Ухвала

від 21.11.2023 по справі 947/12155/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/12155/23

Провадження № 1-кс/947/14860/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023 року місто Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, зі слів має двох дітей, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє місце проживання: АДРЕСА_2 , проходить військову службу на посаді заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з ресурсного забезпечення, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.201-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2023 року до Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків відносно ОСОБА_4 ..

Згідно вказаного клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023160000000648 від 14.04.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2, ч.1 ст.212, ч.5 ст.426-1 КК України.

Встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 днів, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до цього часу.

Так, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Статтею 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначено, що цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Сферами благодійної діяльності є: 1) освіта; 2) охорона здоров`я; 3) екологія, охорона довкілля та захист тварин; 4) запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах; 5) опіка і піклування, законне представництво та правова допомога; 6) соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності; 7) культура та мистецтво, охорона культурної спадщини; 8) наука і наукові дослідження; 9) спорт і фізична культура; 10) права людини і громадянина та основоположні свободи; 11) розвиток територіальних громад; 12) розвиток міжнародної співпраці України; 13) стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України; 14) сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні; 15) сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про волонтерську діяльність» визначено, що волонтерська діяльність - добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги. Волонтерська допомога - роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами. Волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності. Безоплатне виконання робіт або надання послуг особами, що здійснюється на основі сімейних, дружніх чи сусідських відносин, не є волонтерською діяльністю. Волонтерська діяльність ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності, неприбутковості.

Абзацом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 174 від 01.03.2022 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» установлено, що на період воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та без оформлення гарантійних листів, зазначених у абзаці п`ятому цього пункту.

Відповідно до абз. 3 п. 1 цієї ж Постанови, товари, пропуск яких здійснюється відповідно до абзацу першого цього пункту, визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

В порушення вказаних вимог чинного законодавства України, ОСОБА_4 вирішив вчинити пособництво у продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку за наступних обставин.

Так, невстановлена в ході досудового слідства особа, перебуваючи в м.Одесі, наприкінці 2022 року, але не пізніше 22.12.2022, більш точний час досудовим слідством встановити не виявилось за можливе, придбав в Турецькій Республіці товарно-матеріальні цінності у вигляді інверторів типу «3kVA 24V (2400WATT) SMART INVERTER», «5,5kVA 48V (5500WATT) SMART INVERTER» загальною кількістю 80 од., акумуляторів типу «12V 200Ah GEL BATTERY» загальною кількістю 150 од., генераторів типу «FMJ 225kVA CDEC DIESEL GENERATOR SET WITH ATS AND NOT CANOPY» та «55kVA RICARDO GENERATOR SET WITH CANOPY AND ATS» загальною кількістю 3 одиниць.

Пунктом пропуску, через який буде ввозитись вказаний товар (предмети) невстановленою в ході досудового слідства особою обрано пункт пропуску «Старокозаче-Тудора» митний пост «Старокозаче» Одеської митниці.

В один із днів грудня 2022 року, але не пізніше 24.12.2022, більш точну дату та час встановити в ході досудового слідства не виявилось за можливе, для забезпечення транспортування та супроводження вказаних товарів (предметів) з Турецької Республіки до України було обрано суб`єкт господарювання ТОВ «Транс Карга Сервіс» (ЄДРПОУ 24766385), яке зареєстроване за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 25/11.

24.12.2022 вказаний товар (предмети) вирушив з м. Стамбул Турецької Республіки до України на транспортному засобі марки «MAN» державний номер (далі - д.н.) НОМЕР_1 з причепом д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія громадянина України ОСОБА_6 та 30.12.2022 прибув до міжнародного пункту пропуску через державний кордон «Старокозаче (України) -Тудора (Республіка Молдова)», з молдавської сторони.

По прибуттю до вказаного пункту пропуску, ОСОБА_6 повідомив засобами мобільного зв`язку замовника товару - невстановлену в ході досудового слідства особу про необхідність надати документи для митного оформлення зазначеного товару (предметів) в органах митної служби та подальшого ввезення на територію України.

Зважаючи на те, що у невстановленій в ході досудового слідства особи не було необхідних документів для митного оформлення зазначеного товару (предметів) в органах Держмитслужби України та ввезення на територію України, останній вирішив передати товар (предмети) на потреби РУМО Адміністрації ДПС України в якості гуманітарної допомоги.

Однак у подальшому, у невстановлений в ході досудового слідства час, але не пізніше 08.01.2023, у невстановленої в ході досудового слідства особи виник злочинний умисел, направлений на незаконне використання - продаж з метою отримання прибутку товарів (предметів) гуманітарної допомоги на території України, для власного незаконного збагачення.

Достовірно знаючи, що для безперешкодного ввезення товарів (предметів) на територію України за спрощеною процедурою в якості гуманітарної допомоги та усунення необхідності вжиття співробітниками Держмитслужби України заходів додаткової перевірки відомостей про одержувача такої гуманітарної допомоги, необхідно було надати до органів Держмитслужби України письмову згоду отримувача гуманітарної допомоги на її одержання, невстановлена в ході досудового слідства особа, у невстановлені в ході досудового слідства дату та час, при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, з метою реалізації свого злочинного умислу, залучила до вчинення кримінального правопорушення у якості пособника заступника начальника РУМО Адміністрації ДПС України з ресурсного забезпечення ОСОБА_4 , який відповідно до відведеної йому ролі та наявних у нього організаційно-розпорядчих та адміністративного-господарських повноважень на займаній посаді, повинен був усунути перешкоди для ввезення товарів (предметів) на територію України, надавши письмову згоду на підтвердження того, що отримувачем вказаних товарно-матеріальних цінностей є РУМО Адміністрації ДПС України, який був заздалегідь обізнаним про те, що фактично вказані товари (предмети) до місця призначення за адресою цього Управління не прибудуть, а будуть продані з метою отримання прибутку.

Надалі, невстановлена в ході досудового слідства особа, у невстановлені в ході досудового слідства дату та час, але не пізніше 08.01.2023, у невстановленому в ході досудового слідства місці, діючи за попередньо узгодженим планом з ОСОБА_4 , склав лист від 06.01.2022 від імені громадянина ОСОБА_7 , який нібито надає у вигляді безоплатної та безповоротної допомоги для підтримки РУМО Адміністрації ДПС України, товарно-матеріальні цінності у вигляді 3 генераторів, 150 акумуляторів, 80 інверторів, який передав ОСОБА_4 .

Надалі, 08.01.2023, у невстановлений в ході досудового слідства час, знаходячись у приміщенні РУМО Адміністрації ДПС України, ОСОБА_4 , реалізуючи узгоджені з невстановленою в ході досудового слідства особою домовленості, склав та видав від імені Управління лист за вих. № 70/54-23 від 08.01.2023 на адресу громадянина ОСОБА_7 , який при невстановлених в ході досудового слідства обставинах передав невстановленій в ході досудового слідства особі для реалізації раніше узгодженого злочинного умислу направленого на незаконне використання - продаж з метою отримання прибутку товарів (предметів) гуманітарної допомоги. Відповідно до змісту цього листа Управління звертається до громадянина ОСОБА_7 з проханням про надання на адресу Управління допомоги у вигляді 3 генераторів, 150 акумуляторів, 80 інверторів.

У свою чергу, лист від імені ОСОБА_7 на адресу РУМО Адміністрації ДПС України надійшов до цього Управління та був зареєстрований в автоматизованій системі документообігу лише 09.01.2023 за вх. 116-23-Вх, тобто тільки на наступний день після фактичної реєстрації (08.01.2023) листа ОСОБА_4 у відповідь на лист цей же ОСОБА_7 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, 08.01.2023, невстановлена в ході досудового слідства особа, у невстановленому в ході досудового слідства місці та при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, склав лист від імені ОСОБА_7 , датованого 08.01.2023, в якому засвідчувалась відмова ОСОБА_7 від вантажу у вигляді 3 генераторів, 150 акумуляторів, 80 інверторів на користь РУМО Адміністрації ДПС України, що слідують відповідно до комерційного інвойсу № ODPP151205/12 від 15.12.2022, FDJ-619 від 08.12.2022 та IHR2022000000076 від 22.12.2022, CMR № 021121/02122/02123 від 22.12.2022 в автомобілі марки «MAN» д.н. НОМЕР_1 з причепом д.н. НОМЕР_2 .

У подальшому, 08.01.2023 невстановлена в ході досудового слідства особа, знаходячись поблизу пункту пропуску «Старокозаче» Одеської митниці, передала водію ОСОБА_6 наступні документи:

- заповнену (без підпису особи, що здійснює декларування) Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, відповідно до якої друкованим текстом зазначено товар (предмети) у вигляді 3 генераторів, 150 акумуляторів, 80 інверторів визнаються гуманітарною допомогою, отримувачем якого нібито є РУМО Адміністрації ДПС України, з фактичним місцем призначення та розвантаження: м. Одеса, вул. Приморська, 3А;

- оригінал листа від імені ОСОБА_7 від 08.01.2023 про відмову від товару (предметів) у вигляді 3 генераторів, 150 акумуляторів, 80 інверторів на користь РУМО Адміністрації ДПС України;

- оригінал листа РУМО Адміністрації ДПС України від 08.01.2023

вих. № 70/54-23, адресоване ОСОБА_7 про надання на адресу Управління допомоги;

Надалі, 08.01.2023 ОСОБА_6 , який не був обізнаний із злочинним умислом невстановленої в ході досудового слідства особи та ОСОБА_4 , направленого на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, отримавши вказані вище документи, підписавши отриману від невстановленої в ході досудового слідства особи Декларацію, подав їх до органів митної служби - митний пост «Старокозаче» Одеської митниці Державної митної служби України для митного оформлення товарів (предметів) за спрощеною процедурою в якості гуманітарної допомоги у порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 174 від 01.03.2022 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану».

08.01.2023 співробітниками митного посту «Старокозаче» Одеської митниці Державної митної служби України було здійснено митне оформлення за спрощеною процедурою та зареєстровано за № 500160/2023/8 відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 174 від 01.03.2022 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, відповідно до якої товар (предмети) у вигляді 3 генераторів, 150 акумуляторів, 80 інверторів визнаються гуманітарною допомогою, отримувачем якого нібито є РУМО Адміністрації ДПС України, з фактичним місцем призначення та розвантаження: м. Одеса, вул. Приморська, 3А.

Надалі, 08.01.2023 невстановлена в ході досудового слідства особа, діючи умисно, надала вказівку засобами мобільного зв`язку водію ОСОБА_6 про необхідність приїхати на складський комплекс «Орбіта» за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, 205, що було зроблено останнім, який не був обізнаний із злочинним умислом невстановленої в ході досудового слідства особи та ОСОБА_4 .

У подальшому, 08.01.2023 у період з 17:00 по 21:30, невстановлена в ході досудового слідства особа, переслідуючи єдиний злочинний умисел з ОСОБА_4 направлений на незаконне використання - продаж з метою отримання прибутку товарів (предметів) гуманітарної допомоги, під час воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що вантаж знаходиться не за місцем призначення та розвантаження відповідно до Декларації № 500160/2023/8 про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, по якій був ввезений на територію України за спрощеною процедурою як гуманітарна допомога, а фактично знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, 205, надала вказівку засобами мобільного зв`язку через водія ОСОБА_6 невстановленим в ході досудового слідства особам на розвантаження автомобілю марки «MAN» д.н. НОМЕР_1 з причепом д.н. НОМЕР_2 для подальшого продажу зазначеного вище товару з метою отримання прибутку на загальну суму 6 328 955 грн, що відповідно до п. 2 Примітки до ст. 201-2 у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великому розмірі, отже виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Одесі, на початку 2023 року, але не пізніше 09.03.2023, більш точний час досудовим слідством встановити не виявилось за можливе, придбав в Турецькій Республіці товарно-матеріальні цінності у вигляді LED-ліхтарів марки «Almina» та «Fujita» в кількості 20 160 од.

Пунктом пропуску, через який буде ввозитись вказаний товар (предмети) ОСОБА_8 обрано пункт пропуску «Орлівка» митний пост «Орлівка» Одеської митниці.

В один із днів березня 2023 року, але не пізніше 09.03.2023, більш точну дату та час встановити в ході досудового слідства не виявилось за можливе, для забезпечення транспортування та супроводження вказаного вантажу з Турецької Республіки до України було обрано іноземного суб`єкта господарювання - LOGЭTRANS ОСОБА_9 (Акціонерне підприємство «ЛОГІТРАНС ЛОДЖІСТІК»), місцезнаходження головного офісу: Турецька Республіка, Картал/Стамбул, район Есентепе, проспект Джевізлі Д-100, Південна сторона, Сіте Картал Візійон, блок Д, номер 13/83, яке є власником 100 відсотків частки статутного капіталу підприємства на території України - ТОВ «ЛОГІТРАНС ЛОЖІСТІК» (ЄДРПОУ 41826433, місцезнаходження юридичної особи: Одеська обл., Овідіопольський р-н, селище міського типу Таїрове, вулиця Набережна, 1-А, каб. 12).

09.03.2023 вказаний товар (предмети), а саме: LED-ліхтарі марки «Almina» та «Fujita» з задекларованою кількістю 20 160 од., загальною вагою 20 920 кг, вирушив з м. Стамбул (Турецька Республіка) до України на транспортному засобі марки «DAF» реєстраційний номерний знак (далі за текстом - р.н.з) НОМЕР_3 з причепом р.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія громадянина Туреччини ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) та 14.03.2023 прибув до міжнародного пункту пропуску через державний кордон України поромний комплекс Орлівка (Україна) - Ісакча (Румунія), з румунської сторони.

В один із днів на початку березня 2023 року, більш точну дату та час встановити в ході досудового слідства не виявилось за можливе, співробітниця

ТОВ «ЛОГІТРАНС ЛОЖІСТІК» ОСОБА_12 , яка мала забезпечувати транспортування вказаного вантажу з Туреччини до України, зателефонувала власнику вантажу ОСОБА_8 та повідомила, що йому необхідно підготувати відповідні документи для подальшого митного оформлення вказаного вантажу в органах митної служби.

Зважаючи на те, що у ОСОБА_8 не було достатніх документів для ввезення вказаних товарів (предметів) на територію України, останній вирішив передати LED-ліхтарі марки «Almina» та «Fujita» у кількості 20 160 од. на потреби Збройних Сил України в якості гуманітарної безоплатної допомоги.

Однак у подальшому, у невстановлений в ході досудового розслідування час, в ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на незаконне використання - продаж з метою отримання прибутку товарів (предметів) гуманітарної допомоги на території Одеської області, для власного незаконного збагачення, який він реалізував за наступних обставин.

Достовірно знаючи, що для безперешкодного ввезення товарів (предметів) на територію України за спрощеною процедурою в якості гуманітарної допомоги та усунення необхідності вжиття співробітниками Держмитслужби України заходів додаткової перевірки відомостей про одержувача такої гуманітарної допомоги, необхідно було надати до органів Держмитслужби України письмову згоду отримувача гуманітарної допомоги на її одержання, з метою реалізації свого злочинного умислу, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, ОСОБА_8 залучив до вчинення кримінального правопорушення в якості пособника заступника начальника РУМО Адміністрації ДПС України з ресурсного забезпечення ОСОБА_4 , який відповідно до відведеної йому ролі та наявних у нього організаційно-розпорядчих функцій та адміністративно-господарських повноважень на займаній посаді, повинен був усунути перешкоди для ввезення товарів (предметів) на територію України, надавши письмову згоду на підтвердження того, що отримувачем вказаних товарно-матеріальних цінностей у вигляді LED-ліхтарів марки «Almina» та «Fujita» у кількості 20 160 од., є РУМО Адміністрації ДПС України, будучи обізнаним про те, що фактично вказаний вантаж до місця призначення не прибуде.

Надалі, ОСОБА_8 , 10.04.2023, у невстановлений в ході досудового слідства час, знаходячись на території Промтоварного ринку «Сьомий кілометр», при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, діючи за попередньо погодженим планом з ОСОБА_4 , підготував лист від 10.04.2023 за № 1004/1 від свого імені, відповідно до якого ОСОБА_8 нібито надає у вигляді безоплатної та безповоротної допомоги для підтримки Збройних Сил України, РУМО Адміністрації ДПС України, Національної гвардії, Національної поліції України товарно-матеріальні цінності у вигляді LED-ліхтарів, без зазначення їх кількості.

У подальшому, 11.04.2023, ОСОБА_8 , у невстановлений в ході досудового слідства час, знаходячись у м. Одесі, поблизу військового узвозу, зустрівся із заступником начальника РУМО Адміністрації ДПС України з ресурсного забезпечення ОСОБА_4 , якому надав зазначений вище лист із пропозицією надання допомоги вигляді LED-ліхтарів.

У подальшому, 12.04.2023, у невстановлений в ході досудового слідства час, знаходячись у м. Одесі, поблизу ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , реалізуючи досягнуті з ОСОБА_8 домовленості, надав останньому запитуваний ним лист від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.04.2023 вих. № 70/880-23, відповідно до якого Управління звертається до ОСОБА_8 з проханням про надання на адресу Управління допомоги в якості LED-ліхтарів, без зазначення кількості, без посилання на товар як на гуманітарну допомогу.

З метою реалізації свого злочинного умислу, 12.04.2023, ОСОБА_8 , знаходячись на території промтоварного ринку «Сьомий кілометр», при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, склав інший примірник листа від імені ОСОБА_8 , датованого 10.04.2023, відповідно до якого останній надає у вигляді гуманітарної допомоги для підтримки РУМО Адміністрації ДПС України товарно-матеріальні цінності у вигляді LED-ліхтарів з точно зазначеною кількістю - 20 160 од, що слідують на адресу останнього відповідно до комерційного інвойсу № SW26879INV та CMR № 2302891EX у автомобілі марки «DAF», р.н.з. НОМЕР_3 з причепом р.н.з. НОМЕР_4 .

При цьому, відповідно до досягнутих домовленостей між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , цей лист, із вказаним змістом на адресу РУМО Адміністрації ДПС України, надходити не повинен був.

Надалі, невстановленою в ході досудового слідства особою, на замовлення ОСОБА_8 , було складено від імені підприємства SHIPWAYS ONLINE LLC лист від імені директора ОСОБА_8 , з використанням атрибутики та логотипу цього підприємства, за підписом директора, виконаним від імені ОСОБА_8 , який скріплено печаткою підприємства «SHIPWAYS ONLINE» (Dubai, U.A.E P.O Box.19205), датований 12.04.2023, в якому засвідчувалась відмова ОСОБА_8 від вантажу, який слідував згідно інвойсу CMR № 2302891EX від 09.03.2023 у вантажному автомобілі «DAF», р.н.з. НОМЕР_3 з причепом р.н.з. НОМЕР_4 , нібито на користь Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ), з проханням врахувати цю інформацію при оформленні вантажу.

В ході організації своє злочинної діяльності, ОСОБА_8 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне використання - продаж з метою отримання прибутку товарів (предметів) гуманітарної допомоги, залучив до вчинення кримінального правопорушення громадянина України ОСОБА_13 , який був обізнаний з порядком ввезення та митного оформлення гуманітарної допомоги.

Відповідно до відведеної ОСОБА_8 ролі ОСОБА_13 повинен був забезпечити проходження вказаного товару (предметів) через митний кордон України у пункті пропуску «Орлівка» митний пост «Орлівка» Одеської митниці Державної митної служби України в якості гуманітарної допомоги, без здійснення митного оформлення та для подальшого транспортування вказаних товарів на територію Промтоварного ринку «Сьомий кілометр» для його протиправного продажу з метою отримання прибутку.

З вказаною метою ОСОБА_8 передав ОСОБА_13 відповідні документи, в тому числі, підготовлене ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 , листування із РУМО Адміністрації ДПС України.

В свою чергу, ОСОБА_13 12.04.2023, отримавши від останнього описані вище документи, прибув до місця здійснення господарської діяльності ТОВ «ЛОГІТРАНС ЛОЖІСТІК» (ЄДРПОУ 41826433) за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, смт.Таірово, вул.Набережна,1-А, надав ОСОБА_12 , яка не була обізнана із злочинним умислом ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , наступні документи:

- копію посвідки на постійне проживання та копію ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_8 ;

- оригінал листа від імені ОСОБА_8 від 10.04.2023 (інший примірник, в якому вказано точну кількість товару та з застереженням, що це є гуманітарною допомогою, який за таким змістом не надходив до ІНФОРМАЦІЯ_2 );

- оригінал листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.04.2023 вих. № 70/880-23, адресоване ОСОБА_8 про надання на адресу Управління допомоги в якості LED-ліхтарів;

- оригінал листа від імені Халіл ОСОБА_14 від 12.04.2023 про відмову від товару (предметів) на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_13 , після передачі ОСОБА_12 зазначених документів, надав останній вказівку про передачу водію транспортного засобу марки «DAF», р.н.з. НОМЕР_3 Mehmet Ali Akbali ( ОСОБА_11 ) цих документів, що ОСОБА_12 і зробила, оскільки остання не була обізнана із злочинним умислом ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , направленого на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку.

Надалі, 13.04.2023 водій транспортного засобу марки «DAF», р.н.з. НОМЕР_3 з причепом р.н.з. НОМЕР_4 громадянин Туреччини ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), який не був обізнаний із злочинним умислом ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , направленого на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, отримавши вказані вище документи відправився до органів митної служби - пункту пропуску «Орлівка» митний пост «Орлівка» Одеської митниці Державної митної служби України.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) раніше не оформлював вантаж в якості гуманітарної або безповоротної допомоги, останній звернувся до ОСОБА_12 та повідомив, що йому необхідна допомога в складанні відповідних документів.

В свою чергу ОСОБА_12 , зателефонувала до ОСОБА_13 та повідомила, що Mehmet Ali Akbali ( ОСОБА_11 ) не знає як правильно заповнювати документи, на що ОСОБА_13 , діючи із єдиним злочинним умислом ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , повідомив ОСОБА_12 , що водію необхідно заповнити декларацію про перелік товарів, які визнаються гуманітарною допомогою, та, надав вказівку останній, під його диктовку надрукувати необхідний текст і надіслати громадянину Туреччини ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), для подальшого заповнення власноруч останнім вказаної декларації, що нею і було зроблено, оскільки ОСОБА_12 не була обізнана із злочинним умислом ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , направленого на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку.

13.04.2023 співробітниками пункту пропуску «Орлівка» митний пост «Орлівка» Одеської митниці Державної митної служби України було здійснено митне оформлення за спрощеною процедурою та зареєстровано відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 174 від 01.03.2022 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» Декларацію № 500420/2023/722 про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, відповідно до якої товар (предмети) у вигляді LED-ліхтарів з задекларованою кількістю 20 160 од. визнаються гуманітарною допомогою, отримувачем якого нібито є Регіональне управління Морської охорони Державної прикордонної служби України, з фактичним місцем призначення та розвантаження: м. Одеса, вул. Приморська, 3А.

Надалі, 14.04.2023 ОСОБА_13 , діючи умисно, відповідно до раніше розробленого ОСОБА_8 плану, надав вказівку водію Mehmet Ali Akbali ( ОСОБА_11 ) через ОСОБА_12 , про необхідність приїхати за адресою: АДРЕСА_3 .

Того ж дня, ОСОБА_13 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , за допомогою месенджера «Телеграм» підшукав ОСОБА_15 , який не був обізнаний із злочинним умислом ОСОБА_13 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , направленого на незаконне використання - продаж з метою отримання прибутку товарів (предметів) гуманітарної допомоги, та надав вказівку ОСОБА_15 прибути за адресою: АДРЕСА_3 і перевантажити товари з транспортного засобу марки «DAF» р.н.з. НОМЕР_3 з причепом р.н.з. НОМЕР_4 в транспортний засіб марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_6 з причепом д.н.з. НОМЕР_7 , яким користується останній, для подальшого їх перевезення на територію Промтоварного ринку «Сьомий кілометр».

У подальшому, 14.04.2023 близько 13.00 год., ОСОБА_13 , діючи за попередньої змовою групою осіб, відповідно до раніше розробленого спільно із ОСОБА_8 та ОСОБА_4 плану, переслідуючи єдиний злочинний умисел направлений на незаконне використання - продаж з метою отримання прибутку товарів (предметів) гуманітарної допомоги, під час воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що вантаж знаходиться не за місцем призначення та розвантаження відповідно до Декларації № 500420/2023/722 про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, по якій був ввезений на територію України за спрощеною процедурою як гуманітарна допомога, а фактично знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Усатове, вул. Івана Франка, 2А, надав засобами мобільного зв`язку водіям транспортних засобів ОСОБА_15 та Mehmet Ali Akbali ( ОСОБА_11 ) через ОСОБА_12 вказівку на перевантаження товару (предметів) гуманітарної допомоги у вигляді LED-ліхтарів марки «Almina» та «Fujita» у фактичній кількості 20 090 од. з транспортного засобу марки «DAF» р.н.з. НОМЕР_3 з причепом р.н.з. НОМЕР_4 до транспортного засобу марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_6 з причепом д.н.з. НОМЕР_7 для подальшого продажу зазначеного товару з метою отримання прибутку на загальну суму 28 020 580 грн, що відповідно до п. 2 Примітки до ст. 201-2 у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великому розмірі, проте під час перевантаження товару вчинення ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_4 кримінального правопорушення було зупинено співробітниками правоохоронних органів, у зв`язку із чим останні не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

28.06.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.201-2 КК України та затримано за підозрою у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Слідчий звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- підозрюваний, перебуваючи на свободі має можливість незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні;

- підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, штучно затягуючи досудове розслідування, та створюючи штучні перешкоди у проведенні процесуальних дій, тим самим заважати проведенню усестороннього, об`єктивного та неупередженого досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання. Підозрюваний підтримав доводи захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Як встановлено в судовому засіданні 28.06.2023 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

Того ж дня ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.201-2 КК України.

Що стосується посилання захисника на необґрунтованість підозри, слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена усправі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.201-2 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_4 у скоєнні злочину, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому слідчий суддя не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, а також їх сукупності для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до ст.ст.89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому злочинів.

Приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжких кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, його суспільно-небезпечний характер, а саме: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні незакінченого замаху на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, під час воєнного стану, сумарна ринкова вартість такого товару (предметів) гуманітарної допомоги складає 34 349 535 грн., враховуючи, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, а також те, що станом на теперішній час вказана категорія злочинів негативно впливає на функції з оборони держави, особу підозрюваного, оскільки останній усвідомлює, що санкція інкримінованих йому злочинів передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що доводить існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Зазначений ризик посилений воєнним станом, та тим, що підозрюваний є розлученим. Крім того, враховуючи посадовий статус підозрюваного він обізнаний щодо можливостей переходу державного кордону в тому числі і незаконного.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що в судовому засіданні було доведено наявність ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний може незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні оскільки кримінальне провадження знаходиться на початковому етапі, наразі ще не допитано осіб, які приймали безпосереднє відношення до підготовки та складання документів, на підставі яких вказані товарно-матеріальні цінності ввезені на територію України як гуманітарна допомога, осіб, залучених до переміщення вантажу, осіб, які є фактичними власниками товарно-матеріальних цінностей у вигляді генераторів, акумуляторів, тощо. Також, у кримінальному провадженні органом досудового розслідування планується призначення інших судових експертиз, що дає підстави вважати, що підозрюваний для уникнення кримінальної відповідальності, зможе самостійно або через інших осіб незаконно впливати на допитаних, а також ще не допитаних осіб у цьому провадженні, здійснювати вплив на експертів, з метою викривлення, перекручування ними дійсних фактичних обставин, зміни останніми свідчень, приховування доказів. Крім того, підозрюваний особисто знає іншого підозрюваного, який звертався до нього за отриманням відповідних документів та має можливість впливати на нього. На даний момент слідством не встановлені усі особи які можуть бути причетні до злочину або здійснювали допомогу в його здійсненні.

Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України під час судового засідання не був встановлений.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи наведені вище обставини, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню, оскільки під час його розгляду прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного вище злочину, наявність вищевказаних ризиків, що є підставою подальшого застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а також неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування інших менш суворих запобіжних заходів, що передбачені ст. 176 КПК України.

При обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу були встановлені ризики, передбачені п.п. 1,2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України. На даний час вказані ризики несуттєво зменшились, за такого, вважаю необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити до 27 грудня 2023 року включно строк дії обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.06.2023 року про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 181, 183, 196 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків відносно ОСОБА_4 задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити строк дії визначених ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу від 30.06.2023 року обов`язків до 27грудня 2023 року включно, а саме:

- прибувати до органу досудового розслідування або суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками з обставин скоєння кримінального правопорушення;

У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов`язків, а також його процесуальних обов`язків підозрюваного з явки за першою вимогою слідчого, прокурора чи суду, або не повідомлення ним про зміну місця свого проживання слідчому, прокурору чи суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у доход держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

На ухвалу протягом п`яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1