Ухвала

від 22.11.2023 по справі 520/15816/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 520/15816/19

провадження № 61-8278ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., розглянув заяву ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_2 , про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду: Гулька Бориса Івановича, Коломієць Ганни Василівни, Луспеника Дмитра Дмитровича у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення»</a> до ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Тетяна Володимирівна, публічне акціонерне товариство «Банк Восток», про визнання недійсним та скасування дубліката свідоцтва, скасування записів про державну реєстрацію речового права; зустрічним позовом ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення»</a>, треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Тетяна Володимирівна, державний реєстратор комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Никифоров Володимир Олександрович, публічне акціонерне товариство «Банк Восток», про скасування записів про державну реєстрацію речового права за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Група «Глобальні бізнес рішення» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 травня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення»</a> (далі - ТОВ «ГК «ГБР») звернулося до суду із зазначеним вище позовом.

У вересні 2019 року ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , звернувся до суду із зустрічним позовом у зазначеній справі.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2022 року

у задоволенні позову ТОВ «ГК «ГБР» відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 03 травня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ГК «ГБР» залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2022 року залишено без змін.

У червні 2023 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку

ТОВ «ГК «ГБР» подано касаційну скаргу, у якій просить вищезазначені оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову ТОВ «ГК «ГБР», зустрічний позов ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 змінити.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ТОВ «ГК «ГБР» до ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Т. В., публічне акціонерне товариство «Банк Восток», про визнання недійсним та скасування дубліката свідоцтва, скасування записів про державну реєстрацію речового права; зустрічним позовом ОСОБА_2 , правонаступником якого є

ОСОБА_1 , до ТОВ «ГК «ГБР» , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Т. В., державний реєстратор комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Никифоров Володимир Олександрович, публічне акціонерне товариство «Банк Восток», про скасування записів про державну реєстрацію речового права, за касаційною скаргою ТОВ «ГК «ГБР» на рішення Київського районного суду м. Одеси

від 16 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 травня 2023 року. Витребувано справу з суду першої інстанції.

22 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_2 , про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

Луспеника Д. Д., яка обґрунтована тим, що існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості зазначеної колегії суддів, так як, на її думку, під час автоматичного розподілу судових справ між суддями Верховного Суду не було дотримано вимог об`єктивності та неупередженості, а також порушено принцип випадковості. Вважає, що вказана колегія суддів не може вважатись судом, встановленим законом відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розглянувши заяву, а також матеріали касаційного провадження, Верховний Суд зробив висновок про необґрунтованість заявленого відводу колегії суддів.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,

від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що судді Верховного Суду: Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Луспеник Д. Д., виявляють особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки

не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Відповідно до пункту 7 частини другої 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд, зокрема, забезпечує апеляційні та місцеві суди методичною інформацією з питань правозастосування.

Автоматизований розподіл згаданої касаційної скарги здійснено засобами АСДС за правилами та принципами автоматизованого розподілу, передбаченими Положенням про АСДС, затвердженого рішенням Ради суддів України

від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями за якими до підключення Касаційного цивільного суду до модулю автоматизованого розподілу, як складової ЄСІТС, забезпечення автоматизованого розподілу здійснюється АСДС відповідно до Положення про АСДС у редакції від 15 вересня 2016 року), Тимчасових засад використання АСДС та визначення складу суду

у Верховному Суді, з урахуванням норм процесуального закону та з використанням програмного забезпечення.

При цьому, доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість суддів Верховного Суду: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.

Водночас, Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення суддів від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід суддів.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід суддів Верховного Суду: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д. тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід колегії суддів підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_2 , про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Гулька Бориса Івановича, Коломієць Ганни Василівни, Луспеника Дмитра Дмитровича у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення»</a> до ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Тетяна Володимирівна, публічне акціонерне товариство «Банк Восток», про визнання недійсним та скасування дубліката свідоцтва, скасування записів про державну реєстрацію речового права; зустрічним позовом ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення»</a>, треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Тетяна Володимирівна, державний реєстратор комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Никифоров Володимир Олександрович, публічне акціонерне товариство «Банк Восток», про скасування записів про державну реєстрацію речового права за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Група «Глобальні бізнес рішення» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 травня 2023 року визнати необґрунтованою.

Заяву ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_2 , про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Гулька Бориса Івановича, Коломієць Ганни Василівни, Луспеника Дмитра Дмитровича передати для вирішення зазначеного питання,

у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць