Рішення

від 20.11.2023 по справі 748/2988/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/596/23 Єдиний унікальний № 748/2988/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2023 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючої - судді: Меженнікової С.П.,

при секретарі: Іващенко О.А.,

за участю прокурора Тишкевич Л.В.

представника відповідача - адвоката Лисова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові цивільну справу за позовом заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2023 року заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Киселівської сільської ради Чернігівського району земельну ділянку площею 1,4521 га, кадастровий номер 7425581000:06:000:0119 для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Боромиківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.А також просив стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору.

Свої вимоги мотивує тим, що на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Чернігівській області № ЧН/7425589500:06:000/00002243 від 26.02.2014 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,4521 га (кадастровий номер 7425581000:06:000:0119). Однак, за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, як правонаступника Головного управління Держземагенства у Чернігівській області, № 10-25-0.3-2092/2-23 від 28.04.2023, Головним управлінням наказ № ЧН/7425589500:06:000/00002243 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не видавався. Заява від ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність до Головного управління не надходила.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 серпня 2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду по суті.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на обставини, вказані в позовній заяві.

Позивач - Киселівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, в судове засідання не забезпечила явку свого представника, справу просила розглянути без їх участі ( а.с. 48).

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, вказавши, що стороною позивача не надано належних доказів неправомірності набуття права власності відповідачем, відповідач є добросовісним набувачем права власності, а держава підтвердила його право власності шляхом реєстрації, наказ Головного управління є діючим, а помилки державного органу повині покладатися на саму державу і не можуть виправлятись за рахунок осіб, яких вони стосуються. Також просив застосувати строк позовної давності.

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не забезпечили явку свого представника в судове засідання, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності ( а.с.42).

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно копії наказу Головного управління Держземагенства у Чернігівській області № ЧН/7425581000:06:000/00002243 від 26.02.2014 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та надано останній у власність земельну ділянку площею 1,4521 га (кадастровий номер 7425581000:06:000:0119) із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Боромиківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області(а.с. 14).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.11.2021 на підставі цього наказу за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,4521 га (кадастровий номер 7425581000:06:000:0119) із земель сільськогосподарського призначення державної власності(а.с.15).

Разом з тим, за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 28.04.2023 № 10-25-0.3-2092/2-23, Головним управлінням наказ ЧН/7425581000:06:000/00002243 від 26.02.2014 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не видавався. Заява від ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність до Головного управління не надходила.Тобто, ОСОБА_1 до управління із заявою не зверталася та спірна земельна ділянка їй не виділялася.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 14 Конституції України чітко вказує, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положеннями статті 81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Земельним законодавством встановлено як підстави набуття права на землю громадянами та юридичними особами, так і певну процедуру вирішення питання передачі земельної ділянки.

Зокрема, порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано нормами статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 118 Земельного кодексу України, визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно із ч. 9 статті 122 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам здійснюється відповідним органом місцевого самоврядування або виконавчої влади на підставі заяв цих громадян, поданих ними до розпорядника земель за місцезнаходженням земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18.09.2013 №6-92цс-13, від 23.10.2013 №6-93цс13 та від 24.04.2013 № 6-14цс13.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно,

без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 142, 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц (провадження № 14-208цс18) вказано, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно

є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Крім цього, судове рішення про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, провадження № 14-212цс21). Вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі№ 488/5027/14-ц, провадження № 14-256цс18).

Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 373/1810/16-ц, провадження № 61-13700св19 зазначив, що законодавчо визначений порядок набуття права власності громадянами на земельну ділянку із земель державної та комунальної власності потребує наявності, з одного боку, волевиявлення осіб до отримання земельної ділянки у формі подання заяви, з іншого - прийняття рішення про її передачу органом державної влади або місцевого самоврядування. Тож відсутність волевиявлення територіальної громади на передачу земельної ділянки є порушенням чинного законодавства. Право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна. Лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, можливе розпорядження спірним нерухомим майном. Таким чином, у випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційним позовом).

Порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у вибутті з власності держави земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,4521га за відсутності волі її власника - держави та всупереч встановленого законом порядку.

Таким чином, підстави для державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7425581000:06:000:0119відсутні та спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч вимог закону, а тому існують всі правові підстави для витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння.

З 27.05.2021 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-ІХ, крім окремих його полжень.

З дня набрання чинності пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель перелік яких чітко визначено у Законі.

Отже, з 27.05.2021 землі розташовані за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад віднесено до комунальної власності, у зв`язку з чим їх розпорядником є відповідні органи місцевого самоврядування.

Боромиківська сільська рада увійшла до складу територіальної громади Киселівської сільської ради, а отже розпорядження вказаними землями віднесено до повноважень даного органу місцевого самоврядування, в інтересах якого прокурор звернувся з даним позовом до суду.

ОСОБА_1 у визначений земельним законодавством порядок до відповідного органу з метою отримання у власність спірної земельної ділянки не зверталася, наказ Головного управління Держземагенства у Чернігівській області, який став підставою для реєстрації права власності відповідача на спірну земельну ділянку, не приймався, що вказує на недобросовісне набуття останньою права власності на спірну земельну ділянку.

Слід зазначити, що сторона відповідача не надала відповідних документів та підтвердження факту звернення з такою заявою та розробки технічної документації.

Втручання держави у право власності ОСОБА_1 є виправданим, оскільки порушення чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом. Недотримання такого порядку тягне за собою свавілля державних органів та знищення правового порядку у державі.

На віндикаційні позови поширюється загальна позовна давність

(три роки). У разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Позовна давність починає обраховуватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Указане відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, провадження № 14-183цс18 (пункти 46, 48, 65, 66), від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, провадження № 12-143гс18 (пункт 48).

З наданих прокурором доказів слідує, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівської області повідомили 28.04.2023 про те, що наказ, який став підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку не видавався, сама ж реєстрація земельної ділянки відбулась 11.11.2021. Отже факт відсутності рішення щодо надання у власність земельної ділянки та набуття на неї права власності без достатніх правових підстав був виявлений позивачем у квітні 2023 року. Позов пред`явлений 20 липня 2023 року, тобто в межах загальної позовної давності. Також, судом звертається увага, що сам факт реєстрації відбувся 11.11.2021, а отже раніше цієї дати неможливо було довідатись про наявність наказу Головного управління Держземагенства у Чернігівській області від 26.02.2014, який, як встановлено з досліджених матеріалів справи, відповідним органом не видавався.

Отже, відсутні підстави для відмови в задоволенні позову у зв`язку з пропуском позовної давності.

У наведених постановах Верховного Суду, на які посилається сторона відповідача, висновки, а також встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними.

З урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів позовні вимоги про витребування з незаконного володіння земельної ділянки підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури необхідно стягнути судовий збір в сумі 2684 грн. Зайво ж сплачений судовий збір в сумі 1526 грн 88 коп. підлягає поверненню на рахунок прокуратури.

Враховуючи викладене, керуючись ст.12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Киселівської сільської ради Чернігівського району земельну ділянку площею 1,4521 га, кадастровий номер 7425581000:06:000:0119 для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Боромиківської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури (рахунок UA248201720343140001000006008, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, одержувач - прокуратура Чернігівської області, код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір у розмірі 2684 грн.

Повернути Чернігівській обласній прокуратурі на рахунок НОМЕР_1 зайво сплачений судовий збір на рахунок НОМЕР_2 в сумі 1526 ( одна тисяча п"ятсот двадцять шість) грн 88 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури, ЄДРПОУ 02910114, адреса місцезнаходження : вул. Шевченка, 1, м. Чернігів.

Позивач: Киселівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, ЄДРПОУ 04412018, адреса місцезнаходження : вул. Молодіжна, 10, с. Киселівка, Чернігівський район, Чернігівська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, адреса місцезнаходження : просп. Миру, 14, м. Чернігів.

Повний текст рішення складено 20.11.2023.

Суддя С. П. Меженнікова