Ухвала

від 20.11.2023 по справі 317/4667/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 20.11.2023 Справа № 317/4667/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 317/4467/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/807/724/23 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст. 170 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року м . Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 (в режимі конференції),

представника володільця майна - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою представника володільця майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 3 листопада 2023 року, якою частково задоволено клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023082060000039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчийСУ ГУНПв Запорізькійобласті ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з уточненим клопотанням про накладення арешту на речі і документи, вилучені в ході обшуку ТОВ «Вітацентр» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3 від 26 жовтня 2023 року, з забороною відчуження, розпорядження та користування, а саме на: мобільний телефон ОСОБА_8 Iphone 11, імей: НОМЕР_1 із карткою оператора мобільного зв`язку з номером № НОМЕР_2 - власник ОСОБА_8 ; паперовий конверт білого кольору з надписом « ОСОБА_10 », в якому знаходяться грошові кошти у сумі 80 грн., купюрами по 20 грн., наступною серією і номером: ЄВ 5348107, АП 7129827, АЛ 5250085, ЕВ 0324253 - власник невстановлений; паперовий конверт білого кольору з надписом «Зайцев», в якому знаходяться грошові кошти, а саме: купюра номіналом 200 грн., ВЄ 4993695; 40 грн., купюрами по 20 грн., наступної серії та номеру: АЛ 0437791, ЕВ 0322179 - власник невстановлений; паперовий конверт білого кольору з надписом «Середа», в якому містяться грошові кошти: купюра номіналом 500 грн. ЄБ 9027823, номіналом 100 грн. АА 6043188, номіналом 50 грн. ФВ 4169170, металева монета номіналом 10 грн. - власник невстановлений; паперовий конверт білого кольору з надписом «Євченко» в якому містяться грошові кошти: купюра номіналом 200 грн. ХН 6053976, 120 грн. купюрами по 20 грн., наступної серії та номіналу: ЕБ 2414632, ЕБ 2414634, ЕБ 2414719, ЕБ 2414720, ЕБ 2414721, ЕБ 2414978 власник невстановлений; оригінали документів із вільними зразками підпису ОСОБА_8 в кількості 14 документів на 1 акр. кожний: 1) заяву на страхування працівника ТОВ «Вітацентр» ОСОБА_8 від 24 жовтня 2023 року; 2) заяву ОСОБА_8 про згоду на виконання обов`язків завідуючого нейрохірургічного відділення від 10 серпня 2023 року; 3) заяву ОСОБА_8 про надання відпустки з 22 травня 2023 року; 4) заяву ОСОБА_8 про надання відпустки з 24 квітня 2023 року; 5) заяву ОСОБА_8 про згоду на виконання обов`язків завідуючого нейрохірургії від 23 січня 2023 року; 6) заяву ОСОБА_8 на страхування працівника ТОВ «Вітацентр» від 25 жовтня 2022 року; 7) заяву ОСОБА_8 про поновлення трудового договору від 1 серпня 2022 року; 8) заяву ОСОБА_8 про надання відпустки з 21 лютого 2022 року; 9) заяву ОСОБА_8 про надання відпустки без збереження заробітної плати з 14 лютого 2022 року; 10) заяву ОСОБА_8 про згоду на виконання обов`язків завідувача нейрохірургії від 19 листопада 2021 року; 11) заяву ОСОБА_8 про згоду на виконання обов`язків завідувача нейрохірургії від 4 жовтня 2021 року; 12) заяву ОСОБА_8 про надання відпустки без збереження заробітної плати з 27 вересня 2021 року ; 13) зобов`язання працівника ТОВ «Вітацентр» ОСОБА_8 про збереження інформації, що відноситься до персональних даних від 6 вересня 2021 року; 14) згоду ОСОБА_8 на обробку персональних даних працівника від 6 вересня 2021 року власник ТОВ «Вітацентр», м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3; завірену копію статуту ТОВ «Вітацентр» на 20 арк. власник ТОВ «Вітацентр», м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3; завірену копію ліцензії АГ №598723 на 1 арк. власник ТОВ «Вітацентр», м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3; лист МОЗ №17-0438575/2-21 від 23 грудня 2021 року на 1 арк. власник ТОВ «Вітацентр», м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3; виписку з реєстру юридичних осіб по ТОВ «Вітацентр» на 1 акр. - власник ТОВ «Вітацентр», м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3; завірену копію особовою справи на ОСОБА_8 на 16 арк. - власник ТОВ «Вітацентр», м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3; завірену посадову інструкцію ОСОБА_8 на 5 арк. - власник ТОВ «Вітацентр», м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3; довідку ТОВ «Вітацентр» №01-473 від 26 жовтня 2023 року на 1 акр. - власник ТОВ «Вітацентр», м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3.

Крім того, старший слідчий просив накласти арешт на вилучений в ході обшуку ТОВ «Вітацентр», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3 від 26 жовтня 2023 року, з забороною відчуження та розпорядження без заборони користування системний блок «Делл», інвентарний номер «№HIRVRCO2», модель «OPTIPLEX 7010» - власник ТОВ «Вітацентр», м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3.

Згідно вказаного клопотання під час досудового розслідування встановлено, що на початку квітня 2023 року, через невстановлену в ході досудового розслідування особу до ОСОБА_11 звернувся ОСОБА_12 з метою отримання консультації з приводу порядку отримання інвалідності за станом здоров`я.

Після розмови з ОСОБА_12 - ОСОБА_11 , проаналізувавши отриману інформацію, володіючи спеціальними знаннями і навичками, отриманими в результаті виконання обов`язків директора ЗООВГО «Товариство Українських офіцерів», ЄРДПОУ №37129522 та співзасновника ГО «Захисту дітей та інвалідів», ЄРДПОУ №42279684, розуміючи законодавчу процедуру проходження Медико-соціальної експертної комісії (далі МСЕК), критерії оцінки визначення стану здоров`я, для прийняття рішення про наявність у особи інвалідності, вирішив вчинити кримінальне правопорушення, направлене на одержання від ОСОБА_12 неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

У ході реалізації свого злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_11 у період часу з квітня 2023 року до 28 вересня 2023 року, протягом неодноразових зустрічей та телефонних розмов з ОСОБА_12 , запевнив останнього, що у період дії військового стану неможливо отримати інвалідність законним шляхом, без надання неправомірної вигоди, тобто запевнив у необхідності надання йому ( ОСОБА_11 ) грошових коштів з метою впливу на медичних працівників, уповноважених на виконання функцій держави та прийняття рішення щодо надання інвалідності ОСОБА_12 .

Внаслідок неодноразового повторення вказаної вимоги ОСОБА_11 у потерпілого ОСОБА_12 склалося переконання про реальність того, що без передачі ОСОБА_11 грошових коштів отримати інвалідність неможливо. Таким чином ОСОБА_11 висловив вимогу ОСОБА_12 у необхідності передати йому грошові кошти у якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

При цьому до вчинення протиправних дій ОСОБА_11 вирішив залучити невстановлених у ході досудового розслідування службових осіб Університетської клініки Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, котрі за неправомірну вигоду, без наявності передбачених законом підстав і медичних показань, мали б реальну змогу помістити ОСОБА_12 на стаціонарне лікування і в подальшому скласти і видати йому завідомо підроблені документи, про наявність у нього неіснуючих захворювань, що сприяло б оформленню ОСОБА_12 інвалідності.

У ході реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_11 , 25 вересня 2023 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, діючи задля досягнення єдиної мети, направленої на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_12 за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, перебуваючи між вул. Чарівна та вул. 55 Бригади у м. Запоріжжя, у ході зустрічі з ОСОБА_12 , повідомив останнього про необхідність проходження фіктивного стаціонарного лікування в Університетській клініці Запорізького державного медико-фармацевтичному університету, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Амосова академіка, 83, за результатами якого ОСОБА_12 мав отримати завідомо підроблені медичні документи, до яких були б внесені завідомо неправдиві відомості, щодо наявності у нього фактично не існуючих захворювань.

При цьому ОСОБА_11 оголосив ОСОБА_12 вимогу про необхідність надання йому ( ОСОБА_11 ) неправомірної вигоди у сумі 10000 гривень за вплив на службових осіб Університетської клініки Запорізького державного медико-фармацевтичного університету щодо створення неіснуючих підстав для проходження ОСОБА_13 стаціонарного лікування, а також виготовлення та видачу завідомо підроблених медичних документів про наявність у останнього неіснуючих захворювань, без якого ОСОБА_13 не зможе ані пройти курс стаціонарного лікування у зазначеному медичному закладі, ані отримати медичні документи, необхідні для отримання інвалідності.

28 вересня 2023 року, приблизно з 07.00 год. до 08.00 год. ОСОБА_12 , діючи підконтрольно, в межах досудового розслідування кримінального провадження, перебуваючи біля адміністративної будівлі Університетської лікарні Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Амосова академіка, 83, передав ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 10000 гривень, купюрами номіналом по 100, 200, 500 гривень, отримавши які, ОСОБА_12 і ОСОБА_14 , за вказівкою останнього направилися безпосередньо до адміністративної будівлі зазначеного медичного закладу, де у невстановленому в ході досудового розслідування кабінеті, невстановленою службовою особою медичного закладу, без будь-яких медичних оглядів і додаткових перевірок ОСОБА_12 був оформлений на стаціонарне лікування.

Таким чином, ОСОБА_11 , діючи з єдиним умислом, направленим на одержання від потерпілого ОСОБА_12 неправомірної вигоди, вимагав та отримав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду у сумі 10000 грн, за вплив на прийняття рішення невстановленою в ході досудового розслідування службовою особою Університетської клініки Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, щодо створення неіснуючих підстав для проходження ОСОБА_13 стаціонарного лікування, а також виготовлення та видачу завідомо підроблених медичних документів, про наявність у останнього неіснуючих захворювань, які в подальшому могли б стати підставою для оформлення ОСОБА_12 інвалідності.

28 вересня 2023 року ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), яке кваліфікується як одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Крім іншого, в ході досудового розслідування встановлено, що в ході документування злочинної діяльності ОСОБА_11 , останній отримував для ОСОБА_12 медичні документи в ТОВ «Вітацентр», а саме медичні документи, підписані лікарем ОСОБА_8 . Разом з тим, відповідно до показань потерпілого ОСОБА_12 , він в ТОВ «Вітацентр» будь-яких обстежень не проходив, та навіть не заходив до вказаного медичного закладу.

Таким чином у органу досудового розслідування є підстави вважати, що лікарем ТОВ «Вітацентр» ОСОБА_8 могли бути внесені завідомо неправдиві відомості з приводу наявності у ОСОБА_12 захворювань, так як при формуванні зазначеного документу фактичне обстеження ОСОБА_12 не проводилося, а документ був виданий безпосередньо ОСОБА_11

26 жовтня 2023 року старшим слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 проведено обшук у приміщенні ТОВ «Вітацентр», де в ході документування злочинної діяльності ОСОБА_11 , останній отримував для ОСОБА_12 медичні документи, до яких лікарем товариства ОСОБА_8 могли бути внесені завідомо неправдиві відомості з приводу наявності у ОСОБА_12 захворювань, так як при формуванні зазначеного документу фактичне обстеження ОСОБА_12 не проводилося, а документ був виданий безпосередньо ОСОБА_11 ..

У ході проведеного обшуку було виявлено і вилучено наступні речі і документи, а саме: мобільний телефон ОСОБА_8 - Iphone 11, імей: НОМЕР_1 із карткою оператора мобільного зв`язку з номером № НОМЕР_2 ; системний блок «Делл» інвентарний номер «№НIRVRCO2», модель «OPTIPLEX 7010»; паперовий конверт білого кольору з надписом «Евченко», в якому знаходяться грошові кошти у сумі 80 гривень, купюрами по 20 гривень, наступною серією і номером: ЄВ 5348107, АП 7129827, АЛ 5250085, ЕВ 0324253; паперовий конверт білого кольору з надписом «Зайцев», в якому знаходяться грошові кошти, а саме: купюра номіналом 200 гривень, ВЄ 4993695; 40 гривень, купюрами по 20 гривень, наступної серії та номеру: АЛ 0437791, ЕВ 0322179; паперовий конверт білого кольору з надписом «Середа» в якому містяться грошові кошти: купюра номіналом 500 гривень ЄБ 9027823, номіналом 100 гривень АА 6043188, номіналом 50 гривень ФВ 4169170, металева монета номіналом 10 гривень; паперовий конверт білого кольору з надписом «Євченко» в якому містяться грошові кошти: купюра номіналом 200 гривень ХН 6053976, 120 гривень купюрами по 20 гривень, наступної серії та номеру: ЕБ 2414632, ЕБ 2414634, ЕБ 2414719, ЕБ 2414720, ЕБ 2414721, ЕБ 2414978; оригінали документів із вільними зразками підпису ОСОБА_8 в кількості 14 документів на 1 аркуші кожний: 1) заява на страхування працівника ТОВ «Вітацентр» ОСОБА_8 від 24.10.2023; 2) Заява ОСОБА_8 про згоду на виконання обов`язків завідуючого нейрохірургічного відділення від 10.08.2023; 3) заява ОСОБА_8 про надання відпустки з 22.05.2023; 4) заява ОСОБА_8 про надання відпустки з 24.04.2023; 5) заява ОСОБА_8 про згоду на виконання обовязків завідувача нейрохірургії від 23.01.2023; 6) заява ОСОБА_8 на страхування працівника ТОВ «Вітацентр» від 25.10.2022; 7) заява ОСОБА_8 про поновлення трудового договору від 01.08.2022; 8) заява ОСОБА_8 про надання відпустки з 21.02.2022; 9) заява ОСОБА_8 про надання відпустки без збереження заробітної плати з 14.02.2022; 10) заява ОСОБА_8 про згоду на виконання обов`язків завідувача нейрохірургії від 19.11.2021; 11) заява ОСОБА_8 про згоду на виконання обов`язків завідувача нейрохірургії від 04.10.2021; 12) заява ОСОБА_8 про надання відпустки без збереження заробітної плати з 27.09.2021; 13) зобов`язання працівника ТОВ «Вітацентр» ОСОБА_8 про збереження інформації, що відноситься до персональних даних від 06.09.2021; 14) згода ОСОБА_8 на обробку персональних даних працівника від 06.09.2021; завірена копія статуту ТОВ «Вітацентр» на 20 аркушах; завірена копія ліцензії АГ №598723 на 1 аркуші; лист МОЗ №17-0438575/2-21 від 23.12.2021 на 1 аркуші; виписка з реєстру юридичних осіб по ТОВ «Вітацентр» на 1 аркуші; завірена копія особової справи ОСОБА_8 на 16 аркушах; завірена копія посадової інструкції ОСОБА_8 на 5 аркушах; довідка ТОВ «Вітацентр» №01-473 від 26.10.2023 на 1 аркуші.

26 жовтня 2023 року вищезазначені речі і документи визнані речовим доказом, про що старшим слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 винесено постанову.

В обґрунтування клопотання старший слідчий зазначив, що вказані в клопотанні речі та документи відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя частково задовольнив клопотання про накладення арешту на майно, обґрунтувавши своє рішення тим, що тимчасово вилучені речі та документи під час обшуку (крім системного блоку комп`ютера) можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення та містити на собі сліди вчинення злочину, мають значення речового доказу. Щодо задоволення клопотання в частині накладення арешту на вилучений системний блок комп`ютера, слідчий суддя зазначив, що не надано доказів того, що вилучена техніка містить відомості, які мають значення для досудового розслідування та може бути використана як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В апеляційній скарзі представник володільця майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині накладення арешту на: мобільний телефон Iphone 11, імей: НОМЕР_1 із карткою оператора мобільного зв`язку з номером № НОМЕР_2 , належний ОСОБА_8 ; оригінали документів із вільними зразками підпису ОСОБА_8 в кількості 14 документів на 1 акр. кожний: 1) заяву на страхування працівника ТОВ «Вітацентр» ОСОБА_8 від 24 жовтня 2023 року; 2) заяву ОСОБА_8 про згоду на виконання обов`язків завідуючого нейрохірургічного відділення від 10 серпня 2023 року; 3) заяву ОСОБА_8 про надання відпустки з 22 травня 2023 року; 4) заяву ОСОБА_8 про надання відпустки з 24 квітня 2023 року; 5) заяву ОСОБА_8 про згоду на виконання обов`язків завідуючого нейрохірургії від 23 січня 2023 року; 6) заяву ОСОБА_8 на страхування працівника ТОВ «Вітацентр» від 25 жовтня 2022 року; 7) заяву ОСОБА_8 про поновлення трудового договору від 1 серпня 2022 року; 8) заяву ОСОБА_8 про надання відпустки з 21 лютого 2022 року; 9) заяву ОСОБА_8 про надання відпустки без збереження заробітної плати з 14 лютого 2022 року; 10) заяву ОСОБА_8 про згоду на виконання обов`язків завідувача нейрохірургії від 19 листопада 2021 року; 11) заяву ОСОБА_8 про згоду на виконання обов`язків завідувача нейрохірургії від 4 жовтня 2021 року; 12) заяву ОСОБА_8 про надання відпустки без збереження заробітної плати з 27 вересня 2021 року ; 13) зобов`язання працівника ТОВ «Вітацентр» ОСОБА_8 про збереження інформації, що відноситься до персональних даних від 6 вересня 2021 року; 14) згоду ОСОБА_8 на обробку персональних даних працівника від 6 вересня 2021 року власник ТОВ «Вітацентр», м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3 та постановити в цій частині нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Запорізької обласної прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 .

В обґрунтування своєї скарги вказує, що встановлена законодавцем заборона на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку безпосередньо пов`язана із існуванням можливості копіювання інформації, яка на них знаходиться, без вилучення носіїв, які самі по собі не мають доказового значення у конкретному провадженні, а тому їх вилучення не буде сприяти досягненню основних завдань кримінального провадження.

Звертає увагу на те, що під час проведення обшуку 26 жовтня 2023 року ОСОБА_8 добровільно видав слідчому мобільний телефон, повідомив слідчому пароль доступу до мобільного телефону, що підтверджується відеозаписом, який збережений на електронному носії інформації, що є додатком до протоколу обшуку та під час судового засідання щодо розгляду клопотання про арешт майна прокурором ця обставина не заперечувалась, а тому у органу досудового розслідування відсутня необхідність подолання систем логічного захисту.

Вказує, що матеріали клопотання не містять даних, що орган досудового розслідування не мав можливості із залученням спеціаліста виготовити копії інформації, яка міститься у вказаному телефоні.

Крім того, зазначає, що із матеріалів клопотання не вбачається, що не зважаючи на час, протягом якого мобільний телефон перебував у розпорядженні органу досудового розслідування, стороною обвинувачення були вчинені дії, спрямовані на фіксацію інформації, що містилась на вилученому мобільному телефоні шляхом залучення спеціаліста з метою копіювання вмісту телефону.

Також вказує, що в клопотанні не зазначено жодних конкретизованих відомостей про те, що вилучений телефон відповідає критеріям речового доказу, зокрема, що останній є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набутий кримінально протиправним шляхом.

Зазначає, що дозвіл на відшукання певних речей, який надається слідчим суддею не створює умов для їх автоматичного арешту.

Вказує, що щодо накладення арешту на оригінали документів із вільними зразками підпису ОСОБА_8 в кількості 14 документів на 1 арк. кожний, то порядок відбирання зразків з речей і документів встановлюються згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів.

Зауважує, що зразки, що отримуються для проведення експертизи самі по собі не містять обставин, що входять до предмета доказування в кримінальному провадженні, а тому не є доказами у кримінальному провадженні, не мають доказового значення.

Звертає увагу на те, що інформація, що міститься у зразках для експертного дослідження та має значення для кримінального провадження відображається після проведення експертного дослідження у висновку експерта, який у свою чергу відповідно до ст. 84 КПК України є процесуальним джерелом доказів.

Вказує, що вилучені під час обшуку оригінали документів з вільними зразками підпису ОСОБА_8 не відповідають критеріям речового доказу у кримінальному провадженні, визначеним ст. 98 КПК України не є доказами у кримінальному провадженні та отримані стороною обвинувачення не у спосіб, визначений ч. 2 ст. 245 КПК України.

У судовому засіданні апеляційного суду представник володільця майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу та вказала, що прокурором не доведено, що інформація, яка міститься в мобільному телефоні може бути видалена.

Прокурор у судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вказав, що ОСОБА_8 не є володільцем вказаних в апеляційній скарзі документів, а щодо мобільного телефону, то у супереч доводів апелянта ОСОБА_8 надав дав лише можливість подивитися ІМЕІ телефону, а до іншої інформації, яка міститься в телефоні доступу він не надав.

Заслухавши доповідь судді, представника володільця майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, якщо існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, перетворення, відчуження.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому слід врахувати, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК країни (збереження речових доказів) арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування приведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен:

- перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи;

- з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів;

- враховувати, що обов`язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора;

- взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

- враховувати, що докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування заходів забезпечення, подаються особою, яка заявляє таке клопотання.

Колегія суддів приходить до висновку, що накладаючи арешт на майно, вказане в апеляційній скарзі, слідчий суддя вищезазначених вимог закону дотримався, правильно вирішив питання про накладення арешту на таке майно, врахувавши вимоги кримінального процесуального закону при застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що Відділом поліції №6 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023082060000039 від 24 квітня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України (а.с. 10).

Із відомостей, внесених в ЄРДР 24 квітня 2023 року випливає, що ОСОБА_11 , діючи з єдиним умислом, направленим на одержання від потерпілого ОСОБА_12 неправомірної вигоди, шляхом умовлянь і погроз щодо неможливості оформлення ОСОБА_12 на стаціонарне лікування і отримання медичних документів, які в подальшому могли б вплинути на рішення МСЕК при вирішенні питання про наявність або відсутність у ОСОБА_12 інвалідності на законних підставах, вимагав і одержав від останнього грошові кошти у сумі 10000 грн., за вплив на прийняття рішення невстановленою в ході досудового розслідування службовою особою Університетської клініки Запорізького державного медико - фармацевтичного університету щодо створення неіснуючих підстав для проходження ОСОБА_13 стаціонарного лікування, а також виготовлення та видачу завідомо підроблених медичних документів, про наявність у останнього неіснуючих захворювань.

Зі змісту протоколу додаткового допиту ОСОБА_12 в якості потерпілого від 18 серпня 2023 року випливає, що серед медичних документів, які необхідні були для оформлення рішення МСЕК є і консультативний висновок, який надав йому ОСОБА_11 після передання ним йому грошових коштів у сумі 1000 грн. (а.с. 22-24).

Заявою ОСОБА_12 від 18 серпня 2023 року копію вищевказаного консультативного висновку було долучено до матеріалів кримінального провадження (а.с. 25).

Так, долучена копія консультативного висновку від 18 серпня 2023 року, який встановлює ОСОБА_12 відповідний діагноз містить реквізити ТОВ «Вітацентр», із зазначенням лікаря в особі ОСОБА_8 , підпис та печатку « ОСОБА_8 » (а.с. 26).

Ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 27 вересня 2023 року було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем розташування ТОВ «Вітацентр» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 3, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також вилучення речей і документів, що мають значення для подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні (а.с. 27-29).

Із протоколу обшуку від 26 жовтня 2023 року випливає, що в ході проведення обшуку в приміщенні кабінету ординаторського відділення нейрохірургії ТОВ «Вітацентр» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 3 було виявлено та вилучено речі та документи, вказані в клопотанні старшого слідчого (а.с. 30-38).

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 вказане в клопотанні майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а.с. 62-66).

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, оскільки консультативний висновок, який має реквізити ТОВ «Вітацентр» та лікаря в особі ОСОБА_8 , підпис та печатку « ОСОБА_8 » може за твердженням органу досудового розслідування містити недостовірні відомості про наявність неіснуючих у ОСОБА_12 захворювань для прийняття рішення МСЕК, а тому накладення арешту на оригінали документів із вільними зразками підпису ОСОБА_8 в кількості 14 документів на 1 аркуші кожний, з метою проведення почеркознавчих судових експертиз з метою дослідження автентичності підпису, виконаного від імені ОСОБА_8 в медичних документах ОСОБА_12 , є обґрунтованим та цілком виправданим.

Посилання апелянта на те, що оригінали документів з вільними зразками підпису ОСОБА_8 не відповідають критеріям речового доказу є безпідставними, оскільки, на думку колегії суддів, вказані документи хоча і не є прямими доказами у даному кримінальному провадженні, однак містять підпис ОСОБА_8 , який може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки вільні зразки підпису останнього необхідні для проведення експертного дослідження.

Також, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про накладення арешту на мобільний телефон, власником якого є ОСОБА_8 , оскільки, враховуючи ту обставину, що володілець відповідного майна ОСОБА_8 можливо причетний до процесу виготовлення та видачу медичних документів, які містять недостовірні відомості, що є предметом досудового розслідування в межах даного кримінального провадження, а тому достатні підстави вважати про існування ризику переховування, пошкодження або знищення цього майна, що унеможливить отримання органом досудового розслідування інформації, яка має істотне значення для цього досудового розслідування.

Відтак, з урахуванням того, що вказаний мобільний телефон міг використовуватися ОСОБА_8 для підтримання зв`язку із особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні, в тому числі із ОСОБА_11 , що дає підстави для висновку, що таке майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, оскільки може містити інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З приводу доводів апелянта щодо недотримання слідчим суддею при вирішенні питання про накладенні арешту на мобільний телефон, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Отже не лише ненадання доступу володільцем мобільного терміналу доступу до нього надає органу досудового розслідування здійснити вилучення вказаного терміналу, а і необхідність проведення експертного дослідження, чи в разі, коли вказаний термінал є засобом або знаряддям вчинення злочину.

З огляду на доводи клопотання слідчого з приводу того, що на цей час орган досудового розслідування встановлює можливий зв`язок ОСОБА_11 із ОСОБА_8 у контексті обставин кримінального провадження що розслідується, необхідність дослідження змісту вилученого мобільного терміналу зв`язку пов`язана із досягненням мети кримінального провадження.

Колегія суддів враховує, що при вирішенні питання про арешт вказаного в апеляційній скарзі майна, слідчий суддя, дослідив усі матеріали, що мають значення для вирішення питання про накладення арешту, врахував правову підставу для накладення арешту, достатність доказів, що вказують на скоєння кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, тому необхідність накладення арешту на вказане майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обґрунтована та доцільна.

Більш того, слід зауважити, що власники арештованого майна не позбавлені права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому абз. 2 ч. 1ст. 174 КПК України, в якому визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи всі обставини в їх сукупності, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на вказане в апеляційній скарзі майно, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане в апеляційній скарзі майно, зокрема на: мобільний телефон Iphone 11, імей: НОМЕР_1 із карткою оператора мобільного зв`язку з номером № НОМЕР_2 , належний ОСОБА_8 та оригінали документів із вільними зразками підпису ОСОБА_8 в кількості 14 документів на 1 акр. кожний, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи стосовно необґрунтованості судового рішення слід визнати непереконливими.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 3 листопада 2023 року, якою частково задоволено клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023082060000039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4