УХВАЛА
20 листопада 2023 року
місто Київ
справа № 370/895/21
провадження № 61-15605ск23
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру України у Київській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у квітні 2021 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру України у Київській області
(далі - ГУ Держгеокадастру), у якому просила:
- усунути їй перешкоди у вільному користуванні в`їзними (виїзними) металевими воротами, земельною ділянкою (її частиною) загального користування шляхом звільнення під`їзду (заїзду) до належної ОСОБА_1 господарської будівлі (гаражу), виходу (проходу) на присадибну земельну ділянку (город) житлового будинку малоповерхової забудови та знесення металевого тину, який перешкоджає проїзду до гаража, знесення металевої вежі (конструкції) водонапірної башти з пластмасовою ємністю, прибрання сміттєвої ями, вуликів, профнастилу, дерев`яних дошок, металевих труб, швелерів, арматури, металевого столу, брухту металу, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним державний акт серії ЯЖ № 217125 на право власності на земельну ділянку, площею 0, 0900 га, на ім`я ОСОБА_2 , що 21 січня 2009 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю;
- визнати недійсним державний акт, серії ЯЗ № 342426, на право власності на земельну ділянку, площею 0, 0814 га, на ім`я ОСОБА_3 , який 22 травня 2009 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю;
- визнати недійсним рішення Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області від 06 листопада 2007 року № 86-11-V про надання дозволу ОСОБА_2 на збір (розробку) технічної документації із землеустрою щодо передачі у приватну власність (приватизацію) земельної ділянки, площею 0, 06 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд;
- визнати недійсним рішення Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області від 30 липня 2007 року № 77-09-V про надання дозволу ОСОБА_3 на збір (розробку) технічної документації із землеустрою щодо передачі у приватну власність (приватизацію) земельної ділянки, площею 0, 0814 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд;
- скасувати запис державного реєстратора з реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Департаменту державної реєстрації та нотаріату Київської області про реєстрацію речового права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0, 0900 га, кадастровий номер 3222780601:01:038:0010, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд;
- скасувати запис державного реєстратора з реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Департаменту державної реєстрації та нотаріату Київської області про реєстрацію речового права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0, 0814 га, кадастровий номер 3222780601:01:038:0008.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 05 квітня 2023 року Макарівський районний суд Київської області задовольнив позов ОСОБА_1 .
Суд усунув ОСОБА_1 перешкоди у вільному користуванні в`їзними (виїзними) металевими воротами, земельною ділянкою (її частиною) загального користування шляхом звільнення під`їзду (заїзду) до належної їй господарської будівлі (гаражу), виходу (проходу) на присадибну земельну ділянку (город) житлового будинку малоповерхової забудови та знесення металевого тину (який перешкоджає проїзду до гаража), знесення металевої вежі (конструкції) водонапірної башти з пластмасовою ємкістю, прибрання сміттєвої ями, вуликів, профнастілу, дерев`яних дошок, металевих труб, швелерів, арматури, металевого столу, брухту металу за адресою:
АДРЕСА_1 ;
Визнав недійсним державний акт, серії ЯЖ № 217125, на право власності на земельну ділянку, площею 0, 0900 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, виданий на підставі рішення Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області від 06 листопада 2007 року № 86-11-V, яка розташована в межах Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області за адресою: АДРЕСА_2 , виданий 21 січня 2009 року на ім`я ОСОБА_2 , який зареєстрований в Управлінні земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010933000001, кадастровий номер 3222780601:01:038:0010.
Визнав недійсним державний акт, серії ЯЗ № 342426, на право власності на земельну ділянку, площею 0, 814 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд, виданий на підставі рішення Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області від 30 липня 2007 року
№ 77-09-V, яка розташована в межах Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області за адресою: : АДРЕСА_2 , виданий 22 травня 2009 року на ім`я спадкодавця позивача ОСОБА_3 , який зареєстрований в Управлінні земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010991400749, кадастровий номер 3222780601:01:038:0008.
Визнав недійсним рішення сесії Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області від 06 листопада 2007 року № 86-11-V про надання дозволу ОСОБА_2 на збір (розробку) технічної документації із землеустрою щодо передачі у приватну власність (приватизацію) земельної ділянки, площею 0, 06 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
Визнав недійсним рішення сесії Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області від 30 липня 2007 року № 77-09-V, про надання дозволу спадкодавцю позивача ОСОБА_3 на збір (розробку) технічної документації із землеустрою щодо передачі у приватну власність (приватизацію) земельної ділянки, площею 0, 0814 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
Скасував запис державного реєстратора з реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Департаменту державної реєстрації та нотаріату Київської області про реєстрацію речового права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею, 0, 0900 га, з кадастровим номером: 3222780601:01:038:0010, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
Скасував запис державного реєстратора з реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Департаменту державної грації та нотаріату Київської області про реєстрацію речового права власності позивача ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0, 0814 га, з кадастровим номером: 3222780601:01:038:0008.
Здійснив розподіл судових витрат.
Постановою від 28 вересня 2023 року Київський апеляційний суд задовольнив апеляційні скарги ГУ Держгеокадастру, ОСОБА_2 , скасував рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 квітня 2023 року, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ОСОБА_1 27 жовтня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить:
- на підставі пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України скасувати рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції;
- на підставі пункту 4 частини першої статті 409 ЦПК України скасувати постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року, рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 квітня 2023 року залишити в силі.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки цю скаргу подано на судове рішення, ухвалене у справі незначної складності, тобто яке не підлягає касаційному оскарженню.
Щодо оцінки судового рішення, яке оскаржується учасником справи, до категорії тих, що підлягають касаційному оскарженню
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ухвалою від 26 травня 2021 року Макарівський районний суд Київської області визначив цю справу як таку, що є справою незначної складності відповідно до приписів частини шостої статті 19 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів про помилковість висновків суду першої інстанції щодо віднесення цієї справи до категорії малозначних.
Урахувавши предмет позову, складність правових питань, вирішених судами під час розгляду цієї справи, а також те, що справа віднесена судом першої інстанції до категорії малозначних, судові рішення, ухвалені у ній, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Щодо наявності винятків для допуску оскарження судових рішень у малозначній справі
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
З врахуванням наведених доводів, Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовані, Судом під час вивчення касаційної скарги такі винятки не встановлені.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.
Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточним і подальшому оскарженню не підлягає.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа Zubac v. Croatia, № 40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа Stanev v. Bulgaria [ВП], № 36760/06, § 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і варто враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі Levages Prestations Services v. France, § 45; рішення у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain, § 37; та Kozlica v. Croatia, § 32, № 29182/03, від 02 листопада 2006 року; Shamoyan v. Armenia, § 29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).
Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; рішення у справі «Козліца проти Хорватії», § 33; рішення у справі ««Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, Dobric v. Serbia, Zubac v. CROATIA, № 2611/07 та § 54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07; та Jovanovic v. Serbia, § 48, від 02 жовтня 2012 року, № 32299/08).
Саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Відповідно, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв`язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (згадане вище рішення у справі «Добріч проти Сербії», § 54).
ЄСПЛ постановив ухвалу щодо неприйнятності заяви від 09 жовтня 2018 року, № 26293/18 у справі «Азюковська проти України», у якій зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за приписами процесуального кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
ЄСПЛ у цьому рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.
За змістом прецедентної практики ЄСПЛ обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Оскільки оскаржуване ОСОБА_1 судове рішення ухвалене у справі незначної складності, яка визнана судом малозначною, а отже, не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі потрібно відмовити,
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 176, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру України у Київській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом та оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2023 |
Оприлюднено | 23.11.2023 |
Номер документу | 115102739 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Погрібний Сергій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні