Постанова
від 23.11.2023 по справі 826/369/17
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року

м. Київ

справа №826/369/17

адміністративне провадження № К/9901/1612/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю ``ТК``ТЕХНОКОМПЛЕКТ`` до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ``ТК``ТЕХНОКОМПЛЕКТ`` на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2018 (суддя Кузьменко В. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 (головуючий суддя Шурко О. І., судді: Василенко Я. М., Кузьменко В. В.),

У С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ``ТК``Технокомплект`` (позивач, ТОВ ``ТК``ТЕХНОКОМПЛЕКТ``, товариство) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (відповідач, ДПІ) форми ``Ш`` від 23.08.2016 № 0079611202 та № 0079631202 про притягнення його до відповідальності на підставі статті 126 Податкового кодексу (ПК) України у вигляді штрафу на суму 7809,97 грн та на суму 2600,37 грн відповідно (т.І, а.с. 11-14).

Зазначені податкові повідомленні-рішення ДПІ прийняла на підставі акта перевірки від 19.08.2016 №735/1/26-50-12-02 із висновком про несвоєчасну сплату товариством самостійно узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) (т.І, а.с. 7-9).

На переконання позивача перевірку та оформлення її результатів проведено з грубим порушенням податкового законодавства, що виключає правові наслідки для платника податків. Крім того, позивач зазначив про отримання товариством сертифікату Луганської регіональної торгово-промислової палати від 12.02.2015 №2915, який засвідчував форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що унеможливлювали належним чином виконувати товариством свої зобов`язання щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, передбачені законом.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 29.05.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018, у задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції зробив висновок, що штраф нараховано позивачу правомірно. Ухвалюючи судове рішення, суд виходив із того, що позивач не заперечує допущені ним порушення податкового законодавства, а наявність форс-мажорних обставин в контексті Закону України ''Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції'' від 02.09.2014 №1669-VII не звільняє платників податків від обов`язку своєчасної сплати податкових зобов`язань на період здійснення ними господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції. Крім того суд звернув увагу на те, що за змістом акта перевірки штрафні санкції застосовано до товариства також у зв`язку із несвоєчасною сплатою суми податкового зобов`язання, визначеного у податкових деклараціях з ПДВ, що були подані коли ТОВ ``ТК``ТЕХНОКОМПЛЕКТ`` перебувало на обліку в ДПІ в Голосіївському районі, яка не здійснює свої повноваження на території проведення антитерористичної операції. Також суд визнав безпідставними посилання позивача на процедурні порушення щодо оформлення результатів перевірки, оскільки дії з проведення перевірки, окремі недоліки в оформленні акта перевірки та порушення строків прийняття податкових повідомлень-рішень не є підставою для їх скасування.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, з таким обґрунтовуванням погодився.

Товариство подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення у цій справі.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач серед іншого доводив, що контролюючий орган порушив норми статей 77, 78, 79 ПК України під час проведення та оформлення перевірки. Наголошував, що згідно з фактичними обставинами справи податкові органи провели камеральну перевірку, під час якої було встановлено факт несвоєчасної сплати податкових зобов`язань, що, однак, може бути предметом документальної перевірки. Проте, не зважаючи на встановлення цих обставин, суди дійшли хибного висновку, що, зокрема, процедурні порушення проведення і оформлення перевірки не є підставою для скасування її наслідків.

Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.

На стадії підготовки справи до касаційного розгляду Верховний Суд здійснив заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва, передбаченого статтею 52 КАС України, на Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з фактичними обставинами справи, що встановили суди попередніх інстанцій, контролюючий орган 19.08.2016 здійснив камеральну перевірку платника податків ТОВ ``ТК``ТЕХНОКОМПЛЕКТ``, під час якої встановив факт несвоєчасної сплати податкових зобов`язань з ПДВ та, в результаті, платника податків було притягнуто до відповідальності (накладено штраф - 10 та 20 відсотків погашеної суми податкового боргу) згідно з податковим повідомленнями-рішеннями від 23.08.2016 № 0079611202 та № 0079631202.

Передбачена підпунктом 75.1.1 статті 75 ПК України камеральна перевірка - один з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України.

Системний аналіз положень статей 75, 76 ПК України (види перевірок, порядок проведення камеральної перевірки) у редакції до 01.01.2017 свідчить про те, що за своєю правовою сутністю камеральна перевірка є формою поточного документального контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, камеральною перевіркою, яка проводиться систематично, охоплюють лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Водночас, питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів були предметом документальних перевірок (планових або позапланових) в порядку, передбаченому статтями 77 та 78 ПК України.

Отже, до 01.01.2017 дослідження питання своєчасності та повноти сплати податків виходило за межі предмету камеральної перевірки, а тому контролюючий орган, коли виявив подібні порушення податкового законодавства, мав призначити та провести документальну перевірку, у ході якої мали досліджуватися подібні порушення.

У цій справі контролюючий орган вийшов за межі предмету камеральної перевірки, коли розпочав досліджувати питання своєчасності сплати платником самостійно визначених ним сум грошових зобов`язань із ПДВ, тому акт камеральної податкової перевірки слід вважати доказом, здобутим з порушенням вимог ПК України. Як наслідок, згаданий акт податкової перевірки слід вважати таким, що не призводить правових наслідків для платника податків.

Аналогічна правова позиція щодо предмета камеральної перевірки та її наслідків викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №805/329/17-а, від 18.02.2019 у справі №П/811/1313/16, від 10.05.2018 у справі № 826/1975/17, але не виключно, підстави для відступу від якої відсутні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України такі висновки Верховного Суду повинні враховуватися судами при виборі і застосуванні норм права.

Висновки судів попередніх інстанцій свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права і не узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду при вирішенні спорів цієї категорії.

За правилами частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ураховуючи наведене, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов товариства задовольнити.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ``ТК``ТЕХНОКОМПЛЕКТ``.

Скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018.

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю ``ТК``ТЕХНОКОМПЛЕКТ``.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві форми ``Ш`` від 23.08.2016 № 0079611202 та № 0079631202.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду

Дата ухвалення рішення23.11.2023
Оприлюднено24.11.2023
Номер документу115146067
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/369/17

Ухвала від 02.04.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Постанова від 23.11.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 17.11.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 18.02.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 24.01.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Постанова від 27.11.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Постанова від 27.11.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Ухвала від 22.10.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Ухвала від 07.08.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Літвіна Н. М.

Ухвала від 07.08.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Літвіна Н. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні