватного підприємства «Техне Сімс» та ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до положень ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 16 листопада 2023 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра