Постанова

від 14.06.2024 по справі 910/8002/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8002/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Врища Максима Івановича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 (суддя Демидов В.О.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 (колегія суддів: Копитова О.С., Остапенко О.М., Поляков Б.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"</a> (далі - ТОВ "Нова Пошта")

до фізичної особи-підприємця Врища Максима Івановича (далі - ФОП Врищ М.І.)

про видачу судового наказу

Суть спору

1. ТОВ "Нова Пошта" звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ФОП Врища М.І. заборгованості.

2. Суд першої інстанції цю заяву задовольнив, копію судового наказу, заяви та доданих до неї документів направив поштою на адресу ФОП Врища М.І., вказану ним Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Судова кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою "За закінченням терміну зберігання".

3. У встановлений законом строк ФОП Врищ М.І. із заявою про скасування судового наказу не звернувся; звернувся з пропуском строку, вказував, що про існування наказу дізнався під час ознайомлення з матеріалами справи, а повернення судової кореспонденції "За закінченням терміну зберігання" не свідчить про належне повідомлення його про існування судового наказу.

4. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання ФОП Врища М.І. про поновлення пропущеного строку на подання заяви; заяву ФОП Врища М.І. про скасування судового наказу та додані до неї документи повернув боржнику. Суд апеляційної інстанції залишив це судове рішення без змін.

5. ФОП Врищ М.І. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказані рішення, просив їх скасувати, поновити пропущений строк для подання заяви для скасування судового наказу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. Перед Верховним Судом у цій справі постало таке питання: чи можна вважати судову кореспонденцію, направлену фізичній особі-підприємцю, що повернулася на адресу суду з вказівкою "за закінченням терміну зберігання" такою, що вручена такій особі належним чином (застосування статей 156, 242 Господарського процесуального кодексу України).

7. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

8. 22.05.2023 ТОВ "Нова Пошта" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою до ФОП Врища М.І. про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №К-31 від 10.07.2019 в розмірі 225 326,56 грн.

9. Господарський суд міста Києва 29.05.2023 видав судовий наказ №910/8002/23 про стягнення з ФОП Врища М.І. на користь ТОВ "Нова Пошта" заборгованості у розмірі 225 326,56 грн та 268,40 грн витрат зі сплати судового збору.

10. 06.11.2023 ФОП Врищ М.І. звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про скасування судового наказу.

11. Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.11.2023 заяву представника ФОП Врища М.І. про скасування судового наказу та додані до неї документи повернув без розгляду з підстав неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу (не вказані відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, неправильно вказаний ідентифікаційного коду юридичної особи ТОВ "Нова Пошта").

12. 14.11.2023 ФОП Врищ М.І. звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про поновлення строку та скасування судового наказу (надіслана засобами поштового зв`язку 10.11.2023).

13. Заява ФОП Врищ М.І. обґрунтована тим, що копії судового наказу, заяви та доданих до неї документів представник боржника отримав 19.10.2023 під час ознайомлення з матеріалами справи; з ухвалою Господарського суду міста Києва про повернення заяви без розгляду Врищ М.І. ознайомився 09.11.2023 в застосунку "Дія".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

14. Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.11.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024, відмовив в задоволенні клопотання ФОП Врища М.І. про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу; заяву ФОП Врища М.І. про скасування судового наказу та додані до неї документи повернув боржнику.

15. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані, зокрема, таким:

- на виконання вимог ст.156 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) копію судового наказу від 29.05.2023 та копію заяви стягувача з доданими до неї документами було направлено 01.06.2023 на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР); судова кореспонденція повернулася на адресу суду першої інстанції 07.07.2023 з відміткою "За закінченням терміну зберігання";

- направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20);

- адреса боржника (АДРЕСА_1) є актуальною; саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції; датою вручення копії судового наказу боржнику є 03.07.2023;

- строк на подачу заяви про скасування судового наказу закінчився 24.07.2023, однак боржник звернувся до суду з належною заявою з дотриманням вимог ГГПК про скасування судового наказу лише 14.11.2023 (надіслана засобами поштового зв`язку 10.11.2023);

- суд поновлює пропущені процесуальні строки, якщо учасник справи належними засобами доказування доведе у заяві про поновлення такого строку поважність причин його пропуску; право на пред`явлення заяви про скасування судового наказу та поновлення строку на подання такої заяви не є абсолютним, подаючи заяву про скасування судового наказу та поновлення строку на подання такої заяви заявник повинен дотримуватись вимог ГПК щодо її подання;

- боржник без поважних причин пропустив процесуальний строк для подання заяви про скасування судового наказу.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

16. 24.04.2024 ФОП Врищ М.І. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024, у якій просить їх скасувати, поновити пропущений строк для подання заяви для скасування судового наказу у справі №910/8002/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

17. Скаржник вказував, що висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, не відповідають обставинам справи та наданим документам, прийняті з порушенням процесуальних та матеріальних норм; суди не врахували поважність підстав пропущення процесуальних строків та неправильно застосували ст.157 ГПК.

18. У касаційній скарзі скаржник, зокрема, зазначає:

- винесення Господарським судом міста Києва наказу від 25.05.2023 у цій справі здійснювалось без повідомлення ФОП Врища М.І., а направлений судовий наказ був єдиним процесуальним документом, з якого особа могла дізнатись за існування провадження у цій справі та ознайомитись з його змістом;

- у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №523/8249/14-ц та від 06.10.2020 у справі №2-24/494-2009 вказано, що повернення відправлення до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування сторони; ця позиціє є останньою та підлягає врахуванню; положення ГПК також не свідчать про це; у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 вказані умови, за яких причина пропуску строку може вважатися поважною;

- повернуте 21.08.2020 на адресу Господарського суду міста Києва поштове відправлення №0105494424912 з причин "за закінченням терміну зберігання" не може свідчити про відмову сторони від його одержання та не є доказом належного інформування особи зі змістом наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 у цій справі; будь-яких повідомлень, про надходження кореспонденції до поштового відділення боржник не отримував, а сам він не знав про наявність наказного провадження, щоб відслідковувати таке надходження;

- подання заяви про скасування судового наказу, виданого в порядку наказного провадження, є єдиним способом оскарження боржником правомірності видачі такого наказу; у боржника відсутня спірна заборгованість перед позивачем, він не згідний з обставинами, викладеними у заяві про видачу судового наказу, між сторонами наявний спір;

- боржник випадково дізнався про наявність виконавчого провадження та судового наказу; зміст наказу став відомим 19.10.2023 після ознайомлення представника із матеріалами наказного провадження.

19. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

20. Верховний Суд ухвалою від 20.05.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Врища М.І., розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Суди попередніх інстанцій відмовили ФОП Врищу М.І. у поновленні пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу, заяву про скасування судового наказу з додатками повернули боржнику. Суди вказали, що копія судового наказу від 29.05.2023 та заява стягувача були направлені на адресу ФОП Врища М.І., зазначену ним в ЄДР, однак повернулися на адресу суду з відміткою "За закінченням терміну зберігання". Суди вважали, що належним чином проінформували боржника про наявність судового наказу, оскільки саме на ФОП Врища М.І. покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

22. ФОП Врищ М.І. у касаційній скарзі зазначив, що повернуте на адресу суду поштове відправлення з причин "за закінченням терміну зберігання" не може бути доказом відмови сторони від його одержання та не є беззаперечним доказом належного інформування особи зі змістом судового наказу, оскільки будь-яких повідомлень про надходження кореспонденції до поштового відділення боржник не отримував, про наявність наказного провадження не було відомо. Наголосив, що з положень ГПК не вбачається, що повернення ухвали на адресу суду з вказівкою "за закінченням терміну зберігання" є доказом належного отримання стороною процесуального документа суду та обізнаності з його змістом.

23. Також ФОП Врищ М.І. послався на постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №523/8249/14-ц та від 06.10.2020 у справі №2-24/494-2009, в яких вказано, що повернення відправлення до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування сторони; ця позиціє є останньою та підлягає врахуванню.

24. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника та погоджується з аргументами судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

25. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 ГПК (ч.1 ст.147 ГПК тут і далі в редакції, чинній на дату видачі судового наказу).

26. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у суді, а другий видається під розписку або надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного після набрання ним законної сили у разі відсутності електронної офіційної адреси (ч.3 ст.155 ГПК).

27. Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами (частини 1, 2 ст.156 ГПК).

28. Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в ЄДР (ч.3 ст.156 ГПК).

29. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до ст.242 ГПК (ч.4 ст.156 ГПК).

30. Порядок направлення та вручення судових рішень визначений у ст.242 ГПК.

31. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч.5 ст.242 ГПК).

32. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.11 ст.242 ГПК).

33. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч.6 ст.242 ГПК).

34. Виходячи зі змісту ст.242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил №270 (в редакції на день видачі та направлення судового наказу), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.

35. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

36. Суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що ТОВ "Нова Пошта" у заяві про видачу судового наказу вказало таку адресу боржника: АДРЕСА_1 .

37. Аналогічну адресу ФОП Врищ М.І. вказав у заяві про скасування судового наказу, апеляційній та касаційній скарзі. Аналогічна адреса ФОП Врища М.І. також зазначена у виписці із ЄДР у розділі "місцезнаходження".

38. ЄДР створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з ЄДР (ч.1 ст.7 Закону про державну реєстрацію).

39. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч.1 ст.10 Закону про державну реєстрацію).

40. У ч.4 ст.9 Закону про державну реєстрацію вказано перелік відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в ЄДР, зокрема, місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) (п.5).

41. Вказане дає підстави вважати, що адреса ФОП Врища М.І. ( АДРЕСА_1 ) була актуальною під час розгляду судом першої інстанції заяви про видачу судового наказу та її направлення боржнику, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

42. Господарський суд міста Києва 29.05.2023 видав судовий наказ №910/8002/23 про стягнення з ФОП Врища М.І. на користь ТОВ "Нова Пошта" заборгованості у розмірі 225 326,56 грн та 268,40 грн витрат зі сплати судового збору.

43. 01.06.2023 Господарський суд міста Києва копію судового наказу від 29.05.2023 та копію заяви стягувача з доданими до неї документами направив на адресу боржника, зазначену в ЄДР, однак це відправлення повернулася на адресу суду першої інстанції з відміткою "За закінченням терміну зберігання".

44. Верховний Суд звертає увагу, що боржник є фізичною особою - підприємцем, на яку відповідно до ч.1, п.5 ч.4 ст.9 Закону про державну реєстрацію покладено обов`язок зазначати достовірні відомості щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст.10 цього Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень фізична особа - підприємець повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №905/1397/21.

45. Отже, ФОП Врищ М.І., попри визначений для нього Законом про державну реєстрацію обов`язок, не забезпечив та не створив умови доставки та вручення йому поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270 за адресою, визначеною у відомостях в ЄДР під час розгляду судом першої інстанції заяви про видачу судового наказу та направлення її боржнику, у зв`язку із чим отримання ФОП Врищем М.І. від суду кореспонденції з копіями судового наказу та заявою стягувача про його видачу перебувало поза межами контролю Господарського суду міста Києва.

46. Також ФОП Врищ М.І. посилався на постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №523/8249/14-ц та від 06.10.2020 у справі №2-24/494-2009, в яких вказано, що повернення відправлення до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування сторони; ця позиціє є останньою та підлягає врахуванню

47. Проаналізувавши постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник, колегія суддів звертає увагу, що в них йдеться про направлення судової кореспонденції на ім`я фізичної особи.

48. Водночас у цій справі судова кореспонденція направлялася на адресу боржника - фізичної особи-підприємця, на яку законом покладено обов`язок зазначати достовірні відомості щодо власного місцезнаходження та яка повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270. На відміну від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на фізичних осіб такий обов`язок не покладено.

49. З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає, що доводи ФОП Врищ М.І. про порушення судами попередніх інстанцій положень ст.157 ГПК та про неналежне повідомлення його про існування судового наказу у цій справі, є необґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

51. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

52. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

53. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Врища Максима Івановича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі №910/8002/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

О. Баранець