Постанова

від 17.10.2006 по справі 5/601-13/97а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/601-13/97А

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

17.10.06                                                                                           Справа  № 5/601-13/97А

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Бонк Т.Б.

  суддів:          Марко Р.І.

                                  Бойко С.М.

При секретарі                   Скочко Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні 

апеляційні скарги закритого акціонерного товариства «Укрсплав»та приватного підприємства «Пол-Експорт»

на постанову господарського суду Львівської області від 19.07.2006 року  

у справі № 5/601-13/97, суддя Л.Л.Станько

за позовом  ДПІ у Галицькому районі м.Львова

до відповідача 1 ПП «Пол-Експорт»

до відповідача 2 ЗАТ «Укрсплав»

про  визнання недійсним договору

за участю представників сторін:

від позивача –Рождественська Л.П. – представник (довіреність у справі)

від відповідачів –не з'явилися

в с т а н о в и в :

Постановою господарського суду Львівської області від 19.07.2006 року у справі № 5/601-13/97А позовні вимоги ДПІ у Галицькому районі м.Львова задоволено частково. Визнано недійсним договір комісії № 4 від 08.06.2004 року, укладений між ПП «Пол-Експорт»,м.Львів та ЗАТ «Укрсплав», м.Донецьк. В частині позовних вимог про застосування наслідків визнання недійсним господарського зобов'язання, передбачених ст.208 ГК України –позовні вимоги залишено без розгляду.

Господарський суд Львівської області, мотивував свій висновок, зокрема тим, що сторонами по договору № 4 від 08.06.2004 року завищено ціну вартості виробу під назвою «Струмознімач ТС-150»з метою завищення експортного відшкодування по податку на додану вартість. Суд також вважав, що у разі відсутності у суб'єкта господарювання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності договір, безпосередньо пов'язаний з такою діяльністю, повинен бути визнаний недійсним на підставі ст.48 ЦК України (207 ГК України), п.10 роз'яснення ПВАС України № 02-5/111 від 12.03.1999 року.

Не погоджуючись із постановою господарського суду, приватне підприємство «Пол-Експорт»подало апеляційну скаргу б/н та дати, в якій просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, апелянт посилається також, що судом першої інстанції при постановленні постанови неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, покликається на те, що у відповідності до ч.3 ст.43 ГК України передбачено, що перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюється виключно законом. Вважає, що позивач не довів, що контрагенти - Комітент та Комісіонер порушили норми закону. Також покликається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не надано суду першої інстанції права приймати постанову, якими позов задоволено в частині, а в іншій залишено без розгляду. Наводить також інші міркування щодо непогодження з висновками суду першої інстанції.

Не погоджуючись із постановою господарського суду, закрите акціонерне товариство «Укрсплав»подало апеляційну скаргу № 783 від 28.07.2006 року, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, апелянт посилається також, що судом першої інстанції при постановленні постанови неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Також наводить доводи щодо непогодження з висновком суду першої інстанції аналогічні доводам апеляційної скарги ПП «Пол-Експорт».

Позивач у поданому письмовому запереченні із доводами апеляційних скарг не погоджується, вважає постанову суду першої інстанції прийнятою із повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, обґрунтованою, такою що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, підстави для її скасування відсутні. При цьому, покликається на те що відповідно до ст.12 ГК України одними з основних засобів регулювання впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є ліцензування, патентування і квотування. Крім того, ст.381 згаданого вище кодексу, Кабінет Міністрів України може встановлювати перелік товарів (робіт, послуг), експорт та імпорт яких здійснюється суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності лише за наявності ліцензії. Одночасно зазначає про відсутність на момент укладення угоди в ЗАТ «Укрсплав2 належного обсягу дієздатності, яка є похідною від правоздатності, що в свою чергу є підставою для визнання відповідної угоди недійсною на підставі п.2 ст.203, ст.215 ЦК України. Посилається також на те, що згідно з висновком комплексної техніко-технологічної та товарознавчої експертизи від 31.03.2005 року № 1360/1361, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, надані для дослідження вироби ТС-150 не можуть бути використані у якості струмознімачів та не є виробами, а являють собою виливки з алюмінію. Вартість виливок, заявлена у товарно-супровідних та інших документах та за якою вони реалізувалися на внутрішньому ринку, а у подальшому експортувалися за кордон, перевищує дійсну майже у 50 разів та становить близько 550 дол. США за одну виливку.    

Відповідачі явки повноважних представників у судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать повернення листів-повідомлень з підписами про отримання ухвал. За даних обставин колегія вважає за можливе справу розглянути за відсутності повноважних представників відповідачів, за наявними у матеріалах справи доказами.  

Розглянувши матеріали справи, документальні докази, апеляційні скарги, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України 1991 року, вирішуються відповідним судом за правилами КАС України, при цьому підсудність таких справ визначається ГПК України.

Згідно ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005. р. №2747-ІV після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29 –32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року), а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

03.06.2004 року між ЗАТ «Укрсплав»та ПП «Пол-Експорт»укладено договір купівлі-продажу № 64/06-04 (а.с.11,12), згідно умов якого ЗАТ «Укрсплав»- продавець в особі директора Кокотюхи С.В. зобов'язаний поставити і передати у власність ПП «Пол-Експорт»- покупця в особі Рафаїлова С.В. товар, асортимент, кількість і ціна, якого вказана в специфікації (а.с.13), яка є додатком до даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання даного договору ЗАТ «Укрсплав»виписано ПП «Пол-Експорт»накладну № 191 від 14.06.2004 року (а.с.20) та податкову накладну № 562 від 14.06.2004 року (а.с.19) на загальну суму 21 001 922,00 грн. в тому числі податок на додану вартість 3 500 332,00 грн.

В подальшому між тими ж сторонами 08.06.2004 року укладеного договір комісії № 4 (а.с.14,15), згідно якого ПП «Пол-Експорт»- комітент доручає ЗАТ «Укрсплав»- комісіонеру реалізувати в 2004 році по дорученню комітента (а.с.17) на зовнішньому ринку товари виробництва українських підприємств, в подальшому товар, а саме : струмознімач ТС-150, на умовах, в терміни та по вартості, обумовлених в дорученні до даного договору комісії. Загальна вартість товару по даному договору складає 17 575 629,28 грн. без податку на додану вартість.

Із матеріалів справи вбачається, що ПП «Пол-Експорт»перераховано кошти на розрахункових рахунок ЗАТ «Укрсплав»платіжними дорученнями (а.с.33,34).

Сума податку на додану вартість 3 500 332,00 грн. згідно податкової накладної № 562 від 14.06.2004 року внесена в книгу придбання товарів (робіт, послуг) за червень 2004 року. загальний підсумок обсягів придбання товарів (робіт, послуг) без податку на додану вартість та сума податку на додану вартість згідно книги придбання включено в порядок 10.1 декларації з податку на додану вартість за червень 2004 року.

Нормами чинного законодавства України, зокрема, ст.16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», передбачено, що ліцензування зовнішньоекономічних операцій визначається як комплекс дій органу виконавчої влади з надання дозволу на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів. Відповідне рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, у тому числі встановлення квот (кількісних або інших обмежень), приймається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики з визначенням списку конкретних товарів, експорт (імпорт) яких підпадає під режим ліцензування, періоду дії цього режиму та кількісних або інших обмежень щодо кожного товару.

Статтею 12 Господарського кодексу України встановлено, що одним з основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є ліцензування, патентування і квотування. Крім того, згідно ст.381 цього ж Кодексу, Кабінетом Міністрів України може встановлюватися перелік товарів (робіт, послуг), експорт та імпорт яких здійснюється суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності лише за наявності ліцензії. Зокрема, згідно з Постановою КМУ від 26.05.2004 року № 674 «Про внесення змін до постанови КМУ від 24.12.2003 року № 1996», експорт виробів з алюмінію потребує відповідного ліцензування, а відповідно додатку 16 до постанови КМУ від 24.12.2003 року № 1996, затверджено Перелік продуктів (напівфабрикатів) з кольорових металів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2004 році. До зазначеного переліку віднесено вироби з алюмінію, згідно з УКТЗЕД.   

Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які погодження на експорт алюмінієвих зливків.

Статтею 227 Цивільного кодексу України передбачено можливість визнання недійсним правочину юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії)..

У відповідності до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 цього Кодексу встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 3 статті 216 Кодексу зазначено, що правові наслідки недійсності правочину, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Згідно із приписами статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Статтею 174 цього Кодексу передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від  04.12.1990 р. №509-XII (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України  господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Із приписів статті 207 вказаного Кодексу вбачається, що для визнання зобов'язання недійсним необхідно встановити факти вчинення такого зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства хоча б однією із сторін.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно  до ч.1 ст.207 ГК України, є, зокрема, його вчинення з метою, яка суперечить інтересам держави та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони усвідомлювали протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його інтересам держави і прагнули або свідомо допускали настання відповідних наслідків.

Позивач в позовній заяві просив визнати недійсним договір комісії № 4 від 08.06.2004 року та застосувати наслідки передбачені ст.208 ГК України.

Суд першої інстанції задоволив позов в частині визнання недійсною угоди, в частині застосування наслідків –залишив без розгляду.

Місцевим господарським судом встановлено, що сторонами по договору № 4 від 08.06.2004 року завищено ціну вартості виробу під назвою «Струмознімач ТС-150»з метою завищення експортного відшкодування по податку на додану вартість. Суд також встановив, що у разі відсутності у суб'єкта господарювання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності договір, безпосередньо пов'язаний з такою діяльністю, повинен бути визнаний недійсним. Проте, суд вважав, що розмір шкоди не встановлено, не виражено її в грошовому чи матеріальному виразі і таким чином позовних вимог щодо застосування наслідків визнання угоди недійсною чітко не викладено і не конкретизовано, без чого в цій частині спір вирішенню не підлягав.

Апелянт у доводах апеляційної скарги також покликається на те, що суд, визнавши угоду недійсною, безпідставно залишив позов про застосування наслідків без розгляду.

Колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в цій частині постанову слід скасувати і застосувати наслідки ст.208 ГК України та стягнути в доход держави все одержане ними за договорами, оскільки судом вбачається намір приховати дохід від оподаткування та ухилитись від сплати податків у обох сторін.

Згідно висновку № 1360/1361 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, складеного 31.03.2005 року, проведеної на підставі постанови заступника начальника 3-го відділу 1-ої служби Слідчого управління СБУ від 10.02.2005 року, ринкова вартість алюмінієвих сплавів станом на 14.04.2004 року, 19.05.2004 року, 19.06.2004 року, 19.07.2004 року, 26.08.2004 року, 24.09.2004 року, 26.10.2004 року –не змінювалась, була однакова та в середньому складала 10 000 грн. за 1 тону та 10,00 грн. за 1 кг. відповідно.

Виходячи з результатів проведеного маркетингу Львівською торгово-промисловою палатою, що визначено в інформаційному листі від 10.02.2005 року № 19-09/18 орієнтована вартість виробу під назвою «Струмознімач ТС-150»- елемент, який проводить струм безпосередньо стикаючись з електроконтактним дротом з силою струму 150 А, може знаходитись в межах 77-88 грн. за виріб.

А отже, з даного можна зробити висновок, що сторонами договору комісії № 4 від 08.06.2004 року завищено ціну вартості виробу під назвою «Струмознімач ТС-150»з метою завищення експортного відшкодування по податку на додану вартість.

Відповідно до ст.69 КАС України  доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно  до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Львівської  області від 19.07.2006 року у справі № 5/601-13/97А в частині залишення позовних вимог про застосування наслідків визнання недійсним господарського зобов'язання, передбачених ст.208 ГК України без розгляду, не відповідає матеріалам справи, не ґрунтується на чинному законодавстві, а тому наявні підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200-207 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд

                                             ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційні скарги закритого акціонерного товариства «Укрсплав» та приватного підприємства «Пол-Експорт»задоволити частково.

Постанову господарського суду Львівської області від 19.07.2006 року у справі № 5/601-13/97А скасувати частково.

В частині визнання недійсним договору комісії № 4 від 08.06.2004 року, укладеного між ПП «Пол-Експорт»та ЗАТ «Укрсплав», постанову господарського суду Львівської області від 19.07.2006 року у справі № 5/601-13/97А залишити без змін.

Застосувати наслідки визнання недійсним господарського зобов'язання, передбачені ст.208 ГК України.

Стягнути з приватного підприємства «Пол-Експорт»(м.Львів, вул. Дністерська,9/25, розрахунковий рахунок № 26007198079471 в Донецькій філії ВАТ «Кредит промбанк»м.Донецьк, МФО 3335593, код ЗКПО 32409148) в дохід державного бюджету України 21 001 992 грн.  

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Укрсплав»(м.Донецьк, проспект Ілліча,13/1, ЄДРПОУ 24650607, розрахунковий рахунок № 26000098034591 в Донбаській філії ВАТ «Кредит промбанк», МФО 335593) в доход Державного бюджету України 21 001 992 грн.

Стягнути з приватного підприємства «Пол-Експорт»(м.Львів, вул. Дністерська,9/25, розрахунковий рахунок № 26007198079471 в Донецькій філії ВАТ «Кредит промбанк»м.Донецьк, МФО 3335593, код ЗКПО 32409148) в дохід державного бюджету України 850 грн. витрат на державне мито.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Укрсплав»(м.Донецьк, проспект Ілліча,13/1, ЄДРПОУ 24650607, розрахунковий рахунок № 26000098034591 в Донбаській філії ВАТ «Кредит промбанк», МФО 335593) в доход Державного бюджету України 850 грн. витрат на державне мито.

Стягнути з приватного підприємства «Пол-Експорт»(м.Львів, вул. Дністерська,9/25, розрахунковий рахунок № 26007198079471 в Донецькій філії ВАТ «Кредит промбанк»м.Донецьк, МФО 3335593, код ЗКПО 32409148) - 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Укрсплав»(м.Донецьк, проспект Ілліча,13/1, ЄДРПОУ 24650607, розрахунковий рахунок № 26000098034591 в Донбаській філії ВАТ «Кредит промбанк», МФО 335593) - 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

          Матеріали справи скеровуються в місцевий господарський суд.

                    Головуючий суддя                                                            Бонк Т.Б.

                    Суддя                                                                                Марко Р.І.

                    Суддя                                                                                Бойко С.М.