Рішення

від 08.04.2024 по справі 340/2245/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2245/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі ГУНП в Кіровоградській області), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі УМВС в Кіровоградській області), в якому просила:

1. визнати протиправними дії (бездіяльність) УМВС в Кіровоградській області, ГУНП в Кіровоградській області щодо неправомірності її звільнення з органів внутрішніх справ;

2. визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Кіровоградській області від 14 січня 2022 року № 1 о/с в частині звільнення позивача із займаної посади у запас Збройних Сил за пунктом 64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (через скорочення штатів);

3. поновити позивача на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Гайворонського районного відділу УМВС в Кіровоградській області з 15 січня 2022 року;

4. стягнути з УМВС України в Кіровоградській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 січня 2022 року по день прийняття рішення у справі, виходячи за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню 14 січня 2022 року, а саме за листопад-грудень 2021 року, де середньоденна заробітна плата становила 284,09 грн, розрахунок провести без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, помісячно;

5. стягнути з Управління МВС в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 340/4660/20 за позовом ОСОБА_1 в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми 4173,12 грн. звернуто до негайного виконання за період з 13 жовтня 2021 року до 29 листопада 2021 року в сумі 9374,97 грн.

Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 15 квітня 2022 року у справі № 340/1411/22 роз`єднав позовні вимоги шляхом виділення в окреме позовне провадження (справа № 340/2245/22) позовні вимоги в частині стягнути з УМВС в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 340/4660/20 за позовом ОСОБА_1 , в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми 4173,12 грн. звернуто до негайного виконання - за період з 13 жовтня 2021 року до 29 листопада 2021 року в сумі 9374,97 грн.

Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 17 травня 2022 року відкрив провадження у справі № 340/2245/22 за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 червня 2022 року позов залишив без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 11 липня 2022 року позовну заяву залишив без розгляду, оскільки позивач не усунула недоліки позовної заяви на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 11 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року в адміністративній справі № 340/2245/22 залишив без змін.

Постановою Верховного суду від 22.11.2023 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 та постанову ТААС від 11.01.2023 в справі №3340/2245/22 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року у справі №340/4660/20 визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області №7о/с від 16.09.2020 року "По особовому складу" та поновлено ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Гайворонського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області з 17.09.2020 року. Також, стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.06.2019 року по 21.05.2020 року у сумі 47 891, 52 грн., за період з 17.09.2020 року по 13.10.2021 року у сумі 59 313, 60 грн., зобов`язано Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області запропонувати ОСОБА_1 посади поліцейського, на виконання вимог пункту 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", а також, зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області здійснити розрахунок вислуги років ОСОБА_1 за матеріалами її особової справи, про що видати відповідний наказ. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми 4173, 12 грн. звернути до негайного виконання. Позивачка зазначає, що рішення суду в частині стягнення середнього заробітку у межах суми 4173, 12 грн. виконано 29.11.2021 року. Враховуючи наведене позивачка просить стягнути з відповідача середній заробіток за затримку виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 340/4660/20 за період з 13 жовтня 2021 року до 29 листопада 2021 року в сумі 9374,97 грн.

Ухвалою судді від 12.12.2023 року адміністративну справу прийнято та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідачів подано до суду відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, та зазначив, що в оскаржуваних правовідносинах відповідачі діяли в межах повноважень, наданих законом.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року у справі №340/4660/20 визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області №7о/с від 16.09.2020 року "По особовому складу" та поновлено ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Гайворонського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області з 17.09.2020 року. Також, стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.06.2019 року по 21.05.2020 року у сумі 47 891, 52 грн., за період з 17.09.2020 року по 13.10.2021 року у сумі 59 313, 60 грн, зобов`язано Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області запропонувати ОСОБА_1 посади поліцейського на виконання вимог пункту 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", а також, зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області здійснити розрахунок вислуги років ОСОБА_1 за матеріалами її особової справи, про що видати відповідний наказ. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми 4173, 12 грн. звернути до негайного виконання.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року у справі №340/4660/20 в частині стягнення середнього заробітку у межах суми 4173, 12 грн. виконано 29.11.2021 року (а.с.57, зворот).

Наведені вище обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно положень ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до положення ст.236 КЗпП України, у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Разом з тим, частина перша статті 129-1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Серед іншого, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2 частини першої статті 371 КАС України).

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (частина друга статті 372 КАС України).

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів, які застосовуються до спірних правовідносин слідує, що законодавством передбачено обов`язок роботодавця негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника у разі його незаконного звільнення та виплатити заробітну плату у межах суми стягнення за один місяць.

Негайне виконання судового рішення полягає у тому, що таке рішення підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, а негайно з моменту його прийняття (проголошення).

Як слідує з матеріалів справи, спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із невиконанням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року по справі №340/4660/20, яким допущеного до негайного виконання в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми 4173, 12 грн.

При цьому, суд наголошує, що наявність зазначеного судового рішення породжувало у відповідача обов`язок щодо поновлення позивача посаді та виплатити заробітну плату у межах суми стягнення за один місяць, який мав бути здійснений негайно після його проголошення.

У цьому контексті слід зважати й на те, що інститут звернення рішення суду до негайного виконання покликаний забезпечувати швидкий і реальний захист прав працівника. Цей інститут не заперечує можливості скасування в апеляційному або касаційному порядку рішення, допущеного до негайного виконання, проте на стадії апеляційного або касаційного оскарження віддає перевагу інтересам працівника.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року по справі №340/4660/20, УМВС України в Кіровоградській області, згідно платіжних доручень №47 та 48 від 29.11.2021 року перерахувало на користь позивача 4173, 12 грн. (а.с.57, зворот).

Враховуючи наведені вище правові висновки, а також беручи до уваги те, що рішення у справі №340/4660/20 виконано відповідачем 29.11.2021 року, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено затримку виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року по справі №340/4660/20 за період з 14.10.2021 року по 28.11.2021 року.

Статтею 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За правилами статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 117 КЗпП України, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок №100), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Пунктом 2 Порядку №100 передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки. Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 8 вищеназваного Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року у справі №340/4660/20, середньоденну заробітну плату позивача для оплати вимушеного прогулу, пов`язаного з незаконним звільненням визначено у розмірі 219, 68 грн.

З урахуванням викладеного, середній заробіток у зв`язку із затримкою виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року по справі №340/4660/20 з 14.10.2021 року по 28.11.2021 року становить 6810,08 грн. (219, 68 грн. *31 дні).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року у справі №340/4660/20 у розмірі 6810,08 грн.

Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №730 від 16.09.2015 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", УМВС в області вирішено ліквідувати як юридичну особу публічного права.

На виконання ч.3 ст.105 ЦК України, видано наказ МВС України від 03.11.2015 №1345 "Про затвердження голів ліквідаційних комісій територіальних органів МВС по Кіровоградській області" затверджені голови ліквідаційних комісій та розпочата процедура саме ліквідації.

Крім того у випадку правонаступництва, у відповідності до ч.2 ст.107 ЦК України, має бути затверджено положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи та юридично закріплено.

На теперішній час жодного положення про правонаступництво прав та обов`язків не має, жодного законодавчо врегульованого порядку переходу прав та обов`язків від УМВС України в Кіровоградській області до ГУНП в Кіровоградській області.

Відповідно до п.4.2. Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 22.12.2011 № 1691, новостворений розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів) подає реєстраційну картку разом з документами, визначеними пунктом 2.1 глави 2 цього Порядку, для присвоєння нового коду розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів).

Так згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, Головне управління Національної поліції області отримало ідентифікаційний код юридичної особи - 40108709. УМВС України в області має ідентифікаційний код - 08592224, що додатково вказує на відсутність правонаступництва, оскільки відповідно до Порядку, в даному випадку за правонаступниками повинно бути збережено ідентифікаційний код юридичної особи.

Отже, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Кіровоградській області знаходиться в стані припинення та не ліквідовано. Наказом МВС України від 03.11.2015 № 1345 (зі змінами) призначено голову ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області - ОСОБА_2 . Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 21.04.2020 №6 затверджено персональний склад ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.1, 3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивачки є стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року у справі №340/4660/20 з 14.10.2021 року по 28.11.2021 року у розмірі 6810,08 грн.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Ухвалою суду від 12.12.2023 року повернуто ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп., сплачений згідно з квитанцією №9268-2403-5627-1086 від 06.05.2022.

Керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року у справі №340/4660/20 з 14.10.2021 року по 28.11.2021 року у розмірі 6810,08 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО