Справа № 560/14523/23
РІШЕННЯ
іменем України
22 листопада 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області , Залізничного об`єднаного управління ПФУ м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Залізничного об`єднаного управління ПФУ м. Львова у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Залізничного об`єднаного управління ПФУ м. Львова №134550016332 від 19.07.2023 в частині призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до спеціального стажу роботи судді, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період проходження строкової військової служби в Збройних силах СРСР з 30.06.1981 по 24.04.1983, половину строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1983 року по 01.07.1987, період роботи в якості стажиста прокуратури, стажиста слідчого прокуратури Ярмолинецького району Хмельницької області з 03.08.1987 по 01.08.1988, період роботи на посаді слідчого прокуратури Ярмолинецького району Хмельницької області з 02.08.1988 по 11.01.1993, визначивши загальний стаж роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 39 років 07 місяців 12 днів;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду №43 від 30 червня 2023 про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI, було передбачене право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, періоду проходження строкової військової служби, час стажування на посадах прокурорів і слідчих, слідчих прокуратури. Зазначає, що стаж для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розумінні Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII складає повних 39 років 07 місяців. Водночас, відповідач протиправно зменшив спеціальний стаж позивача, що давав право на щомісячне грошове утримання судді, не зарахувавши до нього відповідні періоди проходження строкової військової служби, половину строку навчання у Харківському юридичному інституті, періоди роботи в якості стажиста органу прокуратури, стажиста слідчого прокуратури, а також на посаді слідчого прокуратури.
У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що з 13.07.2023 ОСОБА_1 отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, яке обчислене відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.07.2023 позивачу проведений перерахунок виплат, причому розрахунок заробітку для обчислення щомісячного грошового утримання здійснений на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці. Вважає, що зарахування іншої діяльності до стажу роботи на посаді судді не передбачено, тому для обчислення щомісячного довічного грошового утримання зараховується лише стаж роботи на посаді судді. Відповідач вважає, що у його діях не вбачаються ознаки будь-якої неправомірності, з огляду на що щодо позовних вимог заперечує.
Справа розглядається за правилами спрощеного позивного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив, що ОСОБА_1 з 13.07.2023 призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016.
Згідно з рішенням Залізничного об`єднаного управління ПФУ м. Львова за №134550016332 від 19.07.2023 ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання призначене в розмірі 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Згідно з цим рішенням щомісячне довічне грошове утримання виплачується Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, виходячи із 30 років 4 місяців стажу роботи виключно на посаді судді. Водночас, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не враховано до спеціального стажу роботи судді, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період проходження строкової військової служби в Збройних силах СРСР з 30.06.1981 по 24.04.1983, половину строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1983 року по 01.07.1987, період роботи в якості стажиста прокуратури, стажиста слідчого прокуратури Ярмолинецького району Хмельницької області з 03.08.1987 по 01.08.1988, період роботи на посаді слідчого прокуратури Ярмолинецького району Хмельницької області з 02.08.1988 по 11.01.1993.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, попередній Закон України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Згідно з ч. 1 статті 142 Закону №1402-VIІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними відповідного віку. При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (ч. 2 статті 142 Закону №1402-VIІ).
Згідно з ч. 3 статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно з абзацом 4 п. 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Таким чином, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.
Так, станом на дату призначення (обрання) позивача суддею статус суддів визначали положення Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862-ХІІ (надалі по тексту також Закон №2862-ХІІ). Кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень (частина 1 статті 43 Закону №2862-ХІІ).
Абзацом 2 частини 4 цієї статті Закону передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
В період дії положень статті 43 Закону №2862-ХІІ правове регулювання поняття стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, було додатково врегульовано і іншими нормативно-правовими актами.
Так, за змістом статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (стаття втратила чинність 20 березня 2008), чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Крім того, згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Враховуючи вищенаведене законодавство, яке діяло на момент набуття відповідного необхідного стажу, а також на час виходу позивача у відставку, суддя має право на зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, часу роботи на посадах прокурорів та слідчих, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів і календарного періоду проходження строкової військової служби.
Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, часу роботи на посадах прокурорів та слідчих, календарного періоду проходження строкової військової служби, половини періоду навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах і врахування для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06 березня 2018 у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 у справі № 243/4458/17, від 05 грудня 2019 у справі №592/2737/17, від 24 березня 2020 у справі № 227/766/17 щодо аналогічних правовідносин.
Зважаючи на вказане, ОСОБА_1 необхідно зарахувати період проходження строкової військової служби в Збройних силах СРСР з 30.06.1981 по 24.04.1983 тривалістю 01 рік 09 місяців 24 дні, половину строку навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1983 по 01.07.1987 (01 рік 10 місяців 29 днів), період роботи на посаді слідчого прокуратури Ярмолинецького району Хмельницької області з 02.08.1988 по 11.01.1993 (04 роки 05 місяців 09 днів).
Що стосується зарахування періоду роботи на посаді стажиста, суд враховує наступне.
До набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI, зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ "Про статус суддів".
Згідно з абзацом 2 частини 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" №2862-XII (який діяв на час роботи позивача на посаді судді) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з п. 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону №1798-VIII від 21.12.2016), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Обчислення стажу за час розглядуваного періоду здійснювалось відповідно до Закону України "Про державну службу", Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), та додатку до нього.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів судів, прокуратури, а також в державних органах колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.
Статтею 67 Закону УРСР "Про судоустрій" від 05.06.1981 №2022-Х (в редакції Закону від 05.06.1981) було передбачено, що структура і штатна чисельність апарату районного (міського) народного суду затверджуються начальником відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів у межах штатної чисельності і фонду заробітної плати, встановлених Міністром юстиції Української PCP.
Як було зазначено, з 03.08.1987 по 01.08.1988 позивач працював стажистом слідчого прокуратури Ярмолинецького району Хмельницької області, що підтверджується записами трудової книжки.
Питання проходження стажування випускниками вищих навчальних закладів в цей період регулювались такими законодавчими актами колишнього Союзу PCP та УРСР, як: постанова Ради Міністрів СРСР від 18.07.1972 №535 "Про заходи щодо подальшого удосконалення вищої освіти в країні", Положенням про стажування молодих спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади, затвердженим Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати, Всесоюзною Центральною Радою Професіональних Союзів, Міністерством Вищої та середньої освіти СРСР від 25.06.1973.
У підпункті 4.2 п. 10 зазначеної постанови №535 від 18.07.1972 було визначено, що випускники вищих навчальних закладів для набуття необхідних практичних навичок проходять за місцем розподілення на підприємствах і установах стажування строком до одного року, під час якого виконують посадові обов`язки і отримують заробітну платню відповідно штатного розкладу. Загальне керівництво стажуванням покладається на галузеві міністерства і відомства, в веденні яких перебувають ці підприємства, організації та установи.
Відповідно до пункту 1 Положення про стажування молодих спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади, затвердженого Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати, Міністерством Вищої та середньої освіти СРСР 25.06.1973, також передбачалось, що молоді спеціалісти, які закінчили вищі навчальні заклади, проходять за місцем розподілення на підприємствах, в організаціях і установах стажування строком до одного року, під час якого виконують посадові обов`язки і отримують заробітну плату згідно штатного розкладу. Пунктами 5, 15 цього Положення передбачалось, що час стажування зараховується в трирічний строк роботи молодого спеціаліста за місцем розподілу. Під час стажування молодий спеціаліст користується всіма правами і пільгами, встановленими для працівників цього підприємства (організації, закладу) які обіймають аналогічну посаду; несе обов`язки, покладені на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; виконує функціональні обов`язки щодо займаної посади, визначеними відповідними інструкціями і положеннями, з урахуванням індивідуального плану.
Згідно з п. 4 Порядку №283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Враховуючи викладене, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, крім роботи на посаді судді, належить враховувати період роботи на посаді стажиста слідчого прокуратури Ярмолинецького району Хмельницької області з 03.08.1987 по 01.08.1988. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.11.2018 у справі №819/1550/16 щодо аналогічних правовідносин.
Отже, до стажу позивача, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, крім періоду роботи на посаді судді, належить загалом зарахувати: період проходження строкової військової служби в Збройних силах СРСР з 30.06.1981 по 24.04.1983, половину строку навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1983 року по 01.07.1987, період роботи стажистом органу прокуратури, стажистом слідчого прокуратури Ярмолинецького району Хмельницької області з 03.08.1987 по 01.08.1988, період роботи на посаді слідчого прокуратури Ярмолинецького району Хмельницької області з 02.08.1988 по 11.01.1993, визначивши загальний стаж, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в кількості 39 років 07 місяців 11 днів.
Вказане також підтверджується рішенням Вищої ради правосуддя від 27.06.2023 № 663/0/15-23 та розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання ( а.с. 19, 22)
Відтак, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розмір довічного грошового утримання позивача відповідає 88% (50% (за 20 років роботи на посаді судді) + 38% (за додаткові роки роботи на посаді судді понад 20 років) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
З огляду на зазначене, відповідачі не довели відсутність у позивача відповідного права, а також правомірність прийнятого рішення в частині призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Таким чином, необхідно здійснити на користь позивача перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до поданої ним 13.07.2023 заяви у розмірі 88 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням змісту довідки Восьмого апеляційного адміністративного суду №43 від 30 червня 2023 про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Оскільки відповідачі доводи позивача належними доказами не спростували і протилежне суду не довели, позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Залізничного об`єднаного управління ПФУ м. Львова №134550016332 від 19.07.2023 в частині призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді ( у зв`язку з не зарахуванням /неврахуванням до спеціального стажу окремих періодів роботи, які дають право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставцi)
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи судді, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період проходження строкової військової служби у Збройних силах СРСР з 30.06.1981 по 24.04.1983, половину строку навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1983 по 01.07.1987, період роботи стажистом органу прокуратури, стажистом слідчого прокуратури Ярмолинецького району Хмельницької області з 03.08.1987 по 01.08.1988, період роботи на посаді слідчого прокуратури Ярмолинецького району Хмельницької області з 02.08.1988 по 11.01.1993, визначивши загальний стаж роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в кількості 39 років 07 місяців 11 днів.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 13.07.2023 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, №43 від 30 червня 2023, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 536,80 грн. за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 536,80 грн. за рахунок асигнувань Залізничного об`єднаного управління ПФУ м. Львова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 22 листопада 2023 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79016 , код ЄДРПОУ - 13814885) Залізничне об`єднане управління ПФУ м. Львова (вул. Городоцька, 172,Львів,79022 , код ЄДРПОУ - 41250271)
Головуючий суддя І.С. Козачок
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2023 |
Оприлюднено | 24.11.2023 |
Номер документу | 115108938 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них осіб, звільнених з публічної служби |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Козачок І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні