Постанова

від 16.11.2023 по справі 926/2766/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2023 р. Справа №926/2766/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого суддіМАТУЩАКА О.І.

суддів:СКРИПЧУК О.С.

КРАВЧУК Н.М.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Адміністративно-

технічне підприємство управління №2410-10-3026 від 26.09.2023 (вх. ЗАГС №01-05/3052/23 від 29.09.2023)

на рішенняГосподарського суду Чернівецької області від

21.08.2023, повний текст 28.08.2023

(суддя Бутирський А.А.)

у справі № 926/2766/23

за позовом: Комунального підприємства Адміністративно-

технічне підприємство управління, м.Львів

до відповідача:фізичної особи-підприємця Стасишин Оксани

Дмитрівни, с. Рідківці Чернівецької області

про стягнення в сумі 290 927,74 грн

за участю представників сторін від:

скаржника: Бігун З.В. адвокат;

відповідача: Цуркан Д.Ю. адвокат.

ВСТАНОВИВ :

Суть спору.

Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Стасишин Оксани Дмитрівни про стягнення 290927,74 грн заборгованості, з них: 183493,15 грн подвійної облікової ставки, 96425,00 грн збитків, заподіяних інфляцією, та 11009,59 грн 3 % річних, що виникли у результаті неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №30/09/22 від 30.09.2022.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач здійснив поставку товару з порушенням строків, передбачених договором купівлі-продажу №30/09/22 від 30.09.2022.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.08.2023 у задоволенні позову Комунального підприємства «Адміністративно-технічне підприємство управління» відмовлено.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

КП Адміністративно-технічне управління подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 173, 230, 231 ГК України, ст. 549, 610, 612, 837 ЦК України.

17.10.2023 на адресу Західного апеляційного господарського суду від ФОП Стасишин О.Д. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.08.2023 у справі №926/2766/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 30.09.2022 між сторонами укладено договір купівлі-продажу №30/09/22 (далі Договір), згідно якого відповідач зобов`язувався передати у власність позивача для забезпечення проведення заходів національного спротиву місцевого значення підрозділами територіальної оборони термобілизну, а останній брав на себе обов`язок прийняти та оплатити отриманий товар.

Згідно п. 4.4 Договору попередня оплата у розмірі 30% від загальної вартості товару здійснюється на розрахунковий рахунок відповідача протягом 10-ти банківських днів з дня підписання договору (або з дати отримання Замовником рахунку).

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата за товар повинна здійснюватись шляхом повної оплати на поточний рахунок позивача протягом п`яти робочих днів з моменту підписання накладної щодо отримання товару.

Згідно п. 6.1 Договору відповідач передає позивачеві товар протягом 7 робочих днів з моменту укладення цього договору.

Оплата товару здійснена позивачем 09.11.2022 та 15.11.2022, а поставка товару мала місце 04.11.2022, 11.11.2022, 05.12.2022 та 19.12.2022.

Відповідно до положень ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з приписами ст. 525, 526, 629 ЦК України і ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач виконав свій обов`язок щодо поставки товару з порушенням строків, передбачених п. 6.1 Договору.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду констатує, що і позивачем було порушено умови п. 4.4 Договору щодо термінів попередньої оплати.

За змістом частини другої статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Водночас частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 05.09.2019 у справі N 908/1501/18.

З матеріалів справи та договору вбачається, що сторони не передбачили в умовах договору можливість сплати пені та не визначали її розмір. Саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони вправі і не передбачати будь-яких санкцій за порушення строків розрахунку.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення 183493,15 грн подвійної облікової ставки є безпідставною.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Однак, у відповідача було негрошове зобов`язання (поставка товару), що унеможливлює застосування наведеної норми права у спірних правовідносинах.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про те, що вимога позивача про стягнення 96425,00 грн збитків, заподіяних інфляцією, та 11009,59 грн. 3 % річних є безпідставною.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що судом першої інстанції порушено норми ст.ст. 173, 230, 231 ГК України, ст.ст. 549, 610, 612 ЦК України за безпідставністю.

Посилання ж апелянта на норму ст. 837 ЦК України у даному випадку є необґрунтованим, оскільки вона регулює правовідносини договору підряду, а в даному випадку 30.09.2022 між сторонами укладено договір купівлі-продажу №30/09/22 термобілизни, тобто правова природа вказаних договорів є різною.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

Відповідно ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оскаржуване рішення суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати.

Враховуючи ст. 129 ГПК України, оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає залишенню за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Адміністративно-технічне підприємство управління залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Чернівецької області у справі №926/2766/23 від 21.08.2023 без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (Виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови складено 22.11.2023.

Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК

СуддіО.С. СКРИПЧУК

Н.М. КРАВЧУК