Постанова

від 21.11.2023 по справі 910/7234/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. Справа№ 910/7234/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання: Місюк О.П.

та представників:

позивача - Митюк С.П.;

відповідача - Герасимчук І.А.;

третьої особи - не з`явилися.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023

у справі №910/7234/23 (суддя - Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Акціонерного товариства "Банк Січ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція"

про зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося з позовом Акціонерного товариства "Банк Січ" про зобов`язання включити грошові вимоги позивача на суму 3429526,25 грн за банківською гарантією №201170/19-5 від 18.03.2019 до реєстру акцептованих вимог кредиторів у восьму чергу задоволення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач неправомірно відмовив товариству у визнанні та включенні до реєстру акцептованих вимог кредиторів грошових вимог на суму 3429526,25 грн за вищенаведеною банківською гарантією, виданою банком в забезпечення виконання Приватним акціонерним товариством "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" своїх зобов`язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 відкрито провадження у справі №910/7234/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Приватне акціонерне товариство "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 (повний текст складено 21.09.2023) у справі №910/7234/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

На переконання скаржника, зобов`язання Акціонерного товариства "Банк Січ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" за банківською гарантією не є додатковими зобов`язаннями, оскільки виникли в банка з моменту видачі банківської гарантії, а саме з 18.03.2019.

Також позивач зазначає, що законодавством не передбачено автоматичного припинення зобов`язань за банківськими гарантіями, які входять у процедуру ліквідації, що дає можливість бенефіціару захистити свої інтереси в судовому порядку шляхом оскарження рішення Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку про відмову у включенні до реєстру відповідних вимог.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 апеляційну скаргу у справі №910/7234/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/7234/23, справу призначено до розгляду на 21.11.2023 та встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

01.11.2023 до суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства "Банк Січ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого відповідач заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що зобов`язання банку за виданою банківською гарантією припинені з моменту запровадження процедури ліквідації, а саме з 10.10.2022.

У призначене судове засідання 23.11.2023 з`явилися представники позивача та відповідача, натомість представник третьої особи в засідання суду не з`явився, про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін, зважаючи на те, що учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи судом, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" за відсутності представників третьої особи за наявними матеріалами справи, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник скаржника надав пояснення по суті спору. Просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 26.03.2019 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Львівтрансгаз" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" (підрядник) укладено договір підряду (капітальне будівництво) №1303000559, за умовами якого замовник доручив, а підрядник зобов`язався на свій ризик виконати роботи відповідно до умов договору на будівельні роботи, в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, за об`єктом "Реконструкція магістрального газопроводу "Київ-Захід України" (ІІ нитка) в місці переходу через р. Дністер на км 518,0" (45000000-7) (будівельні роботи на поточний ремонт), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

Відповідно до змісту п. 8.10 наведеного договору підрядник зобов`язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 3429526,25 грн, що становить 5% ціни цього договору.

18.03.2019 Акціонерним товариством "Банк Січ" було видано банківську гарантію №201170/19-5, за умовами якої банк взяв на себе безвідкличні та безумовні зобов`язання сплатити на користь філії УМГ "Львівтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (як бенефіціара) повну суму гарантії забезпечення виконання договору (гарантовану суму), а саме: 3429526,25 грн, протягом 5 робочих днів після дня отримання від бенефіціара оригіналу першої належно представленої письмової вимоги, в якій буде посилання на одну з наступних підстав:

- невиконання або неналежне виконання принципалом (Приватним акціонерним товариством "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція") прийнятих на себе зобов`язань відповідно до договору;

- відмова принципалом від виконання прийнятих на себе зобов`язань відповідно до договору;

- дії принципала призвели до неможливості подальшого виконання договору.

Зобов`язання гаранта за цією гарантією припиняються на підставі:

- сплати бенефіціару суми, на яку видано гарантію;

- закінчення строку, на який видана гарантія;

- відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією.

Гарантія є чинною з дати її складення. Термін дії гарантії (з урахуванням внесених 06.06.2022 змін №7) минає 31.01.2023 включно. Будь-яка вимога за цією гарантією повинна бути отримана гарантом не пізніше цієї дати.

19.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Акціонерного товариства "Банк Січ" з вимогою №ТОВВИХ-23-663 про сплату 3429526,25 грн за банківською гарантією №201170/19-5 від 18.03.2019. У направленій відповідачу вимозі позивач зазначив, що виконавець (принципал) неналежно виконав свої зобов`язання за договором, забезпеченим гарантією.

За повідомленням відповідача, що не спростовано позивачем, наведена письмова вимога була отримана гарантом 31.01.2023.

Листом №168/07-л від 01.02.2023 Акціонерне товариство "Банк Січ" повідомило позивача про відсутність підстав для задоволення його вимоги з огляду на те, що зобов`язання банку за банківською гарантією були припинені з моменту запровадження процедури ліквідації Акціонерного товариства "Банк Січ", а саме з 10.10.2022.

17.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк Січ" Стрюкової Ірини Олександрівни із заявою №ТОВВИХ-23-2114 про визнання кредиторських вимог позивача за банківською гарантією на суму 3429526,25 грн, включення їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів та сплату означеної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок бенефіціара.

Листом №786/03-2/3-Л від 05.04.2023 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк Січ" повідомлено позивача про відмову в задоволенні його заяви та відсутність підстав для включення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку з огляду на приписи ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За твердженнями позивача дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк Січ" щодо невизнання та невключення до реєстру акцептованих вимог кредиторів грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на суму 3429526,25 грн є протиправними, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про зобов`язання відповідача включити грошові вимоги за банківською гарантією до реєстру акцептованих вимог кредиторів у восьму чергу задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, врахувавши положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (стосовно того, що реєстр акцептованих вимог кредиторів складається на підставі балансу банку, до якого включаються вимоги кредиторів в розмірах, які існували на дату початку процедури ліквідації банку), виходив з того, що оскільки процедура ліквідації відповідача розпочалася з 10.10.2022, саме з цієї дати має визначатися розмір кредиторських вимог позивача до банку та їх черговість, тоді як вимоги за банківською гарантією виникли у позивача після початку ліквідаційної процедури (з вимогою про виплату банківської гарантії позивач звернувся лише 31.01.2023).

Крім того місцевий господарський суд зауважив, що в матеріалах справи відсутні докази про порушення третьою особою умов договору, а також документів, які свідчать про те, що строк виконання третьою особою його зобов`язань за договором виник до запровадження в банку тимчасової адміністрації та початку процедури його ліквідації, у зв`язку з чим відсутні підстави для включення грошових вимог позивача за банківською гарантією до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

З такими висновками Господарського суду міста Києва погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.

У статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч. 1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2).

За змістом положень ст. ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у ст. 526 ЦК, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 563 ЦК України унормовано, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Гарантія діє протягом строку, на який вона видана, та є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше (ч. 1, 2 ст. 561 ЦК України).

За змістом ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії (ч. 1). Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії (ч. 2). У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією (ч. 3).

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (ч. 1 ст. 565 ЦК України).

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №639 (далі - Положення), згідно п. 9 ч. 3 роз. І якого гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Згідно з п. 36 Положення банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.

Пунктом 37 Положення передбачено, що банк-гарант (резидент) сплачує кошти бенефіціару за гарантією в разі отримання вимоги, що становить належне представлення.

З аналізу наведених норм права слідує, що зобов`язання за банківською гарантією виникають у гаранта з моменту настання гарантійного випадку, а не з моменту видачі банківської гарантії, як помилково зазначає скаржник, оскільки в разі належного виконання принципалом своїх зобов`язань за договором гарантійний випадок не настає.

Як було зазначено, 19.01.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату 3429526,25 грн за банківською гарантією №201170/19-5 від 18.03.2019, у зв`язку з неналежним виконанням принципалом зобов`язань за договором.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі рішення Правління Національного банку України №405-рш/БТ від 09.08.2022 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №579 від 09.08.2022, яким розпочато процедуру виведення Акціонерного товариства "Банк Січ" з ринку та призначено тимчасовим адміністратором банку Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Степанець Вікторію Сергіївну.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.08.2022 року № 654 строк тимчасової адміністрації неплатоспроможного Банку, а також строк повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Банку Степанець Вікторії Сергіївни продовжено по 09.10.2022 (включно).

На підставі рішення Правління Національного банку України від 06.10.2022 №495-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "Банк Січ" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 07.10.2022 прийнято рішення №803 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк Січ" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Зазначена інформація також відображена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) та Національного банку України (http://www.bank.gov.uа).

Згідно із наведеними рішеннями відкликано банківську ліцензію банку, розпочато процедуру його ліквідації з 10.10.2022 по 09.10.2025 включно та призначено Уповноважену особу Фонду, якій делеговано всі повноваження ліквідатора банку, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписанням всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному вказаним законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку та звернення з вимогами та позовами про відшкодування шкоди (збитків), зазначеними у ч. 5 та ч. 10 ст. 52 вказаного Закону, провідному професіоналу з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Стрюковій Ірині Олександрівні строком на 3 роки з 10.10.2022 по 09.10.2025 включно.

Відповідно до п. 4.20 гл. 4 роз. V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 №2, Фонд в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату початку процедури ліквідації банку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.10.2022 №810 "Щодо формування реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк Січ" в умовах воєнного стану в Україні" погоджено формування реєстру акцептованих вимог кредиторів банку на підставі балансових даних в розмірі залишків на рахунках контрагентів станом на дату запровадження процедури ліквідації банку. Уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку зобов`язано у термін до 18.11.2022 здійснити дії щодо формування реєстру акцептованих вимог кредиторів банку на підставі балансових даних в розмірі залишків на рахунках контрагентів на дату запровадження процедури ліквідації банку та надати його на затвердження виконавчої дирекції Фонду.

На виконання вказаного рішення, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 28.11.2022 №959 "Про затвердження акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк Січ" затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів банку. Однак, як вбачається, вимоги позивача про сплату суми банківської гарантії у розмірі 3429526,25 грн до акцептованих вимог кредиторів банку не увійшли, оскільки відповідна заборгованість на час запровадження процедури ліквідації банку, згідно з його балансовими даними, не обліковувалася.

В апеляційній скарзі скаржник відмічає, що зобов`язання за банківськими гарантіями не припиняються з моменту початку процедури ліквідації банку, а тому відповідні вимоги підлягають включенню до реєстру в судовому порядку. Проте колегія суддів вважає помилковими наведені твердження позивача зважаючи на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банку регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Положеннями ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» унормовано, що з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З огляду на викладені норми та беручи до уваги рішення Правлінням Національного банку України від 06.10.2022 №495-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "Банк Січ", згідно якого з 10.10.2022 розпочато процедуру ліквідації банку, строк виконання всіх грошових зобов`язань Акціонерного товариства "Банк Січ" настав 10.02.2022 та з вказаної дати у відповідача не виникає жодних додаткових зобов`язань, зокрема, і щодо виплати за банківською гарантією. В даному контексті є необґрунтованими доводи скаржника стосовно того, що зобов`язання за банківськими гарантіями не припиняються з моменту введення ліквідаційної процедури банку, позаяк вказане порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також не відповідає суті та меті вказаного закону.

Отже, до акцептованих вимог кредиторів можуть бути внесені вимоги бенефіціара за банківською гарантією у разі настання гарантійного випадку до моменту запровадження процедури ліквідації Акціонерного товариства "Банк Січ" (до 10.02.2022). Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до банку із вимогою про виплату банківської гарантії лише 19.01.2023, яка отримана гарантом 31.01.2023.

До того ж, як вірно відмічено судом першої інстанції, звертаючись до гаранта з відповідною вимогою позивач не навів обставини невиконання чи неналежного виконання принципалом (Приватним акціонерним товариством "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція") умов договору №1303000559 від 26.03.2019, оскільки саме з цією підставою ч. 1 ст. 563 ЦК України пов`язує виникнення у гаранта зобов`язання сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, яка є загальною щодо спорів про стягнення коштів за гарантією, враховуючи приписи ст. ст. 560, 563, 565 ЦК України, обов`язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення бенефіціаром гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає (постанови Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/21641/17, від 20.06.2018 у справі №904/9536/17, від 02.03.2018 у справі №910/8297/17, від 14.11.2019 у справі №910/20326/17, від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, від 07.12.2021 у справі №910/2831/20, 21.12.2021 у справі №910/17772/20, від 31.03.2021 у справі №910/17942/19, від 08.06.2022 у справі №910/9397/20 тощо).

Підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов`язань перед бенефіціаром за основним зобов`язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань (постанова Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20).

Відтак при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить, у першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією (подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №910/3500/19, від 27.11.2019 у справі №910/20306/17, від 18.06.2021 у справі №910/16898/19).

У той же час, матеріали справи не містять жодних доказів, які прямо чи опосередковано свідчать про порушення третьою особою умов договору, а також документів, які свідчать про те, що строк виконання Приватним акціонерним товариством "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" зобов`язань за договором виник до запровадження в банку тимчасової адміністрації (09.08.2022) та початку процедури його ліквідації (до 10.10.2022), а також до направлення відповідачу вимоги про виплату суми банківської гарантії (до 19.01.2023), тоді як відповідно до приписів ч. ч. 2, 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зобов`язання Акціонерного товариства "Банк Січ" за виданою гарантією були припинені з моменту введення ліквідаційної процедури (10.10.2022). За наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача включити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на суму 3429526,25 грн за банківською гарантією до реєстру акцептованих вимог кредиторів у восьму чергу задоволення, оскільки позивачем не надано доказів виникнення відповідних зобов`язань до моменту введення ліквідаційної процедури банку.

Зважаючи на вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивача про те, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

За приписами статей 74, 76, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/7234/23 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи та у відповідності до норм законодавства, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/7234/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 24.11.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко