Ухвала

від 04.12.2023 по справі 216/4203/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9926/23 Справа № 216/4203/21 Суддя у 1-й інстанції - КУЗНЕЦОВ Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

04 грудня 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кішкіної І.В.,

суддів: Агєєва О.В., Корчистої О.І.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 15 березня 2023 року у цивільній справі №216/4203/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про порушення авторського права та виплату компенсації,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про порушення авторського права та виплату компенсації відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, 24 листопада 2023 року ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу шляхом направлення її через підсистему Електронний суд.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших підстав для його поновлення на апеляційне оскарження та длясплати судового збору.

На виконання ухвали апеляційного суду від 20 листопада 2023 року скаржником надано довідку Новокаховської міської ради від 10 березня 2021 року про встановлення ОСОБА_1 статусу малозабезпеченої сім?ї, довідку про надання допомоги ОСОБА_1 , як малозабезпеченій сім?ї за 2020 рік, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за 2022 рік та січень-червень 2023 року, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості з персонального кабінету та витяг з реєстру територіальної громади щодо місця реєстрації позивачки. Позивачкою заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Враховуючи те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.

Рішення суду першої інстанції від 15 березня 2023 року направлено на електрону адресу позивачки 30 березня 2023 року, зазначену нею в позовній заяві та отримано нею 30 березня 2023 року (а.с. 167). Апеляційна скарга направлена позивачкою на електронну адресу апеляційного суду через підсистему Електронний суд 23 листопада 2023 року.

Частиною 2 статті 2 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV «Про доступ до судових рішень»(далі - Закон № 3262-IV) визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з частини 3 статті 3Закону №3262-IV суд загальної юрисдикції вносить до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Аналіз Єдиного Державного реєстру судових рішень (https://reestr.court.gov.ua) свідчить про те, що ухвалу рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 15 березня 2023 року було надіслано судом до ЄДРСР 30 березня 2023 року і оприлюднене в цьому реєстрі 31 березня 2023 року.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року № 259, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 30 діб, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного станув Україні строком на 30 діб, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 30 діб, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Крім того, саме лише посилання на факт впровадження на території України воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення першої інстанції у цій справі.

Так, Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливлювали виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (ухвала Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13-ц).

Проте клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження заочного рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року обґрунтоване тільки загальними підставами неможливості підготувати апеляційну скаргу у відведений час, та не містить жодного належного письмового доказу відсутності такої можливості або необхідності більшого часу для підготовки апеляційної скарги конкретно скаржником.

Нового клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначення інших підстав для його поновлення позивачкою в заяві про усунення недоліків не надано.

За таких обставин апеляційний суд позбавлений можливості визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження у період з 31 березня 2023 року (дня оприлюднення повного тексту оскаржуваного рішення в єдиному державному реєстрі судових рішень) по 23 листопада 2023 року (день подання апеляційної скарги) внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Також апеляційний суд звертає увагу, що позивачка ОСОБА_1 була залучена до участі у справі, повідомлялася про розгляд справи судом першої інстанції.

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 3 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13, ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення ЄСПЛ від 3 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії», заява № 52854/99).

Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 15 лютого 2023 року у справі № 208/805/20 (провадження 61-12525св22), від 23 листопада 2022 року у справі № 754/2141/19 (провадження № 61-12322св21), від 19 серпня 2020 року у справі № 523/1781/16-ц (провадження № 61-3526св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 493/1858/16-ц (провадження № 61-11368св20), від 30 червня 2021 року у справі № 613/1166/15-ц (провадження № 61-22084св19) та від 01 грудня 2021 року у справі № 171/506/15 (провадження № 61-10887св21).

З оглядуна викладеневище,з урахуваннямположень частини2статті 354 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 15 березня 2023 року, слід відмовити.

Керуючись статтями 354, 358, 367 ЦПК України,

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на заочне рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 15 березня 2023 року у цивільній справі №216/4203/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про порушення авторського права та виплату компенсації.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: І.В. Кішкіна

О.В. Агєєв

О.І. Корчиста