Постанова

від 21.11.2023 по справі 0417/2-2272/2011

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8906/23 Справа № 0417/2-2272/2011 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л.П. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Драгомерецької А.О.

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнівм.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняІндустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03серпня 2023рокуу цивільнійсправі за позовомАкціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Акціонерне товариство «Акцент-банк» про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2011 року АК КБ«ПриватБанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2005-0610/254 від 06.10.2005 року у розмірі 9872,92 дол. США; з ПАТ Акцент банк, ОСОБА_1 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 200,00 грн.; з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 1950,00 грн. за надання юридичних послуг та витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги адвоката та інших фахівців в галузі права.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до договору № 2005-0610/254 від 06.10.2005 р. відповідач ОСОБА_1 отримала кредит 5000,00 дол. США зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення згідно з терміном дії кредитного договору. Проте, в порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала та заборгованість станом на 22.06.2011 року становить - 9898,01 дол. США.

Вимоги до відповідача ОСОБА_1 , що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ПАТ «А-Банк» договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, у зв`язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред`явленим до стягнення боргом.Вищенаведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2011 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

15 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про перегляд заочного рішення суду.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 серпня 2021 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2021 року скасовано і справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

03 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до АК КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним. В обґрунтування зазначила, що договір про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки №2005-0610/254 від 06.10.2005 року підлягає визнанню судом недійсним з огляду на те, що зазначений договір є фактично неукладеним.

Як випливає із змісту Договору про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки № 2005-0610/254 від 06.10.2005 року з метою виконання вказаного договору, відповідач видає клієнту за договором платіжку картку, тип - Visa Platinum, вид - особиста, строк дії картки - один рік.

Але ОСОБА_1 не укладала та не підписувала кредитний договір не отримувала платіжної картки для користування картковим рахунком, відкритим нібито за вказаним договором, а також інформації щодо PIN- коду, який за нею закріплений.

Матеріали справи не містять Правил, узгоджених сторонами, а зміст договору не містить умов про момент виконання основного зобов`язання у Позивача, про його розмір, порядок та строки виконання.

Також умовами оспорюваного кредитного договору не передбачено нарахування штрафу у вигляді фіксованої частини та процентної складової, тому підстави відображення сум у розмірі 62,71 дол. США (фіксована частина) та 468,35 дол. США (процентна складова) відсутні.

Жодних первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують господарську операцію з надання грошових коштів у сумі 5000 доларів США, та доказів отримання ОСОБА_1 платіжної картки для розпорядження ними, а також інформації щодо PIN- коду, який за нею закріплений позивачем у матеріали справи не надано.

Навіть розрахунок заборгованості станом на 22.06.2011 року, що міститься у матеріалах справи не підтверджує факт отримання ОСОБА_1 кредиту у зазначеній позивачем сумі 5000,00 дол. США, оскільки заборгованість відповідно розрахунку становить 4508,32 доларів США.

Крім того Позивачем надано не договір, а лише його частину, що не містить всіх істотних умов й не може свідчити про факт укладання та правомірності цього договору Тобто, у сукупності обставин, цей договір є недійсним з огляду на приписи ст.ст.11, 202, 203, 205, 207, 215, 626, 627, 638, 639 ЦК України.

Вказала, що вона фактично не укладала договір, а дізналась про його існування лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого напису від 04.10.2016 року №8701. Підпис, що міститься в договорі №2005-0610/254 від 06.10.2005 року в графі «реквізити сторін» вчинений не ОСОБА_1 , а невідомою особою.

Зазначила, що ОСОБА_1 не надавала Банку копію паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Підпис та словосполучення «Копия верна», що міститься на копії (реєстраційного номеру облікової картки платника податків, що розміщена на аркуші разом із розворотом із десятою та одинадцятою сторінками паспорта, вчинений не ОСОБА_1 , а іншою невідомою особою.

Просила суд визнати недійсним договір про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки № 2005-0610/254 від 06.10.2005 року укладений між нею та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», та стягнути судові витрати по справі.

РішеннямІндустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03серпня 2023року у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до Акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 доАТ КБ «ПриватБанк, третя особа Акціонерне товариство «Акцент-Банк» про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове. Зустрічну позовну заяву задовольнити та змінити мотивувальну частину рішення в частині встановлення факту укладення ОСОБА_1 договору №2005-0610/254 від 06.10.2005 року та отримання грошей 10.10.2005 року готівкою у касі на те, що встановленні факти укладення договору №2005-0610/254 від 06.10.2005 року та отримання грошей 10.10.2005 року готівкою у касі не ОСОБА_1 , а невідомою особою. Вважала, що висновок службової перевірки, складений 08.09.2021 року є недопустимим доказом.

Вона не мала наміру укладати та фактично не укладала договір №2005-0610/254 від 06.10.205 року, оскільки не мала наміру в отриманні від банку будь-яких коштів, не підписувала його, а дізнавшись про його існування та зміст лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого напису від 04.10.2016 року №8701. Підпис, що міститься в договорі №2005-0610/254 від 06.10.2005 року у графі «реквізити сторін» вчинений не ОСОБА_1 , а невідомою особою.

Вважала, що судом безпідставно застосовано строк позовної давності.

Увідзиві наапеляційну скаргупредставник АТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу залишити без задовлення. Вважає, що судом правильно встановлено, що між сторонами було укладено договір позики.

В судовезасідання з`явивсяпредставник ОСОБА_1 адвокат СлісА.С..Представник АТ КБ «ПриватБанк» в судовезасідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа( а.с.88-92т.3).

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що представником АТ КБ «Приватбанк» не надано належних доказів щодо перевидачі картки, а тому його вимоги є недоведеними.

Такий висновок відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

Частиною першоюстатті 1054 ЦК Українивизначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції встановлено, що між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений договір №2005-0610/254 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 06.10.2005 року, згідно з яким для виконання операцій, вказаних в п.2 цього договору, Банк відкриває Клієнту картковий рахунок і надає Клієнту платіжну картку: Тип картки VISA PLATINUM, Вид картки особиста, строк дії картки один рік. Валюта долар США. Кредитний ліміт «Фінансовий автоматичний» в сумі 5000 доларів США. Базова процентна ставка по кредитному ліміту на момент підписання договору 12% річних з розрахунку 360 днів на рік. Строк дії кредитного ліміту 1 рік.

Договір містить паспортні дані ОСОБА_1 , її ідентифікаційний номер та дівоче прізвище її матері. До договору додано ксерокопію паспорту ОСОБА_1 та довідка ідентифікаційного номеру, з написом «Копія вірна» та підпис.

Відповідно до п.1.2 договору №2005-0610/254 від 06.10.2005 року про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки, Клієнт здійснює за допомогою Карти операції по Картрахунку, що передбачені пунктом 2 цього Договору, у відповідності до чинного законодавства, Правил користування платіжними картками, які є невід`ємною частиною цього договору.

Вимоги до відповідача ОСОБА_2 були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ «Акцент-Банк» (правонаступником якого є АТ «Акцент- Банк») договору поруки № 167 від 20.10.2010 року. Відповідно до договору поруки № 167 від 20.10.2010 року ПАТ «Акцент-банк» зобов`язався солідарно з боржником відповідати перед банком за виконання зобов`язань за кредитним договором, розмір відповідальності 200 грн.. Строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом п`яти років, у зв`язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред`явленим до стягнення боргом.

Згідно розрахунку, наданого банком,заборгованість за кредитним договором станом на 22.06.2011 року склала 9898,01дол. США , в тому числі 4808,32 дол. США заборгованість за кредитом; 4858,63 дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом; 62,71 дол. США штраф ( фіксована частина); 468,35 дол. США штраф ( процентна ) складова.

Згідно з висновком службової перевірки за зверненням клієнта ОСОБА_3 від 08.09.2021 року ZAKL-2021/1-7337160 фактів шахрайства зі сторони співробітників Банку при укладанні договору №2005-0610/254 від 06.10.2005 року про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки не виявлено.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 рок було призначено судову почеркознавчу експертизу. За повідомленням експертної установи від 16.03.2023 року неможливо надати висновок судового експерта,так як клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи не виконано.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що 06.10.2005року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк

«ПриватБанк» було укладено договір № 2005-0610/254 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки.

Зазначений висновок підтверджується тим, що договір містить паспортні дані ОСОБА_1 , її ідентифікаційний номер та дівоче прізвище її матері. До договору додано ксерокопію паспорту ОСОБА_1 та довідка ідентифікаційного номеру, з написом «Копія вірна» та підпис. Тобто зазначені особисті дані, які посторонній особі не могли бути відомі.

Про втрату паспорту та довідки з ідентифікаційним кодом чи їх викрадення ОСОБА_1 не повідомляла. Доказів звернення до правоохоронних органів з цього приводу чи звернення з заявою про отримання нового паспорта не надала. Також ОСОБА_1 не зазначено, хто та яким чином міг скористатися копією її паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, які додано до кредитного договору.

10.10.2005 року картку було власноруч отримано ОСОБА_1 , про що свідчить підпис клієнта в розписці про отримання платіжної карти. Згідно виписки, про рух грошових коштів по вищезазначеній картці, 10.10.2005 року, клієнт ОСОБА_1 в касі відділення Будинок Губернатора отримала готівкою 4999,50 $ США, за рахунок списання і карткового рахунку НОМЕР_1 .

В подальшому в період з 26.11.2005 року по 15.12.2006року клієнтом були здійснено зарахування на картку НОМЕР_1 грошових коштів на загальну суму 1211,82 $ США.

За висновком службової перевірки від 08.09.2021 року, проведеної Банком на звернення клієнта ОСОБА_1 встановлено, що 06.10.2005 року між ОСОБА_1 та Приватбанком в особі Лугового Дмитра Михайловича, було укладено Договір № 2005-0610/254 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки. Згідно умов договору Банк відкрив клієнту картковий рахунок та видав платіжну картку НОМЕР_1 з кредитним лімітом 5000 $ США. Зі сторони Банку договір підписано керівником відділення Будинок Губернатора ОСОБА_4 зі сторони клієнта ОСОБА_1 , про що свідчать відповідні підписи в реквізитах договору.

Заперечуючи проти позовних вимог про стягнення заборгованості ОСОБА_1 посилалася на те, що сума заборгованості не підлягає стягненню з огляду на пропуск банком строку позовної давності, чим фактично не заперечувала проти того, що така заборгованість могла виникнути.

Судом першої інстанції правильно не прийнято до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що ніяких договорів вона з Приватбанком не укладала, кошти не отримувала, так як вони нічим не підтверджуються і висновків суду не спростовують. Суд першої інстанції правильно зазначив, що

клієнт отримала кошти 10.10.2005року, про що свідчить підпис в отримані. Кошти клієнту були видані готівкою у касі відділення Будинок губернатора, де касир при видачі готівки в обов`язковому порядку за паспортом проводить ідентифікацію клієнта, що унеможливлює отримання коштів сторонньою особою.

Крім цього протягом 2005-2006 років на картковий рахунок НОМЕР_1 клієнта у відділеннях банку м. Павлограду та Дніпропетровської області вносились грошові кошти готівкою, про що свідчить виписка по рахунку клієнта.

Судом першої інстанції також правильно встановлено, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений договір №2005-0610/254 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 06.10.2005 року. Згідно умов договору Банк відкрив Клієнту картковий рахунок і надав платіжну картку: Тип картки VISA PLATINUM, строком дії картки один рік та зі строком дії кредитного ліміту в 1 рік.

Ставлячи питання щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за договором, Банк надав розрахунок заборгованості ОСОБА_1 станом на 22.06.2011 року в сумі 9898,01дол. США. Проте Банком не надано належних та допустимих доказів того, що платіжна картка VISA PLATINUM, яка була видана на один рік, після закінчення її дії 06.10.2006 року перевидавалась. Також Банком не надано належних доказів, які б підтверджували наявність такої заборгованості. За таких обставин суд першої інстанції дійшов огрунтованого висновку про те, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» є недоведеними і правильно відмовив у задоволенні позовних вимог із зазначених підстав.

Підстав для зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту укладення ОСОБА_1 договору №2005-0610/254 від 06.10.2005 року та

отримання грошей 10.10.2005 року готівкою у касі на те, що встановленні факти укладення

договору №2005-0610/254 від 06.10.2005 року та отримання грошей 10.10.2005 року готівкою у касі було здійснено не ОСОБА_1 , а невідомою особою, колегія суддів не вбачає.

Доводипро те,що висновок службовоїперевірки,складений 08.09.2021року, єнедопустимим доказомє безпідставними.Оскільки судомпершої інстанціїоцінювалися доказив сукупності,відповідно доположень статті89 ЦПК України, якою передбачено, що суд оцінює

докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання договору недійсним,суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 звернулася до суду 03.09.2021 року через 16 років після укладання договору, тобто з пропуском строку позовної давності.

Проте такий висновок суперечить встановленим обставинам та нормам матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.10.2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, згідно з яким Банк відкрив Клієнту картковий рахунок і надав платіжну картку: Тип картки VISA PLATINUM, Вид картки особиста, строк дії картки один рік. Валюта долар США. Кредитний ліміт «Фінансовий автоматичний» в сумі 5000 доларів США.

ОСОБА_1 отримала кошти 10.10.2005року, які були видані готівкою у касі відділення Будинок губернатора. Протягом 2005-2006 років на картковий рахунок НОМЕР_1 клієнта у відділеннях банку м. Павлограду та Дніпропетровської області вносились грошові кошти готівкою, про що свідчить виписка по рахунку клієнта.

Обгрунтовуючи своївимоги, ОСОБА_1 посилалася нате,що вонане маланаміру братикредит тане підписувалаоспорюваний договір.Однак суду не надано доказів на спростування презумпції правомірності правочину.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року призначалася судова почеркознавча експертиза, яка не була проведена, так як клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, не виконано.

Згідно статті 110ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами.

Судом першої інстанції на підставі наданих доказів встановлено, що 06.10.2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття карткового рахунку.

За такихобставин відсутніпідстави длявизнання договорунедійсним занедоведеністю,на щоне звернувуваги судпершої інстанціїта допустивв рішенніпротиріччя,відмовляючи узадоволенні позовнихвимог зпідстав пропуску строку.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки колегією суддів встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, то є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в часині відмови в задоволененні зустрічних позовних вимог та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог з інших підстав, а саме підстав недоведеності.

Керуючись ст. ст.368, 376, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

РішенняІндустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03серпня 2023року в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до

Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Акціонерне товариство «Акцент-банк» про визнання кредитного договору недійсним скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Акціонерне товариство «Акцент-банк» про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2023 року.

Судді: