Постанова

від 03.04.2024 по справі 216/4203/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 216/4203/21

провадження № 61-17584св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Грушицького А. І.,

суддів Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Кішкіної І. В., Агєєва О. В., Корчистої О. І.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про порушення авторського права та виплату компенсації.

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про порушення авторського права та виплату компенсації.

Позов мотивовано тим, що позивачу на підставі права власності (авторського права) належить концептуальна колекція творів «ІНФОРМАЦІЯ_3» в період з 2004 по 2014 роки.

Закріпленням авторства позивача та її творчого внеску при створенні збірки в рамках проекту є зареєстровані Державною службою інтелектуальної власності України на ім`я позивача: свідоцтво № НОМЕР_2 про реєстрацію авторського права на твір від 17 грудня 2010 року «ІНФОРМАЦІЯ_3» та свідоцтво № НОМЕР_1 про реєстрацію авторського права на твір від 29 грудня 2014 року «ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

12 липня 2018 року позивач виявила чотири факти недозволеного використання відповідачем примірників авторських творів зі « ІНФОРМАЦІЯ_1», шляхом опублікування комерційних пропозицій про їх реалізацію на інформаційному ресурсі «ALL.BIZ Україна», в інтернет-магазині « Прапори.УКР, ЧП (Інтернет-магазин) Кривий Ріг », за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Відомості про користувача ресурсом - відповідача, на умовах публічної оферти опубліковано на офіційному сайті компанії. Дозвіл автора на використання творів відповідач не отримував, авторську винагороду від прибутку не нараховував.

Відповідно до вказаного, позивач просила суд стягнути з відповідача компенсацію за чотирма фактами недозволеного використання відповідачем примірників авторських творів у розмірі 240 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року у складі судді Кузнецова Р. О. в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших підстав для його поновлення на апеляційне оскарження та для сплати судового збору.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження заочного рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року обґрунтоване тільки загальними підставами неможливості підготувати апеляційну скаргу у відведений час та не містить жодного належного письмового доказу відсутності такої можливості або необхідності більшого часу для підготовки апеляційної скарги конкретно скаржником. Саме лише посилання на факт впровадження на території України воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення першої інстанції у цій справі. Апеляційний суд позбавлений можливості визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження у період з 31 березня 2023 року (дня оприлюднення повного тексту оскаржуваного рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень) по 23 листопада 2023 року (день подання апеляційної скарги) внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу.

10 січня 2024 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 28 березня 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Ситнік О. М.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 , зазначаючи про поновлення строку на апеляційне оскарження виходила не з факту впровадження на території України воєнного стану, а з обставин ведення активних бойових дій та діяльності окупаційної влади на території її перебування, тобто скаржник перебуває на тимчасово окупованих територіях (Херсонська обл., смт Дніпряни) (далі - ТОТ). Тому, вказані обставини непереборної сили та об`єктивного характеру зумовили настання наслідків, які не сприяють своєчасному виконанню процесуальних обов`язків. Зазначала, що на ТОТ не поновлено роботу банківської системи та інтернет-банкінг, відсутній мобільний зв`язок, не завжди доступна мережа Інтернет, постійні перебої з електрикою. Також з лютого 2022 року IP-адреси на цих територіях - перадресовано на російські, а з лютого 2023 року блокуються VPN застосунки з налаштуванням на українські ІР.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засади судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Фундаментальними засадами цивільного судочинства є, зокрема, принципи диспозитивності, змагальності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Диспозитивність цивільного судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частин першої і другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно із частиною сьомою статті 14 ЦПК України (у редакції, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня (частини третя, п`ята статті 272 ЦПК України в редакції, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Частиною третьою статті 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Підстави відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку судам необхідно враховувати те, що поважними є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву (скаргу) у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи чи з поважних причин пропущено певний процесуальний строк, суд у кожному конкретному випадку оцінює усю сукупність обставин, надаючи відповідну оцінку.

Таким чином, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати вмотивовані підстави.

Із матеріалів справи відомо, що заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року у складі судді Кузнецова Р. О. в задоволенні позову відмовлено.

В матеріалах справи міститься супровідний лист від 15 березня 2023 року про направлення копії заочного рішення суду на поштову адресу позивача, а також довідка про доставку електронного листа, в якій зазначено, що копію рішення доставлено до електронної скриньки позивача 30 березня 2023 року (а. с. 166, 167).

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, 24 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу шляхом направлення її через підсистему «Електронний суд».

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших підстав для його поновлення на апеляційне оскарження та для сплати судового збору.

На виконання ухвали апеляційного суду від 20 листопада 2023 року позивач надала довідку Новокаховської міської ради від 10 березня 2021 року про встановлення ОСОБА_1 статусу малозабезпеченої сім?ї, довідку про надання допомоги ОСОБА_1 , як малозабезпеченій сім?ї за 2020 рік, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за 2022 рік та січень-червень 2023 року, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості з персонального кабінету та витяг з реєстру територіальної громади щодо місця реєстрації позивача. Позивач заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Разом з тим, питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 756/10191/20, від 05 вересня 2022 року у справі № 697/2360/21, від 14 вересня 2022 року у справі № 200/21749/17.

Позивач у касаційній скарзі вказує, що зазначаючи про поновлення строку на апеляційне оскарження вона виходила не з факту впровадження на території України воєнного стану, а з обставин ведення активних бойових дій та діяльності окупаційної влади на території її перебування, тобто позивач перебуває на ТОТ (Херсонська обл., смт Дніпряни). Тому вказані обставини об`єктивного характеру зумовили настання наслідків, які не сприяють своєчасному виконанню процесуальних обов`язків. Зазначала, що на ТОТ не поновлено роботу банківської системи та інтернет-банкінг, відсутній мобільний зв`язок, не завжди доступна мережа Інтернет, постійні перебої з електрикою. Також з лютого 2022 року IP-адреси на цих територіях - перадресовано на російські, а з лютого 2023 року блокуються VPN застосунки з налаштуванням на українські ІР.

Також, вказує, що на території на якій вона проживає здійснюється репресивна діяльність окупаційної влади. Військова техніка та особовий склад окупантів розміщується в населених пунктах, звідки обстрілюють правобережжя Дніпра. В режимі 24/7 люди живуть при цілодобових обстрілах, вібраціях і поштовхах від військових дій, що призводить до різного рівня руйнацій забудов та майна. Зазначає, що реалії життя в таких умовах далекі від більш безпечного, стабільного та відносно передбачуваного способу життя. Обставини, які безпосередньо унеможливлюють та ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк виникли 24 лютого 2022 року об`єктивно, незалежно від волі заявниці. Після закінчення строку на подання апеляційної скарги та станом на день подання відповідної апеляційної скарги зазначені обставини продовжували мати місце в смт Дніпряни Херсонської області та пов`язуються з дійсно істотними обставинами, що за причинним зв`язком створили перешкоди та труднощі, які унеможливили своєчасне вчинення зазначених процесуальних дій.

Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 400/11755/21 зазначено, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні також слід брати до уваги: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суд апеляційної інстанції повинен був врахувати перебування позивача на ТОТ, що зумовило настання наслідків, які не сприяють своєчасному виконанню процесуальних обов`язків. Відсутність доступу до мережі Інтернет, припинення поштового сполучення, агресивні дії окупаційної влади об`єктивно свідчать про перешкоди в доступі до правосуддя.

Відповідно до вказаного, суд апеляційної інстанції дійшов до передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Керуючись статтями 389, 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. І. Грушицький Судді: І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк О. М. Ситнік