Ухвала

від 20.11.2023 по справі 607/15704/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 607/15704/22

провадження № 61-11993св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Органу опіки і піклування Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Органу опіки і піклування Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 25 травня 2023 року в складі судді Чорної В. Г. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Костіва О. З., Хоми М. В., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом

до ОСОБА_2 , органу опіки і піклування Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про відібрання дитини

від матері без позбавлення її батьківських прав та збільшення розміру аліментів.

15 квітня 2023 року ОСОБА_1 змінив предмет позову та остаточно просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та збільшити розмір аліментів, визначений нотаріально посвідченим договором від 08 липня 2022 року, зареєстрованим у реєстрі за № 4472, з 1/6 до 1/5 частини доходів ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляції, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 18 травня 2002 року по 27 вересня 2022 року перебував з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі, в якому у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Між ним та сином склались дуже тісні, дружні та довірливі відносини, після його народження він перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку, яка була продовжена до досягнення дитиною шести років. У зв`язку із повномасштабним вторгненням російських військ на територію України відповідачка із неповнолітнім сином, за спільною згодою, виїхала до Польщі, де перебуває на даний час. Офіційної роботи на території Європи відповідачка не знайшла, має неофіційний підробіток - прибирання у приватних будинках європейців. До цієї роботи відповідачка залучає неповнолітнього сина. Вважає, що ОСОБА_2 утримує та експлуатує неповнолітнього сина у себе незаконно.

При цьому, 08 липня 2022 року між подружжям було укладено нотаріально посвідчений договір про визначення місця проживання, утримання та виховання дитини, згідно з пунктом 2.1 якого син до досягнення ним повноліття постійно проживає із батьком, тобто з позивачем.

Також під час розірвання шлюбу між подружжям не було жодних суперечок щодо місця проживання сина.

Вважає, що відповідачка використовує неповнолітнього сина для того, щоб вимагати кошти на його проживання за кордоном. Вона перешкоджає здобуттю дитиною повної загальної середньої освіти та здійснює експлуатацію дитини, що відповідно до частини 1 статті 164 СК України є достатніми підставами для позбавлення матері батьківських прав.

З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів неповнолітнього сина позивач просив суд:

- позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- збільшити розмір аліментів, визначений нотаріально посвідченим договором від 08 липня 2022 року, зареєстрованим в реєстрі за №4472, з 1/6 до 1/5 частини доходів ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням індексу інфляції, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 25 травня

2023 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 25 травня 2023 року змінено, доповнено його резолютивну частину наступним реченням:

«Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поклавши на службу в справах дітей Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області, як орган опіки та піклування, контроль за виконанням нею батьківських обов`язків». В решті рішення суду залишено без змін.

11 серпня 2023 року ОСОБА_2 , через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 25 травня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.

За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Органу опіки і піклування Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Органу опіки і піклування Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 25 травня 2023 року в складі судді Чорної В. Г. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Костіва О. З., Хоми М. В., Храпак Н. М. призначити до судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська