Постанова

від 22.11.2023 по справі 340/2245/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 340/2245/22

провадження № К/990/19714/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білак М. В., Радишевської О. Р.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року, постановлену у складі головуючого судді Петренко О. С., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Білак С. В., суддів: Шальєвої В. А., Олефіренко Н. А.,

І. Обставини справи

1. У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - ГУНП в Кіровоградській області), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - УМВС в Кіровоградській області), в якому просила:

1.1. визнати протиправними дії (бездіяльність) УМВС в Кіровоградській області, ГУНП в Кіровоградській області щодо неправомірності її звільнення з органів внутрішніх справ;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Кіровоградській області від 14 січня 2022 року № 1 о/с в частині звільнення позивача із займаної посади у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (через скорочення штатів);

1.3. поновити позивача на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Гайворонського районного відділу УМВС в Кіровоградській області з 15 січня 2022 року;

1.4. стягнути з УМВС України в Кіровоградській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 січня 2022 року по день прийняття рішення у справі, виходячи за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню 14 січня 2022 року, а саме за листопад-грудень 2021 року, де середньоденна заробітна плата становила 284,09 грн, розрахунок провести без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, помісячно;

1.5. стягнути з Управління МВС в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 340/4660/20 за позовом ОСОБА_1 в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми 4173,12 грн звернуто до негайного виконання за період з 13 жовтня 2021 року до 29 листопада 2021 року в сумі 9374,97 грн.

2. Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 15 квітня 2022 року у справі № 340/1411/22 роз`єднав позовні вимоги шляхом виділення в окреме позовне провадження (справа № 340/2245/22) позовні вимоги в частині стягнути з УМВС в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 340/4660/20 за позовом ОСОБА_1 в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми 4173,12 грн звернуто до негайного виконання за період з 13 жовтня 2021 року до 29 листопада 2021 року в сумі 9374,97 грн.

3. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 340/2245/22 позов залишено без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом направлення до суду першої інстанції доказів сплати судового збору за подачу позовної заяви.

4. На виконання вказаної ухвали суду позивач подала заяву, до якої долучено платіжне доручення про сплату судового збору за одну майнову вимогу, а саме: про стягнення з УМВС в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 340/4660/20 за позовом ОСОБА_1 в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми 4173,12 грн звернуто до негайного виконання за період з 13 жовтня 2021 року до 29 листопада 2021 року в сумі 9374,97 грн.

5. Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 17 травня 2022 року відкрив провадження у справі № 340/2245/22 за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

6. 09 червня 2022 року на адресу суду від УМВС в Кіровоградській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. На обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що відповідно до платіжного доручення від 29 листопада 2021 року № 47 позивачу 30 листопада 2021 року виплачено 4110,52 грн на виконання рішення суду. Також вказано, що законодавцем чітко встановлено строк звернення до суду у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби в один місяць, а також передбачено, що такий строк починає свій перебіг із моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Вважаючи, що позивач пропустила встановлений пунктом п`ятим статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) місячний строк звернення до суду, оскільки з позовом звернулася лише 11 лютого 2022 року, просив позов залишити без розгляду.

7. 28 червня 2022 року позивач подала клопотання про відмову в задоволенні клопотання відповідачів від 09 червня 2022 року № 300/17-2022, в якому зазначила, що саме на відповідача покладено обов`язок інформувати позивача щодо виплати грошового забезпечення. Про виконання зазначеного рішення суду відповідачами позивач дізналася 10 лютого 2022 року, коли оператор Приватбанку видав їй нестандартну довідку із розшифруванням надходжень на її картковий рахунок, а позов був поданий одразу до суду, тобто 14 лютого 2022 року, що підтверджується відбитком календарного штемпеля державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» на поштовому конверті (а.с. 67). Також зазначає, що судом першої інстанції ухвалою від 17 травня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, оскільки суд визнав, що позовна заява в цій частині відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, тобто не було вини позивача щодо пропущеного строку звернення до суду з зазначеним позовом.

8. Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 червня 2022 року позов залишив без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

9. Копію зазначеної ухвали направлено на адресу електронної пошти позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 30 червня 2022 року (а.с. 66).

10. Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 11 липня 2022 року позовну заяву залишив без розгляду, оскільки позивач не усунула недоліки позовної заяви на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.

11. Позивач, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, оскаржила її в апеляційному порядку.

12. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 11 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року в адміністративній справі № 340/2245/22 залишив без змін.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

13. Не погоджуючись з ухваленими у цій справі судовими рішеннями, позивач звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

14. Автор скарги вказує на помилкове застосування судами попередніх інстанцій приписів частини п`ятої статті 122 КАС України, що передбачає місячний строк звернення до суду, оскільки у цій справі позивач просить стягнути з УМВС в Кіровоградській області на її користь середній заробіток за затримку виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 340/4660/20.

Таким чином, на думку автора скарги, вона має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, як це передбачено частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, чинної до 19 липня 2022 року.

15. Верховний Суд ухвалою від 19 червня 2023 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною другою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та прийнята за наслідками її перегляду в апеляційному порядку постанова суду апеляційної інстанції; підставами касаційного оскарження є порушення судами норм процесуального права.

16. У відзиві на касаційну скаргу відповідачі просили відмовити у її задоволенні, посилаючись на законність та обґрунтованість висновку судів про те, що спірні правовідносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норма спеціального процесуального закону.

ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду

17. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

18. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

19. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, матеріали справи та мотиви, покладені в основу оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить із такого.

20. Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України у разі, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

21. Апеляційний суд, залишаючи ухвалу окружного суду без змін, дійшов висновку, що зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги позивач просила стягнути середній заробіток за затримку виконання рішення суду звернутого до негайного виконання в частині стягнення середнього заробітку, а не в частині поновлення на роботі.

При цьому помилково зазначив, що у даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

22. Спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що позивач звернулася до адміністративного суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення у справі № 340/4660/20.

23. За характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

24. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

25. Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

26. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

27. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

28. Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

29. Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

30. Водночас частинами першою та другою статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

31. На необхідності застосування до спірних правовідносин положень КЗпП України щодо можливості звернення до суду без обмеження будь-яким строком позивач наполягала, зокрема, у касаційній скарзі.

32. За змістом статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

33. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 висновувала, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за природою є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію. Незаконне звільненні - це незаконне припинення роботодавцем із працівником трудового договору в односторонньому порядку. Водночас виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника полягає у відновленні трудового договору, який раніше існував і був незаконно припинений.

34. Статтею 233 КЗпП України визначені строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів. На момент виникнення спірних правовідносин частина друга вказаної норми встановлювала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

35. Конституційний Суд України неодноразово надавав офіційне тлумачення частині другій статті 233 КЗпП України. Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 зазначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право, згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. У пункті 2.1 мотивувальної частини вказаного Рішення Конституційний Суд України розкрив сутність вимог працівника до роботодавця, зазначених у частині другій статті 233 КЗпП України, строк звернення до суду з якими не обмежується будь-яким строком.

36. Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право, згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. Однією з таких гарантій Конституційний Суд України визнав оплату за час простою, який мав місце не з вини працівника.

37. До вимушеного прогулу прирівнюється затримка роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі (стаття 236 КЗпП України). Середній заробіток за своїм змістом також є державною гарантією, право на отримання якої виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.

38. За наведеного Суд зазначає про те, що спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України. Водночас указані положення КАС України не містять норми, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

39. Отже, право на заробітну плату не обмежується будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, що діяла на час спірних правовідносин).

40. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 420/10861/21, від 04 серпня 2022 року у справі № 380/6129/20, від 18 серпня 2022 року у справі № 560/7496/20, від 03 травня 2023 року у справі № 280/4125/21, від 04 травня 2023 року у справі № 560/3294/22.

41. Підсумовуючи наведене, Суд уважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про застосування до спірних правовідносин місячного строку звернення до суду, установленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

42. Також безпідставним є застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20, оскільки у вказаній справі спірні правовідносини виникли у зв`язку із невиплатою позивачу у день звільнення грошової компенсації вартості речового майна, відповідальність за яку передбачена статтею 117 КЗпП України, а в цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку із затримкою невиконання рішення суду про поновлення на роботі, відповідальність за яку встановлена статтею 236 КЗпП України, тобто спірні правовідносини у вказаній справі та у цій справі мають різне нормативно-правове регулювання.

43. За таких обставин та правового врегулювання позивачем строк на звернення до суду з цим позовом не пропущений, адже вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці, а тому до спірних правовідносин належить застосуванню частина друга статті 233 КЗпП України, в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду, тобто до 19 липня 2022 року.

44. Таким чином, суди попередніх інстанцій, залишаючи позовну заяву без розгляду, ухвалили судові рішення без наявних на те підстав.

45. Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень.

46. Зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга належить задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

47. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, тому ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ІV. Судові витрати

48. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не здійснює новий розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі № 340/2245/22 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді М. В. Білак

О. Р. Радишевська