Рішення

від 19.10.2023 по справі 214/2467/23

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/2467/23

2/214/2920/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 жовтня 2023 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ковтун Н.Г.

за участі: секретаря судового засідання - Фартушної Є.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав Транс Груп» про встановлення факту трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, встановлення періоду роботи, нарахування та виплату працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувсядо суду з вищевказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав Транс Груп», який 05 травня 2023 року був уточнений та відповідно до якого просить суд встановити факт укладання трудового договору між роботодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «САВ ТРАНС ГРУП» та найманим працівником ОСОБА_1 водієм вантажного автомобіля з 26 листопада 2022 року по 02 лютого 2023 року; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ ТРАНС ГРУП» нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі не нижче середньомісячної заробітної плати одного штатного працівника Київської області у сфері транспорту за період роботи з 26 листопада 2022 року по 02 лютого 2023 року без урахування фактично виплаченої заробітної плати в сумі 27688,00 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ ТРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 33500,00 грн., стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ ТРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 26 листопада 2022 року позивач працевлаштувався водієм вантажного автомобіля до ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 39577677 в м. Васильків, Обухівського району Київської області за рекомендацією свого приятеля ОСОБА_2 , який працював у вищевказаному товаристві водієм. Під час працевлаштування позивач написав заяву про прийняття на роботу , а також надав директору товариства ОСОБА_3 свою трудову книжку.

До виконання своїх трудових обов`язків позивач приступив 26 листопада 2022 року. Виконання трудових обов`язків водія вантажного автомобіля полягало у перевезенні автомобільним транспортом вантажів за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю НОВА ПОШТА, з яким ТОВ САВ ТРАНС ГРУП уклало договір про вантажні автомобільні перевезення.

Директор ТОВ САВ ТРАНС ГРУП для виконання трудових функцій передав позивачу у володіння транспортний засіб - вантажний автомобіль MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 . належний цьому товариству на праві власності. На цьому автомобілі позивач постійно виконував вантажні рейси у різні напрямки руху автодорогами України до місця доставки, тобто до місць дислокації відділень поштового оператора ОСОБА_4 кожного разу відбувалось у Київському інноваційному терміналі Нова Пошта за адресою: м. Київ, Велика окружна дорога, буд. 98а. Після завантаження відповідальні працівники ТОВ НОВА ПОШТА складали товарно-транспортну накладну за встановленою законодавством формою та змістом, в якій зазначалися відправник, отримувач, перевізник, транспортний засіб перевізника та водій перевізника, який здійснював перевезення вантажу до пункту призначення.

Вантажний автомобіль MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 позивач прийняв від ОСОБА_2 , який до цього здійснював на ньому вантажні перевезення та який звільнився з ТОВ САВ ТРАНС ГРУП напередодні працевлаштування водієм позивача.

В період часу з 26 листопада 2022 року по 02 лютого 2023 року позивач постійно виконував трудові обов`язки водія вантажного автомобіля на вищевказаному транспортному засобі, а також деякий проміжок часу на автомобілі MAN TGX 26.500 державний номерний знак НОМЕР_2 .

Час проведення за домовленістю з роботодавцем заробітна плата позивача становила 2 грн. 50 коп. за кожний кілометр дороги, яку долає водій під час перевезення вантажу, виконуючи трудові обов`язки. Хронометраж кілометрів фіксувався засобами фотофіксації, а звітність надавалась позивачем роботодавцю у вигляді розрахунку та скріншотів показань одометра. Заробітна плата виплачувалась позивачу роботодавцем один раз на місяці, не пізніше останнього дня розрахункового місяця.

Позивач сумлінно та добросовісно виконував свої трудові обов`язки, будь-яких нарікань з боку роботодавця не отримував.

02 лютого 2023 року під час виконання трудових обов`язків, керуючи автомобілем MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 на ділянці автодороги М-06 Київ - Чоп 350 км. + 600 м. поблизу села Грушвиця Друга Рівненського району Рівненської області, позивач потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, зіткнувшись з автомобілем JeepCherokee, реєстраційний номер в іноземній державі НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5 .

Зіткнення сталось внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 правил дорожнього руху. Внаслідок зіткнення автомобілю MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 завдано механічних ушкоджень, а відповідно власнику автомобіля - матеріальних збитків.

Рішенням судді Рівненського районного суду Рівненської області водія ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Під час ДТП позивач отримав легкі тілесні ушкодження та деякий час лікувався внаслідок отриманих ушкоджень.

В день ДТП позивач попросив директора ТОВ САВ ТРАНС ГРУП надати йому один тиждень відпустки на лікування та знайти на цей час іншого водія на зміну. Проте, директор проігнорував фізичні травми та пригнічений психологічний стан позивача після ДТП, наполягаючи на продовженні виконання роботи водія. Позивач не виконав такі неправомірні вимоги директора, що викликало негативну реакцію останнього.

Внаслідок вищевказаного непорозуміння позивача було звільнено з роботи. Через декілька днів після ДТП позивач дізнався, що роботодавець не оформив трудові відносини з ним у відповідності до трудового законодавства, запис в трудову книжку не зробив, податки не сплачував, звітність щодо ЄСВ та ПДФО до контролюючих органів не подавав. Станом на 02 лютого 2023 року відповідач заборгував позивачу заробітну плату в розмірі 58 000 грн., яку відмовився виплачувати під приводом завдання матеріальних збитків на відновлювальний ремонт автомобіля під час ДТП, хоча позивач у його настанні не винен. На підставі вищевикладеного за захистом своїх прав позивач змушений був звернутися до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.05.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 29 травня 2023 року здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в спрощене провадження з повідомленням сторін. (а.с.80).

18 травня 2023 року від представника відповідача ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» адвоката Голумбовського Д.Г. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18800,00 грн.

В обґрунтуванні вказав, що в позовній заяві позивач вказав, що 26 листопада 2022 року працевлаштувався водієм вантажного автомобіля до ТОВ САВ ТРАНС ГРУП, код ЄДРПОУ: 39577677 в м. Васильків, Обухівського району Київської області за рекомендацією свого приятеля ОСОБА_2 , який працював у вищевказаному товаристві водієм. Під час працевлаштування позиивач написав заяву про прийняття на роботу, а також надав директору товариства ОСОБА_3 свою трудову книжку. До виконання своїх трудових обов`язків позивач приступив 26 листопада 2022 року. Виконання трудових обов`язків водія вантажного автомобіля полягало у перевезенні автомобільним транспортом вантажів за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю НОВА ПОШТА, з яким ТОВ САВ ТРАНС ГРУП уклало договір про вантажні автомобільні перевезення.

Однак, позивач не повідомив суд, що ОСОБА_2 є його родичем, а саме - дядьком, який дійсно наполегливо рекомендував його керівництву ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» прийняти водієм і при цьому проявляв власну ініціативу щодо навчання Позивача основним навичкам роботи водієм з урахуванням специфіки роботи водієм вантажного автомобіля. Однак, Позивач не мав усіх необхідних документів для роботи водієм ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП», яке здійснює діяльність у сфері надання послуг з перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами, під час усної розмови в прийомі на роботу Позивачу було відмовлено та рекомендовано спочатку отримати особисту картку водія, наявність якої обов`язкова при перевезенні вантажів вантажним автомобілем з поновю масою понад 3,5 тони. Таким чином, відповідач стверджує, що Позивач із заявою про прийняття на роботу водієм ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» до Відповідача не звертався та свою трудову книжку директору ОСОБА_3 не передавав, правилам внутрішнього трудового порядку не підпорядковувався. Тому 26 листопада 2022 року не міг приступити до виконання своїх посадових обов`язків.

При цьому Позивач акцентує увагу на тому, що директор ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» для виконання трудових функцій передав позивачу у володіння транспортний засіб - вантажний автомобіль МАМ ТСХ 24.460 державний номерний знак НОМЕР_1 , належний цьому товариству на праві власності і на цьому автомобілі позивач постійно виконував вантажні рейси. Однак вищевказаний вантажний автомобіль позивач прийняв від ОСОБА_2 , який до цього здійснював на ньому вантажні перевезення та який звільнився з ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» напередодні працевлаштування водієм позивача. В період часу з 26 листопада 2022 року по 02 лютого 2023 року Позивач постійно виконував трудові обов`язки водія вантажного автомобіля на вищевказаному транспортному засобі, а також деякий проміжок часу на автомобілі МАМ ТСХ 26.500 державний номерний знак НОМЕР_2 . Але відповідно до діючогозаконодавства України в сфері вантажних автомобільних перевезень, неможливо виконувати трудові обов`язки водія вантажного автомобіля в ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» не маючої особистої картки водія , так як усі вантажні автомобілі підприємства обладнані цифровими тахографами. Тому позиція Позивача щодо працевлаштування водієм ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» та виконання ним трудових функцій не відповідає реальному стану речей та організацій роботи на транспортному підприємстві.

Що стосується факту ДТП 02.02.2023 року на ділянці автодороги М-06-Київ-Чоп 350км.-600 м. поблизу села Грушвиця Друга Рівненського району Рівненської області за участю автомобіля «JeepCherokee» реєстраційний номер в іноземній державі НОМЕР_3 , за наслідками якого складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №269374, де зазначено, що водієм вантажного автомобіля МАN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , відповідач зазначає наступне.

У зв`язку із виниклою робочою ситуацією на підприємстві «САВ ТРАНС ГРУП» необхідно було доставити автомобіль МАN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 з м. Львів необхідно було їхати головному механіку підприємства ОСОБА_3 для допомоги у разі усунення можливих технічних несправностей автомобіля, головний механік запропонував ОСОБА_1 поїхати разом з ним. На що останній погодився і вони поїхали разом. Як з`ясувалося потім під час повернення з м. Львів на автомобілі МАN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 , на прохання ОСОБА_1 головний механік ОСОБА_6 передав йому керування вказаним автомобілем і сталася вищевказана дорожньо-транспортна пригода. В подальшому по приїзду в м. Васильків Київської області Позивачу безпосередньо особисто головним механіком ОСОБА_6 були надані готівкові кошти в якості допомоги на лікування та витрачений час на поїзду до м. Львів.

Щодо витрат на професійну допомогу представник відповідача, адвокат Голумбовський Д.Г. зазначає, що з метою отримання такої допомоги ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» уклало 15.05.2023 року Договір про надання правової (правничої) допомоги №1505/23 з адвокатом Голумбовським Д.Г., відповідно до п.1 Додатку №1 до якого гонорар адвоката за надання правничої допомоги під час судового розгляду цивільної справи №214/2467/23 становить 18800 гривень, які було перераховані підприємством на рахунок адвоката 17.05.2023 року. (а.с.64-66).

29 травня 2023 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Губара А.Л. надійшла відповідь на відзив відповідно до якої останній вказує, що доводи відповідача у відзиві на позовну заяву вважає помилковими, такими , що суперечать дійсним обставинам спірних правовідносин та чинному законодавству.

Так, представник відповідача у своєму відзиві прямо не зазначає, що позивача не було допущено до виконання трудових відносин, він лише їх заперечує з посиланням на відсутність у позивача картки водія. Тобто, відповідач не спростував у своєму відзиві доводів позивача про фактичний допуск його до виконання трудових обов`язків водія вантажного автомобіля, а відтак і подання всіх необхідних документів роботодавцю. Крім того, картка водія, порядок використання якої в автомобілі, обладнаному цифровим тахографом, докладно наведений представником відповідача у відзиві, не є документом про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідним військово-обліковим документом в розумінні ст. 24 КЗпП України.

Стосовно твердження представника відповідача про відсутність у позивача картки водія, як документа, що подається для працевлаштування водієм, хочу звернути увагу суду на таке.

За приписами пунктів 3.1 - 3.3 Інструкції

3.1. Виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР

3.2. Мінінфраструктури забезпечує відповідно до вимог ЄУТР обіг (облік, видачу, скасування, призупинення дії, поновлення, перевірку чинності) карток чотирьох типів для цифрових тахографів: водія (картка водія); ПСТ (картка майстерні); особи, уповноваженої здійснювати контроль (картка контролера); перевізника (картка підприємства).

3.3. Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортнимзасобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Згідно вимог ст. ст. 20 ЗУ Про автомобільний транспорт, на території України повинні виконуватися вимоги встановлення та використання на транспортних засобах, які призначаються для міжнародних перевезень, контрольних приладів (тахографів) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, передбачені законодавством країн, на території яких виконуються перевезення.

За приписами ст. 53 ЗУ Про автомобільний транспорт, у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Згідно вимог ст. 60 ЗУ Про автомобільний транспорт, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З наведеного вище вбачається, наступне. Картка водія повинна бути в наявності в разі облаштування транспортного засобу цифровим тахографом, а для експлуатації аналогового тахографу вона не передбачена. Обов`язкове використання перевізниками у своїх транспортних засобах цифрових тахографів передбачено лише для міжнародних перевезень.

Проте, відповідач не надав відомостей та доказів про те, що він займається виключно міжнародними перевезеннями, використовуючи власний автопарк, та що всі його автомобілі обладнанні виключно цифровими тахографами.

Відтак, доводи представника відповідача про відсутність документів для працевлаштування, що зумовило його відмову позивачу у працевлаштуванні, є такими, що заслуговують на критичне ставлення.

На підставі вищевикладеного просить позовні вимоги задовольнити. (а.с. 75-77).

01 червня 2023 року представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву відповідно до якої адвокат Голумбовський Д.Г. вказує, що відповідачніяким чином не нарікав Позивачу щодо подання документів, які передбачені при працевлаштуванні. Але наголошував, що ОСОБА_1 не був прийнятий на роботу та допущений до роботи на підприємстві і у нього не було, і можливо немає до теперішнього часу, в наявності необхідних документів, які б дозволяли працювати водієм на підприємстві ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» або на будь якому іншому підприємстві, яке займається автоперевезенням, про що йому і було повідомлено особисто директором товариства.

Щодо тохокартки водія та вважає за доцільне зазначити, що докладно, з посиланням на відповідні законодавчі акти, вказано у відзиві на позовну заяву. При цьому Позивач у своїх запереченнях не спростував твердження Відповідача та вказану картку з відміткою про дату її отримання не надав. Усі транспортні засоби Відповідача обладнані цифровими тахографам і про це Позивачу достеменно відомо. Відповідач стверджує, що його Підприємство здійснює міжнародні перевезення, що в умовах військового стану є дуже актуальним для підтримання економіки країни. (а.с. 82).

Допитаний в порядку ст. 93 ЦПК свідок ОСОБА_3 надав наступні відповіді на питання суду зазначені в ухвалі від 01.05.2023 року:

1.Так у власності ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 39577677, перебувають автомобілі MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_4 .

2. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 з 26.11.2022 року по 02.02.2023 року до виконання трудових обов`язків у ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» не допускався.

3.ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» з ОСОБА_1 будь-які правочини не укладались. В тому числі і не укладались і правочини, відповідно до яких останній здійснював керування автомобілем MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобілем MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_4 .

4.Що стосується факту керування ОСОБА_1 . MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 02 лютого 2022 року на трасі Київ-Чоп, під час якого сталося ДТП 02.02.2023 року на ділянці автодороги М-06 Київ-Чоп 350 км. 600 м. поблизу селища Грушвиця Друга Рівненського району Рівненської області за участю автомобілів «JeepCherokee» реєстраційний номер в іноземній державі LV4184V та MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 , за наслідками якого складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №269374 пояснюється наступним.

У зв`язку із виниклою робочою ситуацією на підприємстві ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» необхідно було доставити автомобіль MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 з м. Львів до м. Васильків Київської області. Так, як не було вільних водіїв , то в м. Львів необхідно було їхати головному механіку підприємства ОСОБА_6 . Для допомоги , у разі усунення можливих технічних несправностей автомобіля , головний механік запропонував ОСОБА_1 поїхати разом з ним, на що останній погодився і вони поїхали разом. Як з`ясувалося потім, під час повернення з м. Львів на автомобілі MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 на прохання ОСОБА_1 головний механік ОСОБА_6 передав йому керування вказаним автомобілем. Саме під час короткочасного керування ОСОБА_1 автомобілем MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 і сталася вказана вище дорожньо-транспортна пригода.

5. Режим роботи та тривалість робочого часу водія вантажного автомобіля у ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 39577677, встановлені відповідно до вимог чинного законодавства в даній сфері, а саме відповідно до Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі -Положення), затверджене наказом Міністерства інфраструктури України від 19.12.2022 №947. Робочий час водія у ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» - це час , протягом якого водій підприємства зобов`язаний виконувати свої обов`язки. До робочого часу водія включається

-змінний період керування;

-підготовчо-заключний період;

-час простоїв не з вини водія ( у тому числі, коли водій не зобов`язаний перебувати на робочому місці, але має залишатися на зв`язку , бути готовим відповісти на будь-який виклик, почати чи відновити рух або виконувати іншу роботу);

-час проведення медичних оглядів водія перед виїздом на маршрут (у рейс) та після повернення;

-час проведення робіт з усунення технічних несправностей ТЗ на маршрут (у рейс) та після повернення;

-інший час передбачений законодавством України;

Робоча зміна це період роботи водія відповідно до графіка змінності (зміна), який може бути як безперервним, так і розділеним на частини.

Вимоги щодо тривалості робочого часу водія у ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» відповідають загальним приписам трудового права. Нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.

Якщо водій ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» працює на умовах шестиденного робочого тижня, то тривалість кожного окремого робочого дня не повинна перевищувати 7 год.

При примусовому обліку робочого часу праця водіїв ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» регулюється графіком змінності водіїв КТЗ, які складаються на весь обліковий період і яким визначаються тривалість щоденної роботи (зміни), робочих днів (зміни) та вихідних днів.

Графік змінності на обліковий період доводиться до відома кожного водія не менше ніж за два тижні до початку облікового періоду.

У разі введення підсумованого обліку робочого часу водія нормальна тривалість робочого дня (зміни) без урахування часу перерви не може перевищувати 10 годин.

Тривалість періоду керування не може перевищувати 56 годин на тиждень та 90 годин протягом двох тижнів.

Залучення водіїв ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» до надурочних робіт здійснюється відповідно до статей 62-64 Кодексу законів про працю України.

Якщо нормальна тривалість робочого дня охоплює тривалі простої, очікування у транспортному засобі чи на робочому місці або якщо водію необхідно дати змогу доїхати до відповідного місця відпочинку, тривалість робочого дня (зміни) може бути збільшена до 12 годин за умови, що час керування протягом дня (зміни) не перевищує 10 годин, але не частіше ніж двічі на тиждень, та 9 годин в інші дні.

Змінний фактичний період керування водія ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» може бути збільшено понад норму в разі виникнення непередбачуваних обставин (технічна несправність ТЗ, зупинення руху ТЗ в рейсі (на маршруті), несприятливі погодні умови, перешкоди руху, відсутність місць стоянки).

Водій має вказати на роздруківці тахографа характер і причину виникнення непередбачуваних обставин не пізніше ніж у момент прибуття до місця стоянки. У будь-якому випадку, тривалість керування водія на тиждень, включаючи надурочні роботи, не повинна перевищувати 48 годин.

При вирішенні питання стосовно відпочинку водіїв ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» керується відповідними нормами законодавства України. А саме:

-тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого двадцятичотиригодинного періоду, рухаючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше 11 послідовних годин;

-якщо протягом робочої зміни ТЗ керують два водії, кожний водій повинен мати щоденний відпочинок тривалістю не менше 9 послідовних годин;

-в автобусі або у вантажному транспортному засобі, яким керують дві особи необхідно встановити ліжко або інше спеціально обладнане місце для забезпечення належного відпочинку водія;

-невикористані водієм години відпочинку за добу не «згорають», а підсумовуються і можуть бут надані йому пізніше у межах графіка змінності;

-тривалість щотижневого відпочинку має бути не менше 45 послідовних годин;

-залучати водіїв до роботи у святкові та неробочі дні допускається у встановленому порядку якщо зупинення роботи неможливо через виробничо-технічні умови (безперервно діючи підприємства), а також у зв`язку із здійсненням робіт, пов`язаних із необхідністю обслуговування населення і виконання ремонтних та вантажно-розвантажувальних робіт;

При цьому у ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП» забороняється направляти водія у наступний рейс, якщо він не мав до виїзду відпочинку, передбачуваного чинним законодавством України.

Ця вимога міститься у п.1.15 розділу ХІІІ Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом МНС України від 09.07.2012 №964.

В судове засідання представники позивача адвокат Губар А.Л., адвокат Гайдаш Є.В., позивач ОСОБА_1 не з`явились,представник позивача адвокат Гайдаш Є.В. подав до суду заяву в якій просить суд розглянути справу без участі позивача, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача будучи повідомленим про дату та час судового засідання до суду не з`явився, клопотань не надходило.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За правиламист.12ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом встановлено, що позивачу, ОСОБА_1 , відповідно до посвідчення водія серії НОМЕР_6 відкрито три категорії - В, С, СЕ. (а.с.12-13).

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 21 березня 2023 року встановлено, наступні обставини, так 02 лютого 2023 року під час виконання трудових обов`язків, керуючи автомобілем MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 на ділянці автодороги М-06 Київ - Чоп 350 км. + 600 м. поблизу села Грушвиця Друга Рівненського району Рівненської області, позивач потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, зіткнувшись з автомобілем JeepCherokee, реєстраційний номер в іноземній державі НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5 .

Зіткнення сталось внаслідок порушення вожієм ОСОБА_5 правил дорожнього руху. Внаслідок зіткнення автомобілю MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 завдано механічних ушкоджень, а відповідно власнику автомобіля - матеріальних збитків. (а.с.16).

Листом начальника Територіального сервісного центру 1243 РСЦ ГСЦ МВС в Дніпропетровській області від 01.04.2023 р. №31/4-1243-20аз-2023 та витягом з Державного реєстру МВС про зареєстровані транспортні засоби та скріншотом з веб-сайту МТСБУ https://policy-web.mtsbu.ua/ про страховий поліс, які підтверджують належність відповідачу на праві власності транспортних засобів, якими керував ОСОБА_1 (а.с.17-21).

Товарно-транспортними накладними, складеними ТОВ НОВА ПОШТА, Договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеним між ТОВ НОВА ПОШТА та ТОВ САВ ТРАНС ГРУП.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердив, що офіційно був працевлаштований у ТОВ «Сав Транс Груп» та працював водієм на транспортному засобі, який після свого звільнення передав позивачу ОСОБА_1 . Допитаний свідок повідомив, що дійсно наприкінці листопада ОСОБА_1 влаштувався до ТОВ «Сав Транс Груп» у той час як ОСОБА_2 звільнявся та був зобов`язаний передати автомобіль ОСОБА_1 та провести інструктаж. Свідок повідомив суд про те, що дійсно 02 лютого 2023 року ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків, керуючи автомобілем MANTGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 на ділянці автодороги М-06 Київ - Чоп 350 км. + 600 м. поблизу села Грушвиця Друга Рівненського району Рівненської області, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, зіткнувшись з автомобілем JeepCherokee, реєстраційний номер в іноземній державі НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5 . Свідок дізнався про ДТП, оскільки повертався до Кривого Рогу з відрядження та зустрівся на місці ДТП з позивачем.

Всі ці обставини у їх сукупності також додатково підтверджуються поясненнями позивача у позовній заяві, які є логічними, узгоджуються між собою та наданими доказами у своїй сукупності та не містять протиріч.

З урахуванням встановлених обставин та вищенаведених висновків суд вважає що правовідносини, які склалися між сторонами у справі, мають ознаки трудових і повинні врегульовуватися за правиламиКЗпП України(в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

За умови, що ці відносини мають ознаки трудових, то відповідно до імперативних положень частини третьоїстатті 24 КЗпП Українироботодавцю забороняється залучати працівника до роботи без укладення трудового договору в усній або письмовій формі.

Положення частини третьоїстатті 24 КЗпП Україниповинні застосовуватися роботодавцями, які бажають використовувати найману оплачувану працю незалежно від того, чи наполягає на такому оформленні працівник чи ні.

Залучення працівників до найманої оплачуваної праці без видання відповідного наказу та розпорядження фактично позбавляють останніх основних прав та гарантій, встановленихстаттями 43-46 Конституції Українита законами України, а саме: на оплату праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, права на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня, на щорічні і додаткові оплачувані відпустки, права на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, тощо.

Таким чином, незважаючи на відсутність оформленого розпорядженням чи наказом власника трудового договору з ОСОБА_1 , правова природа правовідносин, що склалися між сторонами у справі, свідчить про те, що вони за своєю сутністю є трудовими, тому факт допуску до роботи та його перебування у трудових правовідносинах в зазначений період суд вважає доведеним.

Тому, суд доходить висновку, що позов в частині встановлення факту перебування у трудових відносинах підлягає до задоволення.

Вирішуючи позов в частині стягнення заробітної плати суд виходить із такого.

Суд вважає доведеним факт допуску відповідачем позивача до виконання трудових обов`язків водія вантажного автомобіля 26 листопада 2022 року, надавши йому для цього у розпорядження та володіння власні транспортні засоби. Робота позивача полягала у перевезенні автомобільним транспортом вантажів ТОВ НОВА ПОШТА з складського терміналу до пунктів видачі вантажів замовникам в межах території України.

Відповідач допустив позивача до виконання трудових обов`язків без належного оформлення трудових відносин згідно вимог закону про працю, повідомлення до контролюючого органу про прийняття на роботу працівника не направив, запис в трудовій книжці позивача про прийняття на роботу не зробив, відрахування ЄСВ та ПДФО із заробітної плати не здійснював.

Тим самим відповідач допустив істотне порушення прав позивача на належне соціальне страхування, безпідставно обмежив встановлені законом гарантії для найманого працівника внаслідок позбавлення страхового стажу за період роботи.

Внаслідок допущеного порушення у відповідача виникло зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати.

Період нарахування та виплати становить проміжок часу з 26 листопада 2022 року по 02 лютого 2023 року, за який в силу вищевикладених обставин статистичне спостереження не проводилось, зважаючи на що, на мою думку, розрахунок середньої заробітної плати необхідно здійснювати за показником січня місяця 2022 року, який становить 13844 грн. за даними ГУ статистики у Київській області, наведеними в листі від 13.04.2023 р. № 08.1-11/455-23.

Таким чином, розмір середньої заробітної плати працівника у сфері транспорту, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить суму 27688 грн. (13844 грн. за грудень 2022 року + 13844 грн. за січень 2023).

Відповідно до ст. 23, 47, 48, 94, 235, 237, 253, 254 КЗпП, при укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов`язковому порядку не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу.

Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Порядок веденнятрудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України"Прооплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними джерелами коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування є внески роботодавців (роботодавців - фізичних осіб), працівників. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов`язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації (крім випадків виконання робіт чи надання послуг за гіг-контрактом у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"), орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 33500,00 грн. суд приходить до таких висновків.

Згідно ст. 237-1 КЗпП відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За змістом ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від:

1) характеру правопорушення;

2) глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;

3) ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування;

4) інших обставин, які мають істотне значення.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року№4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, відповідно до п.3 Постанови, під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з ч. 2 п. 5 Постанови, доведенню підлягають: наявність моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, наявність вини останнього в заподіянні шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Внаслідок дій відповідача позивач зазнав моральних страждань, змушений докласти зусиль для організації свого життя, звертатися до суду, адвоката, змінити свій звичний та комфортний уклад життя, що утворює душевні переживання у позивача, завдає моральних втрат.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з засад розумності та справедливості суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача має становити 5000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу на користь представника відповідача ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП», суд дійшов наступного висновку.

У відзиві адвокат Голумбовський Д.Г., який здійснював представництво інтересів відповідача ТОВ «САВ ТРАНС ГРУП», просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 18800,00 грн.

Статтею 59 Конституції Українивизначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 1, 2ст. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначенийст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У якості доказів понесених витрат та правильного розрахунку суми витрат на правничу допомогу представником відповідача надано суду: ордер про надання правничої (правової) допомоги (а.с.67),договір №1505/23 про надання правничої (правової) допомоги (а.с.70), додаток №1 договору №1505/23 від 15.05.2023 року про надання правничої (правової) допомоги від 15.05.2023 року (а.с.71), платіжну інструкцію №399 від 18.05.2023 на суму 20000,00 грн. (а.с.71 зворот).

Верховний Суд в постанові від 24 січня 2022 року зазначив, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Клопотань від позивача та його представника щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу з підстав не співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, до суду не надходило.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 в справі № 160/19098/21.

Відповідно до постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суд Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи, що відповідачем хоча і підтверджено розмір витрат на правову допомогу,

проте суд приймає до уваги обставини справи, співмірність за надані юридичні послуги зі складністю справи та вважає за необхідне стягнути з позивача понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. з огляду на співмірність.

Згідно дост.141ЦПК Українисуд стягуєна користьпозивача сплаченийсудовий збірз відповідачав розмірі 2150,00 грн.

Керуючись ст. ст.3,12,13,81,82,133,137,141,259,263-265,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд:

УХВАЛИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ ТРАНС ГРУП» про встановлення факту трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, встановлення періоду роботи, нарахування та виплату працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати задовольнити частково.

Встановити факт укладення трудового договору між роботодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю САВ ТРАНС ГРУП, код ЄДРПОУ: 39577677 та найманим працівником - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , водієм вантажного автомобіля, з 26 листопада 2022 року по 02 лютого 2023 року;

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю САВ ТРАНС ГРУП, код ЄДРПОУ: 39577677 нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі не нижче середньомісячної заробітної плати одного штатного працівника Київської області у сфері транспорту за період роботи з 26 листопада 20022 року по 02 лютого 2023 року без урахування фактично виплаченої заробітної плати в сумі 27688 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ ТРАНС ГРУП», код ЄДРПОУ: 39577677 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 компенсацію моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ ТРАНС ГРУП», код ЄДРПОУ: 39577677 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2150 (дві тисячі сто п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ ТРАНС ГРУП» понесені витрати про професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ ТРАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 39577677, місцезнаходження Київська область, Обухівський район, м. Васильків, вул. Грушевського, буд. 26.

Суддя Н.Г. Ковтун