Рішення

від 15.09.2010 по справі 7/139-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД В ІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 вересня 2010 р. Справа 7/1 39-10

за позовом: Комунальног о підприємства Вінницької мі ської ради "Вінницяміськтепл оенерго" (вул.600-річчя,13, м. Він ниця, 21100)

до:ВАТ "Державно акціоне рна компанія "Автомобільні д ороги України" Дочірнє підпр иємство "Вінницький облавтод ор" Філія "Вінницька дорожня е ксплуатаційна дільниця" (пр ов.Єрмака, 2а, м. Вінниця, 21100)

про стягнення 151877,80 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засіданн я

Представники

позивача: Рибаченко І.В - н ачальник юридичного відділу , представник за довіреністю № 02/791 від 01.09.2009 року, пос відчення № 3 видане 12.05.2008 року.

відповідача: Шиманськ а Л.А. - головний бухгалтер, пас порт серія НОМЕР_1, видани й 26.10.2000 року (без повноважень).

ВСТАНОВИВ :

КП Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенер го" звернулось до господарсь кого суду Вінницької області з позовом про стягнення з ВАТ "ДКА "Автомобільні дороги Укр аїни" ДП "Вінницький облавтод ор" філія "Вінницька дорожня е ксплуатаційна дільниця" 151877,80 г рн., з яких 125815,49 грн. заборговано сті за наданні послуги з тепл опостачання, 15808,70 грн. інфляцій них втрат, 4248,93 грн. 3% річних та 6004,6 8 грн. пені.

Ухвалою від 09.07.2010 року за вказ аним позовом порушено провад ження у справі № 7/139-10 та признач ено до розгляду на 05.08.2010 року.

Відповідач в судове засіда ння не з'явився, витребуваних ухвалою про порушення прова дження у справі доказів не на дав, не повідомив про причини своєї неявки при тому, що про час та місце судового засіда ння був повідомлений належни м чином, оскільки ухвалу про п орушення провадження у справ і отримав 16.07.2010 року, що вбачаєт ься з поштового повідомлення № 20123936.

З метою забезпечення явки в судове засіданні відповідач а в судовому засіданні було о голошено перерву до 12.08.2010 року. При цьому відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений телефоногр амою.

В судовому засіданні 12.08.2010 р . сторони пояснили суду, що між ними проведено зарахування зустрічних однорідних вимог , однак доказів в підтверджен ня наведеного не надали, в зв'я зку з чим, судове засідання бу ло відкладено на 15.09.2010 року.

Одночасно ухвалою суду ві д 12.08.2010 р. за клопотанням предст авника позивача було продовж ено строк вирішення спору на 15 днів.

У судовому засіданні сторо нами було надано обопільно п ідписаний акт звірки взаємн их розрахунків складений ста ном на 31.08.2010 року з якого вбачає ться наявність заборгованос ті відповідача перед позивач ем у розмірі 166047,56 грн..

Також сторонами в судовому засіданні надано протокол з аліку взаємних зобов'язань, з гідно якого взаємні зобов'яз ання позивача і відповідача в сумі 140604,27 грн. припиняються за рахуванням зустрічних вимог , в зв'язку з чим позивачем бул о заявлено усне клопотання п ро припинення провадження в частині стягнення 125815,49 грн. осн овної суми боргу.

Під час судового розгляду с прави не застосовуються техн ічні засоби звукозапису в зв 'язку з тим, що учасниками суд ового процесу не заявлено кл опотання про фіксування судо вого процесу технічними засо бами.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників стор ін, з'ясувавши фактичні обста вини на яких ґрунтується поз ов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті су дом встановлено наступне.

09.01.2006 року між КП Вінницької м іської ради "Вінницяміськтеп лоенерго" (Постачальник) та ВА Т "ДКА "Автомобільні дороги Ук раїни" ДП "Вінницький облавто дор" філія "Вінницька дорожня експлуатаційна дільниця" (Сп оживач) укладено договір № 157 н а постачання та споживання т еплової енергії.

Відповідно до п. 1.1 Договору П остачальник бере на себе зоб ов'язання постачати теплову енергію в потрібних обсягах, а Споживач зобов'язується пр ийняти та оплатити теплову е нергію за встановленими тари фами в терміни, передбачені ц им Договором.

Розрахунковим періодом є к алендарний місяць. Термін вн есення платежів - не пізніше 20 числа місяця наступного за р озрахунковим (п. 6. Договору).

В п. 9.1 Договору сторони перед бачили, що Договір набуває чи нності з 29.12.2006 року і діє до 30.09.2006 р оку та вважається пролонгова ним на кожний наступний рік, я кщо за місяць до закінчення с троку дії договору, від жодно ї сторони не надійде заяви пр о його припинення.

20.05.2009 року договір № 157 переукл адено, при цьому збережено ус і істотні умови договору та з мінено порядок проведення ро зрахунків з зазначенням того , що остаточні розрахунки за с пожиту теплову енергію Спожи вач проводить до 10 числа, міся ця наступного за розрахунков им.

На виконання договору № 157 по зивач за період з жовтня 2007 рок у до травня 2010 року відпустив в ідповідачу теплову енергію н а загальну суму 514141,66 грн., в підт вердження чого суду надано в иписку з журналу нарахувань і оплат, акти приймання викон аних робіт.

Однак відповідачем ненале жним чином виконано свої зоб ов'язання за Договором та не у повному обсязі здійснено ро зрахунки за отриману теплову енергію, а саме здійснено роз рахунків на загальну суму 388326,1 7 грн..

Як наслідок утворився борг у розмірі 125815,49 грн., який не пога шався відповідачем у зв'язку з чим позивач звернувся з від повідним позовом до суду.

При цьому судом встановлен о, що вказаний борг виник почи наючи з січня 2010 року коли відп овідач взагалі припинив пров одити розрахунки за отриману теплову енергію.

Враховуючи встановлені об ставини борг відповідача скл адає 125815,49 грн..

Вказане підтверджується в ипискою з журналу нарахувань і оплати по договору № 157 і актом звірки взаємних ро зрахунків.

В результаті порушення умо в розрахунків за укладеним д оговором станом на момент зв ернення позивача до суду заб оргованість відповідача пер ед КП ВМР "Вінницяміськтепло енерго" склала 125 815,49 грн..

Разом з тим, як встановлено судом, на момент вирішення сп ору по суті після порушення п ровадження у справі 31.08.2010 року м іж сторонами підписано прото кол заліку взаємних зобов'яз ань про що вказувалось вище.

Таким чином у відповідача н а момент прийняття рішення у справі відсутнє зобов'язанн я по погашеннню боргу перед п озивачем.

Як наголошено в п.3 Роз'яснен ня Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про д еякі питання практики застос ування статей 80 та 81 Господарс ького процесуального Кодекс у України" господарський суд припиняє провадження у спра ві у зв'язку з відсутністю пре дмета спору (пункт 1-1 статті 80 Г ПК) зокрема у випадку припине ння існування предмета спору , якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегул ьованих питань.

Відсутність предмета спор у означає відсутність спірно го матеріального правовідно шення між сторонами.

Враховуючи викладене, суд д ійшов висновку про те, що між с торонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості в сумі 125815,49 грн., а тому проваджен ня у цій частині підлягає при пиненню згідно п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК У країни з покладанням на відп овідача судових витрат, так я к сума боргу, була фактично ни м погашена вже після звернен ня позивача до суду за захист ом своїх порушених прав.

Також судом розглянуто вим оги позивача щодо стягнення з відповідача 6004,68 грн. пені, за результатами чого суд дійшо в наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного ко дексу України, боржник вважа ється таким, що прострочив, якщо він не приступив до вик онання зобов'язання або не ви конав його у строк, встановл ений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, зг ідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання а бо виконання з порушенням ум ов, визначених змістом зобо в'язання (неналежне виконанн я).

Слід зазначити, що у відпові дності до п.3 ст.611 Цивільного ко дексу України, у разі порушен ня зобов'язання настають пра вові наслідки, встановлені д оговором або законом, зокрем а, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК Укра їни та ст. 230 Господарського ко дексу України виконання зоб ов'язання може забезпечувати ся, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивіль ного кодексу України встанов лено, що виконання зобов'язан ня (основного зобов'язання) за безпечується, якщо це встано влено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, я кі боржник повинен передати кредиторові у разі порушенн я боржником зобов'язання. Штр афом є неустойка, що обчислює ться у відсотках від суми нев иконаного або неналежно вико наного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України пра во на неустойку виникає неза лежно від наявності у кредит ора збитків, завданих невико нанням або неналежним викона нням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського к одексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьо му Кодексі визнаються господ арські санкції у вигляді гро шової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарсь ких відносин зобов'язаний сп латити у разі порушення ним п равил здійснення господарсь кої діяльності, невиконання або неналежного виконання г осподарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК Укр аїни сторони є вільними в укл аденні договору, виборі конт рагента та визначенні умов д оговору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільн ого законодавства, звичаїв д ілового обороту, вимог розум ності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передба чає, що зміст договору станов лять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язко вими відповідно до актів цив ільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України догов ір є обов'язковим для виконан ня сторонами.

В п.7.3.4 Договору сторонами пе редбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за те плову енергію зі споживача с тягується пеня у розмірі 1 % ві д несплаченої суми за кожен д ень прострочення

Разом з тим суд звертає уваг у на те, що позивачем нарахова но пеню у розмірі подвійної о блікової ставки НБУ, що супер ечить ст. 3 ЗУ "Про відповідаль ність за несвоєчасне виконан ня грошових зобов'язань" якою встановлено, що розмір пені, п ередбачений статтею 1 цього З акону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національн ого банку України, що діяла у п еріод, за який сплачується пе ня.

Разом з тим, як вбачається і з наданого позивачем розраху нку пеня останнім обрахована у розмірі подвійної обліков ої ставки Національного банк у України.

Таким чином суд вважає, що в имога щодо стягнення пені є п равомірною.

Разом з тим стосовно вказан ої вимоги суд дійшов висновк у про зменшення розміру заяв леної до стягнення пені врах овуючи наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можли вість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що ст ягується з боржника за поруш ення зобов'язання, якщо розмі р неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому від сутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з бо ржника.

Статтею 233 ГК України передб ачено, що у разі якщо належні д о сплати штрафні санкції над мірно великі порівняно із зб итками кредитора, суд має пра во зменшити розмір санкцій. П ри цьому повинно бути взято д о уваги: ступінь виконання зо бов'язання боржником; майнов ий стан сторін, які беруть уча сть у зобов'язанні; не лише май нові, але й інші інтереси стор ін, що заслуговують на увагу. Я кщо порушення зобов'язання н е завдало збитків іншим учас никам господарських відноси н, суд може з урахуванням інте ресів боржника зменшити розм ір належних до сплати штрафн их санкцій.

Отже, якщо порушення зобов'я зання учасника господарськи х відносин не потягло за собо ю значні збитки для іншого го сподарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересі в боржника зменшити розмір н алежних до сплати штрафних с анкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК Укр аїни господарський суд, прий маючи рішення, має право, зокр ема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (ш трафу, пені), яка підлягає стяг ненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи припис, який м іститься в п.3 ст.83 ГПК України, суд враховує вказівку, що міс титься в п. 2.4 роз'яснення Вищог о арбітражного суду України від 29.04.19994 року № 02-5/293 "Про деякі пит ання практики застосування м айнової відповідальності за невиконання чи неналежне ви конання грошових зобов'язань ", в якому зазначається, що вир ішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає ст ягненню зі сторони, що поруши ла зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оціни ти, чи є даний випадок винятко вим, виходячи з інтересів сто рін, які заслуговують на уваг у, ступеня виконання зобов'яз ань, причини неналежного вик онання або невиконання зобов 'язання, незначності простро чення у виконанні зобов'язан ня, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, не гайного добровільного усуне ння винною стороною порушенн я та його наслідків.

Також суд взяв до уваги п.3.9.2 р оз'яснення президії Вищого а рбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питанн я практики застосування Госп одарського процесуального к одексу України" якому зазнач ено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає ст ягненню зі сторони, що поруши ла зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оціни ти, чи є даний випадок винятко вим, виходячи з інтересів сто рін, які заслуговують на уваг у, ступеню виконання зобов'яз ання, причини (причин) неналеж ного виконання або невиконан ня зобов'язання, незначності прострочення виконання, нас лідків порушення зобов'язанн я, невідповідності розміру с тягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведі нки винної сторони (в тому чис лі вжиття чи невжиття нею зах одів до виконання зобов'язан ня, негайне добровільне усун ення нею порушення та його на слідків) тощо.

Приймаючи рішення про змен шення розміру неустойки суд взяв до уваги доводи відпові дача , зокрема те, що відповіда ч є бюджетною організацією, я ка здійснює розрахунки за от римані послуги в межах отрим аних асигнувань.

Враховуючи викладені обст авини в сукупності суд, корис туючись правом, наданим йому ст.551 ЦК України, 233 ГК України та ст.83 ГПК України, зменшує розм ір заявленої до стягнення пе ні до 500,00 грн..

Також судом розглянуто вим огу позивача про стягнення 1580 8,70 грн. інфляційних втрат, 4248,93 гр н. 3 % річних за результатами чо го суд дійшов наступних висн овків.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК Укра їни боржник, який прострочив виконання грошового зобов'я зання, на вимогу кредитора зо бов'язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

Таким чином суд вважає, що в имоги щодо стягнення інфляці йних втрат та 3 % річних є право мірними, оскільки відповідаю ть умовам чинного законодавс тва.

Провівши перерахунок інфл яційних втрат та 3 % річних суд ом виявлено помилки допущені позивачем при обрахунку 3 % рі чних, які полягають у тому, що позивач не врахував, що в 2008 роц і кількість днів дорівнювала 366.

Однак загальний розмір 3 % рі чних отриманих судом перевищ ує розмір заявлених позиваче м до стягнення 3% річних у зв'яз ку з чим вимоги позивача про с тягнення 3 % задовольняються у заявленому розмірі.

При перевірці правильност і нарахування інфляційних вт рат судом не виявлено помило к.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК Ук раїни особа, яка порушила зоб ов'язання, несе відповідальн ість за наявності її вини (уми слу або необережності), якщо і нше не встановлено договором або законом. Особа є невинува тою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заході в щодо належного виконання з обов'язання. Відсутність сво єї вини доводить особа, яка по рушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарсь кого процесуального кодексу України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд встановлює наявність чи відс утність обставин, на яких ґру нтуються вимоги і запереченн я, а також інші обставини, які мають значення для правильно го вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

Всупереч наведеним вище но рмам та вимогам ухвал відпов ідач не подав до суду жодного доказу в спростування позов них вимог позивача щодо 3% річн их, інфляційних та пені.

За таких обставин позовні в имоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням з меншення розміру пені.

Витрати на держмито та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су підлягають віднесенню на відповідача пропорційно роз міру задоволених позовних ви мог відповідно до ст. 49 ГПК Укр аїни.

При розподілі судових витр ат суд враховує п.6.3 роз'ясненн я Вищого арбітражного суду У країни від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про де які питання практики застосу вання розділу VI Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни" в якому вказується, що у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Г ПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивач а, пов'язані зі сплатою держав ного мита, відшкодовуються з а рахунок відповідача у сумі , сплаченій позивачем.

15.09.2010 року у справі оголошено вступну та резолютивну част ину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ВАТ "Державн о акціонерна компанія "Автом обільні дороги України" Дочі рнє підприємство "Вінницький облавтодор" в особі Філ ії "Вінницька дорожня експлу атаційна дільниця" (пров.Єр мака, 2а, м. Вінниця, 21100, код ЄД РПОУ 03448830) на користь Комуналь ного підприємства Вінницько ї міської ради "Вінницяміс ьктеплоенерго" (вул.600-річчя ,13, м. Вінниця, 21100) 15808 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 4248 грн. 93 коп. 3% річних; 500 грн. 00 коп . пені; 1518 грн. 78 коп. - від шкодування витрат пов' язан их зі сплатою державного мит а та 236 грн. 00 грн. - відшкоду вання витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу, пропорційно сум і задоволених позовних вимог .

3. Провадження в частині стягнення 125815,49 грн.. основного б оргу припинити відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4. В решті позову відмови ти.

5. Видати наказ в день наб рання рішенням законної сили .

Суддя

Повний текст рі шення суду оформлено і підпи сано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 вересня 2010 р.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи