Ухвала

від 20.11.2023 по справі 216/4203/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9926/23 Справа № 216/4203/21 Суддя у 1-й інстанції - КУЗНЕЦОВ Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

20 листопада 2023 року м.Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Кішкіна І.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 15 березня 2023 року у цивільній справі №216/4203/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про порушення авторського права та виплату компенсації,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про порушення авторського права та виплату компенсації відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, 24 жовтня 2023 року ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі скаржницею заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги посилаючись на введення в Україні воєнного стану. На думку скаржниці, бойові дії та тимчасове перебування на окупованій території є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та підставою для звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Враховуючи те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.

Рішення суду першої інстанції від 15 березня 2023 року направлено на електрону адресу позивачки 30 березня 2023 року.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року № 259, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 30 діб, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного станув Україні строком на 30 діб, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 30 діб, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Проте клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження заочного рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року обґрунтоване тільки загальними підставами неможливості підготувати апеляційну скаргу у відведений час, та не містить жодного належного письмового доказу відсутності такої можливості або необхідності більшого часу для підготовки апеляційної скарги конкретно скаржником.

Таким чином, підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені скаржницею у клопотанні про поновлення строку, суд визнає неповажними, оскільки твердження скаржниці про неможливість вчасно подати апеляційну скаргу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану не є об`єктивно непереборною обставиною, яка не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язана з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії. Наведені посилання не можуть бути причиною для безпідставного поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження та порушення принципу правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення суду. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи, що оскаржуване заочне рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області постановлено та складено 15 березня 2023 року, згідно довідки про доставку електронного листа копію вказаного рішення отримано ОСОБА_1 30 березня 2023 року на її електрону адресу, вказану нею в позовній заяві, а тому апеляційний суд не встановив об`єктивних обставин, що перешкоджали скаржнику у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану своєчасно звернутись до апеляційного суду в межах строку, встановленого законом.

Адже сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений процесуальним законом строк, у зв`язку із запровадженням такого стану, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення такого строку.

Отже, підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не вбачається.

Частиною 3 статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, законом України«Про судовийзбір» від08липня 2011року №3674-VI (далі Закон), визначено розміри ставок судового збору за подання позовних заяв та апеляційних скарг до суду.

Розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні апеляційної і касаційної скарги на рішення суду, згідно підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 вказаного Закону, становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Судовий збір за подання апеляційної скарги скаржником не сплачено.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зчастинами 1,3статті 136ЦПК Українисуд,враховуючи майновийстан сторони,може своєюухвалою відстрочитиабо розстрочитисплату судовогозбору навизначений строку поряду,визначеному законом,але небільше якдо ухваленнясудового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

За статтею 8Закону України«Про судовийзбір» враховуючимайновий стансторони,суд можесвоєю ухвалоюза їїклопотанням відстрочитиабо розстрочитисплату судовогозбору напевний строк,але недовше ніждо ухваленнясудового рішенняусправі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачафізичної особи за попередній календарний рік або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вищенаведеною правовою нормою Закону України«Про судовийзбір» встановлено чіткий та вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 29 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З матеріалів справи та апеляційної скарги, не вбачається інформації щодо розміру доходу скаржниці за попередній календарний рік. Отже, ОСОБА_1 не надано належних доказів про свій майновий стан (наприклад, відомостей: про отримання чи неотримання заробітної плати, пенсії, грошового утримання чи інших видів доходів, з яких не утримуються суми податки, про відсутність нерухомого та рухомого майна, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів тощо), що унеможливлює задоволення клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Аналогічна практика щодо застосування відповідних норм процесуального права міститься в ухвалах Верховного Суду від 05 квітня 2023 року по справі № 335/10295/20, від 05 квітня 2023 року по справі № 128/2928/22 від 05 квітня 2023 року, від 07 квітня 2023 року по справі № 205/5429/19.

Таким чином, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Тому, ОСОБА_1 має сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3600,00 грн (240000 грн х 1% х 150%), за такими реквізитами: отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/22030101, код отримувача ЄДРПОУ: 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA658999980313191206080004628, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ___ (Дата оскаржуваного рішення) по справі ____ (Номер справи), Дніпровський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також згідно із пунктом 2 частини 4 статті 356ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

За частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 назаочне рішенняЦентрально-Міськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті 15березня 2023року має бути залишена без руху для усунення недоліків.

Керуючись частиною 2, 3 статті 357 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

У задоволенніклопотання ОСОБА_1 про поновленнястроку наапеляційне оскарженнязаочного рішенняЦентрально-Міськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті 15березня 2023року відмовити.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Центрально-Міськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті 15березня 2023року відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 15 березня 2023 року залишити безруху.

Надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі не подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших підстав для його поновлення на апеляційне оскарження у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, а в разі не сплати судового збору - апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Суддя Дніпровського апеляційного суду І.В. Кішкіна