Постанова

від 23.11.2023 по справі 826/16113/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року

м. Київ

справа №826/16113/16

адміністративне провадження № К/9901/41477/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2016 (суддя Кузьменко В. А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (головуючий суддя Пилипенко О. Є., судді: Шелест С. Б., Глущенко Я. Б.),

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" (позивач, ТОВ "ЛК "Ваш Авто") звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві (відповідач, ГУ ДФС) податкове повідомлення - рішення від 07.10.2016 №001921406 про збільшення товариству суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 21' 616' 513 грн (в тому числі, основний платіж - 19' 571' 701 грн, штрафні (фінансові) санкції - 2' 044' 812 грн) (т.І, а.с.59).

Зазначене рішення контролюючий орган прийняв на підставі акта планової виїзної документальної перевірки від 23.09.2016 №851/26-15-14-06-02/39733392 із висновком про порушення ТОВ "ЛК "Ваш Авто" вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу (ПК) України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ за серпень-грудень 2015 року та січень-червень 2016 року на загальну суму 19' 571' 701 грн (т.І, а.с.14-41).

Таке порушення полягало в тому, що у період з 06.04.2015 по 30.06.2016 товариство не оподатковувало суми адміністративних платежів (105' 407' 297,19 грн), що надходили від лізингодержувачів (фізичних та юридичних осіб) на підставі типових договорів фінансового лізингу.

На думку позивача, висновки контролюючого органу в акті перевірки є помилковими. Посилаючись, зокрема на положення статті 16 Закону України ''Про фінансовий лізинг'' від 16.12.1997 №723/97-ВР {Закон втратив чинність на підставі Закону № 1201-IX від 04.02.2021}, позивач стверджував, що надходження від адміністративних платежів на підставі договорів фінансового лізингу не підлягають оподаткуванню відповідно до абзацу третього підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 Податкового Кодексу (ПК) України, оскільки такі платежі входять до складу лізингових платежів.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 30.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, позов товариства задовольнив та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 07.10.2016 №001921406.

Суд першої інстанції, аналізуючи умови договорів фінансового лізингу, на підставі яких товариство отримувало в тому числі адміністративні платежі, та норми статті 16 Закону України ''Про фінансовий лізинг'', погодився з доводами позивача про те, що адміністративний платіж входить до складу лізингових платежів та за своєю суттю є відсотком від вартості предмета лізингу, який відповідно до підпункту 196.1.2 цієї статті ПК України звільняється від оподаткування ПДВ. При цьому суд відхилив посилання відповідача на судові рішення у справах різних категорій за позовами юридичних осіб та фізичних осіб до ТОВ "ЛК "Ваш Авто" про захист прав споживача, застосування наслідків нікчемності правочину, стягнення коштів, моральної шкоди та інші, оскільки відповідач не зазначив, яким чином вказані справи стосуються предмета доказування у цій справі та впливають на оподаткування операцій позивача.

Суд апеляційної інстанції з таким обґрунтуванням погодився.

Відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Скаржник доводив, що умови договорів та надані до перевірки документи свідчать про те, що до складу лізингових платежів, отриманих товариством у період, охоплений перевіркою, включались відсотки (проценти) за користування Обсягом фінансування, частина від Обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу), комісія за супроводження Договору. Адміністративний платіж - першочерговий та одноразовий платіж, що сплачувався у відсотковому розмірі від вартості предмета лізингу за організаційні послуги лізингодавця, пов`язані з укладенням та обслуговуванням договору, до складу лізингового платежу не входив, а відтак не підпадав під визначення операцій, що не є об`єктом оподаткування.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.07.2017 (суддя Цвіркун Ю. І.) відкрив касаційне провадження №К/800/19207/17 у цій справі за касаційною скаргою відповідача.

Позивач правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту 4 частини першої розділу VІІ ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України в редакції Закону України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів``, від 03.10.2017 №2147-VIII матеріали касаційної скарги з Вищого адміністративного суду України передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Оцінюючи наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у цій справі, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що у період (06.04.2015 по 30.06.2016), охоплений перевіркою, товариство - платник ПДВ, як лізингодавець, укладало типові договори фінансового лізингу з фізичними та юридичними особами (лізингоодержувачі). Відповідно до умов договору товариство бере на себе зобов`язання придбати предмет транспортний засіб у власність та передати його в користування лізингоодержувача (пункт 1, 3 договору). До моменту отримання предмета лізингу лізингоодержувач зобов`язаний сплатити адміністративний платіж в розмірі 4,99% від вартості предмета лізингу (пункт 9.1). При цьому договором обумовлено, що адміністративний платіж - першочерговий одноразовий платіж, що входить до складу обов`язкових лізингових платежів, підлягає сплаті лізингоодержувачем на користь лізингодавця за організацію та ведення договору протягом строку його дії.

На підставі укладених договорів фінансового лізингу ТОВ "ЛК "Ваш Авто" отримало від лізингоодержувачів адміністративні платежі на загальну суму 105' 407' 297,19 грн, на які не нараховував ПДВ, у зв`язку з тим, що вони є частиною лізингових платежів.

Суть спору у цій справі полягає в тому, чи підлягають оподаткуванню ПДВ адміністративні платежі, отримані товариством на підставі договорів фінансового лізингу із фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. При цьому базу оподаткування таких операцій визначають виходячи з їх договірної вартості, до складу якої включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг {абзац п`ятий пункту 188.1 статті 188 ПК України}.

Підпунктом "а" підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу, вважається постачанням товарів.

Тобто, операції з передачі майна у фінансовий лізинг є об`єктом оподаткування ПДВ.

Водночас згідно з підпунктом 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об`єктом оподаткування ПДВ операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу.

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 №723/97-ВР {у чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин; Закон втратив чинність на підставі Закону № 1201-IX від 04.02.2021} було передбачено, що лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

За положеннями цієї статті адміністративний платіж не відноситься до витрат лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Такий висновок щодо віднесення адміністративного платежу за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладення договору фінансового лізингу до складу лізингових платежів зроблено Верховним Судом України у постановах від 15.12.2015 у справі №6-2766цс15, від 08.06.2016 у справі №6-330цс16 та від 19.10.2016 у справі №6-1551цс16, який в подальшому підтриманий Верховним Судом в низці постанов, зокрема у постановах від 14.03.2018 у справі №700/365/16-ц (провадження №61-6597св18), від 18.04.2018 у справі №469/834/16-ц (провадження №61-12275св18).

Зокрема, Верховний Суд у своїх постановах, аналізуючи положення статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 №723/97-ВР, зміст та істотні умови договорів фінансового лізингу, аналогічні договорам, що укладалися товариством із фізичними та юридичними особами у цій справі (№826/16113/16), висновував, що ТОВ"ЛК "Ваш Авто" не обґрунтувало співмірності розміру адміністративного платежу за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладення договору і вартості виконаної послуги, яка в розумінні статті 16 Закону України ''Про фінансовий лізинг'' не вважається лізинговим платежем, а фактично полягала лише у виготовленні типової форми договору.

Відповідно до частини другої статті 161 КАС України у редакції на час розгляду справи при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Тобто, суди нижчих інстанцій повинні були зважити на судові рішення Верховного Суду України, в тому числі, з огляду на принцип верховенства права та статтю 244-2 КАС України, що були ухвалені у справах іншої юрисдикцій.

Аналогічні вимоги закріплені у статті 242 КАС України, згідно з частиною п`ятою якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Натомість, висновок Верховного Суду України, підтриманий Верховним Судом, залишено поза увагою судами попередніх інстанцій, що призвело до неправильного вирішення справи.

У даному випадку в контексті встановлених судами фактичних обставин у цій справі та висновків Верховного Суду України, підтримані Верховним Судом, отримані позивачем у межах договорів фінансового лізингу адміністративні платежі за своєю суттю не є лізинговими і підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Відтак, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність податкового повідомлення-рішення від 07.10.2016 №001921406 є помилковим.

Згідно пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню { частини перша, третя статті 351 КАС України}.

Як підсумок, відповідно до вище наведених висновків щодо застосування зазначених норм матеріального і процесуального права постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а у задоволенні позову ТОВ "ЛК "Ваш Авто" слід відмовити.

У зв`язку з утворенням як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної податкової служби України (ДПС) та реорганізації деяких територіальних органів Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно суд допустив процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 КАС України.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.

Керуючись статтями 52, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві) задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017.

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто".

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко

Л.І. Бившева ,

Судді Верховного Суду