Ухвала

від 16.11.2023 по справі 910/8002/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.11.2023Справа № 910/8002/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву представника фізичної особи - підприємця Врищ Максима Івановича про скасування судового наказу у справі №910/8002/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" (03026, місто Київ, Столичне шосе, будинок 103, корпус 1, поверх 9, код ЄДРПОУ 31316718) до фізичної особи - підприємця Врищ Максима Івановича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з фізичної особи - підприємця Врищ Максима Івановича заборгованості за договором про надання послуг № К-31 від 10.07.2019 в розмірі 225326,56 грн.,

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

22.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою до фізичної особи - підприємця Врищ Максима Івановича про стягнення з фізичної особи - підприємця Врищ Максима Івановича заборгованості за договором про надання послуг № К-31 від 10.07.2019 в розмірі 225326,56 грн.

25.07.2023 року Господарським судом міста Києва у складі судді Демидова В.О. видано судовий наказ № 910/8002/23 про стягнення з фізичної особи - підприємця Врищ Максима Івановича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" (03026, місто Київ, Столичне шосе, будинок 103, корпус 1, поверх 9, код ЄДРПОУ 31316718) заборгованість у розмірі 225326 (двісті двадцять п`ять тисяч триста двадцять шість) грн 56 коп. та 268 (двісті шістдесят вісім) грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

06.11.2023 року через відділ діловодства суду від представника фізичної особи - підприємця Врищ Максима Івановича надійшла заява про скасування судового наказу у справі №910/8002/23.

Ухвалою суду від 08.11.2023 заяву представника фізичної особи - підприємця Врищ Максима Івановича про скасування судового наказу у справі №910/8002/23 та додані до неї документи - повернуто без розгляду з підстав неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу.

14.11.2023 через від представника фізичної особи - підприємця Врищ Максима Івановича надійшла заява про поновлення строку та скасування судового наказу у справі №910/8002/23 (надіслана засобами поштового зв`язку 10.11.2023).

В обґрунтування поданої заяви про поновлення строку боржнику на подання заяви про скасування судового наказу заявник зазначає, що копії судового наказу, заяви та доданих до неї документів було отримано під час ознайомлення з матеріалами справи представником Боржника 19.10.2023 року.

Окрім того представник зазначає, що боржник (заявник) Врищ М.І. в застосунку «Дія» ознайомився 09.11.2023 року з ухвалою Господарського суду м. Києва про повернення заяви без розгляду, оскільки в заяві про скасування судового наказу відсутні відомості в частині відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету та невірно вказано ідентифікаційний код Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА".

У своїх поясненнях представник заявника зазначає, що зазначення невірного ідентифікаційного коду Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" 313167116014 є виключно технічною помилкою, опискою.

Стосовно не зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету представник просить віднестись із порозумінням, оскільки дані вимоги були введені нещодавно і тому представником були не внесені до заяви дані відомості механічно.

Суд розглянувши заяву про скасування судового наказу у справі № 910/8002/23 та поновлення строку на подання останньої, дійшов до наступного обґрунтованого висновку.

Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог статті 156 Господарського процесуального кодексу України копію судового наказу від 29.05.2023 та копію заяви стягувача з доданими до неї документами було направлено 01.06.2023 на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Судову кореспонденцію було повернуто на адресу суду 07.07.2023 з відміткою "За закінченням терміну зберігання ".

Суд зауважує, що у ч.4 ст.156 Господарського процесуального кодексу України днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.

У ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 01.03.2023 по справі №910/18543/21.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" у заяві про видачу судового наказу вказало наступну адресу боржника: 03148, місто Київ, вул. Гната Юри, будинок 9-А, квартира 15.

Аналогічна адреса також вказана боржником у заяві про скасування судового наказу та у виписці із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі "місцезнаходження ".

Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч.1 ст.10 вказаного Закону).

Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про фізичну особу-підприємця, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою особою.

Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Таким чином, судом встановлено дату вручення копії судового наказу боржнику - 03.07.2023.

Оскільки 23.07.2023 (неділя), а відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦКУ якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Тобто, строк на подачу заяви про скасування судового наказу закінчився 24.07.2023, проте боржник звернувся з належною заявою з дотриманням вимог ГПК про скасування судового наказу лише 14.11.2023 (надіслана засобами поштового зв`язку 10.11.2023).

Згідно ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. (ухвала Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21.07.2022 у справі № 127/2897/13-ц).

Таким чином, суд поновлює пропущені процесуальні строки, якщо учасник справи належними засобами доказування доведе у заяві про поновлення такого строку поважність причин його пропуску.

Суд зазначає, що боржником у клопотанні про поновлення пропущеного строку на подання заяви щодо скасування судового наказу у справі №910/8002/23 йдеться посилання:

- про ознайомлення з матеріалами справи представником Боржника 19.10.2023 року;

- зазначення невірного ідентифікаційного коду Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" 313167116014 було виключно технічною помилкою, опискою (підстава повернення поданої 06.11.2023 року заяви про скасування судового наказу у справі №910/8002/23);

- не зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету представник просить віднестись із порозумінням, оскільки дані вимоги були введені нещодавно і тому представником були не внесені до заяви дані відомості механічно (підстава повернення поданої 06.11.2023 року заяви про скасування судового наказу у справі №910/8002/23).

Реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.

Таким чином, право на пред`явлення заяви про скасування судового наказу та поновлення строку на подання такої заяви не є абсолютним, подаючи заяву про скасування судового наказу та поновлення строку на подання такої заяви заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.

Відповідно до приписів статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Зокрема, заявник має право подати заяву про скасування судового наказу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підстави викладені у заяві про поновлення строку зводяться до того, що представником заявника не було дотримано вимог при поданні такої заяви (06.11.2023).

Зокрема представник заявника у заяві про скасування судового наказу, яка надійшла до суду 06.11.2023 здійснив посилання на стару редакцію ст.. 157 ГПК України, яка станом на 06.11.2023 викладена зі змінами, а тому суд не вбачає не внесення таких відомостей як «механічні».

Окрім того, судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

За таких обставин суд, дійшов висновку, що в даному випадку боржником пропущено строк на подання заяви про скасування судового наказу.

Враховуючи вищевикладене з урахуванням положень ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, суд відмовляє представнику фізичної особи - підприємця Врищ Максима Івановича у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку, внаслідок чого заява про скасування судового наказу підлягає поверненню.

Серед іншого суд звертає увагу заявника, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Керуючись ст. 157, 158, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представнику фізичної особи - підприємця Врищ Максима Івановича про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу - відмовити.

Заяву представника фізичної особи - підприємця Врищ Максима Івановича про скасування судового наказу у справі №910/8002/23 та додані до неї документи повернути боржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання: 16.11.2023 року.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ