Ухвала

від 20.11.2023 по справі 580/10662/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 листопада 2023 року справа № 580/10662/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/10662/23 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Ротмістрівської сільської ради (код ЄДРПОУ 26359075, вул.Михайлівська 18, с. Ротмістрівка, Черкаський район, Черкаська область, 20726) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта.

13.11.2023 вх.49547/23 позивач у позовній заяві до Ротмістрівської сільської ради просить:

- визнати незаконною і безпідставною відмову Ротмістрівської сільської ради від 20.10.2023 у наданні ОСОБА_1 рішення про надання дозволу на продаж шляхом викупу земельної ділянки площею 24.1467 га та 21.8211 га для ведення ферсерського господарства за межами населеного пункту с.Мельниківка (кадастровий номер 7123785200:02:000:0296, 7123785200:02:000:0297);

- зобов`язати Ротмістрівську сільську раду повторно розглянути заяву (клопотання) про надання дозволу ОСОБА_1 на продаж шляхом викупу земельної ділянки площею 24.1467 га та 21.8211 га для ведення ферсерського господарства за межами населеного пункту с.Мельниківка (кадастровий номер 7123785200:02:000:0296, 7123785200:02:000:0297).

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Приписами статей 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

В обгрунтуванні позивач зазначає, що листом отримав відповідь про те, що на сесії під час голосування - рішення не прийняте, проте не надає такі рішення і про протиправність індивідуальних актів вимоги не формує. Надані проєкти рішень не є індивідуальними актами у розумінні п.23 ч.1 ст.4 КАС України. Позивач не зазначає про зміст і характер порушеного права у звязку із користуванням земельними ділянками.

Об`єктом права власності земельна ділянка може стати виключно з моменту її формування, тобто визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (присвоєння кадастрового номера) та державної реєстрації права власності на неї (ч. 1 ст. 791 ЗК).

Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач формує вимоги без урахування п.2 ч.1 ст.5 та п.4 ч.1 ст.5 КАС України у контексті захисту порушеного права, яке не окреслює у спірних правовідносинах.

Під час реєстрації необхідно надати згоду суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення (пп.4 п. 48 Порядку №1127 / https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п#Text).

ВПВС у справі № 357/8277/19 ЄДРСР 110367952 зазначає: переважною більшістю правовідносин, урегульованих нормами цивільного законодавства, є відносини, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків. Договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону 161-ХIV. З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою. Зареєстроване право оренди землі є речовим правом. Орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди. Тобто використання земельної ділянки неможливе без державної реєстрації права оренди, оскільки відсутні правові підстави для цього. Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків. Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, є фіктивним. Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 зробив такі висновки. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву і клопотання без дати поданих і зареєстрованих документів не є ефективним способом захисту прав позивача. Подібні підходи застосовано Верховним Судом у постанові від 28.10.2020 у справі № 320/3198/19.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Позивач надав доказ щодо вимоги про одну ділянку, тому належить доплатити 1073.60 грн у контексті окремого речового права.

Позивач надає копію державного акта, проте договору постійного користування не надає і про чинність на час звернення до відповідача такого акта не зазначає.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 2, ч.4 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим).

Усупереч вимог ДСТУ, ст.94 КАС України позивач не засвідчив в установленому порядку додатки до позовної заяви і не надав додатків до заяв від 08.11.2023, повної редакції статуту, документів про реєстацію і діяльність фермерського господарства щодо переважного права у контексті вирішення спору про право на копію наказу Головного управління Держгеокадастру від 05.06.2018 №23-2201/14-18-СГ і рішення органу місцевого самоврядування від 29.08.2001 №22-8.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; надання доказів на підтвердження протиправності індивідуального акта та/або незаконної бездіяльності відповідача; доказу доплати за кожну самостійну вимогу немайнового характеру судового збору у сумі 1073 грн 60 коп.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА