Постанова

від 06.11.2023 по справі 308/9555/16-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/9555/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 листопада 2023 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Кондор Р.Ю.,

з участю секретаря: Гусонька З.П..

розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза апеляційною скаргоюзаступника керівника обласної прокуратури Ломакіної-Невідомої Оксани та ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Рокітянський В.В. на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 308/9555/16-ц (Головуючий: Лемак О.В.), -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року Ужгородська окружна прокуратура звернулася в суд із позовом до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Можайського 34», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , в якій просила визнати незаконним та скасувати пункт 2.28 рішення 23 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 11 липня 2014 року за № 1362, пункт 1.27 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 12 грудня 2014 року за № 1583 та пункт 1.18 рішення Ужгородської міської ради від 21.04.2016 року за № 185 і витребувати земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:20:001:0267 площею 0,0098 га на користь територіальноїгромади міста Ужгорода та скасувати її державну реєстрацію.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані рішення Ужгородської міської ради прийняті всупереч вимогам земельного та містобудівного законодавства України, у зв`язку з чим такі підлягають визнанню незаконними із скасуванням реєстрації права власності.

Оскільки за генеральним планом міста Ужгорода, оспорювана земельна ділянка відносилася до земель іншого використання, прийняття рішення Ужгородською міською радою про надання договору на розробку проекту землеустрою та його затвердження для будівництва та обслуговування гаражу прийнято всупереч вимогам ст.ст. 20, 39 ЗК України та ст. 25 Закону України «Про регулювання міфстобудувної діяльності». Станом на прийняття рішення про зміну цільового використання оспорюваної земельної ділянки у квітні 2016 року для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за генеральним планом міста Ужгорода, дана земельна ділянка підлягає в існуючу санітарно-захисну зону та не віднесена ані до земель під будівництво гаражів, ані для здійснення підприємницької діяльності.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 05 грудня 2022 року позов задоволено частково.

Визнанонезаконними та скасовано пункт 2.28 рішення 23 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 11.07.2014 року за № 1362, пункт 1.27 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 19.12.2014 року за № 1583.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної прокуратури суму судового збору по 1 378 грн. з кожного.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2017 року у даній справі № 308/9555/16-ц, а саме: скасувати арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:20:001:0267, площею 0.0098 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за адресою:по АДРЕСА_1 площею 0,0098 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про витребування спірної земельної ділянки Закарпатська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення у цій частині, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, всупереч ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Першого протоколу до неї, ст.ст. 387, 388 ЦК України, так як у даній справі земельна ділянка вибула з володіння власника/ територіальної громади / незаконно, тобто поза його волею, оскільки рішення про її передачу у приватну власність суперечить діючому Генеральному плану міста Ужгорода та прийняте без дотримання вимог ст. 39 ЗК України. Крім того, наявність підстав для представництва інтересів держави у вказаній справі підтверджено постановою Закарпатського апеляційного свду від 22 лютого 2022 року.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Рокітянський В.В. ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання незаконними та скасування пункту 2.28 рішення 23 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 11.07.2014 року за № 1362, пункуту 1.27 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 19.12.2014 року за № 1583, як таке, що постановлене в цій частині з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки оскаржувані рішення Ужгородської міської ради не суперечать діючому Генеральному плану міста Ужгорода та прийняті в межах повноважень даного органу місцевого самоврядування, з дотриманням вимог ст. 39 ЗК України і при цьому ст. 20 ЗК України наділяє Ужгородську міську раду правом самостійно визначати види використання земельної ділянки в межах певної категорії з врахуванням містобудівної документації. При розгляді даного спору, суд дійшов правильного висновку щодо незаконності заявлення вимог про скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки на користь територіальної громади.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської обласної прокуратури Андрейчик А.М., яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі у частині оскарження ним рішення, представника ОСОБА_2 адвоката Ламбрух О.С., який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

Від представника Ужгородської міської ради Федьо Т. надійшло клопотання про відкладення розгляджу справи у зв`язку з неможливістю забезпечення явки представника по даній справі і судова колегія вважає відмовити у даному клопотанні, так як їх неявка є не поважною, справа призначалась до розгляду на 24 травня 2023 року на 900 к.ч. і представник Ужгородської міської ради у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час і місце розгляду були належним чином повідомлені, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (т. 4 а.с. 130), причини неявки не повідомили і розгляд справи було відкладено на 04 жовтня 2023 року. Представник Ужгородської міської ради про дату, час і місце розгляду справи на 04 жовтня 2023 року був належним чином повідомлений, про що свідчить їх заява про розгляд справи у їх відсутності (т. 4 а.с. 155), і по справі була оголошена перерва, інші учасники свої пояснення надали і неявка представника Ужгородської міської ради не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Рокітянського В.В. на адресу Закарпатського апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника (т. 4 а.с. 128) і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, що пунктом 2.28 рішення 23 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 11.07.2014 року за № 1362 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 площею 0,0098 га.

Після розроблення проекту землеустрою, пунктом 1.27 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 19.12.2014 року за № 1583 було затверджено проект землеустрою земельної ділянки та передано спірну земельну ділянку у приватну власність.

У подальшому, вищезазначена земельна ділянка була відчужена за відплатним договором купівлі продажу від 16.03.2016 року на користь ОСОБА_2 .

Після придбання земельної ділянки, ОСОБА_2 замовив розроблення проекту відведення земельної ділянки з метою зміни цільового використання під землі торгівлі, який затверджений рішенням Ужгородської міської ради від 21.04.2016 року за № 185 та побудував автомийку - кафе, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.12.2021 року.

При постановленні рішення у частині скасування рішень Ужгородської міської ради, суд першої інстанції із посиланням на вимоги ст.ст. 20 ч. 5, 39, 111 ч.5, 118 ч.ч. 6, 7, 121, 122, 134 ЗК України обґрунтовано вважав, що частково суперечать діючому Генеральному плану м. Ужгорода і задовольнив позовні вимоги у цій частині та визнав незаконними і скасував пункт 2.28 рішення 23 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 11.07.2014 року за № 1362, пункт 1.27 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 19.12.2014 року за № 1583.

Згідно листа ПАТ «Закарпаттяобленерго» за № 116-25/4150 від 12.07.2016 року, по вул. 8 Березня починаючи від перехрестя з вулицею Можайського до перехрестя з вулицею Ген. Свободи знаходяться опори за № 25, 26 та 27 лінії електропередач 35 кВ «Ужгород 1 - Ужгород 3 з відгалуженням на ПС Ужгород тяга» типу ПБ 110 2, схему якого надано до відповіді.

Із висновку експерта за результатами проведеної судової експертизи з питань землеустрою № 9894/18-41 від 11.02.2019 року вбачається, що згідно із відомостями проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, така земельна ділянка розташована поза межами охоронної зони повітряної лінії електропередач напругою 35 кВт.

Разом з тим, законодавством чинним на час формування земельної ділянки кадастровий номер 21101:000000:20:001:0267, не було встановлено заборони на передачу/надання земельних ділянок, які повністю чи частково розташовані в межах охоронних зон повітряних ліній електропередач, у власність/користування, а тільки обмеження щодо використання земельних ділянок у межах озоронних зон повітряних ліній передач.

Питання дотримання норм ДБН та обмежень забудови земельної ділянки здійснюється під час погодження документації на її забудову та контролюються органами архітектурно-будівельного контролю під час будівництва. За результатами проведення 12.07.2018 року візуального обстеження земельної ділянки встановлено, що на цій земельній ділянці розташований пункт миття автомобілів і даний пункт розташований поза межами охоронної зони повітряної лінії електропередач.

Рішення Ужгородської міської ради від 21 квітня 2016 року за № 185 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр.. ОСОБА_2 земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:20:001:0267) площею 0,0098 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_1 зі зміною цільового призначення у скасуванні якого судом першої інстанції відмовлено у позові Ужгородськіфй місцевій прокуратурі не оскаржено учасниками справи та набрало у цій частині законної сили.

Відповідно до статей317,319,658 ЦК Українивиключно власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, лише власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, в тому числі реалізує право його продажу.

Згідно зістаттею 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 328 ЦК України(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно у разі, якщо майно вибуло з володіння власника, або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно зістаттею 388 ЦК Українивипадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Положення зазначеної статті застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

За віндикаційним позовом може бути витребувана лише індивідуально визначена річ, оскільки призначенням такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи.

Підставою віндикаційного позову є обставини, що підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, тобто факти, які доводять право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача.

Право на віндикацію належить виключно власникові або титульному володільцеві, який втратив фактичне володіння річчю.

Із Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що на підставі договорів купівлі-продажу від 16 березня 2016 року ОСОБА_2 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 2110100000:20:001:0269, 2110100000:20:001:0270; 2110100000:20:001:0266; 2110100000:20:001:0267; 2110100000:20:001:0265 площею 0,0098 га кожна із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 з відома, згоди і дозволу територіальної громади м. Ужгорода і держави в особі відповідних уповноважених органів місцевого самоврядування та виконавчої влади законно створив нову річ авто мийку-кафе розташованих на вищезазначених земельних ділянках і в тому числі на земельній ділянці з кадастровим номером: 2110100000:20:001:0267 із урахуванням положень ст.ст. 331, 375 ЦК України, ст. 8 ч. 1 ЦК України є єдиним цілим, одним об`єктом власності майновим комплексом, де земельна ділянка і зведені на ній будівлі та споруди не можуть розглядатися окремо, порушення такої цілісності тагне відповідні порушення у здійсненні права власності щодо майнового об`єкта.

Нова річ, яка виникла шляхом об`єднання земельної ділянки із розташованою на ній авто мийкою-кафе не вибула із володіння територіальної громади і ніколи у відповідному вигляді не належала територіальній громаді.

Зміна цільового призначення та функціонального використання відповідної території відбулося за волею територіальної громади міста в особі уповноваженого органу місцевого самоврядування і ця воля в подальшому не змінювалася по суті.

Стаття 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» у питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

У рішенні в справі «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року (заява № 25921/02) Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини, а також пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

У рішенні Європейський суд з прав людини від 16 лютого 2017 року в справі «Кривенький проти України» (заява № 43768/07) наголошено, що позбавлення особи права на земельну ділянку без будь-якої компенсації є порушенням статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»встановлює, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При постановленні рішення, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, із посиланням на докази, оцінка яких зазначена у рішенні обґрунтовано вважав, що відповідно до вимог ст. 388 ЦК України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 6 вказаної Конвенції ніхто не може бути позбавлений своєї власності, і позов про витребування маийна із чужого незаконного володіння є безпідставним та не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Рокітянський В.В. слід залишити без задоволення.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, так як такі не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і вимогах закону та не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги заступника керівника обласної прокуратури Ломакіна-Невідома Оксани та ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Рокітянський В.В. залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 05 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 листопада 2023 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой