Рішення

від 23.11.2023 по справі 910/14263/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2023Справа № 910/14263/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Личівка Солар» (31231, Хмельницька область, Хмельницький р-н., с. Шмирки, вул. Гагаріна, 75, ідентифікаційний код: 42380796)

до Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код: 43068454)

про стягнення 160 542,95 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Личівка Солар» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №965/01 (із Додатковою угодою до нього) від 13.11.2019 у розмірі 160 542,95 грн, що складається з суми основної заборгованості у розмірі 139 562,20 грн, інфляційних втрат у розмірі 16 182,54 грн та 3% річних у розмірі 4 798, 21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

03.10.2023 до загального відділу діловодства суду від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на неврахування позивачем особливостей регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, визначених зокрема наказами Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії», №206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом», в свою чергу позивачем не доведено порушення гарантованим покупцем порядку розрахунків, встановлених нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність на ринку відновлювальної енергетики. Крім того, відповідач вказує на безпідставність нарахування позивачем інфляційних втрат за періоди менше одного місяця.

Разом з відзивом відповідачем надіслано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи №640/10894/22 в суді касаційної інстанції.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Виходячи зі змісту вказаної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясувати, як справа, що розглядається даним судом, є пов`язаною із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Предметом розгляду у справі № 640/10894/22 є вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 № 206 "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом".

Як зазначено вище, підставою для зупинення провадження у справі на підставі ч.5 ст.227 ГПК України є не лише пов`язаність справ, а і об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом яка полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 640/10894/22, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 910/14263/23.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/14263/23 в суді касаційної інстанції.

17.10.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Личівка Солар» надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, оскільки зазначені накази Міністерства енергетики України не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення остаточних розрахунків відповідачем та жодним чином не обмежують право позивача на отримання повної вартості поставленої електричної енергії на основі укладеного сторонами договору. Щодо зауважень відповідача з приводу невірного розрахунку інфляційних втрат, позивач зазначає про допущення описок та обґрунтованості спірних сум.

25.10.2023 від відповідача до відділу діловодства суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких Державне підприємство «Гарантований покупець», зокрема, додатково наголошує на наявності правових підстав для застосування до спірних правовідносин наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії», №206 від 15.06.2022, виходячи з яких розмір оплат у спірному місяці не повинен перевищувати 234 421, 99 грн, а отже гарантований покупець не порушує умови договору щодо сплати за поставлену електричну енергію.

15.11.2023 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі в частині 1 961, 96 грн на підставі п. 2 ст. 231 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.11.2019 між Державним підприємством «Гарантований покупець» (далі - гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Личівка Солар» (далі - виробник/продавець за "зеленим тарифом") укладено договір № 965/01 (далі - договір), за умовами якого виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).

31.03.2020 року сторонами укладено додаткову угоду № 788/01/20 до договору, за умовами якої сторони дійшли згоди статті 1-7 договору викласти в новій редакції.

За умовами п. 1.1 договору продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виготовленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачам).

Згідно з п. 2.1 договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", «Про альтернативні джерела енергії», Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачам, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307, Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконані цього договору.

Відповідно до пунктів 2.3-2.5 договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцеві електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів встановлених КРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Пунктом 3.1 договору узгоджено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Згідно з п. 3.2 договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

За умовами п. 3.3 договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Пунктом 4.1 договору узгоджено, що продавець за «зеленим» тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.

У відповідності до п. 4.5 договору гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію; нараховувати розмір відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.

Відповідно до п. 7.4 договору, якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030).

Згідно з додатковою угодою №17772/01/20 від 28.08.2020 до договору сторони дійшли згоди, що у зв`язку із виконанням продавцем за «зеленим» тарифом умов пункту 7.5. договору глави 2-5 договору набирають чинності з 01.09.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач продав, а відповідач купив відпущену електричну енергію, вироблену за "зеленим" тарифом, що підтверджується актом купівлі - продажу електроенергії за жовтень 2021 року на суму 1 390 242, 73 грн.

Позивач зазначає, що виконав взяті на себе за договором зобов`язання належним чином, однак відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату купленої у позивача електроенергії своєчасно та у повному обсязі не здійснив, в зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 139 562, 20 грн.

Крім того у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині своєчасного здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 4 798, 21 грн та інфляційні втрати у розмірі 16 182, 54 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що гарантованим покупцем здійснюються розрахунки за 2022 рік із повним врахуванням особливостей регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, зокрема, наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 р. «Про розрахунки на ринку електричної енергії», №206 від 15.06.2022 р. «Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом», в свою чергу, позивачем не доведено порушення гарантованим покупцем порядку розрахунків, встановлених нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність на ринку відновлювальної енергетики. Відповідач також зазначає про необґрунтованість наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу електричної енергії, а відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так за актом купівлі-продажу електроенергії, який підписаний сторонами без заперечень та зауважень, відповідачем здійснено купівлю електроенергії у позивача у жовтні 2021 року на суму 1 390 242, 73 грн.

Відповідно до пунктів 2.4 та 2.5 договору продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцеві електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів встановлених КРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Пунктом 3.1 Договору узгоджено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

За умовами п. 3.3 Договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 65 Закону № 2019-VIII гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за зеленим тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

У п. 10.1 глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом зазначено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 10.4 глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Отже, з огляду на приписи ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 10.4 Порядку №641, п. 3.3 договору та ст. 530 ЦК України грошове зобов`язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача електричної енергії здійснюється після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 1117 від 09.09.2022 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець", зокрема, у жовтні 2021 року.

Відтак, з огляд на дату оприлюднення постанови НКРЕКП, якою затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, кінцевим строком розрахунку відповідача за поставлену електричну енергію у жовтні 2021 року є 15.09.2022.

Разом з тим, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України введено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та на момент розгляду справи по суті триває.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Тобто, з моменту введення воєнного стану, з урахуванням положень статті 1 Закону України "Про оборону України", в Україні діє особливий період.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні", Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії, Міністерством енергетики України прийнято наказ "Про розрахунки на ринку електричної енергії» від 28.03.2022 №140, яким наказано ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з кошів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ», із дотриманням Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 №641, та з урахуванням таких положень: за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно до таких показників, зокрема, сума, що дорівнює значенню 40 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з біогазу.

Згідно з пунктом 1.2 наказу № 641 у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1.1.1 - 1.1.5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1 - 1.1.5 цього пункту, а підпункт 1.1.6 цього пункту не застосовується.

У пункті 1.3 наказу № 641 зазначено, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1.1.1 - 1.1.5 цього пункту.

Також, відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні", від 14 березня 2022 року №133 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17 травня 2022 року №341 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану Міністерством енергетики України прийнято Наказ "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" від 15.06.2022 №206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 2022 року за №692/38028.

Вказаним наказом визначено Державному підприємству «Гарантований покупець» на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - виробники), що мають договірні відносини з державним підприємством «Гарантований покупець», із дотриманням вимог Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26 квітня 2019 року № 641, та з урахуванням положень, викладених у пункті 2 цього наказу.

Установити, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно до таких показників:

1) сума, що дорівнює значенню 18 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання;

2) сума, що дорівнює значенню 18 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії вітру;

3) сума, що дорівнює значенню 35 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з гідроенергії;

4) сума, що дорівнює значенню 40 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з біогазу;

5) сума, що дорівнює значенню 75 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з біомаси;

6) у випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 цього пункту, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам пропорційно розміру нарахувань для відповідного виробника, здійснених з урахуванням підпунктів 1-5 цього пункту, але не більше вартості товарної продукції розрахункового періоду, розрахованої за «зеленим» тарифом для такого виробника;

7) у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1-5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1-5 цього пункту.

Установити, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього наказу.

У випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 пункту 2 цього наказу, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам відповідно до підпункту 6 пункту 2 цього наказу.

При цьому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2022 року у справі №640/10894/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2023, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар-Груп" до Міністерства енергетики України, треті особи: Кабінет Міністрів України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державне підприємство «Гарантований покупець», Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна - Енерговат», Приватне підприємство «Арт-Енерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоенергосервіс Дніпро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Енерджі Інвестментс Україна» про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» відмовлено.

У вказаній постанові зазначено, що Міненерго здійснює нормативно-правове регулювання відносин у електроенергетичному комплексі в особливий період шляхом видання наказів, які мають відповідати вимогам Конституції та законів України, а електроенергетичні підприємства у своїй діяльності в особливий період повинні керуватись прийнятими актами Міненерго. З огляду на викладене, Наказ від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» прийнятий відповідачем в межах повноважень та з метою забезпечення розрахунків за електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії.

Державна реєстрація оскаржуваного наказу відбулась відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 12.04.2005 №34/5.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №172 «Про внесення зміни до пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади» передбачено, що у невідкладних випадках, пов`язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб`єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб`єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами.

Отже, приймаючи оскаржуваний наказ Міненерго реалізувало передбачену компетенцію по регулюванню сталого функціонування підприємства паливо-енергетичного комплексу (ДП «Гарантований покупець») в особливий період, а саме: під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64.

Наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» був виданий для стабілізації ситуації в енергетичному секторі країни в період дії воєнного стану та з метою збереження можливості для всіх без винятку генерацій здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел в умовах значного дефіциту коштів на ринку електричної енергії.

З початком воєнного стану, з урахуванням проведення бойових дій на території України значно зменшились обсяги споживання електричної енергії, в тому числі промисловими підприємствами.

У силу відсутності коштів, НЕК «Укренерго» припинило здійснювати сплату авансових платежів Гарантованому покупцю за послугу, а єдиним джерелом для сплати коштів продавцям за «зеленим» тарифом залишались кошти, отримані Гарантованим покупцем від реалізації електричної енергії на ринку.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, судове рішення у справі №640/10894/22 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт прийняття Міністерством енергетики України Наказу від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» в межах повноважень та з метою забезпечення розрахунків за електричну енергію, виробленої з альтернативних джерел енергії, в період дії воєнного стану підтверджено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2022 р. по справі №640/10894/22, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що розрахунки Державного підприємства «Гарантований покупець» у період дії воєнного стану в Україні здійснюються виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з державним підприємством «Гарантований покупець», з урахуванням показників, визначених наказами Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 р. «Про розрахунки на ринку електричної енергії», №206 від 15.06.2022 р. «Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом», а тому суд приймає до уваги доводи відповідача в цій частині.

Так, відповідно до наказів Міністерства енергетики України «Про розрахунки на ринку електричної енергії» №140 від 28.03.2022, «Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом» №206 від 15.06.2022, для Товариства з обмеженою відповідальністю «Личівка Солар» застосується показник, що дорівнює значенню 18 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, як для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання.

На офіційному веб-сайті Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» за посиланням https://www.gpee.com.ua/news_item/1050 оприлюднено оголошення щодо значення середньозваженого тарифу за 2021 рік - 4 528, 46 грн./тис.кВт год.

Таким чином, 18 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, які мав сплатити відповідач Товариству з обмеженою відповідальністю «Личівка Солар» за куплену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом у жовтні 2021 року, в обсязі 287 592 кВт*год, що дорівнює 287, 592 мВт*год, становить: 234 421, 99 грн (287, 592 мВт*год * (4 528,46 / 100 * 18)).

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, станом на 15.09.2022, відповідачем на виконання умов договору було сплачено на користь позивача грошові кошти за відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, за спірний період у розмірі 277 637, 13 грн, що підтверджується платіжним дорученням №164 676 від 13.10.2021, тобто у більшому розмірі, ніж 18% від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, що визначені наказами Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 р. «Про розрахунки на ринку електричної енергії», №206 від 15.06.2022 р. «Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом» на період дії воєнного стану.

При цьому, загальна сума коштів, перерахованих відповідачем до звернення до суду з позовом в якості оплати за відпущену у жовтні 2021 року електричну енергію згідно договору №965/1 від 13.11.2019, складає 1 250 680, 53 грн, про що свідчать платіжні доручення №164 676 від 13.10.2021 на суму 277 637, 13 грн, №166 762 від 25.10.2021 на суму 37 386, 21 грн, №175 187 від 29.10.2021 на суму 44 622, 09 грн, №172 419 від 29.10.2021 на суму 128 472, 40 грн, №185 931 від 15.11.2021 на суму 268 995, 85 грн, №259 004 від 28.09.2022 на суму 188 027, 79 грн та №262 284 від 18.10.2022 на суму 205 539, 06 грн.

Також, в процесі розгляду справи, відповідачем сплачено позивачу кошти за відпущену у жовтні 2021 року електричну енергію в розмірі 1 961, 96 грн згідно з платіжними інструкціями №316 852 від 18.10.2023 на суму 668, 21 грн та №319 702 від 26.10.2023.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Суд враховує, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 961, 96 грн. підлягає закриттю.

Отже, заборгованість Державного підприємства «Гарантований покупець» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Личівка Солар» за договором станом на момент розгляду даної справи в період дії воєнного стану відсутня, а позивачем не доведено порушення відповідачем порядку здійснення розрахунків із позивачем.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині своєчасного здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 4 798, 21 грн та інфляційні втрати у розмірі 16 182, 54 грн.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).

З огляду на встановлений факт відсутності порушень з боку відповідача своїх зобов`язань щодо своєчасного здійснення розрахунків із позивачем, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог також в цій частині.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 1 961, 96 грн заборгованості та відмову у задоволенні позовних вимог в іншій частині, з покладенням витрат зі сплати судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині вимог про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Личівка Солар» заборгованості у розмірі 1 961, 96 грн закрити.

2. В іншій частині позову відмовити.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.11.2023

Суддя Пукшин Л.Г.