Справа № 420/12671/22
УХВАЛА
20 листопада 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 17.11.2022 року,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/12671/22 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 року у даній справі (№420/12671/22), залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 року, задоволено частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.12.2017 по 28.06.2018 року у розмірі 55 630 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот тридцять) грн. 12 коп.
31.07.2023 року від позивача до суду надійшла заява в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 шляхом подання відповідачем звіту.
Заява обґрунтована тим, що рішення суду станом на 25.07.2023 року відповідачем не виконано, на звернення щодо стану виконання судового рішення відповідач та Державна казначейська служба України не відповідають.
07.08.2023 року від Міністерства внутрішніх справ України надійшли письмові заперечення на заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.
Відповідач зазначив, що заява про встановлення звіту є передчасною та необґрунтованою з таких підстав. МВС на даний час вживаються заходи стосовно перегляду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 року за нововиявленими обставинами. Відповідно до інформації з Єдиного реєстру судових рішень, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою МВС на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 про відмову у задоволені заяви МВС про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі № 420/12671/22. Окрім того, ОСОБА_1 на даний час отримано виконавчий лист та надіслано його до органів Державної казначейської служби України.
Листом за підписом судді від 03.08.2023 року учасників справи повідомлено, що вказана адміністративна справа 01.08.2023 року була направлена до П`ятого апеляційного адміністративного суду та на станом на 03.08.2023 року до суду першої інстанції не поверталась. Відтак, заява представника позивача про подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 року буде розглянута судом, відповідно до приписів чинного законодавства України після повернення адміністративної справи до Одеського окружного адміністративного суду.
01.11.2023 року справа № 420/12671/22 повернута судом апеляційної інстанції до Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положення статті 382 КАС України не вимагають проведення судового засідання для вирішення питання щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
На підставі викладеного, судом здійснюється розгляд заяви у порядку письмового провадження (без виклику сторін).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/12671/22, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як передбачено ч. 4 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно положень ст. 382 КАС України, одним із заходів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Суд зазначає, що завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження, яке покликано для забезпечення примусового виконання судових рішень. Зокрема, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів.
Судом встановлено, що 09.03.2023 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №420/12671/22 про стягнення з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.12.2017 по 28.06.2018 року у розмірі 55 630 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот тридцять) грн. 12 коп.; стягнення з Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 (дві тисячі) грн.
Позивач у заяві про встановлення судового контролю повідомив про його звернення 26.04.2023 року до Державної казначейської служби України з заявою про примусове виконання рішення суду.
Водночас, заявник не надає інформації щодо його звернення до державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішення по справі № 420/12671/22.
Згідно інформації про виконавчі провадження з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України Автоматизована система виконавчого провадження, станом на 20.11.2023 року відсутнє виконавче провадження, де Боржник: Міністерство внутрішніх справ України; Стягувач: ОСОБА_2 .
При цьому, суд зазначає, що Закон України "Про виконавче провадження" надає сторонам виконавчого провадження широке коло прав, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом (ч. 1 ст. 19 Закону).
Окрім того, державний виконавець має встановлені законом повноваження щодо впливу на боржника (накладення штрафу, ставити питання про притягнення до кримінальної відповідальності).
Крім того, суд враховує, що у запереченнях від 07.08.2023 року на заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю Міністерство внутрішніх справ України посилається на те, що ним вживаються заходи стосовно перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Як встановлено судом, 18.04.2023 року Міністерством внутрішніх справ було подано заяву про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою суду від 14.06.2023 року відмовлено у задоволенні заяви Міністерства внутрішніх справ про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідачем була оскаржена дана ухвала суду від 14.06.2023 року. Станом на час подання заперечень Міністерства внутрішніх справ України на заяву про встановлення судового контролю судове рішення за результатами апеляційного оскарження прийнято не було.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2023 року апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року залишено без змін.
Отже, наразі, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 року, що набрало законної сили 14.02.2023 року, є чинним та обов`язковим до виконання.
З огляду на встановлені обставини, приймаючи до уваги наявність виданого та невиконаного виконавчого листа №420/12671/22 від 09.03.2023 року, враховуючи строк, що минув з моменту прийняття постанови П`ятим апеляційним адміністративним судом постанови за результатами перегляду ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, а також те, що статтею 382 КАС України встановлено право, а не обов`язок суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд не вбачає об`єктивних підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 КАС України.
Одночасно суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутися з відповідною заявою за наявності відповідних підстав.
Керуючись ст.ст. 4, 248, 256, 370, 382 КАС України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 року по справі №420/12671/22 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.А. Радчук
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2023 |
Оприлюднено | 22.11.2023 |
Номер документу | 115034302 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Радчук А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні