Постанова

від 06.11.2023 по справі 539/3103/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/3103/22 Номер провадження 22-ц/814/4221/23Головуючий у 1-й інстанції Бєссонова Т.Д. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,

за участю секретаря: Галушко А.О.,

розглянула увідкритому судовомузасіданні вм.Полтаві,в режимівідеоконференції,апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 червня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа: Комунальне підприємство «Лубенське МБТІ» про визнання незаконним і скасування пункту рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради, визнання недійсним та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно, усунення перешкод в користуванні майном,-

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому уточнивши та збільшивши свої вимоги, остаточно просив визнати незаконним і скасувати пункт 3 рішення Виконавчого комітету Лубенської міської ради від 27 липня 2005 р. № 196 про передачу безкоштовно у власність відповідачу ОСОБА_1 полупідвального приміщення площею 40 кв. м. по АДРЕСА_1 , визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а також усунути перешкоди в користуванні полупідвалом, розташованим під квартирою АДРЕСА_2 , власником якої він являється.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що йому та членам його сім`ї належить на праві спільної власності двокімнатна квартира АДРЕСА_3 , а відповідачці належить квартира АДРЕСА_4 в зазначеному будинку на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 8 жовтня 2009 року Виконавчим комітетом Лубенської міської ради, рішення №369 від 26 листопада 2008 року взамін договору дарування від 22 червня 2005 р.

Під їхніми з відповідачкою квартирами знаходиться нежиле приміщення полупідвалу, де проходять комунікації, зокрема, каналізаційні труби, доступ до яких має бути вільним в разі виникнення потреби.

Раніше вказаним нежитловим приміщенням вони з відповідачем користувались спільно, про те в останній час відповідач закрила вхідні дверні полупідвалу на замок та повідомила, що вона є його власником та забороняє іншим стороннім особам користуватись вказаним приміщенням.

У зв`язку з втратою вільного доступу до полупідвального приміщення та не маючи можливості в добровільному порядку вирішити з відповідачем спір щодо користування останнім звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 червня 2023 року ОСОБА_2 задоволено.

Визнано незаконним і скасовано пункт 3 рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради від 27 липня 2005 р. № 196 про передачу безкоштовно у власність ОСОБА_1 підвального приміщення площею 40 кв. АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним та скасовано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_1 , квартиру АДРЕСА_5 , виданого відповідачу ОСОБА_1 , 08 жовтня 2009 року Виконавчим комітетом Лубенської міської ради, рішення № 369 від 26 листопада 2008 року (взамін договору дарування від 22 червня 2005 р. виданого приватним нотаріусом Галич Н.М., Лубенського міського нотаріального округу. Зареєстровано в реєстрі за № 2155). Право власності зареєстроване КП «Лубенське МБТІ» 08.10.2009 р., номер запису 8887 в книзі 68, реєстраційний номер нерухомого майна 2447206.

Усунуто перешкоди в користуванні полу-підвалом, розташованим під квартирами АДРЕСА_2 (власник позивач ОСОБА_2 ) і АДРЕСА_4 (власник відповідач ОСОБА_1 ) в будинку АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди в спільному користуванні цим нежилим приміщенням та наданням постійного безперешкодного доступу до нього.

Судові витрати віднесено на рахунок держави.

Не погодившись з даним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку

В апеляційні скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, невірну оцінку зібраним доказам, просила скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.

Зазначала, що позивачем спотворено обставини по справі, оскільки спірний полупідвал ніколи не знаходився під його квартирою. Саме нею як власником квартири АДРЕСА_4 здійснювались заходи по його ремонту та по підтриманню в технічно придатному стані. Жодних комунікацій, в тому числі каналізаційних труб, які б обслуговували квартиру позивача, в полупідвалі не має, що доводиться наданими нею доказами.

Своє право власності на вказане нежитлове приміщення як складову частину її квартири вона отримана в законний спосіб, на підставі рішення органу місцевого самоврядування, а відтак підстав для скасування рішення виконавчого комітету не має.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, доходить висновку, що апеляційна не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачу ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 30 січня 2003 року належить квартира АДРЕСА_2 .

Відповідно до договору дарування квартири від 22.06.2005 року ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_5 , загальна площа 37,7 кв.м., житлова площа 32,0 кв.м.

В подальшому, відповідачем було отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 08.10.2009, видане виконавчим комітетом Лубенської міської ради ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 77,1 кв.м., де житлова площа 32,0 кв.м., квартира «А-1» 38,1 кв.м., підвал 39,0 кв.м. Підстава видачі свідоцтва - рішення (взамін договору дарування від 22.06.2005 року виданого приватним нотаріусом Галич Н.М. Лубенського міського нотаріального округу. Зареєстровано в реєстрі №2155). Дата 26.11.2008. Номер:369.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.10.2022 року відповідачу ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 , 08.10.2009, Виконавчий комітет Лубенської міської ради належить квартира АДРЕСА_5 , загальна площа 77,1 кв.м., житлова площа 32,0 кв.м.

Згідно Архівного витягу із рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 27.07.2005 року № 196 «Про зняття з балансу Лубенського КЖЕУ житлових будинків», виконкомом міської ради керуючись п. 41 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №56 від 15.09.1992 р. з метою збереження підвального приміщення площею 40 кв.м. по АДРЕСА_1 - вирішено передати його у власність безкоштовно ОСОБА_1 , яка проживає у квартирі над цим підвальним приміщенням.

Підставою для прийняття вищевказаного рішення стала заява ОСОБА_1 , яка вказувала, що підвальне приміщення під її квартирою потребує капітального ремонту і може призвести до руйнування будинку з метою збереження прохає передати їй це підвальне приміщення у власність.

Згідно наданих матеріалів та технічних документів, які досліджувались судом, встановлено, що частина квартири позивача ОСОБА_2 розташована над підвальним приміщенням і має комунікації, які розташовані в ньому.

В ході судового розгляду, представник відповідача Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області Євтушевський М.О. заявлені позовні вимоги визнав та вказав, що п. 3 рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 27.07.2005 року № 196 «Про зняття з балансу Лубенського КЖЕУ житлових будинків», яким передано у власність ОСОБА_1 підвальне приміщення суперечить ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване позивачем рішення виконавчого комітенту про передачу у власність ОСОБА_1 полупідвального приміщення суперечить як положенням ст. 382 ЦК України, так і вимогам ст. 10 Закону Кураїни «Про приватизацію державного житлового фонду», оскільки допоміжні технічні приміщення в багатоквартирних будинках мають передаватись у власність безоплатно всім квартиронаймачам і окремими об`єктами приватизації бути не можуть.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. (ст. 328 ЦК України).

Статтею 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. (ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»)

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. (Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02 березня 2004 року).

Відповідно до п. 41 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженим наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 15.09.1992 (редакція положення, яка діяла на час прийняття рішення), не підлягають приватизації допоміжні приміщення житлових будинків, які призначені для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку (приміщення теплопунктів, котельних, сміттєзбірників, колясочних, приміщення, через які прокладені мережі комунікації, а також приміщення, які використовуються для розміщення обслуговуючого будинок персоналу, та складські приміщення). Власником перелічених приміщень після приватизації квартир будинку є товариство власників квартир. Вільні підвальні приміщення за згодою власників квартир будинку переобладнуються під кладові і передаються їм у власність безкоштовно у встановленому порядку.

Відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування» в редакції, що діяла на той час, виконавчий комітет міської ради здійснює свої повноваження, зокрема, в частині реєстрації об`єктів нерухомого майна шляхом прийняття відповідного рішення про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна та на його підставі провадить видачу свідоцтва про право власності.

Крім того, на той час діяли «Тимчасові положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», на підставі яких виконавчий комітет Лубенської міської ради був наділений правом приймати рішення про оформлення права власності на об`єкти нерухомогг майна, що перебувають у власності юридичних чи фізичних осіб.

На підставі заяви ОСОБА_1 , Виконавчим комітетом Лубенської міської ради 27.07.2005 р. було прийнято рішення про безоплатну передачу останній у власність 40 кв.м. полупідвального приміщення по АДРЕСА_1 , яка проживає у квартирі над цим підвальним приміщенням.

08.10.2009 р. ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , видане Виконавчим комітетом Лубенської міської ради, на підставі рішення №369 від 26 листопада 2008 року взамін вищевказаного договору дарування від 22.06.2005 р., згідно якого загальна площа її квартири становила 37,7 кв.м, а житлова 32,0 кв. м., тоді як в новому свідоцтві загальна площа вже складала 77,1 кв.м., а житлова відповідно залишилась без змін 32 кв.м.

Вірно встановивши обставини по справі та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про незаконність рішення виконавчого комітету, який вийшовши за межі своїх повноважень, в порушення положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» безпідставно в багатоквартирному будинку передав у власність відповідача технічне приміщення полупідвалу, яке призначене для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку, а відтак правомірно скасував видане на підставі такого рішення свідоцтво про право власності.

При цьому, суд вірно зазначив, що право відповідача на належну їй квартиру є незмінним на підставі договору дарування від 22.06.2005 року, за яким вона набула квартиру АДРЕСА_5 загальною площею 37,7 кв.м. та житловою площею 32,0 кв.м.

Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять постання на факти чи нові докази, які б свідчили про його помилковість.

Так, відхиляються твердження апелянта про те, що суд дійшов хибного висновку про розташування приміщення полупідвалу як під її квартирою, так і під квартирою позивача.

Заперечуючи вказаний факт, ОСОБА_1 стверджує, що спірне приміщення розташовано виключно під її квартирою, а відтак в ньому не розташовані комунікації, які необхідно обстежувати та ремонтувати позивачу як власнику квартири АДРЕСА_2 .

Між тим,в даномувипадку немає вирішальногоправового значенняте,під якоюсаме зквартир знаходитьсяспірне полупідвальнеприміщення,оскільки останнєза своїмфункціональним призначеннямє технічнимприміщенням,яке маєзабезпечувати обслуговування будинку, в тому числі і прокладені мережі каналізаційних комунікацій, що виключає можливість приватизувати таке приміщення.

Оскільки спірне нежитлове приміщення (полупідвалу площею 40 кв.м) входить до переліку допоміжних приміщень будинку, які призначені для обслуговування будинку його мешканцями, останнє за своїм статусом є об`єктом праві спільної сумісної власності та належить всім співвласникам житлового будинку.

Вищевказане відповідає усталеній судовій практиці, неодноразово підтриманій Верховним Судом в своїх постановах - від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, від 06.08.2019 у справі № 914/843/17, згідно до яких допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням.

За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення, постановленого з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ст. 367, ч.1 п. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2023 року.

Судді: О. І. Обідіна С. Б. Бутенко О. В. Прядкіна