Рішення

від 17.11.2023 по справі 354/977/13-ц

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/977/13-ц

Провадження по справі № 2/354/27/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

Головуючої судді: Остап`юк М.В.

при секретарях судового засідання: Дрозді Я.І., Купчак І.Р.,

Солоджук Б.В., Бабаєвій Є.М.

з участю сторін:

прокурора: Верешка М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ-С-ТЕЙТ», третя особа на стороні позивача ДП «Ворохтянське лісове господарство», треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Зміст позовних вимог

У 2013 році Прокурор звернувся до Суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача ДП «Ворохтянське лісове господарство», треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, площею 0, 2500 га з кадастровим номером 2611092001220020022, розташовану у селі Поляниця Івано-Франківської області.

Позов обгрунтовано тим, що рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10.07.2003, на підставі якого видано відповідачу ОСОБА_1 оспорюваний Державний акт серії ІФ № 083739 на право власності на спірну земельну ділянку, є підроблене, не приймалося у встановленому законом порядку, а самостійно було складено сільським головою. Вказаний факт встановлений за результатами розгляду кримінальної справи №1-6/2011, порушеної відносно посадових осіб Поляницької сільської ради за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.366, ч. 3 ст. 28 ст. 364, ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Передана Відповідачу спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ДП«Ворохтянське лісове господарство» на підставі державного акту на право постійного користування землею ІІ-ІФ №002701 від 10.11.2001.

Вироком Галицького районного суду від 20.04.2011 (на момент звернення до суду) та постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04.03.2015 (справа №1-6/11, провадження 1/341/6/15), що прийнята в ході розгляду цієї справи в суді, встановлено, що Поляницький сільський голова Соловчук Ю.В. та інженер-землевпорядник ОСОБА_4 , зловживаючи владою та службовим становищем, з корисливих мотивів, в особистих інтересах та в інтересах осіб, які бажали безоплатно отримати для індивідуального житлового будівництва земельні ділянки у с.Поляниця Яремчанської міської ради, всупереч вимог законодавства, за погодженням з начальником Яремчанського міського управління земельних ресурсів, склали та видали завідомо неправдиві офіційні документи рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №4 від 14.02.2002, №32 від 12.09.2002, №36 від 10.10.2002, №40 від 15.11.2002, №6 від 13.02.2003, №27 від 10.07.2003 «Про вилучення земельних ділянок» у Поляницького лісництва Ворохтянського Держлісгоспу загальною площею 40, 69 га, віднесення їх в землі запасу сільської ради, про зміну їх цільового призначення і переведення з лісового фонду в землі житлової та громадської забудови».

В подальшому були підроблені рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради за 2002-2003 роки з додатками, в тому числі рішення № 27 від 10.07.2003 в частині передачі у приватну власність незаконно вилучених у ДП «Ворохтянське лісове господарство» земельних ділянок лісового фонду 105 фізичним особам, прізвища яких зазначені у постанові Галицького районного суду, у тому числі відповідачу ОСОБА_1 .

Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04.03.2015 (справа № 1-6/11, провадження 1/341/6/15) посадових осіб Поляницької сільської ради звільнено від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Станом на час подання позову, 22.07.2013, центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 №459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» була Держсільгоспінспекція України. Однак, чинним законодавством на той час не було надано повноважень Держсільгоспінспекції на звернення до суду у таких випадках, а тому прокурор пред`явив цей позов в інтересах держави як самостійний позивач у відповідності до положень частини другої статті 45 ЦПК України в редакції Закону України від 18.09.2012 №5288-VI.

Пред`явлення позову обумовлене необхідністю захисту інтересів держави.

Звертаючись із вказаним позовом, Прокурором переслідується мета задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про передачу земельної ділянки із обранням відповідного способу захисту у вигляді визнання недійсним відповідного державного акту.

З огляду на те, що фіктивність рішення, на підставі якого видано Відповідачу Державний акт про право власності встановлена судовими рішеннями, а саме вироком Галицького районного суду від 20.04.2011 (на момент звернення до суду) та постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04.03.2015 (на час завершення розгляду справи) за результатами розгляду кримінальної справи № 1-6/11, воно не підлягає визнанню недійсним у судовому порядку. А тому, Прокурор просить визнати недійсним лише державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 083739 від 03.09.2003, виданий Відповідачу ОСОБА_1 .

1.2. Процесуальний рух справи в Суді

22.07.2013 виконувач обов`язків Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній звернувся до Суду із позовною заявою до Виконавчого комітету Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсними договорів дарування та про зобов`язання ОСОБА_3 повернути земельну ділянку.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області у складі судді ГребикЛ.В. від 25.07.2013 позовну заяву прокурора залишено без руху. Надано час на усунення недоліків шляхом подання належно оформленої позовної заяви (т.1 а.с.1-3).

На виконання вказаної вище ухвали суду, 12.08.2013 року Прокурором повторно подано позовну заяву.

Ухвалою суду від 15.08.2013 позовну заяву повернуто прокурору в зв`язку з поданням її без додержання вимог статті 119 ЦПК України і неусуненням недоліків згідно ухвали суду від 26.07.2013 року (т.1, а.с. 39-40).

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.09.2013 року зазначену вище ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013 року скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1., а.с. 62-63).

Ухвалою Яремчанськогоміського судуІвано-Франківськоїобласті від31.10.2013року у складі судді Гребик Л.В. відкрито провадження у справі.

Ухвалою Суду від 27.11.2013 призначено справу до судового розгляду. Залучено до участі у справі третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ДП «Ворохтянське лісове господарство» (т.1 а.с.96-97).

Ухвалою Суду від 25.12.2013 залучено до участі у справі як відповідача ОСОБА_1 (т.1, а.с. 121).

23.01.2014 ухвалою Суду позовні вимоги прокурора в частині: визнання недійсним договору дарування земельної ділянки площею 0.2500 га, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18.12.2003 року, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки площею 0.2500 га, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14.08.2006 року та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 06.07.2008 р. на ім`я ОСОБА_2 , залишено без розгляду в зв`язку з поданням позивачем заяви про залишення позову в цій частині без розгляду (т.1, а.с. 142-143).

Ухвалою Суду від 23.01.2014 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залучено третіми особами на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у справі за позовом Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до виконавчого комітету Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ДП Ворохтянське лісове господарство" про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 03.09.2003 року ОСОБА_1 (т.1, а.с. 144-145).

19.05.2014 року до суду із позовною заявою звернулося Державне підприємство «Ворохтянське лісове господарство» як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до Виконавчого комітету Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради, ОСОБА_3 , третя особи на стороні відповідача 1 ОСОБА_2 , третя особи на стороні відповідача 2 ОСОБА_1 про визнання про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 03.09.2003 року ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18.12.2003 року; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 06.07.2008 р. на ім`я ОСОБА_2 ; визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14.08.2006 року (т.2, а.с. 15-20).

Ухвалою суду від 19.05.2014 року позовну заяву ДП «Ворохтянське лісове господарство» прийнято до спільного розгляду з позовом Прокурора (т.2, а.с. 22-23).

05.09.2014 Яремчанським міським судом Івано-Франківської області ухвалено рішення, яким, первісний позов Прокурора задоволено повністю, позов третьої особи з самостійними вимогами задоволено частково. Визнано недійсним державний акт серії ІФ №083739 від 03.09.2003 року на право власності на земельну ділянку в с. Поляниця, який видано ОСОБА_1 ; визнано недійсним договір дарування земельної ділянки від 18.12.2003 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т.2, а.с. 133-138).

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.12.2014 скасовано зазначене вище рішення Яремчанського міського суду в частині задоволення позову. В цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері та у задоволенні позову Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» - відмовлено (т.3, а.с. 188-191).

Рішення судів першої та апеляційної інстанції оскаржені до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.03.2015 року рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.12.2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.4, а.с. 88-90).

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2015 року рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05.09.2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ДП «Ворохтянське лісове господарство» про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, видане ОСОБА_2 скасоване, у цій частині позов залишено без розгляду за клопотанням ДП «Ворохтянське лісове господарство» (т.4, а.с. 235).

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2015 року рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05.09.2014 року залишено без змін (т.4, а.с. 237-240).

Вказане рішення Суду апеляційної інстанції оскаржене у касаційному порядку Державним підприємством «Ворохтянське лісове господарство».

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05.09.2014 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.5, а.с. 71-74).

12.07.2016 року справа надійшла до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.

Відповідно до Протоколу неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2016, призначення складу суду не відбулося, у зв`язку із відсутністю необхідної кількості суддів (т.5, а.с. 82).

01.08.2016 року відбувся повторний автоматизований розподіл справи. Справа передана на розгляд судді Марчаку Ю.І. (т.5, а.с. 89).

Справа перебувала у провадженні Суду у складі судді Марчака Ю.І. до 23.09.2016.

У зв`язку із закінченням повноважень судді Марчака Ю.І. та повноважень всіх штатних суддів Яремчанського міського суду Івано-Франківської області, процесуальних рух у справі не здійснювався до 26.09.2017.

26.09.2017 відбувся повторний автоматизований розподіл судової справи. Справа передана для розгляду судді Іванову А.П.

У зв`язку із закінченням станом на 07.08.2018 терміну відрядження судді Іванова А.П. до Яремчанського міського суду та відсутністю у штаті суду суддів, процесуальних рух у справі не здійснювався до 02.04.2019.

02.04.2019 відбувся повторний авторозподіл судової справи. Справа передана для розгляду судді Польській М.В.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 02.07.2019 суддею Польською М.В. справа прийнята до провадження (т.5 а.с.190).

Ухвалою суду від 30.07.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріал-С-Тейт» (т.5, а.с. 222-223).

31.07.2020 відбувся повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Польської М.В. до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області для здійснення правосуддя. Справа передана на розгляд судді М.В. Остап`юк.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05.03.2021 справа прийнята суддею Остап`юк М.В. до провадження (т.6 а.с.10).

12.07.2021 Прокурор повідомив Суд, що у зв`язку з ліквідацією Івано-Франківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, яка не була юридичною особою, а була створена у структурі і штатному розписі прокуратури Івано-Франківської області, участь у розгляді справи забезпечуватиметься Івано-Франківською обласною прокуратурою, про що надав відповідні докази (т.6, а.с. 52).

Ухвалою суду від 16.07.2021 витребувано від Офісу Генерального прокурора розпорядчі документи про правонаступника Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (т.6, а.с. 59-61).

04.11.2021 Прокурор подав додаткові обгрунтування до позову (т.6 а.с.154-158).

Ухвалою Суду від 15.11.2021 замінено неналежного відповідача виконавчий комітет Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області на належного - Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області (т.6, а.с.185-186).

Ухвалою Суду від 16.05.2022 залучено до участі у справі співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ» (т.7, а.с. 13-14).

Ухвалою Суду від 25.07.2022 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (т.7 а.с.34).

Ухвалою Суду від 10.10.2023 позовну заяву Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» до Поляницької сільської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Ріал-С-Тейт» про визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку та договорів дарування земельної ділянки - залишено без розгляду, у зв`язку із систематичними неявками Позивача.

13.11.2023 відбувся судовий розгляд справи за позовом Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ-С-ТЕЙТ», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ДП Ворохтянське лісове господарство", треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ЇХ ПРОЦЕСУАЛЬНА ПОВЕДІНКА

2.1. Позиція Прокурора

У судовому засіданні Прокурор зазначив, що протягом 2002-2003 років посадовими особами виконавчого комітету Поляницької сільської ради прийнято фіктивні рішення щодо передачі у приватну власність земельних ділянок 105 громадянам, в тому числі і відповідачу ОСОБА_1 . Відносно посадових осіб порушено кримінальне провадження №248436.

Рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10.07.2003, на підставі якого відповідачу ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Поляниця, площею 0,2500 га кадастровий номер 2611092001220020022 є речовим доказом у вказаній вище кримінальній справі.

В ході розгляду кримінальної справи, встановлено, що Поляницький сільський голова Соловчук Ю.В. та інженер-землевпорядник ОСОБА_4 , зловживаючи владою та службовим становищем, в особистих інтересах та в інтересах осіб, які бажали безоплатно отримати для індивідуального житлового будівництва земельні ділянки у с. Поляниця Яремчанської міської ради, всупереч вимог ст.ст. 20, 118, 123, 149. 151, 156, 207 Земельного кодексу України, пункту 12 Перехідних Положень Земельного кодексу України, ст. 42 Лісового кодексу України, генерального плану забудови с. Поляниця, затвердженого рішенням сесії сільської ради від 30.01.2001, Правилам забудови населених пунктів області від 12.11.2002, ст.ст. 3, 19 Закону України «Про планування та забудову територій», за погодженням з начальником Яремчанського міського управління земельних ресурсів, склали та видали завідомо неправдиві офіційні документи рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №4 від 14.02.2002, №32 від 12.09.2002, №36 від 10.10.2002, №40 від 15.11.2022, №6 від 13.02.2003, №27 від 10.07.2003 «Про вилучення земельних ділянок» у Поляницького лісництва Ворохтянського Держлісгоспу (на даний час ДП «Ворохтянське лісове господарство») загальною площею 40,69 га, віднесення їх в землі запасу сільської ради, про зміну їх цільового призначення і переведення з лісового фонду в землі житлової та громадської забудови, які сільський голова ОСОБА_5 підписав та завірив печаткою Поляницької сільської ради.

В подальшому були підроблені рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради за 2002-2003 роки з додатками, в тому числі рішення №27 від 10.07.2003 в частині передачі у приватну власність незаконно вилучених у ДП «Ворохтянське лісове господарство» земельних ділянок 105 фізичним особам, серед яких відповідач ОСОБА_1 .

Встановлено, що земельна ділянка, передана ОСОБА_1 перебуває у постійному користуванні ДП «Ворохтянське лісове господарство» на підставі державного акту на право постійного користування землею ІІ-ІФ № 002701 від 10.11.2001 та знаходиться у кварталі 6 виділ 12 Поляницького лісництва.

Постановою Галицького районного суду від 04.03.2015 вказане вище кримінальне провадження закрито, у зв`язку із звільненням посадових осіб Поляницької сільської ради, а саме голову сільської ради ОСОБА_5 , інженера-землевпорядника ОСОБА_4 , головного бухгалтера ОСОБА_6 та начальника Яремчанського міського управління земельних ресурсів ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, в ході судового розгляду по даній кримінальній справі (справа №1-6/2011) було встановлено, що рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради щодо безоплатної передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0, 2500 га в с. Поляниця не приймалося, а було підроблене.

Прокурор вважає, що оскільки рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10.07.2003 є фіктивним, воно не підлягає визнанню недійсним в суді.

З огляду на те, що ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі фіктивного рішення, то державний акт підлягає визнанню недійсним.

Пояснив, що пред`явлення позову обумовлене необхідністю захисту інтересів держави та відсутністю повноважень на звернення до суду на час подання позову у Державної інспекції сільського господарства України як органу уповноваженого на виконання функцій у спірних правовідносинах.

Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі: визнати недійсним державний акт серії ІФ № 083739 від 03.09.2003 на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0, 2500 га, кадастровий номер 261109201220020022, розташовану в с. Поляниця, який виданий ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 10 липня 2003 року №27.

2.2. Позиція та процесуальна поведінка відповідача 1 Поляницької сільської ради

Ухвалою суду від 15.11.2021 року замінено неналежного відповідача виконавчий комітет Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області на належного Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області (т.6, а.с. 186).

У жодне із судових засідань представник відповідача Поляницької сільської ради не з`явився, про причини неявки Суд не повідомлено.

Повідомлявся Відповідач 1 належним чином, шляхом одночасного надіслання судових повісток на поштову адресу, шляхом розміщення на сайті Судової влади та шляхом відправлення на електронну адресу Поляницької сільської ради.

Проте, всі судові повістки та листи-повідомлення Відповідачем 1 були проігноровані.

Будь-які письмові пояснення Відповідача 1 Поляницької сільської ради у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

З матеріалів справи вбачається, що Поляницькій сільській раді були завчасно доставлені на електронну адресу судові повістки (т.7, 1, 22, 37, 56, 73, 94, 96, 98, 140, 141, 156, 159, 173, 191).

Відтак, Суд приходить до висновку, що Поляницька сільська рада була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи.

З огляду на це, Суд вважає, що права відповідача 1 Поляницької сільської ради не порушені внаслідок розгляду справи у відсутності представника останньої, оскільки Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення про дату та час судових засідань у цій справі.

2.3. Позиція та процесуальна поведінка відповідача 2 ОСОБА_1

ОСОБА_1 у судові засідання жодного разу не з`явився.

У зв`язку з чим, судові засідання неодноразово відкладалися.

З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2021 ОСОБА_1 спільно із третьою особою ОСОБА_3 подали письмові пояснення по справі. У письмових поясненнях зазначається, що ця справа переглядалася неодноразово судами різних інстанцій. Сторона відповідача не згодна із судовими рішеннями. Так, ОСОБА_1 на підставі рішення №27 від 10.07.2003 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться в селі Поляниця. На підставі вказаного рішення зареєстровано Державний акт на право власності, який є предметом спору. Технічна документація на земельну ділянку була підготовлена ДП «Карпатигеодезкартографія». У 2003 році ОСОБА_1 подарував земельну ділянку ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 . На сьогодні саме ОСОБА_3 є кінцевим власником спірної земельної ділянки. Вважають, що у цій справі порушено строки позовної давності, які слід рахувати з моменту винесення Поляницькою сільською радою рішення №27 від 10.07.2003 року. Прокурор звернувся до суду з цим позовом через десять років, 09.08.2013, у той час як строк позовної давності становить три роки. Позивач посилається на вирок Галицького районного суду від 20.04.2011 щодо складання неправдивого рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10.07.2003, однак скасування такого рішення не здійснюється в межах кримінального провадження, тому предметом позовних вимог прокурора має бути тільки визнання недійсним (скасування) рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради № 27 від 10.07.2003 року. У матеріалах справи відсутні документи, які б містили інформацію про спірну земельну ділянку. Категорично заперечує відносно позову. Вважає, що ОСОБА_3 є добросовісний набувач на право власності на спірну земельну ділянку, а з його боку не вчинено жодних порушень Земельного законодавства. Строки позовної давності для заявлених позовних вимог Прокурора закінчилися. Просив відмовити у задоволенні позову.

Інших пояснень після вказаних вище від Відповідача 2 або його представника не надходило.

Про дату та час кожного судового засідання ОСОБА_1 повідомлявся завчасно, за адресою, інформація про яку наявна у матеріалах справи, а саме, за адресою зареєстрованого місця проживання, згідно з відомостями Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (т.6, а.с. 7).

Однак, повідомлення поверталися не врученими з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (зокрема, т.7, а.с. 43, 68-69, 81, 117-118, 123, 124, 154, 164-166), або «за закінченням терміну зберігання» (зокрема, т.6 а.с.91-92, 166-167, 210-211, т.7 а.с. 23-25).

За загальним правилом щодо вручення судових повісток учасникам справи, визначеним цивільним процесуальним законодавством України, судова повістка надсилається учаснику, зокрема, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України).

У відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що судові повістки надсилалися за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 і поверталися до суду за відсутності особи за адресою місцезнаходження, або за закінченням терміну зберігання, то в силу положень статті 128 ЦПК України, судові повістки вважаються врученими, а ОСОБА_1 таким, що повідомлений належним чином.

Також ОСОБА_1 кожен раз повідомлявся про дату та час судових засідань на сайті Судової влади України.

Крім того, наявні у матеріалах справи пояснення ОСОБА_1 , зміст яких зазначений вище, свідчать, що відповідачу ОСОБА_1 було відомо про наявність цивільного провадження, учасником якого є він.

З огляду на це, Суд вважає, що права відповідача ОСОБА_1 не порушені внаслідок розгляду справи у його відсутності, оскільки Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення останнього про дату та час судових засідань у цій справі.

2.4. Позиція та процесуальна поведінка відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ-С-ТЕЙТ»

Представник ТОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ» у судові засідання, жодного разу не з`явився.

У зв`язку з чим, судові засідання неодноразово відкладалися.

ТОВ «Ріал-С-Тейт» було залучено до справи у якості співвідповідача ухвалою Суду від 16.05.2022 (т.7, а.с. 13-14).

З часу залучення до участі у справі відповідача ТОВ «Ріал-С-Тейт», у справі призначалося дев`ять судових засідань: одне підготовче судове засідання (25.07.2022) та вісім судових засідань (12.10.2022, 28.02.2023, 05.04.2023, 25.04.2023, 08.05.2023, 29.08.2023, 10.10.2023, 13.11.2023).

Про дату та час кожного судового засідання відповідач ТОВ «Ріал-С-Тейт», як юридична особа, повідомлявся завчасно, у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Крім того, судова повістка про виклик відповідача ТОВ «Ріал-С-Тейт» щоразу публікувалася на сайті Судової влади України.

Однак, повідомлення поверталися не врученими з відмітками: «за закінченням терміну зберігання», зокрема, т.7, а.с. 28, 31, 48-49, або «адресат відсутній за вказаною адресою»: т.7, а.с. 80-, 86, 108, 111; 125, 149-150, 162.

За загальним правилом щодо вручення судових повісток учасникам справи, визначеним цивільним процесуальним законодавством України, судова повістка надсилається учаснику, зокрема, на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; (ч. 6, п.1 ч. 7 ст. 128 ЦПК України).

У відповідності до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки Відповідач інформації про свою електронну адресу не надав, а матеріали справи свідчать про те, що судові повістки надсилалися за адресою місцезнаходження ТОВ «Ріал-С-Тейт», вказаною у заяві Прокурора про залучення третьої особи, та за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і поверталися до суду за відсутності юридичної особи за адресою місцезнаходження, або за терміном зберігання, то в силу положень статті 128 ЦПК України, судові повістки вважаються врученими, а ТОВ «Ріал-С-Тейт» таким, що повідомлений належним чином про всі судові засідання.

З огляду на те, що Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача ТОВ «Ріал-С-Тейт» про дату та час судових засідань у цій справі, Суд вважає, що права Відповідача не будуть порушені внаслідок розгляду справи у його відсутності.

2.5. Позиція третьої особи Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» та процесуальна поведінка

Представник ДП «Ворохтянське лісове господарство» у судові засідання систематично не з`являвся.

Відтак неявки були причиною неодноразових відкладень розгляду справи.

ДП «Ворохтянське лісове господарство» було залучено до справи за позовом Прокурора у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ухвалою Суду від 27.11.2013 (т.1 а.с.96-97).

У цій справі ДП «Ворохтянське лісове господарство» 15.05.2014 також самостійно подало позов як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про визнання недійсними договорів дарування земельної ділянки, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т.2, а.с. 15-20).

Ухвалою суду від 19.05.2014 вказану позовну заяву Державного підприємства прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Прокурора.

Відтак, з 19.05.2014 року позов Прокурора та самостійний позов Державного підприємства розглядалися разом у рамках цієї цивільної справи.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31.08.2015 року позов ДП «Ворохтянське лісове господарство» в частині позовної вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №308476 від 06.07.2006, виданого на ім`я ОСОБА_2 залишено без розгляду за клопотанням Підприємства.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 10.10.2023 року позовну заяву ДП «Ворохтянське лісове господарство» в іншій частині позовних вимог, а саме про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ №083739 від 03.09.2003, виданого на ім`я ОСОБА_1 ; про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 18.12.2003; про визнання недійсним договору дарування від 14.08.2006 земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишено без розгляду, у зв`язку із систематичним неявка представника Підприємства.

ДП «Ворохтянське лісове господарство» повідомлялося судовими повістками, шляхом одночасного надіслання на поштову адресу, шляхом розміщення на сайті Судової влади та шляхом відправлення на електронну адресу Підприємства.

Проте, всі судові повістки та листи-повідомлення Підприємством були проігноровані.

У період перебування справи у провадженні судді Остап`юк М.В., представник третьої особи ДП «Ворохтянське лісове господарство» жодного разу не з`явився.

Будь-які письмові пояснення Третьої особи щодо позовних вимог Прокурора у матеріалах справи відсутні.

2.6. Позиція третьої особи ОСОБА_2 та процесуальна поведінка

Ухвалою Суду від 23.01.2014 ОСОБА_2 залучено третьою особою на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у справі за позовом Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (т.1, а.с. 144-145).

У судові засідання ОСОБА_2 жодного разу не з`явився, повідомлявся за адресою, відомою з матеріалів справи, а також шляхом розміщення судової повістки на сайті Судової влади України.

У період з 05.03.2021, тобто з дати прийняття справи до провадження суддею Остап`юк М.В., і до 17.11.2023 (дня постановлення кінцевого рішення) ОСОБА_2 жодного разу у судові засідання не з`явився. У матеріалах справи також відсутня інформація про його представника.

Суд не бере до уваги заперечення на позов адвоката Семенчука С.М. (т.5, а.с. 210), оскільки останній підтвердив повноваження представляти лише ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (т.5, а.с. 192), документів на представництво інтересів ОСОБА_2 останній не надав.

Слід зазначити, що судові засіданні у справі, з моменту прийняття справи суддею Остап`юк М.В. до свого провадження, призначалися сімнадцять разів.

Про дату та час кожного судового засідання ОСОБА_2 повідомлявся завчасно, за адресами, інформація про які наявна у матеріалах справи, а саме, за адресою місця проживання, вказаною у позовній заяві прокурором та адресою зареєстрованого місця проживання, згідно з відомостями Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Однак,повідомлення поверталисяне врученимиз відмітками:«за закінченнямтерміну зберігання»(зокрема,т.6,а.с.200, т.7а.с.137,100-101,140-141),або «адресатвідсутній завказаною адресою» (зокрема,т.6,а.с.131, 223,т.7а.с.23,т.3,а.с.52,73, а.с. 89, 118, 125,173, 203).

За загальним правилом щодо вручення судових повісток учасникам справи, визначеним цивільним процесуальним законодавством України, судова повістка надсилається учаснику, зокрема, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (пункт 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України).

У відповідності до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що судові повістки надсилалися за адресами місця реєстрації ОСОБА_2 і поверталися до суду за закінченням терміну зберігання та відсутності особи за адресою місцезнаходження, то в силу положень статті 128 ЦПК України, судові повістки вважаються врученими, а ОСОБА_2 таким, що повідомлений належним чином.

Також ОСОБА_2 кожен раз повідомлявся про дату та час судових засідань на сайті Судової влади України.

Крім того, у матеріалах справи наявні заяви ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи (т.1, а.с. 195, 201), що свідчить про те, що останній обізнаний про те, що є учасником цього цивільного провадження.

За період перебування справи у провадженні судді Остап`юк М.В., третя особа ОСОБА_2 жодних пояснень по справі не подавав.

З огляду на все зазначене вище, Суд вважає, що права третьої особи ОСОБА_2 не будуть порушені внаслідок розгляду справи у його відсутності, оскільки Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення останнього про дату та час судових засідань у цій справі.

2.7. Позиція третьої особи ОСОБА_3 та процесуальна поведінка

З матеріалів справи вбачається, що впродовж розгляду справи судом з 2013 року, інтереси ОСОБА_3 предсталяли у той чи інший період різні представники.

Так, у період перебування справи у провадженні судді Остап`юк М.В. права та інтереси ОСОБА_3 представляв адвокат Зімін М.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 08.08.2016 року.

13.07.2021 ОСОБА_3 спільно з відповідачем ОСОБА_1 подали письмові пояснення по справі, у яких висловлюються заперечення відносно позову Прокурора. Зазначається, що ОСОБА_1 на підставі рішення № 27 від 10.07.2003 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться в селі Поляниця. На підставі вказаного рішення зареєстровано Державний акт на право власності, який є предметом спору. У 2003 році ОСОБА_1 подарував земельну ділянку ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 . Рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради № 27 від 10.07.2003 ніким не скасоване, а тому відсутні підстави вважати, що земельна ділянка отримана ОСОБА_1 незаконно. Заперечує відносно позову. Вважає, що він є добросовісним набувачем на право власності на спірну земельну ділянку, і з його боку не вчинено жодних порушень Земельного законодавства. Просить застосувати строки позовної давності до заявлених позовних вимог Прокурора, оскільки вони закінчилися з дати прийняття рішення №27, тобто 10.07.2003 року, на підставі якого передано спірну земельну ділянку ОСОБА_1 . Просить відмовити у задоволенні позову.

Інших пояснень, після вказаних вище, третя особа та його представник не подавали.

У день судового засідання 13.11.2023 та у попередні судові засідання 23.11.2022, 28.02.2023 05.04.2023, 25.04.2023, 08.05.2023, 29.08.2023, 10.10.2023 адвокат Зімін М.В. на зв`язок не виходив.

Про дату та час кожного судового засідання і третя особа ОСОБА_3 і його представник адвокат Зімін М.В. повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на належне повідомлення учасників, враховуючи їхню обізнаність про те, що ОСОБА_3 є учасником цього цивільного провадження, та зважаючи на наявність у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_3 , Суд вважає, що права останнього не будуть порушені внаслідок розгляду справи у його відсутності, оскільки Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення останнього про дату та час судових засідань у цій справі.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Суд, вислухавши пояснення прокурора, вивчивши пояснення учасників, які наявні у матеріалах справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 167, частиною першою статті 170 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

За змістом положень частин першої та четвертої статті 56 ЦПК України, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор може звертатися до суду із заявами про захист державних чи суспільних інтересів.

У липні 2013 року Івано-Франківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся в інтересах держави із даною позовною заявою до виконавчого комітету Поляницької сільської ради, ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ №083739 від 03.09.2003, виданого на ім`я ОСОБА_1 ; про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 18.12.2003; про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 308476 від 06.07.2006, виданого на ім`я ОСОБА_2 ; про визнання недійсним договору дарування від 14.08.2006 земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т.1, а.с. 31-36).

23 січня 2014 року ухвалою Суду позовну заяву прокурора в частині визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 18.12.2003; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 308476 від 06.07.2006, виданого на ім`я ОСОБА_2 ; визнання недійсним договору дарування від 14.08.2006 земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без розгляду у зв`язку із поданням Прокурором заяви про залишення позову в цій частині без розгляду (т.1, а.с. 142-143).

Відтак, залишилася одна позовна вимога Прокурора: про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 083739 від 03.09.2003, виданого на ім`я ОСОБА_1 .

У процесі розгляду справи з 2013 по 2023 роки змінилося і коло учасників.

Ухвалою суду від 25.12.2013 залучено до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_1 (т.1, а.с. 121).

23.01.2014 року ухвалою суду у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДП «Ворохтянське лісове господарство» (т.1, а.с. 144-145).

Ухвалою Суду від 15.11.2021 замінено неналежного відповідача виконавчий комітет Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області на належного - Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області (т.6, а.с.185-186).

Ухвалою Суду від 16.05.2022 залучено до участі у справі співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ» (т.7, а.с. 13-14).

Позовна вимога Прокурором з того часу не змінювалася, а тому, з урахуванням змін, які відбулися у колі учасників, предметом судового розгляду н даний час є позов Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ-С-ТЕЙТ», третя особа на стороні позивача ДП «Ворохтянське лісове господарство», треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ №083739 від 03.09.2003, виданого на ім`я ОСОБА_1 .

Підставами позову, передусім, прокурор зазначив незаконність передачі земель державного лісового фонду, в тому числі спірної земельної ділянки, органом місцевого самоврядування, шляхом зловживання службовими обов`язками посадовими особами Поляницької сільської ради, що встановлено результатами перевірки, проведено на підставі матеріалів, зібраних УДСБЕЗ УМВС в Івано-Франківській області при розгляді звернень громадян щодо порушення земельного законодавства Поляницькою сільською радою Яремчанської міської ради при розпорядженні землями запасу.

А також посилався на розташування спірної ділянки на території Поляницького лісництва Ворохтянського Держлісгоспу, тобто віднесення цієї ділянки до земель лісового фонду, що перешкоджало передачі цієї ділянки у власність фізичних осіб для будівництва та обслуговування житлового будинку без дотримання визначеної законодавством процедури.

Пояснив, що пред`явлення позову обумовлене необхідністю захисту інтересів держави та відсутністю повноважень, станом на 2013 рік, у органа, уповноваженого державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, Держсільгоспінспекції України, щодо звернення до суду. А тому Прокурор, у відповідності до частини другої статті 45 ЦПК України в редакції Закону України від 18.09.2012 №5288-VI, пред`явив цей позов в інтересах держави як самостійний позивач.

Підставність звернення прокурора із вказаним позовом в інтересах держави було предметом судового розгляду 25.09.2013 (т.1, а.с. 62-63).

Відповідно до частини першої статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Статтею 19 ЗК України визначено категорії земель, зокрема, це землі лісогосподарського призначення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно з частиною третьою статті 1 Земельного кодексу України використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За змістом частин першої та другої статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 18 ЗК України категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до частини першої статті 57 ЗК України земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам.

Спірні відносини у даній справі виникли у 2002-2003 роках.

Судом встановлено, що у постійному користуванні Ворохтянського державного лісогосподарського підприємства перебували землі для ведення лісового господарства, площею 4358,5 га, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ № 002701, виданого на підставі рішення Поляницької сільської ради №3 від 11.01.2001 (т.1, а.с. 116-117).

Згідно наказу Державного комітету лісового господарства України № 87 від 03.04.2006 Ворохтянський держлісгосп був перейменований в 2006 році на ДП «Ворохтянське лісове господарство».

Судовим розглядом також встановлено, що рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 10.07.2003 № 27 (Додаток 3), відповідачу ОСОБА_1 , жителю м. Києва, передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у с. Поляниця, площею 0,2500 га (т.7, а.с. 207-2015).

03.09.2003 на підставі вищезазначеного рішення ОСОБА_1 отримав Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 083739 (далі Державний акт) (т.1, а.с.9).

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер № 2611092001220010022.

18.12.2003 року спірна земельна ділянка відповідачем ОСОБА_1 подарована ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 18.12.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І., зареєстрована в реєстрі № 2695 (т.1, а.с. 11).

На підставі вказаного договору ОСОБА_2 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії № ЯГ № 308476 від 06.07.2008.

14.08.2006 року ОСОБА_2 подарував спірну земельну ділянку ОСОБА_3 (Договір дарування земельної ділянки від 14.08.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І., зареєстрований в реєстрі № 3705) (т.1, а.с. 12).

За результатами перегляду Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_8 . На земельну ділянку накладено арешт. Особою, майно/права якої обтяжуються є ТОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ».

Згідно з листом Карпатського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру Державного комітету природних ресурсів України від 01.10.2004 №464 (далі - Лист) земельна ділянки, площею 0, 2500 га, яка надана безоплатно у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 , розташована у кв. 6 діл 12 території земель лісокористування Поляницького лісництва Ворохтянського Держлісгоспу (п. 32, т.7, а.с. 216-218).

Відповідно до статтей 55, 56 ЗК України у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Землі лісового фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Порядок використання земель лісового фонду визначається законом.

Чинне та той час земельне законодавством дозволяло органу місцевого самоврядування вилучати для суспільних та інших потреб земельні ділянки, надані у постійне користування, але при дотриманні чітко визначеної законодавством процедури.

Так, у відповідності до частини першої, другої статті 149 ЗК України у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

За змістом положень статті 20 ЗК України у діючій на той час редакції, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином,законодавством чіткопередбачалося,що припередачі громадянамчи юридичнимособам земельноїділянки,в томучислі,лісогосподарського призначення,яка перебуваєу постійномукористуванні спеціалізованогодержавного лісогосподарськогопідприємства маютьпередувати рішення органу місцевого самоврядування про вилучення цієї земельної ділянки та про зміну її цільового призначення.

У ході судового розгляду з`ясовано, що 23.03.2004 слідчим з ОВС прокуратури Івано-Франківської області Балитою Р.І. порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Поляницької сільської ради та її виконавчого комітету за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. У постанові йдеться, що службові особи Поляницької сільської ради та її виконавчого комітету, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб, всупереч Генерального плану забудови с. Поляниця, в порушення вимог законодавства, протягом 2002-2003 років без розгляду на сесіях Поляницької сільської ради та її виконавчого комітету, незаконно вилучили із власності Ворохтянського держлісгоспу 40, 69 га земель лісового фонду, без згоди державних органів лісового господарства, незаконно змінили їх цільове призначення, перевівши із земельних угідь лісового фонду в землі житлової та громадської забудови, та безоплатно надали їх у приватну власність 160 громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків. Внаслідок вищевказаних дій незаконно вилучено 40, 69 га земельних угідь лісового фонду, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам (т.3, а.с.142).

Відповідно доВисновку комісійноїсудово-земельноїекспертизи від11.03.2005,проведеної урамках вказаноїкримінальної справи,який долученояк доказі доматеріалів цієїсправи,відповідні рішеннявиконкому чисесії сільськоїради провилучення окремихземельних діляноклісового фонду,які фактичнороздані громадянаму приватнувласність підбудівництво індивідуальнихжитлових будинків,у томучислі укв. АДРЕСА_1 ,де розташованаземельна ділянкавідповідача ОСОБА_1 відсутні (т.7,а.с.219-222).

За результатами досудового розслідування уповноваженою особою складено обвинувальний висновок по кримінальній справі № 248436 про обвинувачення сільського голови с. Поляниця ОСОБА_5 за ст.ст. 365 ч. 3, 190 ч. 4, 364 ч. 2, 357 ч. 2, 366 ч. 2 КК України, інженера-землевпорядника ОСОБА_4 за ст.ст. 365 ч. 3, 366 ч. 2 КК України, начальника Яремчанського міського управління земельних ресурсів ОСОБА_7 за ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України, головного бухгалтера ОСОБА_6 за ст.ст. 190 ч. 4, 364 ч. 2, 366 ч.2 КК України, начальника відділення Державного казначейства в м. Яремча Мотрук Марії Степанівни за ст.ст. 190 ч. 4, 364 ч. 2 КК України, який затверджений 18.05.2005 року Прокурором Івано-Франківської області.

Кримінальна справа розглядалася Галицьким районним судом Івано-Франківської області.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що вироки Галицького районного суду, ухвалені за результатами розгляду цієї кримінальної справи неодноразово оскаржувалися, відповідно справа розглядалася апеляційною та касаційною інстанцією, а також неодноразово поверталася на новий розгляд до суду першої інстанції.

Кінцевим рішенням у цій справі є постанова Галицького районного суду, ухвалена 14.03.2015, якою було звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Поляницької сільської ради, а саме сільського голову с. Поляниця ОСОБА_5 , інженера-землевпорядника ОСОБА_4 , начальника Яремчанського міського управління земельних ресурсів ОСОБА_7 . Кримінальне провадження закрито (т.4, а.с. 128-138).

Разом з тим, зі змісту вказаної постанови Галицького районного суду вбачається, що сільський голова Соловчук Ю.В., інженер-землевпорядник ОСОБА_4 в особистих інтересах та в інтересах осіб, які бажали безоплатно отримати для індивідуального житлового будівництва земельні ділянки у с. Поляниця Яремчанської міськради, склали завідомо неправдиві офіційні документи: листи виконавчого комітету Поляницької сільської ради про вилучення з державної власності та передачу сільській раді в землі запасу земельних ділянок державного лісового фонду; рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради «Про вилучення земельних ділянок Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ» загальною площею 40,69 га, віднесення їх в землі запасу сільської ради, про зміну їх цільового призначення і переведення з лісового фонду в землі житлової та громадської забудови; додатки до рішень виконавчого комітету Поляницької сільської ради «Про надання земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків» фізичним особам, прізвища та ініціали яких вказуються у постанові Суду.

Зокрема, в процесі судового розгляду по даній кримінальній справі №1-6/2011, як вбачається з постанови Галицького районного суду, було встановлено, що всупереч вимог Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, генерального плану забудови с.Поляниця, затвердженого рішенням сесії сільської ради від 30.01.2001, «Правилам забудови населених пунктів області» від 12.11.2002, Закону України «Про планування та забудову територій», інженер-землевпорядник ОСОБА_4 та сільський голова ОСОБА_5 , за погодженням з начальником управління земельних ресурсів ОСОБА_7 , склали та видали завідомо неправдиві офіційні документи - рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради № 4 від 14.02.2002, № 32 від 12.09.2002, № 36 від 10.10.2002, № 40 від 15.11.2002, № 6 від 13.02.2003, № 27 від 10.07.2003 «Про вилучення земельних ділянок» Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ загальною площею 40,69 га, віднесення їх в землі запасу сільської ради, про зміну їх цільового призначення і переведення з лісового фонду в землі житлової та громадської забудови.

У подальшому члени організованої групи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за погодженням з ОСОБА_7 , склали та видали завідомо неправдиві офіційні документи додатки до рішень виконавчого комітету Поляницької сільської ради № 4 від 14.02.2002, № 32 від 12.09.2002, № 36 від 10.10.2002, № 40 від 15.11.2002, № 6 від 13.02.2003, № 27 від 10.07.2003 «Про надання земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків» фізичним особам: ОСОБА_9 - 0,25 га, ОСОБА_10 - 0,15 га, ОСОБА_11 - 0,25 га, ОСОБА_12 - 0,1061 га, ОСОБА_13 - 0,15 га, ОСОБА_14 - 0,15 га, ОСОБА_15 - 0,15 га, ОСОБА_16 - 0,25 га, ОСОБА_17 - 0,25 га, ОСОБА_18 - 0,25 га, ОСОБА_19 - 0,2110 га, ОСОБА_20 - 0,1061 га, ОСОБА_21 - 0,15 га, ОСОБА_22 - 0,15 га, ОСОБА_23 - 0,2110 га, ОСОБА_24 - 0,15 га, ОСОБА_25 - 0,20 га, ОСОБА_26 - 0,15 га, ОСОБА_27 - 0,193 га, ОСОБА_28 - 0,25 га, ОСОБА_29 - 0,25 га, ОСОБА_30 - 0,25 га, ОСОБА_31 - 0,15 га, ОСОБА_32 - 0,10 га, ОСОБА_33 - 0,15 га, ОСОБА_34 - 0,15 га, ОСОБА_35 - 0,25 га, ОСОБА_36 - 0,25 га, ОСОБА_37 - 0,25 га, ОСОБА_38 - 0,25 га, ОСОБА_39 - 0,125 га, ОСОБА_40 - 0,10 га, ОСОБА_41 - 0,15 га, ОСОБА_42 - 0,15 га, ОСОБА_43 - 0,10 га, ОСОБА_44 - 0,15 га, ОСОБА_45 - 0,1891 га, ОСОБА_46 - 0,25 га, ОСОБА_47 - 0,23 га, ОСОБА_48 - 0,23 га, ОСОБА_49 - 0,23 га, ОСОБА_50 - 0,0550 га, ОСОБА_51 - 0,060 га, ОСОБА_52 - 0,20 га, ОСОБА_53 - 0,0608 га, ОСОБА_54 - 0,0608 га, ОСОБА_55 - 0,24 га, ОСОБА_56 - 0,25 га, ОСОБА_57 - 0,25 га, ОСОБА_58 - 0,15 га, ОСОБА_59 - 0,15 га, ОСОБА_60 - 0,10 га, ОСОБА_61 - 0,10 га, ОСОБА_62 - 0,10 га, ОСОБА_63 - 0,10 га, ОСОБА_64 - 0,25 га, ОСОБА_65 - 0,25 га, ОСОБА_66 - 0,25 га, ОСОБА_67 - 0,193 га, ОСОБА_68 - 0,193 га, ОСОБА_69 - 0,20 га, ОСОБА_70 , ОСОБА_71 та ОСОБА_72 всього 0,40 га, ОСОБА_73 - 0,15 га, ОСОБА_74 - 0,1189 га, ОСОБА_75 - 0,25 га, ОСОБА_76 - 0,15 га, ОСОБА_77 - 0,20 га, ОСОБА_78 - 0,25 га, ОСОБА_79 - 0,25 га, ОСОБА_80 - 0,25 га, ОСОБА_81 - 0,25 га, , ОСОБА_82 - 0,25 га, ОСОБА_83 - 0,25 га, ОСОБА_84 - 0,25 га, ОСОБА_85 - 0,9185 га.

Також, у постанові зазначається, що упродовж 2002-2003 років сільський голова ОСОБА_5 , інженер-землевпорядник ОСОБА_4 , начальник Яремчанського міського управління земельних ресурсів ОСОБА_7 , крім цього, незаконно надали у приватну власність під будівництво індивідуальних житлових будинків 5, 452 га земель державного лісового фонду, які перебували у користуванні Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ, рішення про вилучення яких не приймались, а саме: ОСОБА_86 0, 25 га, ОСОБА_87 - 0,25 га, ОСОБА_88 - 0,10 га, ОСОБА_89 - 0,1804 га, ОСОБА_90 - 0,25 га, ОСОБА_91 - 0,10 га, ОСОБА_92 - 0,25 га, ОСОБА_93 - 0,25 га, ОСОБА_1 - 0,25 га, ОСОБА_94 - 0,10 га, ОСОБА_95 - 0,25 га, ОСОБА_96 - 0,2223 га, ОСОБА_97 - 0,10 га, ОСОБА_98 - 0,10 га, ОСОБА_99 - 0,10 га, ОСОБА_100 - 0,478 га, ОСОБА_101 - 0,25 га, ОСОБА_102 - 0,1928 га, ОСОБА_103 - 0,0704 га, ОСОБА_104 - 0,3157 га, ОСОБА_105 - 0,25 га, ОСОБА_106 - 0,1930 га, ОСОБА_107 - 0,20 га, ОСОБА_108 - 0,15 га, ОСОБА_109 - 0,10 га, ОСОБА_110 - 0,1644 га, ОСОБА_111 - 0,335 га, у результаті чого незаконно вилучено з державної власності 5,452 га земель державного лісового фонду вартістю 497767,60 грн., а також завдано збитки від незаконного вилучення деревних та чагарникових насаджень на суму 133591,49 грн. та від несплати втрат лісогосподарського виробництва на суму 281200,00 грн., а всього заподіяно збитків охоронюваним законом державним інтересам на суму 912559,09 грн. та спричинено тяжкі наслідки.

Таким чином, у постанові Галицького районного суду за результатами розгляду вказаної кримінальної справи йдеться про два аспекти, які мають доказове значення при встановленні обставин цієї справи. А саме те, що рішення № 27 від 10.07.2003 та додатки до нього, на підставі якого передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, прийнято з порушенням вимог законодавства. А також те, що відповідач ОСОБА_1 відноситься до переліку громадян, яким земельна ділянка надана у приватну власність із земель лісового фонду, що перебували у користуванні Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ, без прийняття рішення про вилучення її у встановленому законодавством порядку.

Наведені обставини не заперечені Стороною відповідача.

Стороною відповідача також не надано жодних інших, протилежних доказів, на спростовання факту відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про вилучення спірної земельної ділянки у Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ згідно з порядком, визначеним законодавством та законності рішення органу місцевого самоврядування про передачу спірної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, другою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Керуючись зазначеними вище положеннями законодавства, проаналізувавши долучені до справи докази у їх сукупності, логічному взаємозв`язку та в контексті принципу «достатності доказів», а саме: лист Карпатського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру Державного комітету природних ресурсів України від 01 жовтня 2004 року №464, відповідно до якого земельна ділянки, площею 0, 2500 га, яка надана безоплатно у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 , розташована у кв. 6 діл 12 території земель лісокористування Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ; висновок комісійної судово-земельної експертизи від 11.03.2005, проведеної у рамках кримінальної справи № 248436 про те, що рішення виконкому чи сесії сільської ради про вилучення земельної ділянки лісового фонду у кв. 6 діл 12 - відсутні; рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10.07.2003 та додаток 3 до вказаного рішення, на підставі якого ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність спірну земельну ділянку; постанову Галицького районного суду від 04.03.2015, ухвалену за результатами розгляду вказаної вище кримінальної справи, де зазначається про те, що, посадовими особами Поляницькою сільською радою незаконно надано, у тому числі, ОСОБА_1 у приватну власність під будівництво індивідуальних житлових будинків земельну ділянку державного лісового фонду, площею 0, 25 га, яка перебувала у користуванні Поляницького лісництва Ворохтянського лісового господарства, рішення про вилучення яких Поляницькою сільською радою та виконавчим комітетом Поляницької сільської ради не приймались, а також те, що посадові особи Поляницької сільської ради всупереч вимог законодавства склали та видали завідомо неправдиві офіційні документи, зокрема, рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради № 27 від 10.07.2003 та додатки до вказаного рішення, на підставі якого надано у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_1 , площею 0, 2500 га, Суд приходить до висновку, що надання у приватну власність спірної земельної ділянки Відповідачу здійснено з порушенням вимог законодавства.

Відтак, вилучення та зміна цільового призначення спірної земельної ділянки у передбаченому законом порядку не здійснювалась, та у встановленому порядку органом місцевого самоврядування у приватну власність не надавалась, а тому рішення Поляницької сільської ради №27 від 10.07.2003 та державний акт не відповідають положенням законодавства.

Звертаючись до Суду в інтересах держави з позовом, Прокурор просив визнати недійсним державний акт.

Така позиція Прокурора мотивована тим, що в ході судового розгляду по вказаній вище кримінальній справі, постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04.03.2015 встановлено, що рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 10.07.2003 № 27 та додатки до нього були підроблені, і це не потребує доказуванню в суді.

Однак, ретельний аналіз змісту постанови Галицького районного суду свідчить, що Судом в рамках вказаного кримінального провадження предметом дослідження були незаконні дії посадових осіб Поляницької сільської ради, які виражені у складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів: рішень виконавчого комітету Поляницької сільської ради та додатків до них, на підставі яких відбулося масове вилучення земельних ділянок Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ та надання земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків фізичним особам всупереч Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновок, що "рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - "суд знає закони" (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.»

Відтак, Суд, керуючись принципом «jura novit curia», - "суд знає закони", з огляду на встановлені у ході судового розгляду обставини, а саме, що передана у приватну власність ОСОБА_1 спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні Ворохтянського державного лісогосподарського підприємства, мала лісогосподарське призначення, її вилучення та зміна цільового призначення здійснювалась з порушенням вимог законодавства, тому рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 10.07.2003 № 27 було прийнято з порушенням чинного на той час законодавства.

Відповідно і спірний державний акт не відповідає вимогам законодавства, оскільки виданий на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке прийняте з порушенням Закону.

Згідно з частиною першою, другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи №910/11511/18.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, у тому числі, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України).

Наведені способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його із чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані із позбавленням його володіння майном.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших.

Водночас застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня вересня 2022 року у справі 910/14224/20, провадження № 12-20гс22).

Аналізуючи обраний прокурором спосіб захисту про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 083739 від 03.09.2003, виданого на ім`я ОСОБА_1 , Суд враховує висновки Верховного Суду.

Зокрема,у Постановівід 15вересня 2020року усправі №469/1044/17(провадження№14-317цс19Велика ПалатаВерховного Судузробила висновокпро те,що вимогапро визнаннянедійсним таскасування державногоакту неє ефективнимспособом захистудля усуненняперешкод укористуванні тарозпорядженні земельноюділянкою.«[…]…Такий актлише посвідчуваввідповідне правота немав самостійногоюридичного значення». Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) Верховний Суд вказав: "визнання недійсним державного акта також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння, а тому в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 94))".

Таким чином, вимога щодо визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 083739 не є ефективним способом захисту.

У той же час у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) Велика Палата зробила висновок, що "вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності".

Судовим розглядом встановлено, що спірна земельна ділянка є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, незаконно вибула з власності держави поза її волею, неодноразово відчужувалася, на даний час перебуває у власності ОСОБА_8 ОСОБА_8 , на неї накладено арешт, особою, майно/права якої обтяжуються є ТОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ», а, отже, ефективним способом захисту у цій справі має бути вимога про витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України у кінцевого власника.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження №14-545цс19).

Виходячи з викладеного, враховуючи зазначені вище висновки Верховного суду, з огляду на те, що заявлено вимогу про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ІФ № 083739 від 03.09.2003, виданого на ім`я ОСОБА_1 , а отже, обрано неефективний спосіб захисту порушених прав держави, що є підставою для відмови в позові.

Відносно заяв Сторони відповідача про застосування строку позовної давності до позовних вимог Прокурора, то відсутні підстави для розгляду цього питання, оскільки Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 167, 170, 387, 388 ЦК України, статтями 1, 3, 18, 57, 149, 20, 118, 21, 154, 155 ЗК України, статтями 4, 5, 12, 56, 76, 81, 80,128, 259 ЦПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенніпозову Івано-Франківськогоміжрайонного прокурораз наглядуза додержаннямзаконів уприродоохоронній сферідо Поляницькоїсільської ради, ОСОБА_1 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«РІАЛ-С-ТЕЙТ»,третя особана стороніпозивача ДП«Ворохтянське лісовегосподарство»,треті особина сторонівідповідачів,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,про визнаннянедійсним державногоакта направо власностіна земельнуділянку - відмовити, в зв`язку з обранням неналежного способу захисту.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Івано-Франківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (Івано-Франківська обласна прокуратура): 76015, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, Івано-Франківської області.

Відповідач 1: Поляницька сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний код юридичної особи 25596005, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Карпатська, 1 А, с. Поляниця, 78593.

Відповідач 2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспортні дані НОМЕР_1 , виданий Дарницьким РУ ГУМВС України в м. Києві 09.10.1998, реєстраційний номер облікової картки платника податків Суду не надано.

Відповідач 3:Товариство зобмеженою відповідальністю«РІАЛ-С-ТЕЙТ», ідентифікаційний код юридичної особи 41409054, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Стуса, 23, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76006.

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Державне підприємство "Ворохтянське лісове господарство", ідентифікаційний код юридичної особи 205624209181, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Д. Галицького, 118, смт. Ворохта, 78595.

Третя особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспортні дані НОМЕР_2 , виданий Дарницьким РУ ГУМВС України в м. Києві 06.09.1996, реєстраційний номер облікової картки платника податків Суду не надано.

Третя особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , паспортні дані НОМЕР_3 , виданий Дарницьким РУ ГУМВС України в м. Києві 25.07.1996, реєстраційний номер облікової картки платника податків Суду не надано.

Повний текст рішення складено 24.11.2023.

Суддя: М. В. Остап`юк