Рішення

від 10.11.2023 по справі 549/72/23

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа №549/72/23

Провадження№2/549/37/23

РІШЕННЯ

Іменем України

10 листопада 2023 року Чорнухинський районний суд Полтавської області:

у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

за участю: секретаря судового засідання - Зуб Р.В.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача -

адвоката Долженко О.М.

представника відповідача ОСОБА_2 -

адвоката Ступніка С.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду селища Чорнухи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства,

установив:

Позивач звернувся до суду з позовом, який обгрунтовується тим, що з 2006 по 2015 рік він проживав без реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 , яка на той момент мала прізвище « ОСОБА_4 ».

За час фактичних шлюбних відносин вони мали мінливі стосунки, іноді сварилися та через це розходилися, проживали разом періодично. Під час таких стосунків відповідач народила двох дочок - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач ОСОБА_2 повідомила позивача, що він не є батьком цих дітей. Він їй повірив, оскільки вони мали періодичні і не постійні стосунки.

ОСОБА_2 не перебувала в шлюбі на час народження дітей, тому вона записала у свідоцтві про їх народження своє прізвище, батьком дітей був вказаний ОСОБА_7 на підставі її заяви як матері дітей відповідно до ст.135 СК України.

Незважаючи на те, що він не вважав себе біологічним батьком цих двох дітей, відносився до них, як до своїх рідних, забезпечував їх всім необхідним, виховував, брав участь в їх житті як рідний батько.

Після 2015 року позивач і відповідач не проживають однією сім`єю, але він завжди перебував поруч із дітьми, спілкувався з ними. Діти ставилися до нього як до рідного батька.

Останнім часом мати дітей стала забороняти йому спілкуватися з дітьми, у зв`язку з цим він неодноразово звертався до неї. Проте такі зустрічі закінчувалися сварками.

Йому стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 13.07.2021 одружилася із відповідачем ОСОБА_3 , а 21.12.2022 останнього визнано батьком дітей ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за спільною заявою ОСОБА_2 та її нового чоловіка.

На підставі цього дітям було змінено прізвище та по-батькові і відтепер його діти у свідоцтвах про народження зазначені як ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . Від самих дітей йому стало відомо, що саме він є їх рідним батьком.

ОСОБА_3 не може бути біологічним батьком дітей, оскільки на час зачаття дітей відповідач ОСОБА_2 не була навіть знайома з ОСОБА_3 .

Спілкуючись із старшою дитиною йому стало відомо, що ОСОБА_2 останнім часом застосовує фізичне насильство до старшої доньки, пояснюючи це «методом виховання». Зустрічаючись із донькою він помічав синці та подряпини на шиї, голові, животі.

У зв`язку з цим 26.12.2022 було подано заяву до поліції. Він звертався за допомогою до служби у справах дітей виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради з метою перевірки умов життя своїх дітей, але отримав відмову, оскільки він не вказаний батьком дітей.

Постійно підтримуючи зв`язок з донькою він дізнався, що акти фізичного та психологічного насильства з боку матері вже перестали бути рідкістю та почали підтримуватися з боку її теперішнього чоловіка - ОСОБА_3 , який наразі записаний як батько дітей.

Оскільки він не зазначений батьком ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , тому не може належним чином реалізовувати свої батьківські права стосовно своїх дітей та чинити їх належний захист від неправомірних та аморальних дій відповідача ОСОБА_2 та її чоловіка.

З метою з`ясування, чи правду кажуть йому діти, ним було замовлено аналіз ДНК на батьківство дітей.

За результатами дослідження №№37436-1, 37436-2 від 01.03.2023, зробленого медико-генетичним центром «МАМА ПАПА», ймовірність батьківства ОСОБА_1 стосовно дітей ОСОБА_14 і ОСОБА_15 складає 99,999997% і 99,999998% відповідно.

Таким чином 01 березня 2023 року йому стало відомо, що саме він є батьком дітей ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які записані на іншого чоловіка як на батька, яким таким не є.

Діти ОСОБА_16 і ОСОБА_9 прихильні до нього, вважають його своїм батьком та бажають спілкуватися з ним і мати родинні стосунки.

Він перебував зі дочкою ОСОБА_17 з 17.11 до 21.11.2022 у лікарні, коли вона потребувала медичної допомоги, а її мати це ігнорувала.

Посилаючись на зазначені обставини просив визнати своє батьківство щодо дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , зобов`язати Чорнухинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі внести зміни до актового запису №15 від 12.08.2008 та №02 від 02.03.2012, а саме виключити відомості про біологічного батька дитини та заначити в графі «відомості про батька» « ОСОБА_1 », змінити прізвище з « ОСОБА_18 » на « ОСОБА_19 », а по-батькові з « ОСОБА_20 » на « ОСОБА_21 ».

14 березня 2023 року ухвалою Чорнухинського районного суду позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Чорнухинського районного суду від 07.04.2023 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання встановлення строки для подання відзиву та пояснень.

03 травня 2023 року ухвалою Чорнухинського районного суду за клопотанням позивача призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Чорнухинського районного суду від 30.05.2023 у зв`язку з вирішенням клопотання судового експерта Полтавського НДКЦ Канюка О.Ю. про необхідність явки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до експертної провадження у справі поновлено.

07 червня 2023 року ухвалою Чорнухинського районного суду провадження у справі зупинено.

Ухвалою Чорнухинського районного суду від 28.06.2023 у зв`язку з надходженням до суду клопотанням судового експерта Полтавського НДКЦ Канюка О.Ю. про необхідність явки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до експертної, у справі провадження поновлено.

04 липня 2023 року ухвалою Чорнухинського районного суду провадження у справі зупинено у зв`язку з проведенням молекулярно-генетичної експертизи.

04 вересня 2023 року ухвалою Чорнухинського районного суду поновлено провадження у справі після надходження повідомлення про неможливість проведення судової експертизи у зв`язку з повторною неявкою ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до експертної установи.

13 вересня 2023 року ухвалою Чорнухинського районного суду залучено до участі у справі правонаступника третьої особи - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвалою Чорнухинського районного суду від 18.09.2023 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду, встановлено третій особі строк для подачі пояснень.

10 листопада 2023 року ухвалою Чорнухинського районного суду провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства в частині позовних вимог про зобов`язання відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження дітей ОСОБА_14 від 12.08.2008 №15 та ОСОБА_15 від 02.03.2012 №02 щодо змін прізвища дітей з " ОСОБА_18 " на " ОСОБА_19 " закрито в зв`язку з прийняттям відмови від частини позовних вимог позивачем ОСОБА_1 .

У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Ступніка С.В. заявлені вимоги не визнав виходячи з такого.

Позивач в період спільного проживання, та власне і потім, мав тверде переконання, що він є біологічним батьком дітей. Теза позивача про те, що «від самих дітей нещодавно позивачу стало відомо, що саме він є їх рідним батьком», заслуговує абсолютного критичного відношення, оскільки діти не можуть в принципі бути носіями такої інформації.

Життя непередбачуване у всіх своїх проявах і всю правду щодо батьківства зазвичай (але і не завжди) знає лише матір дітей.

Визначальне значення в даному випадку має психічне ставлення (усвідомлення) позивача до того, що він є батьком (біологічним). Таке усвідомлення з`явилось у позивача, поза сумнівом, з часу народження дітей.

Не проявивши жодної зацікавленості у тому, щоб ініціювати визнання батьківства в порядку, встановленому законодавством, набути відповідних прав та обов`язків ( в тому числі аліментних), позивач позиціонував себе, як особу, байдужу до такого серйозного питання.

З плином часу все більше значення має інститут позовної давності як інструмент запобігання впливу будь-кого на стабільність уставлених сімейних відносин, усвідомлення дітьми свого родинного статусу.

З врахуванням того, що обома відповідачами подано заяву про визнання батьківства, відповідач ОСОБА_3 фактично набув статусу особи, яка є батьком, на яку поширюється приписи ст.129 СК України та про яку згадується в п.п.10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

У зв`язку з цим прохає застосувати строки давності як підставу для відмови в задоволенні позову.

Щодо протиправних дій відповідачів стосовно дітей вказано, що така згадка виходить за межі даного спору та, власне і за межі юридичної та людськості коректності. Жодні факти фізичного насильства з боку відповідача ОСОБА_3 не знайшли належного підтвердження, а саме посилання на них, як один з мотивів подання позову, заслуговує критичного відношення.

Відповідальний батько мав можливість скористатися правом на відповідний позов або вирішити питання іншим передбаченим законодавством способом. Проте чомусь ініціювання позову співпало з введенням воєнного стану та загальної мобілізації військовозобов`язаних.

Позивач та його представник в судовому засіданні просили позов підтримали з підстав, викладених у ньому.

Крім того представник позивача пояснила, що позов подано згідно з положеннями як ст.128 так і ст.129 СК України.

Відповідач ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Ступнік С.В. в судовому засіданні позов не визнав фактично з підстав, викладених у відзиві, прохав відмовити в задоволенні позову по суті позовних вимог, а якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими - застосувати строк позовної давності.

Вважав неможливим проведення генетичної експертизи у зв`язку з наявністю у ОСОБА_2 малолітніх дітей, 2022 та 2023 років народження, що є поважною причиною її неявки до експерта для відібрання відповідних зразків, а надані позивачем докази є недостатніми для висновку про його батьківство.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, надала клопотання про розгляд справи без її участі, не заперечують проти задоволення позовних вимог (а.с.173,179).

Суд, заслухавши позивача та його представника, представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_6 , про що 02.03.2012 складено відповідний запис №02 виконкомом Кізлівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області. Батьком дитини записаний ОСОБА_7 , матір`ю - ОСОБА_22 (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_5 , батьками яких записані ОСОБА_7 та ОСОБА_22 , про що 12.08.2012 складено відповідний запис №15 виконкомом Кізлівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області що (а.с.15).

З Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер актового запису - 15, дата складання - 12.08.2008, видно, що відомості про батька були внесені на підставі заяви матері від 12.08.2008.

20 грудня 2022 року до актового запису про народження внесені виправлення стосовно відомостей про дитину та батька відповідно до заяви №11/20.28-36 від 21.12.2022 та свідоцтво про шлюб №08 від 13.07.2021

У відомостях про батька прізвище " ОСОБА_4 " змінено на ОСОБА_18 ", ім`я " ОСОБА_21 " на " ОСОБА_23 ", дата народження батька змінено на ІНФОРМАЦІЯ_4 , внесена інформація про громадянство батька, його ідентифікаційний номер.

Прізвище дитини " ОСОБА_4 " змінено на " ОСОБА_18 ", по батькові " ОСОБА_21 " на " ОСОБА_20 " 21 (а.с.204-206).

Аналогічні зміни 20 грудня 2022 року внесені і до актового запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження.

При її народженні відомості про батька також були внесені на підставі заяви матері від 02.03.2012 (а.с.207-209).

За результатом дослідження аналізу ДНК на батьківство №37436-1 від 20.02.2023 щодо дитини ОСОБА_15 , зробленого у медико-генетичному центрі "МАМА ПАПА", ймовірність батьківства ОСОБА_1 становить 99,9999997% (а.с.18).

Відповідно до результату дослідження аналізу ДНК на батьківство №37436-2 від 20.02.2023 стосовно дитини ОСОБА_14 , зробленого у медико-генетичному центрі "МАМА ПАПА", ймовірність батьківства ОСОБА_1 становить 99,9999998% (а.с.18-19).

Свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 кожен окремо суду показали, що є рідними сестрою та братом позивача, який проживав з відповідачем ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з 2008 по 2015 рік і періодично розходилися. ОСОБА_26 неодноразово казала, що діти не позивача. Разом з тим позивач виховував доньок як свої рідних, придбавав їм речі, надавав гроші. Вони приїжджали до їх матері неодноразово. Потім відповідач ОСОБА_2 почала робити перешкоди позивачу у спілкуванні з дітьми. Вони у сім`ю брата не лізли. Сумніви щодо вірності ОСОБА_2 у позивача були.

Про те, що у дітей офіційно з`явився батько, позивачу повідомила старша донька. Після цього він зробив експертизу. Діти зовні більше схожі на матір.

Судом були оглянуті надані позивачем фотокартки, на яких міститься він та діти ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , що не заперечувалось учасниками справи під час судового засідання.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

На виконання цих обов`язків суд має з`ясувати у позивача предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав).

У відповідача суд з`ясовує суть та характер заперечення проти позову й на підставі з`ясованого визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору (предмет доказування).

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у справах про визнання батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК Українипередбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до статті 121 СК Україниправа та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122та 125цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК Українипередбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК Українивизначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 128 СК Україниза відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженою жінкою, яка на момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Згідно зі статтею 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Норми статті 128 СК України регулюють правовідносини щодо встановлення батьківства при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Правовідносини про встановлення батьківства щодо дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, регулюються положеннями статті 129 СК України.

Частина перша статті 129 СК Українистосується ситуації, за якої оспорити батьківство може чоловік, який вважає себе батьком дитини, а батьком дитини записаний інший чоловік. Тобто позивачем є чоловік, який вважає себе батьком дитини, а відповідачем - чоловік, який записаний батьком дитини.

Предметом доказування в цьому разі є відсутність кровної спорідненості між дитиною і чоловіком, записаним як батько в актовому записі про народження дитини, та наявність такої спорідненості між дитиною й особою, яка вважає себе її батьком.

За обставинами цієї справи запис про батька дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Відомості про відповідача ОСОБА_3 як батька цих дітей були внесені до актових записів про їх народження 22.12.2022 на підставі заяви від 21.12.2022.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц.

Слід зазначити, що висновок експертизи з питання походження дитини є одним із основних доказів, який має бути оцінений судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №444/526/18, від 08 березня 2023 року у справі №205/5698/21.

Згідно з частиною четвертою, пунктів 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У частині першій статті 44 ЦПК Українипередбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК Україниу разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

У справі призначалась судово-генетична експертиза для встановлення біологічного батьківства позивача, проте ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_29 та ОСОБА_30 не з`являлися для відбору експериментальних зразків для проведення вказаної експертизи, що унеможливило її проведення (а.с.143).

Таку поведінку відповідача ОСОБА_2 суд розцінює як ухилення від участі в проведенні експертних дій.

Нез`явлення відповідача разом із дітьми до експертної установи для відбору експериментальних зразків для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дітей на спростування доводів позивача про його батьківство.

Відповідач не довела наявність поважних підстав, які перешкоджали їй з`явитися разом із дітьми до експертної установи.

Вказані дії та бездіяльність відповідача, що призвели до неможливості проведення експертизи, надають суду підстави визнати факт та встановити, з урахуванням інших дослідженим судом доказів, які відповідачами не спростовані, що саме позивач є біологічним батьком дітей ОСОБА_15 та ОСОБА_14 (стаття 109 ЦПК України).

Наведені представником відповідача причини неявки на експертизу відповідача, а саме наявність у неї інших двох малолітніх дітей - синів ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.117-121), оголошення повітряних тривог, не є такими, які безумовно свідчать, що вони є поважними і повністю унеможливлюють проведення експертизи.

Повідомлення представника відповідача про неможливість виконання клопотання експерта щодо явки для відбору зразків не містить конкретних відомостей про те, яким саме чином зазначені малолітні діти унеможливлюють явку відповідача з дітьми для забору зразків в м.Полтава для проведення судово-генетичної експертизи з 09-00 год до 12-00 год, а посилання на неможливість відбору зразків через оголошення повітряних тривог носить характер припущень.

Також суд звертає увагу, що відповідачі не були присутніми в судових засіданнях, неодноразово викликалися, проте бажання брати в них участь не виявили, обмежившись представництвом своїх інтересів через адвоката,

Таким чином, встановлено підстави для задоволення позову в частині визнання позивача батьком дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Негативних наслідків визнання позивача батьком судом не встановлено.

В той же час, заявлені позовні вимоги про зобов`язання третьої особи - відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, внести зміни до актового запису про народження дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є передчасними.

За положеннями ст. 134 СК Українина підставі заяви осіб, зазначених у ст.ст. 126та 127 СК України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Таким чином судове рішення визнання батьківства є правовою підставою для внесення органом державної реєстрації актів цивільного стану до актових записів цивільного стану, а тому ставити у суді питання про зобов`язання внести зміни можливо за відмови органу уповноваженого на здійснення таких дій.

Суд відхиляє аргументи представника відповідача про пропуск позивачем позовної давності з огляду на таке.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина перша статті 135 СК України).

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу(частина четверта статті 128 СК України).

Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство (стаття 129 СК України).

До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139цього Кодексу(частина перша статті 20 СК України).

Тлумачення норм СК Українисвідчить, що законодавець передбачив різні підстави для пред`явлення позовної вимоги про визнання батьківства відповідно до статті 128 СК Українита статті 129 СК України.

У статті 128 СК Українирегулюється випадок, за яким запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Саме в такому разі особа, яка вважає себе батьком дитини, може подати до суду позовну заяву про визнання свого батьківства.

При цьому, з врахуванням змісту частини першої статті 20 СК Українита статті 128 СК України, позовна вимога про визнання батьківства згідно зі статтею 128 СК Українивиключена законодавцем із сфери дії позовної давності.

Разом з тим до позовної вимоги про визнання батьківства згідно з частиною першою статті 129 СК Українизастосовується позовна давність в один рік.

Звернувшись до суду з даним позовом у березні 2023 року, позивачем не було пропущено річний строк позовної давності для пред`явлення вимог про визнання батьківства згідно з ст.129 СК України, оскільки відомості про відповідача ОСОБА_3 як батька дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 були внесені до актових записів про їх народження 22.12.2022 .

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Як вбачається з позову ОСОБА_1 заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру - дві з яких є основними (визнання батьківства), 2 - похідними (зобов`язання внести зміни до актового запису про народження дітей), тобто вимогами, задоволення яких залежить від задоволення інших позовних вимог (основних вимог).

Кожна з основних вимог немайнового характеру була сплачена позивачем судовим збором у загальному розмірі 2 147,20 грн (1 073,60х2).

У зв`язку із задоволенням судом основних вимог підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у вкзаному розмірі, по 1073, 60 гривень з кожного.

Заява позивача та його представника про надання строку для подання доказів, що підтверджують розмір витрат, які він має сплатити у зв`язку з розглядом справи, не суперечить ст.ст.246, 259 ЦПК Українита підлягає задоволенню.

З огляду на викладене в силу п.5 ч.6 ст.265, ст.246 ЦПК України для вирішення питання про судові витрати суд вважає за необхідне призначити судове засідання роз`яснивши позивачу, що відповідні докази про розмір вказаних витрат він повинен подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись ст.ст.246, 263-268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

1.Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 37000, Полтавська область, м.Пирятин, вул.Соборна, 42, кімната 13), про визнання батьківства задовольнити частково.

2.Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , батьком дитини - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , батьком дитини - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3.Внести зміни до актового запису №15 про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного виконавчим комітетом Кізлівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області 12.08.2008, вказавши у графі «батько» - « ОСОБА_1 », змінити по-батькові дитини з « ОСОБА_20 » на « ОСОБА_21 », виключити запис про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як батька дитини.

4.Внести зміни до актового запису №02 про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного виконавчим комітетом Кізлівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області 02.03.2012, вказавши у графі «батько» - « ОСОБА_1 », змінити по-батькові дитини з « ОСОБА_20 » на « ОСОБА_21 », виключити запис про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як батька дитини.

5. У задоволенні позовних вимог про зобов`язання відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відмовити.

6.Стягнути з ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 по 1073, 60 гривень судового збору з кожного.

7.Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 13 год 00 хв 30.11.2023 у приміщенні Чорнухинського районного суду Полтавської області, роз`яснивши позивачу, що відповідні докази про розмір вказаних витрат він повинен подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 20.11.2023.

Суддя С.І.Крєпкий