Постанова

від 15.11.2023 по справі 947/13676/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 947/13676/21

провадження № 61-8174св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Крата В. І., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Приватне підприємство «Одеське бюро технічної інвентаризації», державний реєстратор Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Буран Андрій Володимирович,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Михайлін Олександр Євгенійович, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року у складі судді Калашнікової О. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Громіка Р. Д., Дришлюка А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Одеське бюро технічної інвентаризації» (далі - ПП «Одеське БТІ»), державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В., третя особа - ОСОБА_3 , в якому просив суд:

- відновити становище, яке існувало до порушення права шляхом визнання недійсними декларації № ОД 141173312090 про готовність об`єкту до експлуатації, зареєстровану Управлінням ДАБК Одеської міської ради 27 листопада 2017 року та довідки ПП «Одеське БТІ» від 29 листопада 2017 року щодо об`єкта нерухомості у вигляді 22/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В., індексний номер 38469214, від 01 грудня 2017 року про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 22/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1424778151101;

- визнати за ним право власності на частину будівельних матеріалів та обладнання, що були використані в процесі будівництва прибудови літ. «А1», загальною площею 107,2 кв.м, житловою площею 69,2 кв.м, гаражів літ. «В», «Т», сараю «П» по АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що житловий будинок по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності трьом співвласникам: 22/50 часток - ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори 08 грудня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі № 2-1151; 22/50 часток - ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори 08 грудня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі № 2-1153; 3/25 частки - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори 28 вересня 1994 року, зареєстрованого в реєстрі № 4-5914.

Житловий будинок в цілому складається з одного житлового черепашникового будинку літ. «А», житловою площею 42,4 кв.м та надвірних будівель і споруд у вигляді літ. «К» - сарай, літ. «Л» - вбиральня, 1, 2, 4 - 6, 8, 10 - огорожа, «І, II» - мостіння, , що розташовані на земельній ділянці площею 1 011 кв.м, яка знаходиться у фактичному користуванні.

На самочинні побудови:, гараж літ. «В», «Т», сарай літ. «П», веранду «аЗ», прибудову літ. «А1», тамбур літ. «а4», сарай літ. «Д», літню кухню літ. «И», навіс літ. «М» свідоцтва не видавались.

Відповідно до технічних паспортів від 02 листопада 2006 року, від 26 жовтня 2011 року, виготовлених КП «ОМБТІ та РОН», житловий будинок під літ. «А» включає в себе приміщення: кухня - «2-1», площею 9.7 кв.м, кімната житлова - «2-2», площею 17,7 кв.м, кімната житлова «2-4», площею 13,5 кв.м, кімната житлова «3-4», площею 11.2 кв.м, в тому числі житлова - 42.4 кв.м.

У вказаних технічних паспортах також проставлені штампи з зазначенням самочинних побудов: прибудова літ. «А1», гараж літ. «В», «Т», сарай літ. «П», веранда «а3», тамбур літ. «а4», сарай літ. «Д», літня кухню літ. «И», навіс літ. «М». Також зафіксовано самочинне будівництво прибудови «А1», загальною площею 107,2 кв.м, житловою площею 69,2 кв.м, гаражу «В», навіси «О, С», сарай «П», душ «Р», забудовником вказано ОСОБА_4 . Зафіксовано загальну площу - 210,7 кв.м, житлова 111,6 кв.м.

Позивач вказує, що з 2016 року на розгляді Київського районного суду м. Одеси перебуває справа № 520/9586/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про розподіл вищевказаного будинку, споруд і земельної ділянки в натурі.

Під час судового вирішення спору йому стало відомо, що ОСОБА_2 надав до Управління ДАБК Одеської міської ради декларацію про готовність об`єкту до експлуатації, де зазначив, що на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 294, виданого Інспекцією ДАБК 07 травня 2009 року, він ( ОСОБА_2 ) у період з 2009 року по 2017 рік здійснив реконструкцію 22/50 частин житлового будинку з господарськими спорудами без змін геометричних розмірів у плані по АДРЕСА_1 , загальною площею будівлі 107,2 кв.м., в тому числі житловою - 69,2 кв.м, гаражу літ. «В», сараю літ. «П». Декларація була зареєстрована Управлінням ДАБК Одеської міськради 27 листопада 2017 року.

На підставі цієї декларації та свідоцтва про право на спадщину за законом ПП «Одеське БТІ» 29 листопада 2017 року видало власнику ОСОБА_2 довідку про те, що по АДРЕСА_1 розташовано житловий будинок літ. «А», загальною площею 201,6 кв.м, житловою 82,7 кв.м, господарські будівлі і споруди: «В» - гараж, «К» - сарай, «Л» - вбиральня, «М» - навіс, «Н» - навіс, «О» - навіс, «П»- сарай, І,ІІ- мостіння, № 1,2,4-6,8-10 - огорожі. До складу 22/50 частин житлового будинку входять: літ. «А» - будинок II - сходи (2,8 кв. м), III - комора (12,9 кв. м), 3-1 - коридор (10 кв. м), 3-2 - кухня (13,5 кв. м), 3-3 - санвузол (6,5 кв. м), 3-4 - житлова кімната (21,2 кв. м), 3-5 - житлова кімната (13,5 кв. м), 3-6 - коридор (7,5 кв. м), 3-7 - житлова кімната (14,9 кв. м), 3-8 - житлова кімната (33,1 кв. м), загальною площею 136,4 кв. м, житловою - 82,7 кв. м, та господарські будівлі і споруди: літ. «В» - гараж, літ. «О» - навіс, літ. «П» - сарай, 22/50 частин I, II - мостіння, 22/50 частин № 1, 2, 4 - 6, 8, 10 - огорожа.

Довідка ПП «Одеське БТІ», технічний паспорт, виготовлений ПП «Одеське БТІ» 29 листопада 2017 року, декларація про готовність об`єкту до експлуатації і свідоцтво про право на спадщину за законом були надані ОСОБА_2 до державного реєстратора Бурана А. В., у зв`язку із чим останній 01 грудня 2017 року прийняв рішення про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_2 на 22/50 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , з відкриттям розділу та внесенням опису нерухомого майна.

Позивач посилався на те, що ОСОБА_2 неправомірно самостійно отримав право власності на самочинні будівлі і споруди, що були побудовані спадкодавцем до відкриття спадщини, тому як відповідач це здійснив без узгодження із співвласником, під час розгляду судом спору щодо розподілу цього домоволодіння, надавши до Управління ДАБК недостовірні відомості, чим порушив права позивача на отримання права власності у цих будівлях і спорудах.

Відновлення порушеного права, на думку позивача, можливе шляхом скасування декларації про готовність об`єкту до експлуатації, довідки ПП «Одеське БТІ» та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Окрім того, позивач доводить, що до складу спадщини увійшло його право на будівельні матеріали і обладнання, що були використані при будівництві самочинної прибудови літ. «А1», загальною площею 107,2 кв.м, та господарських будівель і просить суд визнати за ним право власності на частину цих будівельних матеріалів і обладнання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав, постановлене 01 грудня 2017 року державним реєстратором Дачненської сільської ради Біляєвського району Одеської області Бураном А. В., індексний номер 38469214, про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 22/50 житлового будинку по АДРЕСА_1 , що складаються (додаткові відомості) в літ. «А»- житловий будинок: ІІ- сходи (2,8 кв. м), ІІІ - комора (12,9 кв. м) 3-1 коридор (10,0 кв. м), 3-2 кухня (13,5 кв. м), 3-3 санвузол (6,5 кв. м),3-4 житлова кімната (21,2 кв. м), 3-5 житлова кімната (13,5 кв. м), 3-6 коридор (7,5 кв. м), 3-7 житлова кімната (14,9 кв. м), 3-8 житлова кімната (33,1 кв. м), загальною площею 136,4 кв. м, житловою площею 82,7 кв. м, та господарські будівлі і споруди: літ. «В» - гараж, літ. «О» - навіс, літ. «П» - сарай, 22/50 частин І,ІІ мостіння, 22/50 частин № 1, 2, 4-6, 8, 10- огорожа.

В іншій частині позов залишено без задоволення .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги про визнання недійсними декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 27 листопада 2017 року і довідки ПП «Одеське БТІ» від 29 листопада 2017 року (яка не є актом або рішенням органу влади) у даному випадку є неналежним способом захисту порушеного права і в цій частині вимоги позивача не підлягають задоволенню. Відновлення порушеного право є можливим шляхом скасування рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Суд також зазначив, що оскільки вимоги позивача про визнання права власності на будівельні матеріали і обладнання, що були використані під час будівництва прибудови літ. «А1» та господарських споруд, є недоведеними, вони не підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - адвокат Михайлін О. Є. оскаржив його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Михайліна О. Є. залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

30 травня 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Михайлін О. Є., через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року.

В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржені судові рішення в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та закрити провадження у справі у вказаній частині вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення в оскарженій частині ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Заявник зазначив, що існують передбачені до пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підстави для закриття провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію прав, оскільки в листопаді 2018 року ОСОБА_5 вже звертався до Київського районного суду м. Одеса з позовом до ОСОБА_2 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В., третя особа - ОСОБА_3 , про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації та скасування рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В. про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 22/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1424778151101.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року у справі № 520/17947/18 вже було відмовлено у скасуванні рішення державного реєстратора, індексний номер № 38469214. У вказаній частині вимог рішення місцевого суду постановою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року залишено в силі.

Однак, у травні 2021 року ОСОБА_5 повторно звернувся до суду з такою самою вимогою (скасувати рішення про державну реєстрацію прав, № 38469214) та такими самими підставами позову.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 19 липня 2023 року представник ОСОБА_6 - адвокат Вдовіченко Г. М. просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення судів попередніх інстанцій в оскарженій частині залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

21 липня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності: 22/50 частки - позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 грудня 2011 року, 22/50 частки - відповідачу ОСОБА_2 - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 грудня 2011 року.

Вказані частки успадковані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Інші 3/25 частки належать на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 вересня 1994 року.

У вказаних правовстановлюючих документах міститься застереження, що на самочинні: прибудову літ. «А1», гараж літ. «В», «Т», сарай літ. «П», веранду «аЗ», тамбур літ. «а4», сарай літ. «Д», літню кухню літ. «И», навіс літ. «М» свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

У технічних паспортах, виготовлених КП «ОМБТІ та РОН» 22 листопада 2006 року та 26 жовтня 2011 року на житловий будинок по АДРЕСА_1 , містяться штампи із зазначенням самочинних будівель, споруд і прибудов, в тому числі - двоповерхової прибудови літ. «А1», загальною площею 107,2 кв.м, в тому числі житловою 69,2 кв.м, гаражів літ. «В», «Т».

Також встановлено, що 11 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про поділ житлового будинку та земельної ділянки, що є у спільній частковій власності, в натурі. Ухвалою суду від 23 серпня 2016 року позов прийнято до провадження і справа № 520/9586/16-ц за вказаним позовом ОСОБА_2 на час розгляду справи № 947/13676/21 в судах першої та апеляційної інстанцій перебувала в провадженні Київського районного суду м. Одеси.

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 подав до Управління ДАБК Одеської міської ради для реєстрації декларацію про готовність об`єкту до експлуатації, в якій було зазначено, що проведена реконструкція 22/50 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, виданого інспекцією ДАБК в Одеській області 07 травня 2009 року за № 294.

Вказана декларація 27 листопада 2017 року зареєстрована за номером ОД 141173312090.

29 листопада 2017 року ПП «Одеське БТІ» на замовлення ОСОБА_2 виготовило технічний паспорт, в якому зазначено, що загальна площа будинку ОСОБА_2 складає 136,4 кв.м, житлова - 82,7 кв.м.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 01 грудня 2017 року державним реєстратором Бураном А. В. прийнято рішення про реєстрацію прав власності (з відкриттям розділу) ОСОБА_2 на 22/50 частки вказаного житлового будинку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1424778151101. Державним реєстратором додатково зазначено, що до 22/50 входить в літ. "А" - житловий будинок: II - сходи (2,8 кв. м), III - комора (12,9 кв. м), 3-1 - коридор (10 кв. м), 3-2 - кухня (13,5 кв. м), 3-3 - санвузол (6,5 кв. м), 3-4 - житлова кімната (21,2 кв. м), 3-5 - житлова кімната (13,5 кв. м), 3-6 - коридор (7,5 кв. м), 3-7 - житлова кімната (14,9 кв. м), 3-8 - житлова кімната (33,1 кв. м), загальною площею 136,4 кв. м, житловою - 82,7 кв. м, та господарські будівлі і споруди: літ. «В» - гараж, літ. «О» - навіс, літ. «П» - сарай, 22/50 частин I, II - мостіння, 22/50 частин N 1, 2, 4 - 6, 8, 10 - огорожа.

Також встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року по цивільній справі № 520/17947/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління ДАБК Одеської міської ради, державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В., ОСОБА_2 , про скасування реєстрації декларації № ОД 141173312090 про готовність об`єкту до експлуатації, зареєстровану Управлінням ДАБК Одеської міської ради 27 листопада 2017 року щодо об`єкта нерухомості у вигляді 22/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , та скасування рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В. від 01 грудня 2017 року про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 22/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1424778151101, відмовлено з підстав ненадання належних та допустимих доказів на підтвердження заявленого позову.

Постановою Одеського апеляційного суду від 23 липня 2019 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року скасовано і позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано реєстрацію декларації, зареєстровану УДАБК Одеської міської ради щодо об`єкта 22/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , замовником за якою визначено ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) державного реєстратора Бурана А. В. про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 22/50 частки вказаного житлового будинку за зазначеною адресою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1424778151101. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року постанову Одеського апеляційного суду від 23 липня 2019 року скасовано. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року, в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В. змінено, викладена його мотивувальна частина в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року було залишено в силі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року та постанова Одеського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року в частині відмовлених позовних вимог ОСОБА_1 в касаційному порядку не оскаржені, а тому, в силу приписів статті 400 ЦПК України, у вказаній частині не є предметом касаційного перегляду.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій в оскарженій частині не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі можливе лише за умови, якщо рішення, що набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При визначенні підстави позову як елементу його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року

у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також з рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», пункт 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

В даному позові ОСОБА_1 просив суд:

- відновити становище, яке існувало до порушення права шляхом визнання недійсними декларації № ОД 141173312090 про готовність об`єкту до експлуатації, зареєстровану Управлінням ДАБК Одеської міської ради 27 листопада 2017 року та довідки ПП «Одеське БТІ» від 29 листопада 2017 року щодо об`єкта нерухомості у вигляді 22/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В., індексний номер 38469214, від 01 грудня 2017 року про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 22/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1424778151101;

- визнати право власності на частину будівельних матеріалів та обладнання, що були використані в процесі будівництва прибудови літ. «А1», загальною площею 107,2 кв.м, житловою площею 69,2 кв.м, гаражів літ. «В», «Т», сараю «П» по АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_2 неправомірно самостійно отримав право власності на самочинні будівлі і споруди, що були побудовані спадкодавцем до відкриття спадщини, тому як відповідач це здійснив без узгодження із співвласником, під час розгляду судом спору щодо розподілу цього домоволодіння, надавши до Управління ДАБК недостовірні відомості, чим порушив права позивача на отримання права власності у цих будівлях і спорудах.

Водночас установлено, що ОСОБА_1 раніше вже звертався до суду з позовом до державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В., ОСОБА_2 , УДАБК Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 , в якому просив суд:

- скасувати реєстрацію декларації № ОД 141173312090 про готовність об`єкту до експлуатації, зареєстровану Управлінням ДАБК Одеської міської ради 27 листопада 2017 року щодо об`єкта нерухомості у вигляді 22/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В. про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 22/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1424778151101.

При цьому позивач посилався на те, що ОСОБА_2 до УДАБК Одеської міської ради було подано декларацію про готовність об`єкту до експлуатації, що є самочинним будівництвом, а не реконструкцією; заява відповідача про прийняття об`єкта в експлуатацію не підписана позивачем та третьою особою; декларація містила недостовірну інформацію, а тому не підлягала реєстрації. Декларація стала підставою для реєстрації права власності ОСОБА_2 на 22/50 частки житлового будинку, що протирічить його правовстановлюючому документу на цей же об`єкт нерухомості та стане перешкодою для позивача у випадку розпорядження ним своєю часткою будинку.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року по цивільній справі № 520/17947/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В., ОСОБА_2 , Управління ДАБК Одеської міської ради про скасування реєстрації декларації № ОД 141173312090 про готовність об`єкту до експлуатації, зареєстрованої Управлінням ДАБК Одеської міської ради 27 листопада 2017 року щодо об`єкта нерухомості у вигляді 22/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , та про скасування рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В. про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 22/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1424778151101 відмовлено з підстав ненадання належних та допустимих доказів на підтвердження заявленого позову.

Постановою Одеського апеляційного суду від 23 липня 2019 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року скасовано і позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано реєстрацію декларації, зареєстровану УДАБК Одеської міської ради щодо об`єкта 22/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , замовником за якою визначено ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) державного реєстратора Бурана А. В. про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 22/50 частки вказаного житлового будинку за зазначеною адресою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1424778151101. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року постанову Одеського апеляційного суду від 23 липня 2019 року скасовано. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року, в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В. змінено, викладена його мотивувальна частина в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року було залишено в силі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Отже, сторони, предмет і підстави двох позовів в частині вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В., про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 22/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1424778151101, є тотожними.

При цьому зазначення додаткового відповідача - ПП «Одеське бюро технічної інвентаризації», не впливає на підставу для звернення позивача до суду за захистом свого права та предмета позову, які у цих справах у вказаній частині є тотожними.

Отже, між сторонами вже був вирішений спір про той самий предмет, оскільки позови збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Однак, суди першої та апеляційної інстанцій на викладені обставини уваги не звернули, провадження у справі в частині вимог позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В., про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 22/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1424778151101, не закрили та помилково повторно розглянули позов ОСОБА_1 в указаній частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Михайлін О. Є., задовольнити, судові рішення судів попередніх інстанцій в оскарженій частині скасувати, провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав закрити з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Керуючись статтями 402, 409, 414, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Михайлін Олександр Євгенійович, задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 скасувати.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Одеське бюро технічної інвентаризації», державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана Андрія Володимировича, третя особа - ОСОБА_3 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А. В., індексний номер 38469214, від 01 грудня 2017 року про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 22/50 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1424778151101.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Коротенко

Судді: А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун

В. І. Крат

М. Ю. Тітов