Рішення

від 15.11.2023 по справі 761/17817/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17817/19

Провадження № 2/761/1047/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Обслуговуючий кооператив садово-городнє товариство «Ясна поляна» про визнання майна спільною сумісною, особистою власністю та поділ спільного сумісного майна подружжя,

в с т а н о в и в :

В квітні 2019р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 3-12 т.1) до відповідача ОСОБА_2 , треті особи: особи: ПАТ «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Коваленка О.В., Обслуговуючий кооператив садово-городнє товариство «Ясна поляна», в якому просила суд, з урахуванням поданих заяв про збільшення позовних вимог, в редакціях від 12 листопада 2019р, від 31 січня 2020р. (а.с. 36-41, а.с. 134-145 т.3):

1) ухвалити рішення, яким визнати об`єктами спільної сумісної власності сторін (далі по тексту - вимога № 1):

- квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа: 93,0 кв. м., житлова площа: 41,6 кв. м, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 337582980000), зареєстровано на ім?я відповідача, де частка квартири, що складає спільну сумісну власність подружжя, становить 77,66%, вартістю: 2770287,52 грн.;

- квартиру АДРЕСА_2 (загальна площа: 51,0 кв.м, житлова площа: 30,0 кв.м, зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та записано у реєстрову книгу №269-7 за реєстровим номером 9486 від 04 січня 2004р.), зареєстровано на ім`я позивачки, вартістю: 1890000,0 грн.;

- автомобіль марки «Toyota», модель: «Corolla», тип кузова: легковий седан-В, кузов номер: НОМЕР_1 , колір: сірий, 2007р. випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , який було придбано у ТОВ «ВІДІ АВТОСТРАДА» та 17 травня 2007р., зареєстровано на ім`я відповідача, вартість: 214200,0 грн.;

- земельну ділянку АДРЕСА_3 , площею 0,12 га, розташовану на території ОК СГТ «Ясна поляна» Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області, кадастровий номер: 3221055900:03:002:0118, зареєстровано на ім?я відповідача, вартістю: 510000,0 грн. Всього вартість зазначеного майна: 5384487,52 грн.;

2) поділити між сторонами спільне сумісне майно подружжя у вигляді (далі по тексту - вимога № 2):

- частку у розмірі 77,66% квартири АДРЕСА_1 (загальна площа: 93,0 кв. м., житлова площа: 41,6 кв. м, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 337582980000), зареєстровано на ім?я відповідача, вартість, якої складає: 2770287,52 грн.;

- квартиру АДРЕСА_2 (загальна площа: 51,0 кв. м, житлова площа: 30,0 кв.м, зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та записано у Реєстрову книгу №6269-7 за реєстровим номером 9486 від 04 січня 2004р.), зареєстровано на ім`я позивачки, вартістю: 1890000,0 грн.;

- автомобіль марки «Toyota», модель: «Corolla», тип кузова: легковий седан-В, кузов номер: НОМЕР_1 , колір: сірий, 2007р. випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , який було придбано у ТОВ «ВІДІ АВТОСТРАДА» та 17 травня 2007р., зареєстровано на ім`я відповідача, вартість: 214200,0 грн.;

- земельну ділянку АДРЕСА_3 , площею 0,12 га, розташовану на території ОК СГТ «Ясна поляна» Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області, кадастровий номер: 3221055900:03:002:0118, зареєстровано на ім?я відповідача, вартістю: 510000,0 грн., припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на зазначене майно, у наступний спосіб:

2.1) виділити та визнати право приватної власності за відповідачем на:

- квартиру АДРЕСА_2 (загальна площа: 51,0 кв. м, житлова площа: 30,0 кв.м, зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та записано у Реєстрову книгу №6269-7 за реєстровим номером 9486 від 04 січня 2004р.), зареєстровано на ім`я позивачки, вартістю: 1890000,0 грн.;

- автомобіль марки «Toyota», модель: «Corolla», тип кузова: легковий седан-В, кузов номер: НОМЕР_1 , колір: сірий, 2007р. випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , який було придбано у ТОВ «ВІДІ АВТОСТРАДА» та 17 травня 2007р., зареєстровано на ім`я відповідача, вартість: 214200,0 грн.;

- земельну ділянку АДРЕСА_3 , площею 0,12 га, розташовану на території ОК СГТ «Ясна поляна» Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області, кадастровий номер: 3221055900:03:002:0118, зареєстровано на ім?я відповідача, вартістю: 510000,0 грн.;

2.2.) виділити та визнати право приватної власності за позивачкою на:

- квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа: 93,0 кв. м., житлова площа: 41,6 кв. м, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 337582980000), де частка квартири, що складає особисту приватну власність позивачки становить 22,34 %, а частка квартири, придбана за спільні сумісні кошти подружжя становить 77,66 %, вартістю 2770287,52 грн.

3) стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правничу (правову допомогу) у розмірі 20000,0 грн.; витрати на проведення незалежної експертної оцінки у розмірі 2000,0 грн. та судовий збір у розмірі 9605,0 грн. (далі по тексту - вимога № 3).

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що з 21 вересня 2002р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2017р. по цивільній справі № 761/324/17. В шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу проживають з позивачко.

Зазначеним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2017р. було встановлено, що з листопада 2016р. сторони не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету, сторони проживають окремо.

При цьому, позивачка вказує, що за час перебування в даному шлюбі вони з відповідачем придбали майно, що є спільною сумісною власністю подружжя та складається з: частки у розмірі 77,66% квартири АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 ; автомобіля марки «Toyota», модель: «Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 ; земельної ділянки АДРЕСА_3 , площею 0,12 га, розташовану на території ОК СГТ «Ясна поляна» Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області, кадастровий номер: 3221055900:03:002:0118.

Так, квартира АДРЕСА_2 , та автомобіль «Toyota», модель: «Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 були придбані за відповідними договорами - купівлі - продажу, та зареєстровані на позивачку та відповідача відповідно.

Квартира АДРЕСА_1 була зареєстрована за відповідачем на підставі свідоцтва про право власності (серія САМ номер: НОМЕР_3 ), виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві.

Так, 25 жовтня 2006р. з метою придбання зазначеної квартири АДРЕСА_4 , між ТОВ «Виробничий Вектор» та відповідачем було укладено договір № 0089/007 про участь у будівництві об?єкту нерухомості та договір купівлі-продажу цінних паперів № К-80-06/0062 від 25 жовтня 2006р., укладеного між ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп» (діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Національний капітал») та відповідачем. У відповідності до вищезазначених договорів було придбано Лот цільових облігацій серії F у кількості 9496 шт., які пред`явили забудовнику ТОВ «Виробничий Вектор», а забудовник після здачі в експлуатацію об?єкту нерухомості передав його інвестору в погашення лоту облігацій у порядку, строки та на умовах визначених укладеними між сторонами договорами.

07 листопада 2006р. для придбання Лоту облігацій між ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Престиж» та позивачкою було укладено кредитний договір № 014/2601/008 та надано не відновлювальну кредитну лінію в сумі 157962,0 дол. США, а для забезпечення виконання умов кредитного договору № 014/2601/008, 07 листопада 2006р. між відповідачем та ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Престиж» було укладено договір поруки.

За підрахунками сторони позивача спільними коштами подружжя було сплачено 77,66% кредитних коштів, з урахуванням відсотків за користування кредитом, а після розірвання шлюбу, позивачкою особисто власними коштами, як боржником за зазначеним вище кредитним договором була сплачена достроково решта суми заборгованості за кредитом.

На час звернення до суду з вказаним позовом, позивачка разом з дітьми фактично користуються і проживають в меншій квартирі АДРЕСА_5 , а відповідач в більшій квартирі АДРЕСА_4 . При цьому між сторонами виник реальний спір щодо утримання та користування зазначеним майном, та його поділ, оскільки на думку позивачки, спірна квартира АДРЕСА_4 не є цілком повністю спільним майном подружжя, враховуючи її одноособову сплату за кредитними зобов`язаннями, при цьому на її утриманні перебувають діти, а відповідач, як батько спільних дітей сторін не виконує належним чином свої зобов`язання, як боржник у виконавчих провадженнях за рішеннями суддів про стягнення аліментів на дітей та додаткових витрат. Також позивачка звертала увагу суду, що за час спільного проживання з відповідачем у зареєстрованому шлюбі її дохід був майже в п`ять разів вище за дохід відповідача.

Також до спільного майна подружжя належить і земельна ділянка АДРЕСА_3 , площею 0,12 га, розташована на території ОК СГТ «Ясна поляна» Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області, кадастровий номер: 3221055900:03:002:0118, яка зареєстрована на ім?я відповідача, яку останній набув, шляхом приватизації (безоплатної).

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом для захисту свого порушеного права.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2019р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

25 липня 2019р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в редакції 26 квітня 2019р. (а.с. 65, 66 т. 2).

13 серпня 2019р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 74-80 т.2).

14 серпня 2019р. на адресу суду надійшли додаткові пояснення відповідача на позов (а.с. 100-102 т.2), в яких відповідач зазначив, що погоджується з оцінкою вартості майна, яка була зазначена позивачкою: квартири АДРЕСА_2 , автомобіля марки «Toyota», модель: «Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 ; земельної ділянки АДРЕСА_3 , площею 0,12 га, кадастровий номер: 3221055900:03:002:0118.

22 серпня 2019р. на адресу суду надійшли додаткові пояснення на позов позивачки (а.с. 132-139 т.2).

25 жовтня 2019р. на адресу суду надійшли письмові пояснення від третьої особи ПАТ «Фідобанк».

12 листопада 2019р. на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог від 07 листопада 2019р. (а.с. 27-41 т.3), в якій сторона позивача додатково повідомила суд, що виконала свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, та достроково.

03 грудня 2019р. на адресу суду надійшли заперечення відповідача на заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 90-92 т.3).

04 лютого 2020р. на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог від 31 січня 2020р. (а.с. 134-145 т.3).

05 лютого 2020р. на адресу суду надійшло клопотання сторони позивача про виключення зі складу учасників процесу третю особа ПАТ «Фідобанк», у зв`язку з повним погашенням позивачкою заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2020р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

21 лютого 2020р. на адресу суду надійшли заперечення відповідача на останню заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 200-202 т. 3).

08 грудня 2020р. на адресу суду надійшли письмові пояснення позивачки (а.с.226-230 т. 3).

01 липня 2021р. на адресу суду надійшли письмові пояснення позивачки (а.с. 66-68 т.4).

17 вересня 2021р. на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача (а.с. 171-176 т. 4).

30 грудня 2021р. на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача (а.с. 181-184 т.4), а 29 червня 2022р. - додаткові письмові пояснення (а.с. 212-214 т. 4).

В судових засіданнях сторона позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, заявах про збільшення позовних вимог, просила суд позов задовольнити, врахувати, що частина спірної квартири АДРЕСА_4 є спільною сумісною власністю подружжя, а частина особистою приватною власністю позивачки, як особи, яка одноособово здійснила в повному обсязі погашення кредитної заборгованості, при цьому сторона просила врахувати суд інтереси дітей, які проживають в меншій квартирі АДРЕСА_5 , та невиконання відповідачем, як батьком дітей своїх батьківських обов`язків щодо сплати аліментів та додаткових витрат. Крім того, державний акт про право власності на спірну земельну ділянку був виданий відповідачу, під час дії змін до СК України, які відносили майно набуте під час приватизації (безоплатної) до спільного майна подружжя.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що дві квартири сторін АДРЕСА_5 і АДРЕСА_4 є спільним майном подружжя, і набуті за спільні кошти сторін під час перебування у зареєстрованому шлюбі; частки сторін у цьому майні є рівними. При цьому сторона відповідача звертала увагу суду, що відповідач немає заборгованості ні зі сплати аліментів на спільних дітей сторін, ні зі сплати додаткових витрат. Спірна земельна ділянка була ним приватизована, ще до внесення змін до СК України щодо віднесення майна набутого шляхом безоплатної приватизації до спільного майна подружжя, а тому не є спільним майном подружжя. Також сторона відповідача зазначала, що в досудовому порядку відповідач визнавав себе солідарним боржником разом з позивачкою за кредитними зобов`язання, та пропонував їй сплатити половини суми коштів, які нею були сплачені особисто за кредитним договором після розірвання шлюбу, проте остання відмовилася прийняти ці зобов`язання. До того ж, представник звертав увагу суду на відповідні правові позиції Верховного Суду зі спірних правовідносин щодо поділу майна подружжя набутого за кредитні кошти, отримані одним з подружжя в інтересах сім`ї.

До судового засідання 15 листопада 2023р., представниками сторін були подані на адресу суду заяви, про неможливість з`явитися в судове засідання, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в Україні, та продовження розгляду справи у їх відсутність після закінчення цієї тривоги.

Третя особа, про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, клопотала перед судом про розгляд справи у відсутність свого представника.

Враховуючи положення ст. ст. 211, 223 ЦПК України, а також беручи до уваги тривалий час розгляду справи в суді, надання сторонами пояснень у вступному слові, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторін, після закінчення повітряної тривоги.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 21 вересня 2002р., який було розірвано за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2017р. по цивільній справі № 761/324/17. В шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу проживають з позивачкою (а.с. 28-33 т. 1).

Зазначеним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2017р. по цивільній справі № 761/324/17, було встановлено, що з листопада 2016р. сторони не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету, сторони проживають окремо.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача зазначала, що до спільного майна подружжя належить:

- частка у розмірі 77,66% квартири АДРЕСА_1 (загальна площа: 93,0 кв. м., житлова площа: 41,6 кв. м, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 337582980000), зареєстровано на ім?я відповідача, вартість, якої складає: 2770287,52 грн.;

- квартира АДРЕСА_2 (загальна площа: 51,0 кв. м, житлова площа: 30,0 кв.м, зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та записано у Реєстрову книгу №6269-7 за реєстровим номером 9486 від 04 січня 2004р.), зареєстровано на ім`я позивачки, вартістю: 1890000,0 грн.;

- автомобіль марки «Toyota», модель: «Corolla», тип кузова: легковий седан-В, кузов номер: НОМЕР_1 , колір: сірий, 2007р. випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , який було придбано у ТОВ «ВІДІ АВТОСТРАДА» та 17 травня 2007р., зареєстровано на ім`я відповідача, вартість: 214200,0 грн.;

- земельна ділянку АДРЕСА_3 , площею 0,12 га, розташовану на території ОК СГТ «Ясна поляна» Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області, кадастровий номер: 3221055900:03:002:0118, зареєстровано на ім?я відповідача, вартістю: 510000,0 грн.

Судом встановлено, що 19 грудня 2003р. між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як продавцями та ОСОБА_1 , як покупцем було укладено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. (а.с. 59, 60 т.1).

25 жовтня 2006р. між ТОВ «Виробничий Вектор» та відповідачем було укладено договір № 0089/007 про участь у будівництві об?єкту нерухомості та договір купівлі-продажу цінних паперів № К-80-06/0062 від 25 жовтня 2006р., укладеного між ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп» (діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Національний капітал») та відповідачем (а.с. 73-84 т. 1). У відповідності до вищезазначених договорів було придбано Лот цільових облігацій серії F у кількості 9496 шт., які пред`явили забудовнику ТОВ «Виробничий Вектор», а забудовник після здачі в експлуатацію об?єкту нерухомості передав його інвестору в погашення лоту облігацій у порядку, строки та на умовах визначених укладеними між сторонами договорами (квартира АДРЕСА_1 ).

07 листопада 2006р. для придбання Лоту облігацій між ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Престиж» та позивачкою було укладено кредитний договір № 014/2601/008 та надано не відновлювальну кредитну лінію в сумі 157962,0 дол. США, а для забезпечення виконання умов кредитного договору № 014/2601/008, 07 листопада 2006р. між відповідачем та ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Престиж» було укладено договір поруки (а.с. 87-99 т.1).

Судом встановлено (а.с. 63 т.1), що після сплати в повному обсязі вартості Лоту цільових облігацій серії F у кількості 9496 шт., які в подальшому були пред`явлені забудовнику ТОВ «Виробничий Вектор»; забудовник після здачі в експлуатацію об?єкту нерухомості передав інвестору (відповідачу) в погашення лоту облігацій у порядку, строки та на умовах визначених укладеними між сторонами договорами квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідачем було отримано свідоцтво про право власності на зазначену вище квартиру (серія САМ номер: НОМЕР_3 ), виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, та зареєстровано 25 березня 2014р. за відповідачем право власності на цю квартиру АДРЕСА_4 .

Згідно довідки ПАТ «Фідобанк» від 18 листопада 2019р. (а.с. 121 т.3), по кредитному договору № 014/2601/008 від 07 листопада 2006р., укладеному між ОСОБА_1 та ВАТ «АКБ «Престиж» (назву якого змінено на ПАТ «Фідокомбанк») погашена кредитна заборгованість в повному обсязі 07 листопада 2019р.

Згідно наявної в матеріалах справи відповіді Головного сервісного центру МВС України (а.с. 149 т. 1), автомобіль марки «Toyota», модель: «Corolla», тип кузова: легковий седан-В, кузов номер: НОМЕР_1 , колір: сірий, 2007р. випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , який було придбано у ТОВ «ВІДІ АВТОСТРАДА» та 17 травня 2007р., зареєстровано на ім`я відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 04 листопада 2010р. за № 903 «Про передачу земельних ділянок у власність громадянам, членам Обслуговуючого кооперативу «Садово-городнє товариство «Ясна поляна», для ведення садівництва та території Немішаївської селищної ради», було припинено ОК «Садово-городнє товариство «Ясна поляна» користування земельними ділянками загальною площею 3,66 га на території Немішаївської селищної ради та вилучено згадані земельні ділянки для подальшої передачі у власність членам кооперативу; передано вилучені земельні ділянки загальною площею 3,66 га у власність громадянам членам ОК «Садово-городнє товариство «Ясна поляна» (в тому числі відповідачу, як члену кооперативу) для ведення садівництва та надано дозвіл на оформлення державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам згідно додатку. Підставою набуття у власність є пункт в) ч. 1 ст. 121 ЗК України.

На підставі зазначено Розпорядженням Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 04 листопада 2010р. за № 903, відповідачем було отримано державний акт про право власності на земельну ділянку від 29 липня 2011р. (а.с. 143, 144 т.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини, чоловіка закріплені у статті 57 СК України.

Норми СК України у статтях 57, 60 встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

Зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норму ст. 60 СК України застосовано правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Такі висновки були висловлені Верховним Судом України в постановах у справах: № 6-612цс15 від 01 липня 2015р., № 6-2333цс15 від 25 листопада 2015р., № 6-241цс15 від 16 грудня 2015р., №6-801цс16 від 07 вересня 2016р., №6-846цс16 від 12 жовтня 2016р., № 6-1568цс16 від 07 грудня 2016р., № 6-399цс17 від 05 квітня 2017р.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 30 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя № 11 від 21 грудня 2007р., якщо за час окремого проживання після фактичного припинення шлюбних відносин спільне майно його членами не придбавалося, суд відповідно до ч. 6 ст. 57 СК України може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин, і провести поділ тільки того майна, що було їхньою спільною власністю до настання таких обставин.

Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст. 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст. 71 СК України).

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.

Конструкція норми ст. 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України

від 24 травня 2017р. у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018р. у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведенню.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею у набутті майна. Застосовуючи положення ст. 60 СК України та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна за час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 09 січня 2020р. у справі № 367/7110/14 (провадження № 61-12957св19) зазначено, що спірне майно придбане за кредитні кошти, отримані подружжям за час шлюбу, відтак, право на це майно у рівних частках набули позивач і відповідач, при цьому боргові зобов`язання є спільними для обох із подружжя, незалежно від того, із ким із подружжя укладений кредитний договір. У зв`язку із зазначеним вище відсутні підстави для відступлення від засад рівності часток у спільному майні подружжя.

Наявність боргів подружжя та виникнення зобов`язання в інтересах сім`ї

у вигляді повернення кредитних коштів, не змінює статусу спільності набутого за час шлюбу майна за позичені кошти, які були використані в інтересах сім`ї, а саме на придбання цього майна. Доводи щодо внесення одним із подружжя коштів у рахунок погашення кредитних зобов`язань не мають правового значення, оскільки у розумінні вимог ст. 57 СК України спірне майно не є особистою приватною власністю відповідача, а останній не позбавлений можливості, за наявності правових підстав, ставити питання щодо повернення за рахунок позивача половини сплачених ним після розірвання шлюбу коштів у рахунок погашення кредиту, як солідарного боржника (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2020р. у справі № 320/3072/18 (провадження № 61-5819св19).

Таким чином, суд приходить до висновку, що набуте сторонами майно:

- квартира АДРЕСА_1 ;

- квартира АДРЕСА_2 ;

- автомобіль марки «Toyota», модель: «Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , було набуте подружжям за час шлюбу, і за кошти, які отримані в тому числі за кредитним договором № 014/2601/008, укладеного 07 листопада 2006р. між позивачкою та ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Престиж», які позивачкою було використано в інтересах сім`ї (що не заперечували сторони протягом розгляду справи в суді), а тому зазначене вище майно є спільним майном подружжя.

Законом України від 11 січня 2011р. № 2913-VІ «Про внесення змін до статті 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя», який набрав чинності 08 лютого 2011р., вказану норму було доповнено частиною п`ятою, згідно з якою об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Законом України від 17 травня 2012р. № 4766-VІ «Про внесення змін до СК України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка», який набрав чинності з 13 червня 2012р., ч. 5 ст. 61 СК України було виключено.

Натомість ч. 1 ст. 57 СК України було доповнено, зокрема пунктом 5, згідно з яким особистою приватною власністю дружини, чоловіка є земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Отже, з урахуванням наведених змін до СК України правовий режим приватизованої земельної ділянки змінювався. При цьому лише в період часу з 08 лютого 2011р. до 12 червня 2012р. включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя; до 08 лютого

2011р. та після 12 червня 2012р. така земельна ділянка належала до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018р. у справі № 1311/832/12, від 12 серпня 2020р. у справі № 626/4/17.

Судом встановлено, не спростовано матеріалами справи і сторонами те, що спірна земельна ділянка АДРЕСА_3 , площею 0,12 га, кадастровий номер: 3221055900:03:002:0118 була передана у власність відповідачу на підставі розпорядження Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 04 листопада 2010р. за № 903 «Про передачу земельних ділянок у власність громадянам, членам Обслуговуючого кооперативу «Садово-городнє товариство «Ясна поляна», для ведення садівництва та території Немішаївської селищної ради». Отже, ця земельна ділянка є особистою приватною власністю відповідача, режим спільного сумісного майна подружжя на цю земельну ділянку не поширюється, відповідно, поділу, як майно подружжя вона не підлягає.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимога № 1 підлягає частковому задоволенню, а саме: слід визнати об`єктами спільної сумісної власності сторін:

- квартиру АДРЕСА_2 ;

- автомобіль марки «Toyota», модель: «Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 .

При цьому земельна ділянка земельна ділянка АДРЕСА_3 , площею 0,12 га, кадастровий номер: 3221055900:03:002:0118 є особистою приватною власністю відповідача, а спірна квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю в цілому (повністю), а не в частині, як зазначено стороною позивача в останній редакції заяви про збільшення позовних вимог, а тому в силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, вимога позивачки про визнання частини цієї квартири спільним майном подружжя не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні було встановлено, що домовленості між сторонами про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя не було, шлюбний договір між сторонами не укладався.

Верховний Суд щодо вирішення питання про поділ майна подружжя в постанові від 20 грудня 2018р. у справі № 286/2349/16 зазначив, що сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Верховний Суд наголошує на тому, що основним завданням суду при вирішенні спорів про поділ майна подружжя є вирішення конфлікту між подружжям, тобто здійснення судом своєї базової функції - ухвалення обов`язково рішення, яке безпосередньо припиняє спір, а не виводить його на новий рівень для сторін, які в будь-якому випадку не можуть між собою домовитися.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги № 2, а саме, в порядку поділу майна подружжя, слід визнати за кожною із сторін (позивачкою та відповідачем) право власності по частині на:

- квартири АДРЕСА_1 ;

- квартиру АДРЕСА_2 ;

- автомобіль марки «Toyota», модель: «Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 .

При цьому суд, виходив з інтересів принципу рівності часток у спільному майні подружжя та, беручи до уваги висновки Верховного Суду, що основним завданням суду при вирішенні спорів про поділ майна подружжя є вирішення конфлікту між подружжям, вважає, що спірна земельна ділянка не підлягає поділу між сторонами.

Відповідно до ст. ст. 137, 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у 10510,0 грн. Стосовно витрат на професійну правничу допомогу, то в цій частині витрати не підлягають задоволенню, оскільки відсутній перелік наданих адвокатських послуг, їх вартість, акт виконаних робіт. Не підлягають задоволенню і вимоги позивачки про стягнення витрат на проведення незалежної експертної оцінки у розмірі 2000,0 грн., враховуючи порядок поділу майна, який було визначено судом.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 137, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 3, 21, 36, 57, 60, 61, 70 СК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 ), третя особа: Обслуговуючий кооператив садово-городнє товариство «Ясна поляна» (код ЄДРПОУ 34571031, місцезнаходження: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 351-А) про визнання майна спільною сумісною, особистою власністю та поділ спільного сумісного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :

- квартиру АДРЕСА_2 (загальна площа: 51,0 кв.м, житлова площа: 30,0 кв.м, зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та записано у реєстрову книгу №269-7 за реєстровим номером 9486 від 04 січня 2004р.);

- автомобіль марки «Toyota», модель: «Corolla», тип кузова: легковий седан-В, кузов номер: НОМЕР_1 , колір: сірий, 2007р. випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .

В порядку поділу майна подружжя, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на:

- 1/2 частину квартири квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа: 93,0 кв. м., житлова площа: 41,6 кв. м, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 337582980000);

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 (загальна площа: 51,0 кв.м, житлова площа: 30,0 кв.м, зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та записано у реєстрову книгу №269-7 за реєстровим номером 9486 від 04 січня 2004р.);

- 1/2 частину автомобіля марки «Toyota», модель: «Corolla», тип кузова: легковий седан-В, кузов номер: НОМЕР_1 , колір: сірий, 2007р. випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .

В порядку поділу майна подружжя, визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на:

- 1/2 частину квартири квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа: 93,0 кв. м., житлова площа: 41,6 кв. м, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 337582980000);

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 (загальна площа: 51,0 кв.м, житлова площа: 30,0 кв.м, зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та записано у реєстрову книгу №269-7 за реєстровим номером 9486 від 04 січня 2004р.);

- 1/2 частину автомобіля марки «Toyota», модель: «Corolla», тип кузова: легковий седан-В, кузов номер: НОМЕР_1 , колір: сірий, 2007р. випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 10510,0 /десять тисяч п`ятсот десять/ грн.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 20 листопада 2023р.

Суддя: