Ухвала

від 10.06.2024 по справі 560/14523/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 червня 2024 року

м. Київ

справа №560/14523/23

адміністративне провадження № К/990/21559/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №560/14523/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова №134550016332 від 19.07.2023 в частині призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до спеціального стажу роботи судді, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період проходження строкової військової служби в Збройних силах СРСР з 30.06.1981 по 24.04.1983, половину строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1983 по 01.07.1987, період роботи в якості стажиста прокуратури, стажиста слідчого прокуратури Ярмолинецького району Хмельницької області з 03.08.1987 по 01.08.1988, період роботи на посаді слідчого прокуратури Ярмолинецького району Хмельницької області з 02.08.1988 по 11.01.1993, визначивши загальний стаж роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 39 років 07 місяців 12 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023 №43 про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області- залишено без задоволення, апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 скасовано в частині дати з якої необхідно здійснити призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачу з 27.06.2023 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, від 30.06.2023 №43, з урахуванням раніше проведених виплат, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

04.06.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.

Отже касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №560/14523/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.М. Чиркін

Судді: Я.О. Берназюк

О.П. Стародуб