Постанова

від 06.02.2024 по справі 214/2467/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1424/24 Справа № 214/2467/23 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н.Г. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року м.Кривий Ріг

м. Кривий Ріг

справа № 214/2467/23

провадження № 22-ц/803/1424/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Головуючого судді Тимченко О.О.,

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

за участю секретаря судового засідання Юрченко Г.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сав Транс Груп»

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 214/2467/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав Транс Груп» про встановлення факту трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, встановлення періоду роботи, нарахування та виплату працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав Транс Груп»,

на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 19 жовтня 2023 року (суддя Ковтун Н.Г.), ухваленого в приміщенні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області,

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

В квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 26 листопада 2022 року він працевлаштувався до відповідача водієм вантажного автомобіля, написав заяву про прийняття на роботу а також надав директору товариства ОСОБА_2 свою трудову книжку. До виконання своїх трудових обов`язків приступив 26 листопада 2022 року. Виконання його трудових обов`язків полягало у перевезенні автомобільним транспортом вантажів за замовленням ТзОВ «Нова пошта», з яким у відповідача був укладений договір про вантажні автомобільні перевезення. Для виконання трудових функцій йому був переданий у володіння транспортний засіб - вантажний автомобіль MAN TGX 26.460, державний номерний знак НОМЕР_1 . належний підприємству відповідача на праві власності. На цьому автомобілі він постійно виконував вантажні рейси у різні напрямки руху автодорогами України до місця доставки, тобто до місць дислокації відділень поштового оператора Нова Пошта. Завантаження кожного разу відбувалось у Київському інноваційному терміналі Нова Пошта за адресою: м. Київ, Велика окружна дорога, буд. 98а. Після завантаження відповідальні працівники ТОВ «Нова пошта» складали товарно-транспортну накладну за встановленою законодавством формою та змістом, в якій зазначалися відправник, отримувач, перевізник, транспортний засіб перевізника та водій перевізника, який здійснював перевезення вантажу до пункту призначення. Він вказував, що вантажний автомобіль MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 прийняв від свого знайомого ОСОБА_3 , який рекомендував йому працевлаштуватися до відповідача і який до цього здійснював на вказаному транспортному засобі вантажні перевезення та який звільнився з ТзОВ «Сав Транс Груп» напередодні його працевлаштування. В період часу з 26 листопада 2022 року по 02 лютого 2023 року він постійно виконував трудові обов`язки водія вантажного автомобіля на вищевказаному транспортному засобі, а також деякий проміжок часу на автомобілі MAN TGX 26.500 державний номерний знак НОМЕР_2 . Його заробітна плата становила 2 грн. 50 коп. за кожний кілометр дороги, яку долає водій під час перевезення вантажу, виконуючи трудові обов`язки. Хронометраж кілометрів фіксувався засобами фотофіксації, а звітність надавалась ним роботодавцю у вигляді розрахунку та скріншотів показань одометра. Заробітна плата виплачувалась йому роботодавцем один раз на місяці, не пізніше останнього дня розрахункового місяця. 02 лютого 2023 року під час виконання трудових обов`язків, керуючи автомобілем MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 на ділянці автодороги М-06 Київ - Чоп 350 км. + 600 м. поблизу села Грушвиця Друга Рівненського району Рівненської області, він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, зіткнувшись з автомобілем «JeepCherokee», реєстраційний номер в іноземній державі НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 . Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області водія ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Під час ДТП він отримав легкі тілесні ушкодження та деякий час лікувався внаслідок отриманих ушкоджень. В день ДТП він попросив директора ТзОВ «Сав Транс Груп» надати йому тиждень відпустки на лікування та знайти на цей час іншого водія на зміну. Проте, директор проігнорував його фізичні травми та пригнічений психологічний стан після ДТП, наполягаючи на продовженні виконання трудових обов`язків. Проте він не виконав такі неправомірні вимоги директора, що викликало негативну реакцію останнього. Внаслідок вищевказаного непорозуміння його було звільнено з роботи. Через декілька днів після ДТП він дізнався, що роботодавець не оформив трудові відносини з ним у відповідності до трудового законодавства, запис в трудову книжку не зробив, податки не сплачував, звітність щодо ЄСВ та ПДФО до контролюючих органів не подавав. Станом на 02 лютого 2023 року відповідач заборгував йому заробітну плату в розмірі 58 000 грн, яку відмовився виплачувати під приводом завдання матеріальних збитків на відновлювальний ремонт автомобіля під час ДТП, хоча він у його настанні не винен.

З урахуванням уточнених позовних вимог просив суд встановити факт укладання трудового договору між роботодавцем ТзОВ «Сав Транс Груп» та найманим працівником ОСОБА_1 водієм вантажного автомобіля з 26 листопада 2022 року по 02 лютого 2023 року; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому заробітну плату у розмірі не нижче середньомісячної заробітної плати одного штатного працівника Київської області у сфері транспорту за період роботи з 26 листопада 2022 року по 02 лютого 2023 року без урахування фактично виплаченої заробітної плати в сумі 27 688 грн; стягнути з відповідача на його користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 33 500 грн, стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Саксаганського районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської області19жовтня 2023рокупозов задоволено частково.

Встановлено фактукладення трудовогодоговору міжроботодавцем -ТзОВ «СавТранс Груп»та найманимпрацівником - ОСОБА_1 ,водієм вантажногоавтомобіля,з 26листопада 2022року по02лютого 2023року;зобов`язано ТзОВ«Сав ТрансГруп» нарахуватита виплатитипозивачу ОСОБА_1 ,заробітну платуу розміріне нижчесередньомісячної заробітноїплати одногоштатного працівникаКиївської областіу сферітранспорту заперіод роботиз 26листопада 20022року по02лютого 2023року безурахування фактичновиплаченої заробітноїплати всумі 27688грн;стягнуто зТзОВ «СавТранс Груп»на користь ОСОБА_1 компенсацію моральноїшкоди врозмірі 5000грн;стягнуто зТзОВ «СавТранс Груп»на користь ОСОБА_1 витрати посплаті судовогозбору урозмірі2150грн;стягнуто з ОСОБА_1 на користьТзОВ «СавТранс Груп»понесені витратипро професійнуправничу допомогуу розмірі5000грн.В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що незважаючи на відсутність оформленого розпорядженням чи наказом власника трудового договору з ОСОБА_1 , правова природа правовідносин, що склалися між сторонами у справі, свідчить про те, що вони за своєю сутністю є трудовими, тому факт допуску до роботи та його перебування у трудових правовідносинах в зазначений період суд вважав доведеним.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі ТзОВ «Сав Транс Груп» просить рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 19 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивач немав усіхнеобхідних документівдля роботиводієм ТзОВ«Сав ТрансГруп»,яке здійснюєдіяльність усфері наданняпослуг зперевезення вантажівавтомобільними транспортнимизасобами,зокрема особистоїкартку водія,наявність якоїобов`язкова приперевезенні вантажіввантажним автомобілемз повноюмасою понад3,5тони,отже неміг виконуватиобов`язки водіяу ТзОВ«Сав ТрансГруп».Наполягає на тому, що позивач не звертався до відповідача з заявою про прийняття його на роботу та свою трудову книжку директору ТзОВ «СавТранс Груп»не передавав.Зауважує,що судне можевизнати трудовийдоговір укладенимлише напідставі поясненнясвідків завідсутності,зокрема виконанняпрацівником обов`язкущодо наданняпаспорту абоіншого документу,що посвідчуєособу,трудової книжки,документу проосвіту,документів простан здоров`я.При цьому суд, прийнявши до уваги пояснення свідка ОСОБА_3 , який вказав що дійсно ОСОБА_1 наприкінці листопада 2022 року працевлаштувався до відповідача, не надав належної оцінки поясненням свідка ОСОБА_5 , який вказував на те, що до виконання трудових обов`язків у ТзОВ «Сав Транс Груп» ОСОБА_1 недопускався, аавтомобілем MANTGX26.460,державний номернийзнак НОМЕР_1 крувавна його прохання. Також суд, пославшись на товарно-транспортні накладні, складені ТОВ «Нова пошта», договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладений між ТОВ «Нова пошта» та ТзОВ «СавТранс Груп»,взагалі незазначив зміствказаних документів.Вважає безпідставним стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги, просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник ТзОВ «Сав Транс Груп» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивачу, ОСОБА_1 , відповідно до посвідчення водія серії НОМЕР_4 відкрито три категорії - В, С, СЕ. (а.с.12-13).

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 21 березня 2023 року встановлено, наступні обставини: 02 лютого 2023 року під час виконання трудових обов`язків, керуючи автомобілем MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 на ділянці автодороги М-06 Київ - Чоп 350 км. + 600 м. поблизу села Грушвиця Друга Рівненського району Рівненської області, позивач потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, зіткнувшись з автомобілем марки «JeepCherokee», реєстраційний номер в іноземній державі НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Зіткнення сталось внаслідок порушення вожієм ОСОБА_4 правил дорожнього руху. Внаслідок зіткнення автомобілю MAN TGX 26.460 державний номерний знак НОМЕР_1 завдано механічних ушкоджень, а відповідно власнику автомобіля - матеріальних збитків. (а.с.16).

Листом начальника Територіального сервісного центру 1243 РСЦ ГСЦ МВС в Дніпропетровській області від 01 квітня 2023 року № 31/4-1243-20аз-2023 та витягом з Державного реєстру МВС про зареєстровані транспортні засоби та скріншотом з веб-сайту МТСБУhttps://policy-web.mtsbu.ua/про страховий поліс, які підтверджують належність відповідачу на праві власності транспортних засобів, якими керував ОСОБА_1 (а.с.17-21).

Судом першої інстанції прийняті до уваги товарно-транспортні накладні, складені ТОВ «Нова пошта», Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладений між ТзОВ «Нова пошта» та ТзОВ «Сав Транс Груп».

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

За частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга ТОВ «Сав Транс Груп» підлягає задоволенню.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону, рішення суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на відсутність оформленого розпорядженням чи наказом власника трудового договору з ОСОБА_1 , правова природа правовідносин, що склалися між сторонами у справі, свідчить про те, що вони за своєю сутністю є трудовими, тому факт допуску до роботи та його перебування у трудових правовідносинах в зазначений період суд вважав доведеним.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

За змістом статі 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, цивільно-правовий договір це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання (отримання) певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Згідно зі статтею 626 ЦК України цивільно-правовий договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок прийняття на роботу встановлюється на конкретному підприємстві, в установі, організації правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу (за штатним розписом).

Слід звернути увагу на те, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. На працівника оформлюються облікові документи (особова картка за формою П-2, особова справа тощо), робиться відповідний запис у трудовій книжці.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, встановивши фактичні обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 складав заяву про прийняття його на роботу, надавав відповідачу трудову книжку та інші документи, укладав з відповідачем трудовий договір та фактично працював у ТзОВ «СавТранс Груп» водієм вантажного автомобіля з 26 листопада 2022 року по 02 лютого 2023 року. Крім того, позивач, звертаючись з позовною заявою до суду першої інстанції, самостійно вказував на те, що трудового договору з відповідачем не укладав, тобто фактично усвідомлював відсутність оформлення трудових відносин з відповідачем, а отже й погоджувався з цим.

Не можне бути доказом факту укладання між позивачем та відповідачем трудового договору у даній справі протокол про адміністративне правопорушення від 02 лютого 2023 року, оскільки відомості до протоколу про адміністративне правопорушення вносяться зі слів особи, відносно якого він складений. Відтак, вказаний документ не може бути підтвердженням наявності факту трудових відносин між позивачем та відповідачем.

Також не можуть бути доказом факту укладання між позивачем та відповідачем трудового договору у даній справі товарно-транспортні накладні, складені ТОВ «Нова пошта», Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладений між ТзОВ «Нова пошта» та ТзОВ «Сав Транс Груп», на які суд посилався як на підставу задоволення позовних вимог позивача, оскільки вказані документи не підтверджують виконання позивачем функцій водія вантажногоавтомобіля з26листопада 2022року по02лютого 2023рокуу ТзОВ «Сав Транс Груп».

У матеріалах справи також не міститься будь-яких інших доказів того, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, як і не надано доказів виконання ним будь-якої роботи у відповідача, пояснення двох свідків у справі свідчать про протилежні обставини, інших свідків позивач по справі допитати не просив.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Також позивачем на підтвердження своїх вимог про визнання факту існування між ним та відповідачем трудових відносин у вказаний в період не надано належних доказів щодо допущення його до роботи, виконання трудової функції та обсягу робіт у зазначений ним час.

Тому неможливо встановити, до яких трудових обов`язків приступив позивач, яку саме роботу виконував, який результат цієї роботи, тривалість виконання таких робіт. Наявність у позивача посвідчення водія серії НОМЕР_4 відкрито три категорії - В, С, СЕ не свідчить про виконання ним трудової функції водія вантажногоавтомобіля з26листопада 2022року по02лютого 2023рокуу ТзОВ «Сав Транс Груп».

За таких обставин колегія суддів вважає, що в даному випадку немає передбачених законом підстав вважати, що між сторонами існував трудовий договір та задовольняти позовні вимоги про встановлення факту перебування у трудових відносинах.

Оскільки відсутніправові підставидля задоволенняпозовних вимогпро встановленняфакту укладаннятрудового договоруміж роботодавцем-ТзОВ «СавТранс Груп»та найманимпрацівником ОСОБА_1 ,а позовнівимоги прозобов`язання відповідачанарахувати тавиплатити заробітнуплату єпохідними,то вонитакож непідлягають задоволенню.Також похіднимив даномувипадку єпозовні вимогипозивача щодостягнення звідповідача моральноїшкоди,яка,на переконанняпозивача спричиненайому незаконнимидіями відповідача,тому,у зв`язкуз відсутністюправових підставдля задоволенняпозовних вимогпро встановленняфакту укладаннятрудового договоруміж роботодавцем ТзОВ«Сав ТрансГруп» танайманим працівником ОСОБА_1 ,задоволенню непідлягають іпозовні вимогипозивача провідшкодування моральноїшкоди.

Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції не звернув уваги на вище зазначене та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

За частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ТзОВ «Сав Транс Груп» слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У якості доказів понесених відповідачем в суді першої інстанції витрат та на правничу допомогу представником відповідача надано суду: ордер про надання правничої (правової) допомоги (а.с.67), договір № 1505/23 про надання правничої (правової) допомоги (а.с.70), додаток №1 договору №1505/23 від 15 травня 2023 року про надання правничої (правової) допомоги від 15 травня 2023 року (а.с.71), платіжну інструкцію №399 від 18 травня 2023 на суму 20000 грн. (а.с.71 зворот).

Верховний Суд в постанові від 24 січня 2022 року зазначив, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Клопотань від позивача та його представника щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу з підстав не співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, до суду першої інстанції не надходило.

Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року в справі № 160/19098/21.

Відповідно до постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суд Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи, що відповідачем хоча і підтверджено розмір витрат на правову допомогу, колегія суддів приймає до уваги обставини справи, співмірність за надані юридичні послуги зі складністю справи та вважає за необхідне стягнути з позивача понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 7 000 грн. з огляду на співмірність.

Про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідачем не заявлено.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В разі відмови в задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

З огляду на висновок апеляційного суду про задоволення апеляційної скарги ТзОВ «Сав Транс Груп», скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Сав Транс Груп» підлягає сплаті судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3225 грн.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав Транс Груп» задовольнити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 19 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення у справі.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Сав ТрансГруп» провстановлення фактутрудових відносинз працівником,який виконувавроботу безукладення трудовогодоговору,встановлення періодуроботи,нарахування тавиплату працівниковізаробітної платиу розміріне нижчесередньої заробітноїплати завідповідним видомекономічної діяльностіу регіоніу відповідномуперіоді безурахування фактичновиплаченої заробітноїплатита стягнення моральної шкоди, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав Транс Груп» понесені в суді першої інстанції витрати про професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав Транс Груп» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3225 (три тисячі двісті двадцять п`ять) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.О.Тимченко

Судді: Я.М.Бондар

В.П.Зубакова