Ухвала

від 21.11.2023 по справі 211/6119/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7837/23 Справа № 211/6119/20 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

УХВАЛА

Іменем України

21 листопада 2023 року м. Кривий Ріг

Справа № 211/6119/20

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Гладиш К.І.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Полстар»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження питання про зупинення провадження у справі та запиту згоду або відмови у наданні згоди у Первинної профспілкової організації Товариства з обмежено відповідальністю «Полстар» по апеляційній скарзі позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Копійко Артем Андрійович, на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 червня 2023 року, яке ухвалено суддею Ткаченко С.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 29 червня 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар» (надалі - ТОВ «Полстар») про визнання звільнення незаконним, зобов`язати змінити формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, який в подальшому уточнив.

Позов, з урахуванням уточнень до нього, мотивовано тим, що з 07.07.2005 ОСОБА_1 працював на різних посадах у ТОВ «Полстар».

05.05.2009 позивач був переведений на посаду начальника транспортного відділу ТОВ «Полстар».

12.08.2020 директор ТОВ «Полстар» повідомив позивача про те, що на підприємстві буде проводитись якийсь аудит і розпочнеться він з транспортного відділу. Після цього в його робочий кабінет прийшли чотири невідомі йому особи, силоміць без його згоди та не складаючи ніяких актів забрали всю документацію з кабінету. Потім, приблизно о 11 год. 30 хв., його запросили до актового залу підприємства, де ті самі невідомі йому особи, у присутності директора ТОВ «Полстар» Томаша Міка, намагалися примусити його підписати якісь документи про нібито виявлену нестачу пального, але він відмовився підписувати ці документи, після чого на нього почали психологічно тиснути та погрожувати. На тлі цих подій, у зв`язку з цими незаконними та протиправними діями відносно нього, позивачеві стало зле та він був змушений звернутися до лікаря.

В період з 12.08.2020 по 14.08.2020 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП "Криворізька міська клінічна лікарня № 2" Криворізької міської ради" з діагнозом астено-вегетативна дисфункція з тривожно-депресивним компонентом.

З 17.08.2020 по 22.08.2020 знаходився на амбулаторному лікуванні в КП "Криворізька міська клінічна лікарня № 2" Криворізької міської ради" з гіпертонічною хворобою.

В період з 27.08.2020 по 16.09.2020 він перебував на амбулаторному лікуванні в КП "Криворізька міська клінічна лікарня №2" Криворізької міської ради" з діагнозом періартрит правого плечового суглобу.

Під час перебування на лікарняному, з огляду на незаконні та протиправні дії керівництва підприємства щодо нього, позивач прийняв остаточне рішення, що не буде працювати на даному підприємстві.

17.09.2020 позивач прибув на своє робоче місце, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , щоб подати заяву про звільнення за власним бажанням, проте, охорона ТОВ «Полстар» на контрольно-пропускному пункті не допустила його на робоче місце, згідно вказівки директора ТОВ «Полстар» ОСОБА_2 . Позивач був змушений викликати поліцію та звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка була прийнята працівником Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. Після прибуття поліції та подачі відповідної заяви про вчинення кримінального правопорушення, позивача допустили на робоче місце.

Після перевірки цілісності та наявності речей в його кабінеті, позивач виявив, що в його кабінеті пропали талони на пальне та його особисті грошові кошти у сумі 5 700,00 грн., у зв`язку з цим він знову викликав поліцію на підприємство та подав ще одну заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Після цих подій, він написав заяву на звільнення за власним бажанням з проханням звільнити його з займаної посади з 17.09.2020, заяву прийнято відділом кадрів та зареєстровано за вхід. № 4 від 17.09.2020.

Потім спеціалісти відділу кадрів запропонували позивачеві ознайомитись з наказом про звільнення та повідомили його, що, згідно з наказом № 178к (розпорядженням) від 17.09.2020 про припинення трудового договору (контракту), він звільнений з посади начальника транспортного відділу за п.2 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України, підставою для звільнення стала втрата до нього довір`я, а саме порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями.

Копію наказу про звільнення та трудову книжку позивач отримав 17.09.2020.

Позивач вважає, що звільнення його із займаної посади є незаконним, а наказ про його звільнення виданий з грубим порушенням вимог чинного трудового законодавства України та порушує його конституційні права.

Після звільнення він поїхав на співбесіду для працевлаштування до ТОВ БК «МАГІСТРАЛЬ СЕРВІС 2015» на посаду водія, проте, після ознайомлення роботодавцем з записом у трудовій книжці, роботодавець в усній формі відмовив йому в працевлаштуванні.

У зв`язку з записом у трудовій книжці він не може влаштуватись на робуту.

Посилаючись на вищевикладене, просив суд: визнати незаконним його звільнення за наказом №178к від 17 вересня 2020 року та зобов?язати ТОВ «Полстар» змінити формулювання причин звільнення з «п.2 ч. 1 ст. 41 КЗпП УКраїни підстави для втрати до нього довір?я є порушення правил проведення опецій з матеріальними цінностями» на «ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням», стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.09.2020 по 14.02.2022 у розмірі 127626,32 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 червня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Копійко А.А., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо того, що заява позивача про звільнення за власним бажанням подана за наявності вже прийнятого роботодавцем рішення про звільнення позивача за втратою довір?я є безпідставними, адже свідок ОСОБА_3 підтвердила, що документи для звільнення позивача готувалися поки його не допускали на робоче місце, але вона не повідомляла суду, що наказ був підготовлений та підписаний керівником на момент подання позивачем заяви про звільнення. При цьому, зауважує на тому, що на його заяві про звільнення за власним бажанням стоїть резолюція керівника про відмову у звільненні, із зазначенням про звільнення у зв`язку із втратою довір?я, що дає підстави вважати, що оспорюваний наказ було видано вже після подання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням.

Вважає, що акт внутрішньої перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «Полстар», складений компанією «Безпечний аудит», в особі ФОП ОСОБА_4 , є неналежним доказом, оскільки компанії «Безпечний аудит» не існує та це по суті є окремою консультацією (думкою) ФОП ОСОБА_4 , наданою ФОП ОСОБА_5 , а не ТОВ «Полстар».

Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей від 12.08.2020 року теж є неналежним доказом, оскільки не підписаний уповноваженими особами, а ОСОБА_6 підписав його під тиском. Крім того, цей Акт не доводить факт нестачі товарно-матеріальних цінностей.

Наполягає на тому, що до його посадових обов`язків не входило зберігання переданих йому цінностей та його посада не включена до Переліку працівників, з якими можна укласти договір про повну матеріальну відповідальність, а тому він не міг бути звільнений з посади у зв`язку із втратою довіри.

Також, вказує на те, що суд не виконав вимоги ст. 43 КЗпП України та не здійснив запит до виборного органу первинної профспілки, адже свідок ОСОБА_3 підтвердила існування профспілки і що позивач був її членом.

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач ТОВ «Полстар» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року зупинено провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар» про визнання звільнення незаконним, зобов`язати змінити формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Запитано згоду або відмову у наданні згоди у Первинної профспілкової організації Товариства з обмежено відповідальністю «Полстар», ідентифікаційний код юридичної особи 33264672 (місцезнаходження юридичної особи: 50006, Дніпропетровська обл, м.Кривий Ріг, вул.Мелешкіна, 43) на звільнення з посади начальника транспортного відділу ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України..

До суду апеляційної інстанції надійшов Протокол №13 засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Товариства з обмежено відповідальністю «Полстар» щодо надання згоди на звільнення з посади начальника транспортного відділу ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України, у зв?язку з чим ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року поновлено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар» про визнання звільнення незаконним, зобов`язати змінити формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Копійко А.А. наполягав на тому, що засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Товариства з обмежено відповідальністю «Полстар» відбулося без розгляду письмового подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником та за відсутності позивача, а тому така згода є необґрунтованою.

Представник відповідача ТОВ «Полстар» адвокат Дашко А.А. пояснив, що на адресу позивача ОСОБА_1 направлялися повідомлення про засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Товариства з обмежено відповідальністю «Полстар» щодо надання згоди на звільнення з посади начальника транспортного відділу ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України, однак останні не були йому вручені.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників справи та перевіривши матеріали справи, дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що предметом спору є визнання звільнення незаконним, зобов`язати змінити формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 07.07.2005 працював на різних посадах в ТОВ «Полстар», а 05.05.2009 переведений на посаду начальника транспортного відділу ТОВ «Полстар» (т. 1 а.с. 12-13).

Наказом керівника ТОВ «Полстар» № 178К від 17.09.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади на підсаві п. 2. ч. 1 ст. 41 КЗпП України, внаслідок втрати до нього довір`я через порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями. З підставою звільнення ОСОБА_1 не погодився (т. 1 а.с. 21).

Виборний орган (профспілковий представник) первинної профспілкової організації згоду на розірвання трудового договору із ОСОБА_1 не надавав, про що посилається і позивач в доводах апеляційної скарги.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом юридичної особи міститься інформація про юридичну особу з організаційно-правовою формою профспілка, Первинної профспілкової організації Товариства з обмежено відповідальністю «Полстар», ідентифікаційний код юридичної особи 33264672; вид діяльності - діяльність професійних спілок: місцезнаходження юридичної особи: 50006, Дніпропетровська обл, м.Кривий Ріг, вул.Мелешкіна, 43.

Відповідно до п. 10 ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У відповідності до ч. 9 ст. 43 КЗпП України якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації, суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті.

Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2019 року у справі №336/5828/16 (провадження №61-30894сво18) викладено правовий висновок, що «як при звільненні члена профспілкової організації без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (стаття 43 КЗпП України), так і при звільненні члена виборного профспілкового органу без отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (стаття 252 КЗпП) суд має зупинити провадження по справі та запитати відповідний орган щодо згоди на звільнення. Відсутність такого рішення на час звільнення працівника сама по собі не є безумовною підставою для його поновлення на роботі, оскільки така згода або незгода на звільнення може бути витребувана судом при вирішенні трудового спору».

Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 756/936/18 (провадження № 61-4104св19).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 КЗпП України, що кореспондується із положеннями ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Як встановлено колегією суддів, 06 жовтня 2023 року засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Товариства з обмежено відповідальністю «Полстар» щодо надання згоди на звільнення з посади начальника транспортного відділу ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України відбулося за відсутності ОСОБА_1 , який не був повідомлений про дату та час проведення засідання профспілки.

Враховуючи вказане положення, колегія суддів дійшла висновку, що для правильного вирішення справи необхідно зупинити провадження у справі та повторно запитати у профспілкової організації згоди або відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 , зобов?язавши Первинну профспілкову організацію Товариства з обмежено відповідальністю «Полстар» розглянути дане питання з обов?язковим повідомленням позивача ОСОБА_1 та/або адвоката Копійко А.А., як представника останнього, про час та місце розгляду питання щодо надання згоди або відмови у наданні згоди на звільнення з посади начальника транспортного відділу ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України.

Додатково повідомити Первинну профспілкову організацію Товариства з обмежено відповідальністю «Полстар» контактні дані позивача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; телефон НОМЕР_1 ) та адвоката Копійко А.А. (місцезнахоження: 50000. М.Кривий Ріг, пр.ПОтовий, буд. 49, офіс 100; телефон НОМЕР_2 ).

Керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 381 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар» про визнання звільнення незаконним, зобов`язати змінити формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Повторно запитати згоду або відмову у наданні згоди у Первинної профспілкової організації Товариства з обмежено відповідальністю «Полстар», ідентифікаційний код юридичної особи 33264672 (місцезнаходження юридичної особи: 50006, Дніпропетровська обл, м.Кривий Ріг, вул.Мелешкіна, 43) на звільнення з посади начальника транспортного відділу ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України.

Надати строк на виконання ухвали суду протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 листопада 2023 року.

Головуючий:

Судді: