Постанова

від 19.06.2024 по справі 2-4515/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/8051/2024

справа №2-4515/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Мережко М.В., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Єросової І.Ю.,

у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Імперія" про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Вимоги заяви мотивує тим, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебував виконавчий лист №2-4515/2011, виданий Святошинським районним судом міста Києва 20 червня 2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ТОВ "Компанія "Імперія" на користь ОСОБА_2 636 515,84 Євро, що за курсом НБУ становить 6 525 560,39 гривень.

12 квітня 2019 року постановою державного виконавця Шатохіна О.П. виконавчий документ повернуто стягувачу та вказано, що документ муже бути повторно пред`явлено для виконання у строк до 12 квітня 2022 року.

Зазначає, що Президентом України підписано Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією РФ проти України. Вказує, що військова агресія вплинула на всі сфери життєдіяльності людини в Україні, у тому числі на можливість виконання цивільно-правових зобов`язань.

З посиланням на статтю 617 ЦК України та Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні" вказує, що військові дії уважаються форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Уважає, що зобов`язання між ОСОБА_1 та стягувачем припинились в порядку статті 607 ЦК України у зв`язку із неможливістю його виконання - введенням воєнного стану та постійних ракетних атак по Україні, що в свою чергу позбавило заявника роботи та джерел для існування.

Мотивуючи наведеним, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №2-4515/2011, виданий Святошинським районним судом міста Києва 20 червня 2012 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ "Компанія "Імперія" на користь ОСОБА_2 636 515,84 Євро, що за курсом НБУ становить 6 525 560,39 гривень.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга дублює вимоги заяви про визнання виконавчого листа таким, що підлягає виконанню.

Скаржник додає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Мотивуючи наведеним, просить суд ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник ТОВ "Компанія Імперія" у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомляв.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статі 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовивши у задоволенні заяви, суд першої інстанції зробив висновок, що станом на день розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, судове рішення, на підставі якого виданий цей виконавчий документ, боржником не виконано. Та обставин, на яку посилається боржник, як на підставу неможливості виконання зобов`язання - введення в Україні воєнного стану не може визнаватися безумовною підставою для припинення зобов`язання. Таким чином, боржником не доведено жодними доказами, невиконання зобов`язання сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.

З матеріалів прави установлено, що у травні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про стягнення боргу за договором позики (том 1 а.с. 1-4).

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 08 серпня 2011 року у задоволені позову відмовлено (том 1 а.с. 92-97).

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 19 січня 2012 року скасовано рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 серпня 2011 року та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «Компанія «Імперія» на користь ОСОБА_2 636 515,84 євро, що за курсом НБУ становить 6 525 560, 39 грн.; в забезпечення виконання рішення накладено арешт: на майно ОСОБА_1 : квартиру під номером АДРЕСА_1 , квартиру під номером АДРЕСА_2 , квартиру під номером АДРЕСА_3 , квартиру під номером АДРЕСА_4 , земельну ділянку площею 0,2500 га, що знаходиться в АДРЕСА_5 , кадастровий номер 322488200:06:002:0245, накладено арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_1 і знаходяться на рахунку номер НОМЕР_1 у Київській філії АТ «ЗЕМБАНК» МФО 319081 в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, вул. Лесі Українки а також на рахунках номер НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , і НОМЕР_5 у Публічному акціонерному товаристві «Укрсоцбанк» МФО 300023 в м. Києві, вул. Ковпака 29; на грошові кошти, які належать ТОВ «Компаній «Імперія», які знаходяться на рахунку номер НОМЕР_6 у АБ «Діамантбанк» МФО 320854 в м. Києві пл. Контрактова 10-А в межах стягнутих за цим рішенням грошових сум (том 1 а.с. 134-138).

На виконання вказаного рішення Святошинським районним судом міста Києва 20 червня 2012 року видано виконавчий лист №2-4515/2011 (том 1 а.с. 194-195).

Постановою державного виконавця Мурихіна С.В. від 04 липня 2012 року ВП НОМЕР_7 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-4515/2011, виданого Святошинським районним судом міста Києва (том 1 а.с. 193).

Постановою державного виконавця Шатохіним О.П. ВП НОМЕР_7 від 12 квітня 2019 року виконавчий лист №2-4515/2011 повернуто стягувачу (том 1 а.с. 196-197).

Відповідно до частини 2 статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За загальним правилом підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги 5 ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися у зв`язку із неможливістю його виконання.

Відповідно статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (стаття 18 ЦПК України).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню заявник посилається на запровадження в Україні воєнного стану, постійних ракетних атак, внаслідок чого ОСОБА_1 позбавлений роботи та джерел для існування. Відтак, на думку скаржника, з урахуванням статті 607 ЦК України, наявні підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 607 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Посилання скаржника на положення статті 607 ЦК України колегією відхиляються, оскільки фактично твердження скаржника про припинення зобов`язання на підставі статті 607 Цивільного кодексу України зводяться до неможливості виконання рішення суду через відсутність необхідних коштів, доказів на підтвердження цих обставин матеріали справи не містять.

Введення воєнного стану на території України само по собі не є безумовною підставою для невиконання рішення суду та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19 червня 2024 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді М.В. Мережко

В.В. Соколова