Ухвала

від 14.11.2023 по справі 2-4515/11

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/257/23

ун. № 2-4515/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Єросової І.Ю.,

при секретарі судових засідань Шило М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа такими, що не підлягають виконанню у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імперія» про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2023 р. ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Святошинського районного суду м.Києва із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. В обгрунтування заяви вказує на матеріально-правову підставу ст. 607 ЦК України - припинення зобов`язання неможливістю його виконання, яке пов`язує введенням воєнного стану, ракетними атаками зі сторони росії по Україні, що в свою чергу позбавило боржника роботи та джерел існування.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 19.01.2012 р., яким скасовано рішення Святошинського районного суду м.Києва від 08.08.2011 року (справа №2-4515/11), вирішено: «Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імперія» на користь ОСОБА_2 636515,84 євро, що за курсом НБУ становить 6525560 грн. 39 коп.».

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.04.2012 р. рішення апеляційного суду м.Києві від 19.01.2012 р. залишено без змін.

20.06.2012 р. Святошинським районним судом м.Києва видано виконавчий лист.

04.07.2012 р. постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві відкрито виконавче провадження ВП №33196097.

12.04.2019 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1ст. 431 Цивільного процесуального кодексу України). Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Тобто, виконавчий лист, є похідним від судового рішення, яке набрало законної сили.

Згідно ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувана або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Згідно пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, пункту 7 частини третьої статті 2, статті 14 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення.

Виконання рішення суду, яке набрало законної сили, необхідно розглядати як важливу частину судового провадження відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

За положеннями статей першої та другої Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад, як верховенство права, диспозитивність, справедливість, неупередженість та об`єктивність.

Згідно з частиною другою статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших причин.

Отже, відповідно до вказаної норми процесуального права, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин.

Оскільки перелік підстав, зазначений у статті 432 ЦПК України, який передбачає інші причини для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, не є вичерпним, саме на суд покладено обов`язок встановити такі підстави з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

За загальними правилами статей 599, 600, 601, 604, 605, 607, 608, 609 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо); зарахуванням зустрічних однорідних вимог; заміною первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація боргу); внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків; неможливістю його виконання; смертю фізичної особи або ліквідацією юридичної особи боржника чи кредитора, коли зобов`язання нерозривно пов`язане з його особою або за законом чи іншим нормативно-правовим актом не покладається на іншу юридичну особу.

Закон не визначає поняття "неможливість виконання зобов`язання". Під ним слід розуміти неможливість для боржника через різні причини здійснити передбачені зобов`язанням дії, спрямовані на його виконання. Неможливість виконання зумовлена певними об`єктивними обставинами, через які боржник не може здійснити виконання.

Але не у всіх випадках неможливість виконання зобов`язання може бути підставою його припинення. Згідно із ст. 222 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю виконання, якщо вона спричинена обставинами, за які боржник не відповідає.

Натомість встановлено, що станом на день розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, судове рішення, на підставі якого виданий цей виконавчий документ, боржником не виконано. Та обставина на яку посилається боржник як на підставу неможливості виконання зобов`язання - введення в Україні воєнного стану не може визнаватися безумовною підставою для припинення зобов`язання, яке тим паче виникло задовго до його введення. Таким чином, боржником не доведено жодними доказами, що порушення зобов`язання сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При цьому суд звертає увагу, що винесення виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу припиняє примусове виконання зобов`язання, а не саме зобов`язання як таке, оскільки воно продовжує існувати у зв`язку із його невиконанням.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у зв`язку із безпідставністю та необґрунтованістю вимог.

Керуючись ст. 432, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа такими, що не підлягають виконанню у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імперія» про стягнення боргу за договором позики, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.Ю.Єросова