Ухвала

від 20.11.2023 по справі 200/2048/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2023 року

м. Київ

справа №200/2048/23

адміністративне провадження №К/990/36386/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 200/2048/23 за позовом ОСОБА_1 до Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14 червня 2023 року, просив стягнути з Ліквідаційної комісії Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 листопада 2020 року по 27 квітня 2023 року в сумі 22618,26 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 листопада 2020 року по 24 травня 2021 року в сумі 1027 гривень 24 копійки. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

31 жовтня 2023 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 200/2048/23. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає, зокрема, пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, в застосуванні вимог абзацу 3, 4 пункту 4 Розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.

Аналізуючи зміст касаційної скарги, Судом установлено, що заявником викладено обставини справи із цитуванням правових норм та фактично висловлено незгоду із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій. Проте, заявник не зазначив, як і не конкретизував, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який одночасно відсутній у рішеннях Верховного Суду, як відповідні норми права необхідно застосовувати, а також не обґрунтував необхідність такого висновку у взаємозв`язку з посиланням на обставини справи.

Також згідно з частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, до касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частини дев`ятої статті 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

У порушення зазначених норм ОСОБА_1 не додало до касаційної скарги докази надсилання її відповідачам по справі.

Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, за правилами статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху з установленням заявнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду уточнень вимог касаційної скарги в частині обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 44, 169, 248, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 200/2048/23 за позовом ОСОБА_1 до Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська