Постанова

від 08.11.2023 по справі 357/15343/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 357/15343/18

провадження № 61-3011св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Білоконь О. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державний реєстратор комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь Андрій Григорович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Болотова Є. В.,Кулікової С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (далі - ТОВ «Олійникова Слобода») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (далі - ТОВ Агрокомплекс «Узин»), державного реєстратора комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» (далі - державний реєстратор) Гузя А. Г. про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування, внесення змін до договору оренди.

Позов обґрунтований тим, що30 липня 2015 року між ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ім. Котовського» укладено договір оренди (далі - договір оренди) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,431 га, кадастровий номер 3220484400:03:004:0049, яка знаходиться за адресою: Олійниково-Слобідська сільська рада, Білоцерківський район, Київська область (далі - земельна ділянка).

Земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на землю від 24 вересня 2008 року, серія КВ № 037549, виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області.

Згідно з пунктом 3 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 92 326,79 грн.

Договір оренди укладено на 7 (сім) років. Після закінчення строку дії договору орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (абзац перший пункту 5 договору оренди).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - ДРРПНМ) про реєстрацію іншого речового права від 25 листопада 2015 року, номер запису 48344380, право оренди за договором зареєстроване 20 листопада 2015 року, номер запису 12206626.

Згідно з відомостями з ДРРПНМ державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Клімкіна Н. І. прийняла рішення від17 серпня 2018 року, номер запису 4259089, про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку. Це рішення прийнято на підставі повідомлення орендодавця від 13 серпня 2018 року про розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

Розірвання договору в односторонньому порядку мотивоване неодноразовим порушенням орендарем своїх зобов`язань за договором оренди, водночас не вказано, які саме порушення допустив орендар, не додано будь-яких доказів на підтвердження цих порушень.

ТОВ «Олійникова Слобода» просило суд:

- визнати недійсним договір оренди землі від 13 вересня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 і ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельних ділянок загальною площею 1,2154 га кожна, кадастрові номери 3220484400:03:004:0069, 3220484400:03:004:0070;

- скасувати рішення державного реєстратора від 15 вересня 2018 року, індексні номери 43023957, 43023917, про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельних ділянок загальною площею 1,2154 га кожна, кадастрові номери 3220484400:03:004:0069, 3220484400:03:004:0070, та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на ці земельні ділянки;

- витребувати з незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельні ділянки загальною площею 1,2154 га кожна, кадастрові номери 3220484400:03:004:0069, 3220484400:03:004:0070;

- внести зміни до договору оренди шляхом викладення його у новій редакції.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2020 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_2 у зв`язку з її смертю (т 2, а. с. 169-170).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2020 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 247, 248).

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано недійсними договори оренди землі від 13 вересня 2018 року, укладені між ОСОБА_2 і ТОВ Агрокомплекс «Узин», щодо земельних ділянок загальною площею 1,2154 га кожна, кадастрові номери 3220484400:03:004:0069, 3220484400:03:004:0070.

Скасовано рішення державного реєстратора від 15 вересня 2018 року, індексні номери 43023957, 43023917, про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельних ділянок загальною площею 1,2154 га кожна, кадастрові номери 3220484400:03:004:0069, 3220484400:03:004:0070, та припинено право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на ці земельні ділянки.

Витребувано з незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельні ділянки загальною площею 1,2154 га кожна, кадастрові номери 3220484400:03:004:0069, 3220484400:03:004:0070.

Внесено зміни до договору оренди та викладено його в новій редакції в частині умов, які ідентифікують об`єкт оренди, а саме: підстав набуття права власності орендодавця на об`єкт оренди; кадастрових номерів та загальної площі земельних ділянок: 3220484400:03:004:0069, загальною площею 1,2154 га та 3220484400:03:004:0070, загальною площею 1,2154 га, сформованих внаслідок поділу; нормативно-грошової оцінки цих земельних ділянок із зазначенням нового орендодавця.

У частині позовних вимог до державного реєстратора в позові відмовлено.

Стягнено в рівних частинах з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» судові витрати на відшкодування судового збору у розмірі 12 334,00 грн, витрати на правничу допомогу - 38 789,71 грн, разом - 51 123,71 грн, по 25 561,85 грн з кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_2 після розподілу земельної ділянки передала в оренду іншому орендарю фактично ту саму земельну ділянку, яка перебувала в користуванні первісного орендаря на підставі раніше укладеного договору оренди, строк дії якого не закінчився.

З огляду на те, що договір оренди і законодавство України не передбачали можливості розірвання такого договору в односторонньому порядку, суд врахував відсутність будь-яких доказів на підтвердження обґрунтованості вимоги орендодавця про розірвання договору. Повідомлення орендодавця від 13 серпня 2018 року ніяк не вплинуло на дійсність права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку.

Міністерство юстиції України наказом скасувало рішення державного реєстратора від 17 серпня 2018 року про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода».

Позивач не є стороною договору оренди від 13 вересня 2018 року, але як первісний орендар цієї земельної ділянки має право на оспорювання цього договору, оскільки він порушує його переважне право на використання земельної ділянки.

Поділ земельної ділянки і реєстрація права власності орендодавця на нові земельні ділянки, сформовані внаслідок поділу земельної ділянки, не припиняють права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на неї.

Державний реєстратор є неналежним відповідачем у справі, тому в цій частині у позові відмовлено.

Згідно з частиною другою статті 27 Закону України «Про оренду землі», частиною другою статті 152 Земельного кодексу України, статтею 396 Цивільного кодексу України позивач наділений правом звернутися до суду з вимогою про витребування спірних земельних ділянок із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс «Узин».

У частині задоволення вимоги про внесення змін до договору, то здійснений ОСОБА_2 поділ земельної ділянки без попереднього погодження із первісним орендарем - ТОВ «Олійникова Слобода» є істотним порушенням умов договору оренди, оскільки без відома орендаря змінено істотну умову договору, а саме предмет договору оренди.

Оскільки смерть орендодавця, за загальним правилом, не є підставою для припинення дії договору оренди, а також для його розірвання чи зміни його умов, а всі права та обов`язки орендодавця після його смерті переходять до його спадкоємця (спадкоємців), який (які) зобов`язаний (зобов`язані) продовжувати виконувати всі умови договору оренди землі, ОСОБА_1 як спадкоємець створених після поділу земельних ділянок є новим орендодавцем за договором оренди.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року апеляційну скаргу ТОВ Агрокомплекс «Узин», подану представником Миколюком М. Д., задоволено частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Стягнено з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» судовий збір у розмірі 18 501,00 грн та витрати на правничу допомогу - 10 000,00 грн.

Стягнено з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з матеріалами спадкової справи та заповіту ОСОБА_2 від 29 листопада 2016 року її спадкоємцями є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Відповідно до заповіту ОСОБА_1 не є спадкоємцем ОСОБА_2 щодо земельних ділянок, кадастрові номери 3220484400:03:004:0069, 3220484400:03:004:0070, він не вступав у спадщину на це майно. Ці земельні ділянки заповідано ОСОБА_3

ОСОБА_1 не є правонаступником ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки, йому не належать будь-які права та обов`язки за договором оренди, він не є учасником правовідносин з ТОВ «Олійникова Слобода» та ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Суд першої інстанції розглянув справу за позовом до неналежного відповідача ОСОБА_1 .

Врахувавши вимоги процесуального закону, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Олійникова Слобода» про залучення на стадії апеляційного розгляду правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2022 року ТОВ «Олійникова Слобода» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року, просило її скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, провадження № 14-178цс18, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, провадження № 14-392цс18, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, провадження № 14-512цс18, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, провадження № 14-511цс18, від 15 травня 2019 року у справі № 554/10058/17, провадження № 14-20цс19, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, провадження № 14-178цс18, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, провадження № 14-392цс18, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, провадження № 14-512цс18, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, провадження № 14-511цс18, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17, провадження № 14-20цс19; у постановах Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 158/203/20, провадження № 61-11982св21, від 03 лютого 2022 року у справі № 910/11418/19, від 02 лютого 2022 року у справі № 756/15524/18, провадження № 61-20134св21, від 27 січня 2022 року у справі № 395/853/19, провадження № 61-8483св21, від 12 грудня 2018 року у справі № 279/476/17, провадження № 61-31990св18, від 14 лютого 2018 року у справі № 2-89/12, провадження № 61-2549св18, від 26 лютого 2022 року у справі № 201/8311/16-ц, провадження № 61-18476св19, від 25 січня 2022 року у справі № 915/148/20, від 14 січня 2022 року у справі № 910/2042/21, від 09 грудня 2021 року у справі № 911/3113/20, від 25 листопада 2021 року у справі № 873/41/21, від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19, від 16 червня 2021 року у справі № 336/1461/19, провадження № 61-17391св20, від 07 липня 2021 року у справі № 509/4286/16-ц, провадження № 61-2393св21, від 14 липня 2021 року у справі № 405/2098/18, провадження № 61-106св21ю

Відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 55 ЦПК України за обставин помилкового залучення правонаступника у справі з вини нотаріуса, який повідомив суду неправильну інформацію.

Суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, помилково незалучивши до участі у справі правонаступника, тобто не задовольнив клопотання про залучення правонаступника у справі.

Суд апеляційної інстанції, порушивши частину третю статті 367 ЦПК України, прийняв до розгляду нові докази у справі з порушенням встановленого строку для їх подання.

Суд апеляційної інстанції помилково відмовив у позові з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача, оскільки позивач звернувся з позовом до належного відповідача - ОСОБА_2 , а суд першої інстанції помилково залучив особу, яка не є правонаступником у спірних правовідносинах, пославшись на лист нотаріуса від 08 грудня 2020 року № 729/02-14 з недостовірною інформацією.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року відстрочено ТОВ «Олійникова Слобода» сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 21 144,00 грн до ухвалення судового рішення у цій справі, відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.

У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 389, пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до державним актом на право власності на землю земельна ділянка належала ОСОБА_2 на праві приватної власності (т. 1, а. с. 24).

30 липня 2015 року між ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ім. Котовського» укладено договір оренди, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку (т. 1, а. с. 22-23).

Згідно з пунктом 3 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 92 326,79 грн. Відповідно до пункту 5 договір оренди укладено на 7 (сім) років. Після закінчення строку договору орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку дії договору оренди.

Відповідно до пункту 6 договору оренди орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 6 % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить не менш ніж 5 539,61 грн.

Згідно з пунктом 31 договору оренди дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.

Відповідно до пункту 32 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктом 33 договору оренди розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до акта приймання-передання земельної ділянки від 30 липня 2015 року земельна ділянка передана Товариству з обмеженою відповідальністю «Ім. Котовського» (т. 1, а. с. 23, зворот).

Згідно з витягом від 25 листопада 2015 року № 48344380 з ДРРПНМ про реєстрацію іншого речового права 20 листопада 2015 року зареєстроване право за договором оренди, номер запису 12206626 (т. 1, а. с. 27).

Протягом усього часу дії договору оренди землі позивач користувався земельною ділянкою.

13 серпня 2018 року ОСОБА_2 надіслала ТОВ «Олійникова Слобода» повідомлення про розірвання договору оренди в односторонньому порядку, в якому зазначила, що орендар неодноразово порушував взяті на себе зобов`язання (т. 1, а. с. 32).

Рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку прийнято на підставі повідомлення орендодавця від 13 серпня 2018 року про розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

17 серпня 2018 року державний реєстратор Клімкіна Н. І. прийняла рішення, індексний номер 42590897, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТОВ Агрокомплекс «Узин» на підставі договору оренди від 13 серпня 2018 року, укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ Агрокомплекс «Узин», строк дії - 7 (сім) років з правом пролонгації (т. 1, а. с. 34).

10 вересня 2018 року державний реєстратор прийняв рішення, індексний номер 42930032, про державну реєстрацію розірвання договору оренди землі від 13 серпня 2018 року, укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ Агрокомплекс «Узин».

12 вересня 2018 року приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К. А. посвідчила заяву ОСОБА_2 , реєстраційний номер 2369, про розподіл земельної ділянки.

13 вересня 2018 року державний кадастровий реєстратор Відділу у Білоцерківському районі міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві ГУ Держгеокадастру у Київській області прийняв рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки з одночасною реєстрацією земельних ділянок загальною площею 1,2154 га кожна, кадастрові номери 3220484400:03:004:0069, 3220484400:03:004:0070, які утворилася внаслідок поділу (т 1, а. с. 54).

15 вересня 2018 року державний реєстратор Гузь А. Г. на підставі заяви про розподіл земельної ділянки, реєстраційний номер 2369, прийняв рішення, індексні номери 43023939, 43023898, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки, кадастрові номери 3220484400:03:004:0069, 3220484400:03:004:0070.

15 вересня 2018 року державний реєстратор Гузь А. Г. на підставі договору оренди землі від 13 вересня 2018 року, укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ Агрокомплекс «Узин», строком дії до 13 вересня 2025 року з правом пролонгації, прийняв рішення, індексні номери 43023957, 43023917, про державну реєстрацію права оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельні ділянки, кадастрові номери 3220484400:03:004:0069, 3220484400:03:004:0070 відповідно (т. 1, а. с. 55-58).

Суд першої інстанції встановив, що 20 серпня 2018 року ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі - Комісія) зі скаргою на рішення державного реєстратора про припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку та про реєстрацію права оренди на цю земельну ділянку за ТОВ Агрокомплекс «Узин» з підстав невідповідності таких рішень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

14 вересня 2018 року Комісія, розглянувши скаргу, визнала, що вона підлягає задоволенню в частині вимоги про скасування рішення державного реєстратора від 17 серпня 2018 року, індексний номер 42590897, про припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку.

Комісія встановила, що державний реєстратор, під час прийняття рішення про припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку, всупереч законодавству у сфері державної реєстрації, не встановив факт виконання умов договору оренди в частині припинення договірних відносин шляхом одностороннього розірвання цього договору.

Комісія зазначила, що повідомлення орендодавця не є документом, який може бути підставою для державної реєстрації припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ «Олійникова Слобода» відповідно до статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з висновком Комісії з поданих державному реєстратору документів було неможливо встановити факт припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода», тому у вчиненні реєстраційних дій необхідно було відмовити (т. 1, а. с. 48-52).

Наказом Міністерства юстиції України від 17 вересня 2018 року № 2984/5 скасовано рішення від 17 серпня 2018 року, зокрема, індексний номер 42590897, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (т. 1, а. с. 53).

26 жовтня 2018 року позивач направив на адресу ОСОБА_2 пропозицію (оферту) № 105 (т. 1, а. с. 61-63, 64-66) про внесення змін до договору оренди, для якої строк розгляду встановлений протягом трьох робочих днів від дати її отримання. 09 листопада 2018 року ОСОБА_2 особисто отримала цю пропозицію (оферту) (т. 1, а. с. 68, 69).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво (пункт 1 частини першої статті 251 ЦПК України)

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов`язки у спірних правовідносинах.

Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує.

Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу.

Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 752/16818/18, провадження № 61-8339св22, від 09 серпня 2023 року у справі № 758/2928/19, провадження № 61-5939св23.

Під час вирішення питання про залучення правонаступників до участі у справі суд повинен встановити, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво та чи відомі особи, які прийняли спадщину. Саме для встановлення осіб, які прийняли спадщину, статтею 251 ЦПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі, правовідносини у якій допускають правонаступництво (постанова Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 760/9496/21, провадження № 61-10690св22).

Відповідно до матеріалів справи суд першої інстанції, задовольнивши клопотання позивача, ухвалою від 26 листопада 2020 року витребував копію спадкової справи ОСОБА_2 та просив нотаріуса надати відомості про спадкоємців померлої.

Згідно з листом від 08 грудня № 729/02-14 нотаріус повідомив суд, що спадкоємцем ОСОБА_2 є ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , зокрема ОСОБА_1 є спадкоємцем земельних ділянок, кадастрові номери 3220484400:03:004:0069, 3220484400:03:004:0070 (т. 2, а. с. 230, зворот).

До листа було долучено додатки, зокрема копії: заяв спадкоємців про прийняття спадщини за заповітом, реєстраційні номери 908, 909; свідоцтва про смерть від 20 листопада 2019 року, серія НОМЕР_1 ; довідки про проживання на день смерті від 12 грудня 2019 року № 239; заповіту від 29 листопада 2016 року, реєстраційний номер 13 (т. 2, а. с. 231-233).

Відповідно до заповіту ОСОБА_1 не є спадкоємцем земельних ділянок, кадастрові номери 3220484400:03:004:0069, 3220484400:03:004:0070, не вступав у спадщину на це майно. Вказані земельні ділянки заповідано ОСОБА_3 , який їх прийняв.

З огляду на вказане Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 не є правонаступником ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки, йому не належать будь-які права та обов`язки за спірним договором оренди землі, він не є учасником правовідносин з ТОВ «Олійникова Слобода» і ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Суд першої інстанції не звернув уваги на розбіжності у заповіті та листі нотаріуса та залучив правонаступником ОСОБА_2 ОСОБА_1 на підставі листа нотаріуса, який не є допустимим доказом, з огляду на недостовірну інформацію, яку він містить.

Верховний Суд зауважує, що подання чи неподання заяви учасником справи про залучення особи правонаступником не впливає на обов`язок суду залучити правонаступника, у разі підтвердження існування відносин правонаступництва.

Отже, суд першої інстанції не залучив належного правонаступника, помилково залучивши особу, яка не є спадкоємцем спірних ділянок, і розглянув справу по суті та ухвалив рішення щодо особи, яка не є правонаступником ОСОБА_2 .

Водночас суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення ухвалено щодо ОСОБА_1 , який не є правонаступником належного відповідача, помилково відмовив у позові з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача, з огляду на таке.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 465/7405/17 зазначено, що «неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві».

Аналіз статей 13, 51 ЦПК України дає підстави для висновку, що заміна неналежного відповідача на належного відбувається виключно за ініціативою позивача, суд першої інстанції не може залучити відповідача за власною ініціативою.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 910/7122/17, провадження № 12-78гс19.

Водночас залучення правонаступника сторони у справі є обов`язком, а не правом суду.

Згідно з матеріалами справи ТОВ «Олійникова Слобода» пред`явило позов до належного відповідача - ОСОБА_2 . Під час судового розгляду в суді першої інстанції відповідач померла. Суд першої інстанції відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України не залучив належного правонаступника, натомість залучив як правонаступника інші особу, стосовно якої ухвалив рішення по суті.

Заміна будь-якого учасника справи судом не носить виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу, зокрема для своєчасного розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту оспорюваних прав позивача.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 912/2797/21, провадження № 12-32гс22.

У справі, що переглядається, неправильне тлумачення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій поклало надмірні наслідки помилки судів на позивача, фактично зобов`язуючи його звертатись з новим позовом.

Суд апеляційної інстанції не позбавлений права залучити правонаступника у справі, водночас, враховуючи обставини цієї справи, питання залучення правонаступника має вирішуватись в суді першої інстанції під час нового розгляду справи.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення про задоволення позову до особи, яку він помилково визначив правонаступником відповідачки на підставі недостовірного доказу, а суд апеляційної інстанції відмовив у позові та залишив поза увагою порушення процесуального закону, Верховний Суд дійшов висновку про скасування рішень судів попередніх інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що за результатами касаційного перегляду справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року відстрочено ТОВ «Олійникова Слобода» сплату судового збору за подання касаційної скарги, він підлягає стягненню в дохід держави.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» в дохід держави судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року в розмірі 21 144 (двадцять одна тисяча сто сорок чотири) грн 00 коп за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили змоменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: О. В. Білоконь

І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний