Ухвала

від 20.11.2023 по справі 908/1695/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 908/1695/21

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2023

у справі № 908/1695/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородсервісшляхбуд»

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Груп Схід"

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.09.2022 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області відмовлено. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Ліквідовано банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Груп Схід». Провадження у справі закрито.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.09.2022 у справі № 908/1695/21 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.09.2022 у справі № 908/1695/21 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2023 у справі № 908/1695/21 повернуто скаржнику, у зв`язку з не усуненням недоліків касаційної скарги у строк встановлений ухвалою Верховного Суду від 31.03.2023.

До Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Державної податкової служби в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області з доданими до неї матеріалами (надіслана 13.09.2023, що підтверджується конвертом Укрпошта) постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2023 у справі № 908/1695/21, в якій просить суд визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити строк; скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано тим, що відповідно до ч.8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Після усунення обставин, які були підставою для повернення касаційної скарги, скаржник повторно звернувся з касаційною скаргою в межах присічного строку, не зловживаючи своїм процесуальним правом та не допустивши необ`єктивного зволікання.

Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2023 касаційну скаргу Державної податкової служби в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2023 у справі № 908/1695/21 - залишено без руху. Надано Державній податковій службі в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: навести поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з обгрунтуванням поважності підстав його пропуску; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

01.11.2023 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05.10.2023 від скаржника надійшов лист про усунення недоліків касаційної скарги.

У заяві про усунення недоліків касаційної скарги, обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що відповідно до частини 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Чинним законодавством не передбачений конкретно визначений строк на повторне звернення з заявою. Скаржник зазначає, що після усунення обставин, які були підставою для повернення касаційної скарги, Головне управління ДПС у Запорізькій області повторно звернулось з касаційною скаргою не зловживаючи своїм процесуальним правом та не допустивши необ`єктивного зволікання з поданням касаційної скарги. Також, скаржник просить врахувати, що у зв`язку з військового агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 24.02.2022. Крім того скаржник, зазначає, що Торгово-промислова палата України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставини непереборної сили). Також, відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року зазначено за необхідності продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.

Перевіривши касаційну скаргу з урахуванням листа про усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України».

Відповідно до частини 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Предметом касаційного оскарження є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2023, повний текст якої складено 20.02.2023 тобто останнім днем подання касаційної скарги є 13.03.2023.

Однак, касаційну скаргу повторно надіслано до Верховного Суду 13.09.2023, що свідчить про пропуск процесуального строку.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Тобто, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Верховний Суд враховує, висновок викладений в ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.03.2021 року по справі №910/6673/19, де колегія суддів зазначає, що процесуальним законодавством не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Суд, звертає увагу Державної податкової служби в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області на те, що підставою повернення касаційної скарги без розгляду ухвалою Верховного Суду від 26.04.2023 було не усунення недоліків касаційної скарги в частині несплати судового збору.

Повторно касаційну скаргу на оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції подано майже через п`ять місяців після постановлення ухвали про повернення касаційної скарги без розгляду. Крім того, з долученої квитанції про сплату судового збору вбачається, що відповідний платіж було здійснено 07.09.2023, що не свідчить про намагання скаржника привести свою касаційну скаргу у відповідність із вимогами статті 290 Господарського процесуального кодексу України та подати її повторно без зайвих зволікань.

Крім того, посилання скаржника на введення на території України воєнного стану не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного суду від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.

Також, посилання скаржника на рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану не підтверджують відсутність можливості здійснення та обмеження реалізації процесуальних прав та обов`язків скаржника, зокрема щодо оскарження судового рішення в передбаченому ГПК України порядку.

Крім того, колегія суддів Касаційного господарського суду зауважує, що саме лише посилання заявника у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на лист Торгово-промислової палати України не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Скаржником не обгрунтовано наявності обставин, які перешкоджали б йому звернутись повторно з касаційною скаргою у максимально короткий проміжок часу з моменту отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об`єктивних непереборних обставин, що стали причиною його пропуску строку, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у його задоволенні.

Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення Суду у справі "Мушта проти України", no. 8863/06, від 18.11.2010).

Умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

За приписами абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву (про поновлення пропущеного строку) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду приходить до висновку про те, що наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними і як наслідок про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235, 255, 287, 288 ,292, 293 Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити Державній податковій службі в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2023 у справі № 908/1695/21.

2.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2023 у справі № 908/1695/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Картере В.І.

Погребняк В.Я.