Рішення

від 16.11.2023 по справі 161/8285/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/8285/22

Провадження № 2-др/161/118/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Волинської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування та стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Волинської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування та стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика задоволено частково. Ухвалено стягнути з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди сумі 89673, 36 гривень.

23жовтня 2023року від представника позивачанадійшла заява про ухваленнядодаткового рішенняпро стягненняпонесених витратна професійну правничудопомогу врозмірі 20000гривеньта витрат, понесених на проведення експертизи в розмірі 6022, 80 гривень з відповідача публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 даної норми визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі.

Від представникавідповідача ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» Гуля І.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, однак, оскільки жодних поважних причин неможливості явки до суду в заяві не зазначено, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання.

Представник відповідачакомунального підприємства«Волинський обласнийцентр екстреноїмедичної допомогита медициникатастроф» Волинськоїобласної ради КачанТ.П.подала досуду заявупро розгляд справиза їївідсутності.

Неявка в судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позовуна відповідача; 2) у разі відмови в позовіна позивача; 3) у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача було подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги від 01 червня 2022 року, що укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Полетилом П.С., акт прийому передачі послуг за договором про надання правової допомоги від 23 жовтня 2023 року, квитанція, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатив Полетилу П.С. 20 000 грн за договором про надання правової допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Виходячи із вимог ст. 137 ЦПК України та з огляду на співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов`язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, участь адвоката у справі, та з врахуванням заявленої вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 20000 гривень, та часткового задоволення заявлених позивачем позовних вимог, а саме лише щодо відповідача ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», з урахуванням основоположних засад справедливості, виваженості тарозумності, вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 10000 гривень.

Крім того, відповідно до ч.3 смт. 133 ЦПК України до витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що за проведення призначеної судом автотоварознавчої експертизи позивачем ОСОБА_1 було сплачено 6022,80 гривень, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №524 від 13 квітня 2023 року.

А тому,з врахуваннямвимог ст.141ЦПК України, підлягаютьстягненню звідповідачаПАТ«Національна акціонернастрахова компанія«Оранта» в користь позивача ОСОБА_1 6022,80 гривень, які понесені останнім у зв`язку з проведенням експертизи по справі.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 82, 137, 141 270 ЦПК України, суд,-

У Х ВА Л И В :

Доповнити рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», комунального підприємства «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Волинської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування та стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика.

Стягнути з публічного акціонерноготовариства «Національнаакціонерна страховакомпанія «Оранта»в користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 ( десять тисяч) гривень та витрати на проведення експертизи в сумі 6022 ( шість тисяч двадцять дві) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунал ьне підприємство «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Волинської обласної ради, адреса місцезнаходження: 43021, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Словацького, 28, код ЄДРПОУ: 38527798.

Відповідач: ПАТ Національна страхова компанія «Оранта», адреса місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ: 00034186.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Дата складання повного тексту рішення 20 листопада 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М. Філюк