ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року
м. Київ
справа № 520/15816/19
провадження № 61-8278 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення»,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,
треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Тетяна Володимирівна, публічне акціонерне товариство «Банк Восток», державний реєстратор комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Никифоров Володимир Олександрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» на рішення Київського районного суду м. Одеси
від 16 серпня 2022 року у складі судді Калініченко Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 03 травня 2023 року у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Назарової М. В., Пузанової Л. В.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви і зустрічного позову
У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Т. В., публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Банк Восток», про визнання недійсним та скасування дубліката свідоцтва про право власності, скасування записів про державну реєстрацію речового права.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» згідно з договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2011 року з ПАТ «Дельта Банк» є власником нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 2 612 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано 09 листопада
2011 року. З цього часу товариство є законним власником вказаного нерухомого майна, користується ним для здійснення господарської діяльності.
Починаючи з грудня 2016 року, здійснені ряд незаконних дій, у тому числі через ухвалення відповідних судових рішень, які у подальшому скасовувалися, щодо порушення майнових прав товариства на зазначений об`єкт нерухомості, що стало підставою численних судових спорів. Належне товариству майно переходило у власність різним фізичним та юридичним особам.
Приватним нотаріусом Дишлевою Т. В. видано ОСОБА_1 , як переможцю електронних торгів при виконанні виконавчого напису, свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно від 17 серпня 2018 року, на підставі якого відбулась державна реєстрація за останнім права власності на вказане нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 2 612 кв. м, а також на земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:31:002:0049 за цією адресою.
Позивач зазначав, що 04 вересня 2018 року державний реєстратор КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Никифоров В. О. за їхньою заявою знову зареєстрував за товариством право власності на спірне нерухоме майно унаслідок скасування заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 07 лютого 2017 року
у справі № 520/15970/16.
Проте надалі ОСОБА_1 , реалізуючи певні протиправні схеми, 11 вересня
2018 року отримав від приватного нотаріуса Дишлевоюї Т. В. дублікат зазначеного свідоцтва про право власності та внесені відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Указаний дублікат не відповідає змісту основного свідоцтва про право власності від 17 серпня 2018 року. Зазначеним порушено право власності ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення».
Вважаючи, що дублікат свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_1 було видано з порушенням порядку вчинення нотаріальних дій та вимог законодавства, позивач просив суд: а) визнати недійсним та скасувати дублікат свідоцтва про право власності від 11 вересня 2018 року за № 115, виданий взамін зіпсованого свідоцтва від 17 серпня 2018 року за № 68; б) скасувати записи 27861345
від 11 вересня 2018 року державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомості за № 167628051101 - нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, вбудоване у багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 2 612 кв. м, та скасувати запис 27542732 від 17 серпня 2018 року про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомості за № 1188515251101 - земельну ділянку з кадастровим номером
№ 5110136900:31:002:0049, площею 0,14 га, розміщених за адресою: АДРЕСА_1 .
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до
ТОВ«Група компаній «Глобальні бізнес рішення», треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Т. В., державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Никифоров В. О., ПАТ «Банк Восток», про скасування записів про державну реєстрацію речового права, припинення іпотеки, запису про обтяження та припинення обтяження.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 06 серпня
2018 року відбулися електронні торги з продажу предмета іпотеки, яким є нежитлове приміщення, загальною площею 2 612 кв. м, та земельна ділянка, площею 0,14 га, кадастровий номер 51110136900:31:002:0049, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом яких головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби йому, як переможцеві торгів, було видано акт
№ 56504979 від14 серпня 2018 року «Про реалізацію предмета іпотеки».
На підставі цього акту приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т. В. було видане свідоцтво про право власності, до якого
11 вересня 2018 року нотаріусом був виданий дублікат.
Однак, запис про право власності на належні йому нежитлові приміщення
04 вересня 2018 року державним реєстратором КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Никифоровим В. О. було протиправно вилучено за заявою ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення».
Оскільки його право власності та підстава виникнення такого права власності не скасовувались, судових спорів щодо заперечення його права власності не було, тому дії державного реєстратора Никифорова В. О. є незаконними.
З врахуванням уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просив суд: скасувати рішення та вилучити запис від 04 вересня 2018 року про скасування реєстрації прав власності, внесений державним реєстратором КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Никифоровим В. О. за індексними номерами рішень: 42840715; 42841390; 42840816; 42841380.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 16 жовтня 2019 року зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду, об`єднано з первісним позовом
ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення».
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 16 серпня 2022 року
у задоволенні первісного позову ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що свідоцтво про право власності від 17 серпня 2018 року та його дублікат, виданий 11 вересня 2018 року, не є правочином, на підставі якого виникає, змінюється чи припиняється відповідне майнове право, а тільки фіксує факт його наявності. Належним документом, що підтверджує факт виникнення у ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, яке придбане ним за результатом електронних торгів, є саме акт № 56504979 про реалізацію предмету іпотеки, виданий 14 серпня 2018 року, чинність якого у встановленому порядку ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» не заперечена і не спростована.
Оскільки на відміну від первинно виданого свідоцтва текст його дублікату містить більш конкретизовані дані стосовно найменування попереднього власника нерухомості, ТК «АЛМІ» (підприємство у вигляді ТОВ), виявлена неточність у тексті дублікату не заперечує змісту зіпсованого свідоцтва, не впливає на права особи, в інтересах якої видано дублікат, а тому суд вважав позовну вимогу про скасування дублікату непропорційним обмеженням майнових прав переможця електронних торгів, набувача ОСОБА_1 .
Крім того, суд дійшов висновку, що не мають преюдиційного значення у справі, що розглядається, висновки та обставини, встановлені судовими рішеннями, які ухвалені у справах № 520/15970/16-ц та № 520/548/18, які станом на час вчинення оскаржених реєстраційних записів - 17 серпня 2018 року і 11 вересня 2018 року та на час видачі спірного дублікату свідоцтва про право власності у наведених цивільних справах ухвалені не були.
Також районний суд визнав неефективним обраний позивачем спосіб захисту щодо скасування записів про реєстрацію прав власності, як такий, що не відповідає вимогам частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, що діяла на час розгляду справи, оскільки за своїм змістом не може бути способом відновлення майнових прав жодної із сторін, що звернулись за його захистом.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , районний суд вважав, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування реєстраційних записів, здійснених 04 вересня 2018 року державним реєстратором Никифоровим В. О. суперечить положенням частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», але не є ефективним для відновлення прав на нерухоме майно, придбаного на електронних торгах.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 травня 2023 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі як правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 03 травня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» залишено без задоволення, рішення Київського районного суду міста Одеси від 16 серпня 2022 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що районний суд вірно встановив фактичні обставини справи на підставі поданих сторонами доказів, ухвалив рішення із правильним застосуванням норм матеріального права, не порушив при цьому норми процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що застосування конкретного способу захисту цивільних прав чи інтересу залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, а також від характеру такого порушення, визнання або оспорення та звернув увагу, що на підставі заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 07 лютого 2017 року здійснено декілька записів про реєстрацію переходу прав власності на спірне нерухоме майно та на час здійснення реєстраційних
дій 04 вересня 2018 рок за зверненням ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» рішення про витребування цього майна у зареєстрованого власника ОСОБА_1 не було прийнято.
Також не є ефективним обраний позивачем інший спосіб захисту прав на спірний об`єкт нерухомості шляхом скасування запису про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 .
Крім того, суд зазначив, що із наявних у справі письмових доказів вбачається, що на підставі договору про поділ спільного майна подружжя 26 лютого 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , здійснена реєстрація прав власності на два самостійні об`єкти нерухомості, із яких: за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову споруду площею 2 057,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 та право власності на інший об`єкт площею 535,6 кв. м по АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_2 .
Ці обставини жодна із сторін не спростовувала і не заперечувала.
Апеляційний суд вказав, що за відсутності остаточного судового рішення у справі щодо відновлення прав ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» як власника майна та забезпечення права володіння спірним нерухомим майном, якого він був позбавлений, реалізується шляхом витребування цього майна у особи, право власності якої на це майно зареєстровано з врахування підстав, передбачених статтею 388 ЦК України.
Наявність підстав для витребування спірного майна у ОСОБА_1 наразі є предметом судового розгляду у справі № 520/548/18, тоді як рішення суду у цій справи не набуло статусу остаточного.
При цьому за усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстровано за іншою особою, то належним способом захисту може бути вимога про витребування нерухомого майна, а не така, яка заявлена у цій справі, так як вона не відновить порушене право.
Натомість вимога про скасування запису про державно реєстрацію речового права, яка заявлена позивачем, так і вимога про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав власності на це майно за незаконним володільцем, не є необхідним та ефективним способом відновлення прав позивача.
В апеляційному порядку ОСОБА_1 рішення районного суду не оскаржувалося і в цій частині не переглядалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2023 року із застосуванням засобів поштового зв`язку ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 травня 2023 року, в якій просить судові рішення скасувати, за результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» задовольнити у повному обсязі. Судові рішення в частині вирішення позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , змінити у мотивувальній частині, відмовивши у позові з підстав незаконності і необґрунтованості вимог, а не через неефективний спосіб судового захисту.
У касаційному порядку ОСОБА_2 , як правонаступник ОСОБА_1 , судові рішення не оскаржувала.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення».
Після неодноразових нагадувань, у травні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли на адресу Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2023 року заяву ОСОБА_2 , як правонаступника ОСОБА_1 , про відвід колегії суддів Верховного Суду
Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д. визнано необґрунтованою і заяву передано для вирішення іншому судді, відповідно до вимог частини першої
статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2023 року ОСОБА_3 у задоволенні заяви ОСОБА_2 , як правонаступника ОСОБА_1 , про відвід колегії суддів Верховного Суду Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д. відмовлено.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» мотивована тим, що судами порушено норми процесуального й матеріального права, а наданим доказам дана неправильна правова оцінка, судами не враховано преюдиційні обставини, установлені іншими судовими рішеннями, зокрема рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року у справі
№ 826/16316/18, де визнано протиправними певні дії виконавців при виконанні рішення суду.
Зазначається, що товариством правильно обрано спосіб судового захисту, відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду. Так, згідно зі статтями 26, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Під час розгляду справи за позовом товариства до ОСОБА_1 про витребування майна, він незаконно перереєстрував на себе право власності на спірний об`єкт нерухомості шляхом отримання дубліката свідоцтва про право власності, який за змістом не відповідає оригіналу такого свідоцтва, виданого
ТК «АЛМІ» (підприємство у вигляді ТОВ). А тому позовна вимога про визнання недійсним та скасування дубліката свідоцтва про право власності для позивача є ефективним способом захисту.
Посилається на те, що судові рішення в частині вирішення позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , яким хоча в позові відмовлено, але через неефективний обраний спосіб судового захисту, а слід відмовити у позові з підстав незаконності і необґрунтованості вимог, так як державний реєстратор діяв у відповідності до вимог закону.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу та заяву
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» представника ОСОБА_2 - адвоката Івановського В. В., зазначається, що висновки судів попередніх інстанцій відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому просить її відхилити. Вказується, що товариство бездоказово посилається на те, що є законним власником спірного нежитлового приміщення, а права власності на земельну ділянку у нього ніколи не було. ОСОБА_1 добросовісно набув право власності на вказане майно на електронних торгах.
У заяві, поданій до Верховного Суду у червні 2024 року, ОСОБА_2 просить постанову апеляційного суду скасувати і провадження у справі за позовом
ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» про визнання недійсним та скасування дубліката свідоцтва про право власності, скасування записів про державну реєстрацію речового права закрити. Посилається на те, що відповідач за цим позовом - ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і спірні правовідносини не допускають правонаступництва. А тому апеляційний суд помилково залучив її до участі у справі як правонаступника ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) Застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду; 2) Відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування інших норм права у подібних правовідносинах; 3) Судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Судами встановлено, що ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» на підставі договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2011 року, яке зареєстровано 09 листопада 2011 року, набуло у ПАТ «Дельта Банк» право власності на нежитлове приміщення першого поверху та підвалу вбудованого у багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 2 612 кв. м, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 .
07 лютого 2017 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення у справі № 520/15970/16-ц, яким витребувано у ТОВ «Група Компаній «Глобальні Бізнес Рішення» на користь ТОВ «Торговий центр «Південний» нежитлове приміщення загальною площею 2 612кв. м, розташоване у
АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстровим номером об`єкта нерухомого майна 167628051101.
24 лютого 2017 року державним реєстратором Тулба О. О. КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Одеської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 34022008) від 24 лютого 2017 року та зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на зазначене нерухоме майно на підставі: ліквідаційного балансу серія та номер: б/н, виданий
22 лютого 2017 року ТОВ «Торгівельний центр «Південний»; акту приймання-передачі, серія б/н, виданий 22 лютого 2017 року ТОВ «Торговий центр «Південний»; протоколу загальних зборів засновників, серія та номер: б/н, виданий 22 лютого 2017 року ТОВ «Торговий центр «Південний».
03 березня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху та підвалу вбудованого у багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 2 612 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_5 указане нежитлове приміщення.
03 березня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_5 земельну ділянку, загальною площею 0,1400 га, що розташована за цією самою адресою.
13 грудня 2017 року між ОСОБА_5 та Торговою компанією «Алмі» було укладено договори купівлі-продажу, відповідно до умов яких Торговою компанією «Алмі» придбані вищевказані нежитлове приміщення та земельна ділянка. Цього дня право власності набувача зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
13 грудня 2017 року спірні нежитлове приміщення та земельна ділянка були передані в іпотеку АБ «Південний « у рахунок забезпечення виконання зобов`язань Торгової компанії «Алмі», які виникли на підставі кредитного договору від 12 грудня 2017 року та всіх додаткових угод до нього, що підтверджується договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. 13 грудня 2017 року.
16 травня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. видано виконавчий напис № 2162 про звернення стягнення на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке відповідно до наявних реєстраційних записів перебувало у власності боржника - Торгової компанії «АЛМІ» згідно договору купівлі-продажу
від 13 грудня 2017 року.
06 серпня 2018 року на виконання вказаного виконавчого напису відбулися електронні торги, за результатами яких ОСОБА_1 придбав об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення першого поверху та підвалу площею 2 612 кв. м та земельну ділянку площею 0,14 га за адресою:
АДРЕСА_1 за ціною 34 633 787,39 грн.
14 серпня 2018 року на підставі протоколу № 350042 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України видано ОСОБА_1 акт
№ 56504979 про реалізацію предмета іпотеки, а 17 серпня 2018 року він отримав свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення, загальною площею
2 612 кв. м та земельну ділянку, розміщені за адресою:
АДРЕСА_1 , яке видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т. В. Того самого дня право власності на це нежитлове приміщення зареєстроване за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
22 серпня 2018 року зазначені нежитлове приміщення та земельна ділянка були передані в іпотеку ПАТ Банк «Восток» з метою забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 22 серпня 2018 року
№ ОК2018-0443.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 22 березня 2018 року, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня
2018 в справі № 520/15970/16-ц рішення Київського районного суду міста Одеси
від 07 лютого 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ТОВ «Група Компаній Глобальні Бізнес Рішення», ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, витребування майна скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ТОВ «Група Компаній Глобальні Бізнес Рішення», ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, витребування майна відмовлено.
Рішення Київського районного суду міста Одеси від 07 лютого 2017 року в частині позовних вимог ТОВ «Торговий центр «Південний» до ТОВ «Група компаній Глобальні бізнес рішення», ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, витребування нерухомого майна скасовано. Провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ «Торговий центр «Південний» до ТОВ «Група Компаній Глобальні Бізнес рішення» та ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, витребування нерухомого майна закрито.
Суди дійшли правильного висновку, що після скасування рішення Київського районного суду міста Одеси від 07 лютого 2017 року в справі № 520/15970/16-ц відновлено право власності ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» на спірне нерухоме майно, площею 2 612 кв. м, яке виникло у товариства на підставі договору купівлі продажу від 07 жовтня 2011року.
Відновлене право власності передбачало застосування механізму оголошення вказаного нерухомого майна за ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» відповідно до положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» у редакції на час спірних правовідносин шляхом скасування записів про проведену державну реєстрацію прав на підставі того рішення, яке скасовано.
Проте, судами встановлено, що спірне нерухоме майно було неодноразово відчужене впродовж дії рішення Київського районного суду міста Одеси
від 07 лютого 2017 року та станом на час відновлення прав власника
ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» відповідно до постанови апеляційного суду Одеської області від 22 березня 2018 року належало не ТОВ ТК «Південний», а зареєстровано за іншої особою, а саме за Торговою компанією «АЛМІ».
04 вересня 2018 року державним реєстратором КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Никифоровим В. О. на підставі постанови апеляційного суду Одеської області від 22 березня 2018 року, якою було скасовано рішення Київського районного суду міста Одеси від 07 лютого 2017 року в справі № 520/15970/16-ц, право власності на нежитлове приміщення загальною площею 2 612 кв. м, розташоване у АДРЕСА_1 , зареєстровано
за ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення».
Пунктом першим частини першої статті третьої Закону «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» у редакції, чинній на момент вказаних дій, встановлено, що функцією державної реєстрації прав власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі. Гарантування державою об`єктивності, достовірності і повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації.
Однією з підстав державної реєстрації прав власності на нерухоме майно є рішення суду щодо права власності на це майно, яке набрало законної сили (пункт 9
статті 27 цього Закону).
Верховний Суд зазначає, що судами вірно застосовано практику Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою викладено тлумачення цієї норми права та зазначається, що цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна само по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем прав власності на майно, зареєстроване в цьому реєстрі на іншу особу. При цьому не потрібно за окремою позовною вимогою скасовувати запис про таку реєстрацію. Вимога про скасування запису про проведену реєстрацію права власності є неналежним способу захисту права або інтересу
(див.: пункт 100 постанови від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц18, провадження № 14-256 цс 18; пункт 153 постанови 23 листопада 2021року у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21; пункт 50 постанови від 06 липня
2022 року у справі № 914/2618/16, провадження № 12-25гс21).
Разом із тим, судом враховано, що факт приналежності спірного нерухомого майна станом на час виконання рішення суду, яким відновлено право ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» відповідно до положень статті 16 ЦК України, є визначальними для вирішення питання щодо застосування заходів відновлення прав, оскільки за наявності факту реєстрації прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 унеможливлює відновлення прав позивача на підставі постанови апеляційного суду Одеської області від 22 березня 2018 року у справі
№ 520/15970/16-ц шляхом скасування цього запису, оскільки суперечить змісту наведеного судового рішення та статті 26 Закону України «Про державну реєстрації речових прав та їх обтяжень».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37),
від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 11 січня 2022 року у справі № 904/1448/20 (пункт 5.31), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21) та інших.
Апеляційний суд вірно зазначив, що на підставі вказаного вище заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2017 року здійснено декілька записів про реєстрацію переходу прав власності на спірне нерухоме майно та на час здійснення реєстраційних дій 04 вересня 2018 року за зверненням ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» рішення про витребування цього майна у зареєстрованого власника ОСОБА_1 не було прийнято.
11 вересня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т. В. видано ОСОБА_1 дублікат свідоцтва про право власності, зареєстроване в реєстрі за № 115, замість зіпсованого свідоцтва, виданого 17 серпня 2018 року за реєстровим номером № 68.
На підставі вказаного дублікату 11 вересня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т. В. проведено державну реєстрацію змін до записів про право власності ОСОБА_1 стосовно об`єктів нерухомого майна, за реєстраційними номерами № 167628051101 та
№ 1188515251101, шляхом внесення змін до розділу підстави виникнення права власності на вказане майно на: «дублікат свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 115, виданий 11 вересня 2018 року, видавник - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу
Дишлева Т. В., в заміну зіпсованого свідоцтва № 68 від 17 серпня 2018 року».
За своєю правовою природою дублікат та первинно видане свідоцтво прав власності не є правочином, на підставі якого виникають цивільні права, а є фіксацією переходу прав власності на підставі виданого 14 серпня 2018 року акту
№ 56504979 про реалізацію на електронних торгах предмета іпотеки.
Таким чином, суди дійшли вірного висновку про те, що обраний ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» спосіб захисту шляхом визнання недійним та скасування дублікату свідоцтва про право власності не захистить права та інтереси товариства, право власності якого були порушені, а тому не є ефективним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах.
Тому позовні вимоги про визнання недійсним дубліката свідоцтва про право власності та про скасування державної реєстрації прав не відповідають належному способу захисту у цій справі. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), а також у подібній справі, де також заявлялася вимога про визнання недійсним дубліката свідоцтва про право про скасування державної реєстрації прав (див.: постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2023 року у справі № 395/838/20, провадження № 61-6322св22).
Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що не є ефективним обраний позивачем інший спосіб захисту прав на спірний об`єкт нерухомості шляхом скасування запису про реєстрацію права власності за ОСОБА_1
від 17 серпня 2018 року та від 11 вересня 2018 року.
Судами достовірно встановлено, що належна позовна вимога ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» про витребування спірного нерухомого майна вирішена у іншій цивільній справі № 520/548/18, за результатом розгляду якої постановою Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, що залишена без змін постановою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року, провадження № 61-17557св20, вирішено витребувати у ОСОБА_1 на користь ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» нежитлове приміщення площею 2 612 кв. м.
Проте дія вказаного судового рішення від 17 листопада 2020 року у справі
№ 520/548/18 зупинена ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 травня
2022 року та відкрито апеляційне провадження за апеляційної скаргою іншої особи, а саме представника ОСОБА_2 . Суд зазначив, що розгляд апеляційної скарги незавершений.
Натомість, з Єдиного реєстру судових рішень, який є відкритим, убачається, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року закрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою представника
ОСОБА_2 , проте постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 травня 2024 року у справі
№ 520/548/18, провадження № 61-2079св24, ухвалу Одеського апеляційного суду
від 19 грудня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Справа в апеляційному суді знаходиться на стадії розгляду.
Крім того, Верховний Суд з Єдиного реєстру судових рішень, який є відкритим, встановив, що у жовтні 2020 року ТОВ «Група Компаній «Глобальні бізнес рішення» звернулося з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_6 ,
ПАТ «Банк Восток», в якому просили суд визнати недійсним договір про поділ спільного майна подружжя від 26 лютого 2020 року, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки та нежитлового приміщення від 3 березня 2020 року, укладений ОСОБА_2 та
ФОП ОСОБА_6 ; визнати недійсним договір іпотеки нежитлового приміщення від 04 березня 2020 року, укладений ПАТ «Банк Восток» та ОСОБА_1 щодо нежитлового приміщення загальною площею 2 057,6 кв. м, розташованого на АДРЕСА_2 ; визнати недійсним договір іпотеки нежитлового приміщення від 04 березня 2020 року, укладений ПАТ «Банк Восток» та ОСОБА_2 щодо нежитлового приміщення загальною площею 2 057,6 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1 (справа № 947/28022/20).
Тобто предметом спору є ті самі об`єкти нерухомого майна, що й у справі, яка переглядається.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2023 року у справі № 947/28022/20, провадження
№ 61-10467св22, касаційну скаргу ТОВ «Група Компаній «Глобальні бізнес рішення» задовольнив частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 22 вересня
2022 року у цій справі скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Наразі справа знаходиться на стадії апеляційного розгляду.
Отже, встановлено, що наразі в судах на розгляді наявні кілька судових спорів щодо права на спірні об`єкти нерухомого майна, у тому числі витребування майна у ОСОБА_1 , в яких заявлені ефективні вимоги по захисту порушеного права. Більше того, установлено, що спірний нерухомий об`єкт був розділений на два самостійні об`єкти.
Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстровано за іншою особою, то належним способом захисту може бути вимога про витребування нерухомого майна і такий спір розглядається судом в іншій справі.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги
ТОВ «Група Компаній «Глобальні бізнес рішення» з мотивів, які зазначені у цій постанові, яким дана належна правова оцінка та наведені відповідні аргументи як щодо основного, так і щодо зустрічного позовів.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Верховний Суд не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 , в якій вона просить скасувати постанову апеляційного суду і провадження у справі за позовом ТОВ «Група Компаній «Глобальні бізнес рішення» про визнання недійсним та скасування дубліката свідоцтва про право власності, скасування записів про державну реєстрацію речового права закрити, так як окрему касаційну скаргу ОСОБА_2 не подавала. Апеляційний суд вірно вважав, що предмет вимоги
ТОВ «Група Компаній «Глобальні бізнес рішення» допускає правонаступництво після смерті ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення
або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Верховний Суд залишає оскаржувані судові рішення без змін, тому розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 141, 400, 401, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про закриття провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» про визнання недійсним та скасування дубліката свідоцтва про право власності, скасування записів про державну реєстрацію речового права відмовити.
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні бізнес рішення» залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,
є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2024 |
Оприлюднено | 24.07.2024 |
Номер документу | 120543352 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: щодо реєстрації або обліку прав на майно |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Луспеник Дмитро Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні