Ухвала

від 08.11.2023 по справі 308/10591/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 308/10591/18

провадження № 61-12666ск23

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.

розглянув касаційну скаргу адвоката Бирковича Олександра Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 липня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Галини Василівни, ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2023 року адвокат Биркович О. І., який діє в інтересах ОСОБА_1 та особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 , (далі також - адвокат, представник) надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 липня 2023 року.

У касаційній скарзі адвокат Биркович О. І. просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 липня 2023 року, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 грудня 2022 року залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року касаційну скаргу адвоката Бирковича О. І., який діє в інтересах ОСОБА_1 та особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 , на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 липня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, а саме запропоновано: надати оформлені належним чином документи на підтвердження повноважень адвоката Бирковича О. І. підписувати касаційну скаргу та представляти інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у Верховному Суді; надати уточнену касаційну скаргу, в якій необхідно зазначити передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, а також належно обґрунтувати підстави касаційного оскарження; сплатити судовий збір.

12 жовтня 2023 року адвокат Биркович О. І. надіслав до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи; ордер на підтвердження повноважень представництва ОСОБА_2; ордер на підтвердження повноважень представництва Биркович М. Ю.; документ, що підтверджує підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, недоліки касаційної скарги виконано представником частково.

Згідно із частиною третьою статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно з пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція) (далі - Положення), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер, який видається адвокатом, повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Відповідно до підпункту 12.9. пункту 12 Положення, ордер має містити, зокрема, дату видачі ордера.

Як вбачається із доданого до касаційної скарги адвокатом Бирковичем О. І. ордера серія АІ № 1453178, у ньому не вказано рік видачі ордеру.

Отже, необхідно долучити до касаційної скарги належним чином оформлений документ (ордер), який посвідчує повноваження адвоката Бирковича О. І. на представництво ОСОБА_2 у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, третьої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Системний аналіз наведених положень ЦПК України дає підстави для висновку, що крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1 - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2 - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення; пункт 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19); пункт 4 - посилання на підстави, передбачені частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.

Як вбачається зі змісту уточненої касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судового рішення адвокат Биркович О. І. вказує пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначаючи при цьому постанову Верховного Суду, в якій викладено висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, що не враховані в оскаржуваному судовому рішенні.

Крім того, підставою касаційного оскарження постанови Закарпатського апеляційного суду від 17 липня 2023 року адвокат Биркович О. І. вказує пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункта 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Представником у касаційній скарзі не зазначено, щодо якої норми права відсутній висновок, а також не обґрунтовано необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо відповідної норми права.

Отже, касаційна скарга представника в частині визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України не відповідає зазначеним вимогам закону.

За таких обставин представнику необхідно подати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, оформленої відповідно до частини другої статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 13 вересня 2023 року представник надав документ, що підтверджує підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до закону, а саме: довідку до акта огляду МСЕК серія 12АГГ № 304594.

Разом з тим, представник не надав оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору відповідно до закону.

За статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Як убачається зі змісту оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 просила визнати дії нотаріуса неправомірними та скасувати державну реєстрацію права власності на спірне майно.

Отже, представник подав касаційну скаргу в частині оскарження двох вимог немайнового характеру.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2018 року становив 1 762, 00 грн (станом на день подання позовної заяви).

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір», коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру (частина сьома статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 2 819,20 грн ((704,80?2)?200%).

Таким чином, за подання даної касаційної скарги ОСОБА_2 слід сплатити судовий збір у розмірі 2 819,20 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Враховуючи викладене, адвокату на підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату або надати документи, що підтверджують підстави для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В:

Продовжити адвокату Бирковичу Олександру Івановичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 та особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали в частині визначення підстав касаційного оскарження, касаційний суд як підставу касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження не врахує.

У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко