Ухвала

від 20.11.2023 по справі 200/6373/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

20 листопада 2023 року Справа №200/6373/23

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка

Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою

Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Тихого Олекси, буд. 6)

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 57)

про визнання протиправними дій, скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просив суд:

-визнати протиправними дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо відмови Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» у застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового Кодексу України, викладеного у повідомленні від 16.06.2023 за № 01-1.3/01065;

-скасувати рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про результати розгляду повідомлення про втрату первинних документів на територіях, на яких ведуться бойові дії від від 11.07.2023 р. №4040/6/32-00-04-04-01-02, щодо відсутності підстав застосування підпункту 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового Кодексу України.

Пільги щодо сплати судового збору відсутні.

10 листопада 2023 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

14 листопада 2023 року від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, яка вмотивована тим, що негативні обставини, які не залежать від волі позивача, об`єктивно перешкоджали реалізувати ПАТ «Донбасенерго» своє право на звернення до суду у встановлені строки.

Внаслідок збройної агресії російської федерації ПАТ «Донбасенерго» перебуває під впливом надзвичайних обставин, які істотно ускладнюють реалізацію та дотримання процесуальних строків. Юридична адреса ПАТ «Донбасенерго» зареєстрована за місцем ведення основної господарської діяльності, а саме: 84306, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Краматорськ, вул. Тихого Олекси, будинок 6 (за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які є у матеріалах справи, Додаток 5 до позовної заяви).

Фактичне місцезнаходження підрозділів ПРП «Енерготорг»: Донецька обл., Краматорський р-н, Миколаївська міська територіальна громада, Покровський р-н, Курахівська міська територіальна громада; Луганська область, Щастинський район, Щастинська міська територіальна громада; Краматорська міська територіальна громада Краматорського району Донецької області, які Постановою КМУ від 06.12.22 № 1364 та наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 визначені такими, на яких ведуться (велися) бойові дії.

ПАТ «Донбасенерго» неодноразово зазнавало обстріли з боку військ рф, які нанесли значні пошкодження основним виробничим засобам підприємства. Зазначені факти висвітлені в засобах масової інформації за наступними посиланнями: https://t.me/pavlokyrylenko_donoda/4918, https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/09/17/7367887/, https://v-variant.com.ua/ru/nochiu-rossyiane-vely-obstrel-vdol-vsey-lynyy-fronta-podobstrel-popalo-zdanye-slavianskoy-t-s-kyrylenko/.

Позивач також зазначив, що з метою збереження життя та здоров`я працівників, ПАТ «Донбасенерго» було змушене призупинити дію трудових договорів на період до відновлення можливості виконувати роботу або до закінчення строку дії воєнного стану в України майже для 80% працівників. Також підприємство зазнало безпосереднього воєнного впливу з боку російської федерації, що істотно ускладнило процес збирання доказів з метою підготовки позовної заяви.

Позивач щодо обчислення строку звернення до суду зазначив, що за своїм змістом оскаржуване рішення СМУ ДПС по роботі з ВПП від 11.07.2023р. №4040/6/32-00-04-04-01-02 не є податковим повідомленням рішенням у тому значенні, яке для цього терміну надане пунктом 14.1.157 Податкового Кодексу України, а саме: податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності, а також не є іншим рішенням контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

З огляду на викладене, при зверненні до Донецького окружного адміністративного суду з даною позовною заявою про визнання протиправними дії та скасування рішення СМУ ДПС по роботі з ВПП від 11.07.2023 р. №4040/6/32-00-04-04-01-02 про відсутність підстав для застосування підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, ПАТ «Донбасенерго» керувалося саме приписами пунктом 56.18 статті 56 ПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, зазвичай, враховує: складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; поведінку заявника; поведінку державних органів; перевантаження судової системи; значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи «Бочан проти України», «Смірнова проти України», «Федіна проти України», «Матіка проти Румунії» та інші).

Поряд з цим, суд звертає увагу, що право на суд (право доступу до суду), не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків (рішення ЄСПЛ у справах «Пономарьов проти України», «Bellet V. France», «Іліан проти Туреччини»).

Виходячи з практики ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").

Водночас, ЄСПЛ виходячи з його практики виснував, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить, серед іншого, із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України В. Зеленський постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Правовий режим воєнного стану в України неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.

В ухвалі Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13-ц, суд дійшов висновку, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

В постанові від 29.09.2022 року у справі № 500/1912/22 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Колегія суддів Верховного Суду також погодилась із висновком судів попередніх інстанцій про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Водночас колегія суддів зазначила, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Таким чином, в контексті спірних правовідносин поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовною заявою можуть бути тільки об`єктивні обставини, які виникли в наслідок запровадження на території країни воєнного стану та ним зумовлені, а не сам лише факт його введення.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Поряд з цим, предмет адміністративного спору безпосередньо не пов`язаний нарахуванням грошових зобов`язань.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду із позовною заявою позивачем не порушено.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції Донецького окружного адміністративного суду та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, тому підлягає прийняттю до провадження та розгляду судом.

Відповідно до ч. 2, 6ст. 12 та ст.ст. 257-261, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На підставі викладеного, керуючись статтею 5, 6, 12, 43, 72, 73, 80, 257-262Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №200/6373/23 за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій, скасування рішення.

Справу призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Адміністративна справа розглядатиметься Донецьким окружним адміністративним судом у складі судді Кониченко О.М. одноособово.

Зобов`язати відповідача у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали, подати до суду відзив на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу.

Роз`яснити сторонам, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.

Запропонувати позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив з одночасним направленням його копії відповідачу.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для можливості подання до суду заперечень, з одночасним направленням його копії позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає крім випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Роз`яснити сторонам, що, беручи до уваги Рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, тимчасово до припинення або скасування воєнного стану введеного Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

- на час існування небезпеки для учасників провадження, пов`язаної з перебуванням останніх у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться;

- сторони по справі та інші громадяни мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: через особистий кабінет в системі «Електронний суд» або у разі неможливості надсилання через систему «Електронний суд» - електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов`язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -http://court.gov.ua/fair/sud0570.

Суддя О.М. Кониченко