Ухвала

від 29.11.2023 по справі 200/6373/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення заяви без розгляду

29 листопада 2023 року Справа №200/6373/23

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка

Олега Миколайовича ознайомившись з клопотанням Попової І.В., поданим в інтересах відповідача, про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом

Публічного акціонерного товариства Донбасенерго (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Тихого Олекси, буд. 6)

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 57)

про визнання протиправними дій, скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Донбасенерго, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просив суд:

-визнати протиправними дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо відмови Публічному акціонерному товариству Донбасенерго у застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України, викладеного у повідомленні від 16.06.2023 за № 01-1.3/01065;

-скасувати рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про результати розгляду повідомлення про втрату первинних документів на територіях, на яких ведуться бойові дії від від 11.07.2023 р. №4040/6/32-00-04-04-01-02, щодо відсутності підстав застосування підпункту 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України.

20 листопада 2023 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29 листопада 2023 року від відповідача до суду засобами програмного забезпечення підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши означене клопотання та надані представником відповідача документи на підтвердження повноважень діяти в інтересах відповідача, суд зазначає наступне.

Судом установлено, що клопотання підписано ОСОБА_1 , яка на підтвердження своїх повноважень додала до суду копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до виписки ЄДР, вона має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (ДІЄ ВИКЛЮЧНО В СУДАХ УКРАЇНИ БЕЗ ОКРЕМОГО ДОРУЧЕННЯ КЕРІВНИКА (САМОПРЕДСТАВНИЦТВО ДПС, СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС ПО РОБОТІ З ВЕЛИКИМИ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ, ЯК ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ ДПС) З ПРАВОМ ПОСВІДЧЕННЯ КОПІЙ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ПОВНОВАЖЕНЬ, БЕЗ ПРАВА ВІДМОВИ, ВІДКЛИКАННЯ, ВИЗНАННЯ ПОЗОВУ, ВІДМОВИ, ВІДКЛИКАННЯ АПЕЛЯЦІЙНИХ, КАСАЦІЙНИХ СКАРГ )) представник.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС Українисторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 3ст. 55 КАС Українивстановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 57 КАС Українипредставником у суді може бути адвокат або законний представник.

Водночас, документи, що підтверджують повноваження представників, визначеністаттею 59 КАС України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 59 КАС Українивизначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3ст. 59 КАС України).

Відповідно до ч. 1ст. 60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки (пункт 6рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99).

Таким чином, особи, які представляють особу та виконують процесуальні дії на підставі наданих їм повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.

Отже, реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.

У постанові Велика Палата Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №9901/39/20 (провадження № 11-137заі20) зробила висновки про те, що процесуальне законодавство передбачає дві форми участі сторін у справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво). Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Суд враховує також останні за часом висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21) відповідно до яких, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Таким чином, наявність або відсутність у ЄДР відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Такі, повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2023 року справа № 320/508/23,від 06 листопада 2023 року справа № 149/289/21, ухвалах Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року справа № 440/8807/22, від 19 жовтня 2023 року справа № 160/16682/22, від 10 серпня 2023 року справа № 380/3108/23, від 31 жовтня 2023 року справа № 140/6449/23,від 08 листопада 2023 року справа № 120/9393/22, від 16 жовтня 2023 року справа № 320/9856/22, від 08 листопада 2023 року справа № 560/10254/22.

Виходячи зі змісту клопотання та доданих до нього документів випливає, що ОСОБА_1 подає в порядку самопредставництва.

Суд наголошує, що приписи частини третьоїстатті 55 КАС Українипередбачають можливість здійснення самопредставництва юридичної особи або суб`єкта владних повноважень особою, яка є керівником, членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи або суб`єкта владних повноважень відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Повноваження посадових осіб діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договоромта за потребипосадовою інструкцію.

Таким чином, достатніх документів, на підтвердження повноважень діяти від імені апелянта до скарги, не додано.

Статтею 166 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, подана без додержання вимог ч. 1 ст. 167 КАС України, і ці недоліки не дають можливості її розглянути, оскільки повноваження підписанта не підтверджені належним чином.

Керуючись ст.ст. 44, 46, 55, 59, 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , подане в інтересах відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко