Ухвала

від 10.09.2024 по справі 465/2267/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 465/2267/17

провадження № 61-12343ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Статок Плюс», приватного підприємства «Галзахід Плюс», приватного підприємства «Техне Сімс», ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП «Статок Плюс», ПП «Галзахід Плюс», ПП «Техне Сімс» та ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з ПП «Галзахід Плюс» та ОСОБА_2 солідарно 190 625,00 грн боргу та 4 500,00 грн інфляційних втрат, стягнути з ПП «Стататок Плюс» та ОСОБА_2 солідарно 177 500,00 грн боргу та 7 200,00 грн інфляційних втрат, стягнути з ПП «Техне Сімс» та ОСОБА_2 солідарно 175 000,00 грн боргу та 1 500,00 грн інфляційних втрат.

17 липня 2017 року ОСОБА_1 , ПП «Статок Плюс», ПП «Галзахід Плюс», ПП «Техне Сімс» та ОСОБА_2 подали до суду заяву про визнання мирової угоди, в якій просили визнати мирову угоду від 17 липня 2017 року, яка укладена між ОСОБА_1 , ПП «Статок Плюс», ПП «Галзахід Плюс», ПП «Техне Сімс» та ОСОБА_2 та закрити провадження у справі у зв`язку з врегулювання спору шляхом взаємних поступок.

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 17 липня 2017 року визнано мирову угоду, яка укладена між ОСОБА_1 (по умовах мирової угоди - позивач), ПП «Статок Плюс» (по умовах мирової угоди - відповідач 1), ПП «Галзахід Плюс» (по умовах мирової угоди - відповідач 2), ПП «Техне Сімс» (по умовах мирової угоди - відповідач 3) та ОСОБА_2 (по умовах мирової угоди - відповідач 4), згідно якої:

1. Відповідач - 1 визнав свій борг перед позивачем в сумі 184 700,00 грн;

2. У зв`язку з неможливістю сплати відповідачем - 1 та відповідачем - 4 позивачу 184 700,00 грн боргу за договором позики від 18 квітня 2016 року відповідач - 1 в рахунок погашення такого боргу передає, а позивач приймає у власність належні відповідачу - 1 на праві власності нежитлову будівлю магазину, позначену в технічному паспорті літ. «Б-1» загальною площею 165,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;

3. У зв`язку з укладенням мирової угоди визнано за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на:

- нежитлову будівлю магазину, позначену в технічному паспорті літ. «Б-1» загальною площею 165,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Відповідач - 2 визнав свій борг перед позивачем в сумі 195 125,00 грн;

5. У зв`язку з неможливістю сплати відповідачем - 2 та відповідачем - 4 позивачу 195 125,00 грн боргу за договором позики від 11 лютого 2016 року відповідач - 2 в рахунок погашення такого боргу передає, а позивач приймає у власність належні відповідачу - 2 на праві власності будівлю автомийки з нежитловими приміщеннями, позначену в технічному паспорті літ. «А-1» загальною площею 222,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлову будівлю, позначену в технічному паспорті літ. «А-1» загальною площею 35,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлову будівлю магазину загальною площею 130,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 ;

6. У зв`язку з укладенням мирової угоди визнано за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на:

- будівлю автомийки з нежитловими приміщеннями, позначену в технічному паспорті літ. «А-1» загальною площею 222,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлову будівлю, позначену в технічному паспорті літ. «А-1» загальною площею 35,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 ;

- нежитлову будівлю магазину загальною площею 130,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 ;

7. Відповідач - 3 визнав свій борг перед позивачем в сумі 176 500,00 грн;

8. У зв`язку з неможливістю сплати відповідачем - 3 та відповідачем - 4 позивачу 176 500,00 грн боргу за договором позики від 10 травня 2016 року відповідач - 3 в рахунок погашення такого боргу передає, а позивач приймає у власність належні відповідачу - 3 на праві власності нежитлову будівлю, позначену в технічному паспорті літ. «А-1»; «Б-1» загальною площею 208,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_5 ;

9. У зв`язку з укладенням мирової угоди визнано за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на :

- нежитлову будівлю, позначену в технічному паспорті літ. «А-1»; «Б-1» загальною площею 208,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_5 ;

10. Понесені позивачем судові витрати відповідачами не відшкодовуються;

11. Інших претензій стосовно позовних вимог, які є предметом позову по даній справі Сторони одна до одної не мають;

12. Дана мирова угода підписана сторонами добровільно, не порушує прав та інтересів сторін чи інших осіб. Наслідки укладення і визнання судом мирової угоди та закриття провадження у справі у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди, передбачені статтею 206 ЦПК України сторонам зрозумілі.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Статок Плюс», ПП «Галзахід Плюс», ПП «Техне Сімс» та ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики закрито.

Постановою Львівського апеляційного суду від 25 червня 2024 року апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено. Ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 17 липня 2017 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

06 вересня 2024 року ОСОБА_3 , який діє від імені ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 25 червня 2024 року в указаній вище справі.

У відкритті касаційного провадження на постанову Львівського апеляційного суду від 25 червня 2024 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди слід відмовити з таких мотивів.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу (частина перша статті 406 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України).

Оскарження ухвали щодо затвердження мирової угоди передбачено пунктом 11 частини першої статті 353 ЦПК України.

Постанова апеляційного суду за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди не може бути переглянута судом касаційної інстанції, оскільки відповідна ухвала місцевого суду переглядалася в апеляційному порядку на підставі пункту 11 частини першої статті 353 ЦПК України, яка відсутня в переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх апеляційного перегляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

За таких обставин, з урахуванням вказаних норм процесуального права, оскаржене судове рішення в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржена постанова Львівського апеляційного суду від 25 червня 2024 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

Разом з тим, постанова Львівського апеляційного суду від 25 червня 2024 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у цій справі за приписами пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що вона не містить посилань на неправильність та незаконність судового рішення в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у даній справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи, що заявник не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 25 червня 2024 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження, а тому скарга в цій частині підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 389, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 25 червня 2024 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Статок Плюс», приватного підприємства «Галзахід Плюс», приватного підприємства «Техне Сімс», ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 25 червня 2024 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Статок Плюс», приватного підприємства «Галзахід Плюс», приватного підприємства «Техне Сімс», ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров