Постанова

від 19.07.2006 по справі 5/601-13/97а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/601-13/97а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

19.07.06                                                                                           Справа№ 5/601-13/97а

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,  при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ДПІ у Галицькому районі м.Львова, м.Львів

до відповідача-1: ПП “Пол-Експорт”, м.Львів

до відповідача-2: ЗАТ “Укрсплав”, м.Донецьк

про визнання недійсним договору комісії №4 від 08.06.04р. та застосування наслідків визнання угоди недійсною, передбачених ст.208 ГК України.

За участю представників сторін:

Від позивача: Рождественська Л.П. –гол.держ.податк.інсп. юр.від. ДПІ у Галицькому р-ні, Яремчук О.В. –ст.держ.податк.інспектор відділу представництва інтересів в судах та організації позовної роботи юр.управ. ДПА у Львів.обл.

Від відповідача-1: не з”явився

Від відповідача-2: не з”явився

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.49,51,186 Кодексу адміністративного судочинства України та право відводу, встановленого ст.ст.27-30 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заяв та клопотань про відвід судді - не подано.

Суть спору:

на розгляд господарського суду Львівської області поступив позов ДПІ у Галицькому районі м.Львова, м.Львів про визнання недійсним договору комісії №4 від 08.06.04р., укладеного між ПП “Пол-Експорт”, м.Львів та  ЗАТ “Укрсплав”, м.Донецьк і застосування наслідків визнання угоди недійсною, передбачених ст.208 ГК України.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалах господарського суду від 07.04.06р., від 06.06.06р. та  від 06.07.06р.

Позивачем подано до справи при супровідному листі від 19.07.06р. №17721 копії матеріалів кримінальної справи №1673, надісланих ДПА у Львівській області при супровідному листі від 05.07.06р. №6/2-2277, яка розслідується слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області, порушеної за фактом заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, отриманих у вигляді відшкодування податку на додану вартість (ПДВ), вчиненого посадовими особами ПП “Пол-Експорт” шляхом зловживання службовим становищем, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а також докази надіслання копій доданих до позовної заяви документів відповідачам (квитанції органу зв”язку №827531 та №827523 від 04.07.06р. із супровідними листами від 04.07.06р. №14989/10-011 та №14984/10-011.  

З”ясовано:

як викладено в позовній заяві, що: між ЗАТ "Укрсплав" та ПП "Пол-Експорт" укладено договір купівлі-продажу № 64/06-04 від 03.06.2004 року, в якому ЗАТ "Укрсплав" (Продавець) в особі директора Кокотюхи С.В. зобов'язується поставити і передати у власність (Покупця) в особі директора Рафаілова С.В.ПП "Пол-Експорт" товар, асортимент, кількість і ціна якого вказана в специфікації, яка є додатком до даного договору.

На виконання умов договору ЗАТ "Укрсплав" виписано ПП "Пол-Експорт" накладну № 191 від 14.06.2004р та податкову накладну № 562 від 14.06.2004р. на загальну суму 21 001 992,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3 500 332,00 грн.).

Між ЗАТ "Укрсплав" та ПП "Пол-Експорт" укладено договір комісії № 4 від 08.06.2004р., де ПП "Пол-Експорт" (комітент) доручає ЗАТ "Укрсплав" (комісіонеру) реалізувати в 2004р. по дорученню комітента на зовнішньому ринку товари виробництва українських підприємств, в подальшому товар, а саме: струмознімач ТС-150.

Загальна вартість товару складає 17 575 629,28 грн. без ПДВ.

Комісіонер зобов'язаний продати товар на зовнішньому ринку України на умовах, в терміни та по вартості, обумовлених в дорученні до даного договору комісії.

Вся валютна виручка згідно даного договору зараховується на валютний рахунок комісіонера, який зобов'язаний протягом 90 календарних днів від дати виписки вантажно-митної декларації перерахувати кошти в національній валюті України на розрахунковий рахунок Комітента в сумі рівній фактурній вартості проданого товару на день оформлення ВМД. Комітент перераховує комісійну винагороду протягом 90 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт і звіту.

Після виконання умов договору комісії комісіонером складено звіт комісіонера від 17.06.2004р. до договору комісії №4 від 08.06.2004р. в якому зазначено, що ЗАТ "Укрсплав" укладено контракт №90 від 09.06.2004р. з фірмою "Lіпеston Ltd” (Англія) на поставку товару, прийнятого на комісію. Поставка по контракту здійснена в червні 2004р., про що свідчать вантажно-митні декларації. Крім того, в звіті вказано витрати комісіонера на митне оформлення - 10 643,00 грн. без ПДВ, підстава ВМД, на оплату брокерських послуг за оформлення ВМД - 240,00 грн. (в т.ч. ПДВ 40,00 грн.), підстава - прейскурант цін митного брокера ЗАТ "Укрсплав".

Комісійна винагорода за договором складає 0,2 % від митної вартості товару -35 145,31 грн. (в т.ч. ПДВ 5857,55 грн).

Всього витрати комісіонера і комісійна винагорода склала 46 028,31грн.

ПП "Пол-Експорт" перераховано кошти на розрахунковий рахунок ЗАТ "Укрсплав" платіжними дорученнями:

Сума податку на додану вартість 3 500 332,00 грн., згідно податкової накладної № 562 від 14.06.2004р., внесена в книгу придбання товарів (робіт, послуг) за червень 2004 року. Загальний підсумок обсягів придбання товарів (робіт, послуг) без ПДВ та сума податку на додану вартість, згідно книги придбання, включено в рядок 10.1 декларації з податку на додану вартість за червень 2004 року.

ПП "Пол-Експорт" отримано від ЗАТ "Брокбізнес" (м.Донецьк) виручку в національній валюті 13.10.04р. в сумі 12 570 000,00 грн. та 14.10.04р. в сумі 7 579 932,00 грн.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ліцензування зовнішньоекономічних операцій визначається як комплекс дій органу виконавчої влади з надання дозволу на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів.

Рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, у тому числі встановлення квот (кількісних або інших обмежень), приймається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики з визначенням списку конкретних товарів, експорт (імпорт) яких підпадає під режим ліцензування, періоду дії цього режиму та кількісних або інших обмежень щодо кожного товару.

Відповідно до положень ст 12 Господарського кодексу України, одними з основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є ліцензування, патентування і квотування. Крім того, згідно ст. 381 згаданого вище кодексу, Кабінетом Міністрів України може встановлюватись перелік товарів (робіт, послуг), експорт та імпорт яких здійснюються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності лише за наявності ліцензії.

Згідно з постановою КМ України від 26.05.2004 року № 674 "Про внесення змін до постанови КМУ від 24.12.2003р. № 1996", експорт виробів з алюмінію потребує відповідного ліцензування.

Відповідно до додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2003 р. №1996, затверджено Перелік продуктів (напівфабрикатів) з кольорових металів і їх сплавів, а також виробів з використанням цих металів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2004 році. До зазначеного переліку віднесено вироби з алюмінію (код згідно з УКТЗЕД)

Проте, згідно повідомлення Міністерства промислової політики України, ТОВ "Брокбізнес" експорт алюмінієвих зливків у встановленому порядку не погоджувало.

Позивачем вказується, що відповідно до ст 175 ГК України майново - господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Норми ГК України про господарські договори мають спеціальний характер стосовно відповідних положень ЦК України, що випливає із змісту ч.2 ст. 175 ГК України (майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК.) Тому підстави оспорюваності господарських угод, визначені в ГК, мають субсидіарний характер. Норми ЦК щодо недійсності договорів повинні поширюватися і до господарських договорів, оскільки в ч.І ст. 207 ГК відсутні відповідні приписи.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Кодексу (ст. 215 ЦК України).

Пункт 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Стаття 92 ЦК України визначає цивільну дієздатність юридичної особи. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Пунктом 3 статті 91 ЦК України врегульовано особливості правоздатності юридичної особи. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Враховуючи наведене можна прийти до висновку про відсутність на момент укладення угоди в ЗАТ "Укрсплав" належного обсягу дієздатності, яка є похідною від правоздатності, що в свою чергу є підставою для визнання відповідної угоди недійсною на підставі п. 2 ст. 203 ст. 215 ЦК України.

Крім того, ст. 227 ЦК України передбачено можливість визнання недійсним правочину юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії).

Відповідно до ст 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Частиною 3 ст 14 ГК України передбачено, що ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 3 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Відповідачами позовні вимоги заперечуються з підстав, викладених, зокрема, у відзиві №27/0606 від 02.06.06р. ЗАТ “Укрсплав” і вважається, що:

позивачем неправомірно стверджується, що у ТОВ «Брокбізнес»відсутня ліцензія на експорт виробів з алюмінію, оскільки як доказ, ним наводиться постанова КМ України від 26.05.2004 р. № 674 "Про внесення змін до постанови КМУ від 24.12.2003 р. № 1996", яким доповнено дану постанову додатком № 16 “Перелік продуктів (напівфабрикатів) з кольорових металів та їх сплавів, а також виробів з використанням цих металів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2004 році".

Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" передбачає вичерпний перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Це також підтверджено у листі Вищого арбітражного суду № 01-8/493 від 13.09.2000 р. "Про Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" у п. 2 якого вказано, що перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, викладений у ст. 9 та у ч. 2 ст. 2 Закону і є вичерпним.

Позивачем допущено неточності при визначенні комісіонера, його правової форми, суми ПДВ і заводить суд в оману, оскільки, за текстом позивача: „відповідно до додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2003 року № 1996 затверджено Перелік продуктів (напівфабрикатів) з кольорових металів і їх сплавів, а також виробів з використанням цих металів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2004 році. До зазначеного переліку віднесено вироби з алюмінію (код згідно УКТ ЗЕД)". Який саме код не зазначено. У додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2003 року № 1996 зазначено код УКТ ЗЕД - вироби з алюмінію 7616, а комісіонер експортував товар за класифікацією коду УКТ ЗЕД - 8607.

Реалізація виробів, що є предметом договору комісії № 4 від 08 червня 2004 р., в тому числі вивезення за межі території України, не включено до даного переліку.

У відповідності до ч. 3 ст. 43 Господарського кодексу передбачено, що перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюється виключно законом.

У відповідності до ст. 97 Митного кодексу України переліки товарів, переміщення яких через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів органів державної влади, а також порядок видачі таких дозволів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Органи державної влади, уповноважені видавати такі дозволи, визначаються Кабінетом Міністрів України. Саме про такий дозвіл - ліцензію, що видається за погодженням з Мінпромполітики йде мова у Постанові КМ України, на яку посилається позивач. У відповідності до ст. 45 Митного кодексу України перелік документів, відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до митного кодексу і подаються митним органам. Таким чином ліцензії на вивезення за межі України товарів у відповідності до постанови КМ України від 26.05.2004 р. № 674 "Про внесення змін до постанови КМУ від 24.12.2003 р. № 1996 "Про переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню і на які встановлено квоти у 2004 році" подаються митним органам для здійснення митного контролю у відповідності до ст. 41 Митного кодексу України.

У відповідності до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до повноважень державної податкової інспекції не віднесено повноважень щодо митного контролю товарів, що переміщаються за межі України чи перевірки наявності документів та відомостей для здійснення митного контролю, оскільки дана функція відноситься до повноважень митних органів. Перелік митних органів передбачено у ст. 12 Митного кодексу України і до них відносяться спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

У відповідності до ст. 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Позивач намагається довести у позовній заяві, що сторони комісійної угоди ЗАТ „Укрсплав" та ПП „Пол-Експорт" не виконали загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину (ст.203 Цивільного кодексу України), але жодним чином Позивач не довів, що контрагенти - Комітент та Комісіонер порушили норми Закону.

Відповідно до ч.І. ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач намагається довести, що комісіонер - ЗАТ „Укрсплав" не мав на момент вчинення правочину цивільної дієздатності, через відсутність цивільної правоздатності юридичної особи, що є підставою для визнання відповідної угоди недійсною на підставі ч. 2 ст. 203 ст. 215 ЦК України, але у Законі чітко визначається, що “цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення" (ч.4 ст. 91 ЦК України). Цивільну дієздатність юридичної особи передбачено ч. 1 ст. 92 ЦК України  - юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення  органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Крім цього, відповідачами вважається, що дана справа не може бути розглянута у рамках Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено підвідомчість або предметну компетенцію адміністративного суду. У зв'язку з тим, що законодавець не надав чіткого розмежування між категоріями спорів, вказаних п. п. 1,3,4 ч. 1 ст. 17 КАС України, то такі спори можуть пересікатись з господарськими спорами і ДПІ не може виступати належним позивачем у даній справі згідно п. 1 частини 1 статті 157 Кодексу України про адміністративне судочинство.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши докази у їх сукупності господарський суд відзначає наступне:

за договором комісії №4 від 08.06.04р. ПП “Пол-Експорт” –комітент доручає ЗАТ “Укрсплав” –комісіонеру від імені і за дорученням комітента реалізувати в 2004 році товари виробництва українських підприємств в кількості, згідно додатку №1.

Відповідно до цього додатку, реалізації підлягають струмознімачі ТС-150 ТУ У 31.2 –24650607-004-2003, кількістю 6004 шт., вартістю, згідно додатку №2 до договору комісії, 550,00 дол.США за шт. на загальну суму не менше ніж за 3302200 дол.США, що по курсу Національного банку України складає 17575629,28грн.

Згідно висновку №1360/1361 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, складеного 31.03.05р., проведеної на підставі постанови заступника начальника 3-го відділу 1-ої служби Слідчого управління СБУ від 10.02.05р. ринкова вартість алюмінієвих сплавів станом на 14.04.04р., 04.05.04р., 19.05.04р., 19.06.04р., 19.07.04р., 26.08.04р., 24.09.04р., 26.10.04р. –не змінювалась, була однакова та в середньому складала 10000грн. за 1 тону та 10.00грн. за 1 кг відповідно.

На дослідження було подано 42 виливки, виготовлених зі сплавів алюмінію, з них 34 шт (№№1-34) мають фрезеровану поверхню, інші 8 виливків (№№35-42) –механічно необроблену поверхню.

Усі представлені на дослідження виливки №№1-42, відібрані під час митного оформлення їх експорту ЗАТ “Укрсплав”, ТзОВ “Промекс”, ТзОВ “Донноватекс”, ТзОВ “Брокбізнес”, ПП “Селена” та вилучені на ЗА “Укрсплав”, виготовлені зі сплавів алюмінію. Фрезеровані виливки №№1-34 і механічно необроблені виливки №№35-40 виготовлені зі сплавів на основі потрійної системи алюміній-кремній-мідь, переважно зі сплавів типу АК9М2, менше зі сплавів АК12М2, виливки №№39 і 40 зі сплавів, близьких до АК5М2. Виливки №№41 і 42 є представниками сплавів на основі системи алюміній-магній за хімічним складом вони близькі до сплаву Амг 4К1.5М.

За хімічним складом фрезеровані виливки №№1-34 і виливки №№35-38 відповідають ТУ У 31.2-24650607-004-2003. Виливки №№39-42 за хімічним складом не відповідають зазначеним ТУ.

За ознаками невідповідності виміряних лінійних розмірів і тих, що вкаазні в “Додатку 2” ТУ У 31.2 –24650607-004-2003 на Струмознімач ТС-150, ні один з досліджуваних виливків №№1-42 не відповідає ТУ У 31.2.-24 650607-004-2003.

Технічне застосування виробу “Струмознімач ТС-150” на всіх типах шахтних електровозів, які використовуються в Україні, неможливе з причин, вказаних в п.1.3.

Використання також виробу з алюмінієвого сплаву не допускається для підземних виробок вугільних шахт.

Не вдалося встановити, якому коду Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) відповідають вироби “Струмознімач ТС-150”, так як в результаті проведених досліджень встановлено, що надані на дослідження об”єкти не є виробами зазначеного найменування і їх ринкова вартість середньою вагою 6 кг за 1 шт. склала: 10,00 х 6 = 60,00грн.

Як повідомлено листом ДПА України від 14.04.05р. №7180/7/26-5217, що згідно постанови КМУ від 26.05.04р. №674 “Про внесення змін до постанови КМУ від 24.12.03р. №1996” експорт виробів з алюмінію потребує відповідного ліцензування. Однак, за повідомленням Міністерства промислової політики України, ні ЗАТ “Укрсплав”, ні ПП “Пол-Експорт” експорт алюмінієвих зливків у встановленому порядку не погоджували.

Виходячи з результатів проведеного маркетингу Львівською торгово-промисловою палатою, що визначено в інформаційному листі від 10.02.05р. №19-09/18 орієнтована вартість виробу під назвою “Струмознімач ТС-150” –елемент, який проводить струм безпосередньо стикаючись з електроконтактним дротом з силою струму 150 А, може знаходитись в межах 77-88грн. за виріб.

Отже, можна зробити висновок, що сторонами договору комісії №4 від 08.06.04р. завищено ціну вартості виробу під назвою “Струмознімач ТС-150” з метою завищення експортного відшкодування по податку на додану вартість.

Суд не може погодитись з відповідачем –ЗАТ “Укрсплав”, що позов не підлягає розгляду за правилами КАС України, оскільки позов підлягає вирішенню внаслідок предметної підсудності, визначеної п.2 ст.18 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України.

Як поінформовано в.11 роз”яснення президії ВАС України від 12.03.99р. №02-5/111 (із змінами) “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних з визнанням угод недійсними” до угод, що підпадають під ознаки ст.49 ЦК України, що рівнозначна ст.ст.207,208 ГК України, належать, зокрема, угоди, спрямовані на приховування підприємствами, установа ми, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), —шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

У разі відсутності у суб”єкта господарювання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності договір, безпосередньо пов”язаний з такою діяльністю, повинен бути визнаний недійсними на підставі ст.48 ЦК ( 207 ГК України), (п.10 роз”яснення ПВАС України №02-5/111 від 12.03.99р.).

Згідно п.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Однак, позивачем вимог ухвал суду від 07.04., 06.06., 06.07.2006 року не виконано, розмір шкоди не встановлено, не виражено її в грошовому чи натуральному виразі і таким чином позовних вимог чітко не викладено і не конкретизовано, без чого в тій частині спір вирішенню не підлягає.

Керуючись п.4 ст.106, ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154, п.7 ст.155, 160,161,163,164,167 КАС України, суд, -

                     постановив:

1.Адміністративний позов задоволити частково.

           2.Визнати недійсним договір комісії №4 від 08.06.04р., укладений між ПП “Пол-Експорт”, м.Львів та  ЗАТ “Укрсплав”, м.Донецьк.

          3.В частині позовних вимог про застосування наслідків визнання недійсним господарського зобов”язання, передбачених ст.208 ГК України – позов залишити без розгляду.

          4.Стягнути з ПП “Пол-Експорт” (м.Львів, вул.Дністерська, 9/25, ЄДРПОУ 32409148) в доход державного бюджету 42,50грн. державного мита за розгляд справи господарським судом.

          5.Стягнути з ЗАТ “Укрсплав” (м.Донецьк, пр-т Ілліча,13/1, ЄДРПОУ 24650607) в доход державного бюджету 42,50грн. державного мита за розгляд справи господарським судом.

          6.Виконавчі листи видати після вступу постанови в законну силу.

           7.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

 Суддя                               Станько Л.Л.