Постанова

від 24.11.2023 по справі 260/3995/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 260/3995/22 пров. № А/857/12193/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів Судової-Хомюк Н.М., Шинкар Т. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року (головуючий суддя Рейті С.І., м. Ужгород) у справі № 260/3995/22 за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ», Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "ТРЕЙДІНГ ЕКСПОРТ" про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу,

в с т а н о в и в :

Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок від 20.09.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-09-13-001069-с Капітальний ремонт внутрішньо-квартальної території по вул. Олександра Можайського, 22-24 в м. Ужгород, який проводився Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також не досліджено всі обставини, що мають значення для справи.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що тендерна пропозиція ТОВ "Міжнародна компанія "ТРЕЙДІНГ ЕКСПОРТ" була відхилена на підставі абз. 4 п. 1 ч. 1 ст 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі. Вказує, що учасником було надано копії договорів, в яких зазначено, що надання послуг проводиться в межах Ужгородської області. Зазначає, що оскільки такої адміністративно-територіальної одиниці не існує, відтак учасником порушено ч. 15 ст. 29 Закону України "Про публічні закупівлі". Звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували нецільове використання бюджетних коштів. Вважає, що у замовника немає обгрунтованих підстав для розірвання договору від 22.10.2021 №21-135/1216030.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечено її доводи, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Управління Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області на виконання доручення Держаудитслужби від 03.06.2022 року № 003100-18/3932-2022 та на підставі наказу Управління Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області від 29.08.2022 № 39-з "Про початок моніторингу закупівель", на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, проведено моніторинг процедур UA-2021-09-13-001069-с, ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Капітальний ремонт внутрішньоквартальної території по вул. Олександра Можайського 22-24 в м. Ужгород), яка проводилася Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради, очікувана вартість закупівлі 2127245,00 грн.

В ході моніторингу встановлено, що відповідно до рішення тендерного комітету про відхилення пропозиції від 08.10.2021 року (протокол №135-21), Замовником відхилено найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію учасника торгів ТОВ "Міжнародна компанія "ТРЕЙДІНГ ЕКСПОРТ", підставою для відхилення зазначено абзац 4 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з ч. 15 ст. 29 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: 1) Учасником надана копія договору про надання послуг спецтехнікою та вантажних перевезень № 01/09 від 01.09.2021 року у п. 1.1 "предмет договору" зазначено, що надання послуг проводиться в межах Ужгородської області; 2) Учасником надана копія договору про надання послуг спецтехнікою та вантажних перевезень № 09/07 від 08.07.2021 року у п. 1.1 "предмет договору" зазначено, що надання послуг проводиться в межах Ужгородської області.

За результатами моніторингу був складений висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-09-13-001069-с., яким встановлено порушення вимог ст. 5, ч. 10, 16 ст. 29 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вважаючи, що порушення, викладені у висновку Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області є необгрунтованими, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повинен був скористатися нормами ч. 16 ст. 29 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме, надати можливість учаснику з найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією ТОВ "Міжнародна компанія "ТРЕЙДІНГ ЕКСПОРТ" усунути невідповідності в документах відповідно до ст. 16 цього Закону, чого зроблено не було.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки ціна пропозиції ТОВ "Міжнародна компанія "ТРЕЙДІНГ ЕКСПОРТ" є на 86117,00 гривень вигіднішою за пропозицію наступного учасника ТОВ "МІІШЕМ", якого Замовником визначено переможцем торгів, чим порушено основні принципи здійснення публічних закупівель, визначених ст. 5 Закону (максимальна економія, ефективність та пропорційність; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням), відтак оскаржуваний висновок складений відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від 26.01.1993 року № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939-ХІІ).

Згідно ст. 2 Закону № 2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон № 922-VIII, в редакції, чинній на час спірних правовідносин), відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 якого моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель встановлено статтею 8 вказаного Закону, згідно з положеннями якої моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником і підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Як встановлено з матеріалів справи та офіційного веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro», згідно доручення Держаудитслужби від 03.06.2022 року № 003100-18/3932-2022 та наказу Управління Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області від 29.08.2022 № 39-з "Про початок моніторингу закупівель" Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області проводився моніторинг публічної закупівлі (Капітальний ремонт внутрішньо квартальної території по вул. Олександра Можайського 22-24 в м. Ужгород), переможцем якого стало ТОВ «МІШЕМ», з яким 06.12.21 укладено договір підряду № 21-135/1216030.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2021 рік; оголошення про проведення процедури закупівлі, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету (протокол від 13.09.2021 року № 129-21), тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "ТРЕЙДІНГ ЕКСПОРТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ", договір підряду від 22.10.2021 року № 21-135/1 216030 (із змінами).

В ході моніторингу встановлено, що замовником відхилено найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію учасника торгів ТОВ "Міжнародна компанія "ТРЕЙДІНГ ЕКСПОРТ".

Зі змісту висновку про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-09-13-001069-с вбачається, що рішення про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "ТРЕЙДІНГ ЕКСПОРТ" прийнято замовником 08.10.2021 року, через 6 робочих днів з дня розкриття тендерних пропозицій ( 30.09.2021 року ), при цьому повідомлення про прийняття рішення щодо продовження строку розгляду тендерних пропозицій Замовником в електронній системі закупівель не оприлюднено, чим порушено вимоги ч.10 ст. 29 Закону, де вказано, що строк розгляду тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.

Також у вказаному висновку зазначено, що відповідно до умов тендерної документації, пункт 3.3 частини 3 розділу 5 Оцінка тендерної пропозиції ТД, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до ст. 16 цього Закону.

Відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону № 922-VIII якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем порушено вимоги ч. 16 ст. 29 Закону № 922-VIII, оскільки не надано можливість учаснику з найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією ТОВ "Міжнародна компанія "ТРЕЙДІНГ ЕКСПОРТ" усунути невідповідності в документах відповідно до ст. 16 цього Закону.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що ненадання Замовником можливості учаснику з найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією усунути невідповідності в документах відповідно до ст. 16 Закону, порушує також принципи здійснення публічних закупівель, визначені ст. 5 Закону, зокрема, об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі, максимальна економія, ефективність та пропорційність, що призвело до відхилення тендерної пропозиції, яка на 86117,00 гривень є меншою за суму договору, на яку укладено договір про закупівлю (2107000,00 грн. 2020883,00 грн.).

Щодо покликання апелянта на ч. 15 ст. 29 Закону в частині звернення за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що таке не підтверджено документально, оскільки позивачем не надано доказів звернення до будь-яких підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції за підтвердженням інформації, наданої учасником.

Стосовно зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, то апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку про результати моніторингу обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

При цьому, наказом Міністерства Фінансів України від 08.09.2020 №552 «Про результати форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» затверджено форму такого висновку, який складається із вступної частини, в якій зазначається інформація про закупівлі, предмет закупівлі, інформація про оприлюднення та застосовану процедуру закупівлі, підстави здійснення моніторингу, дату початку моніторингу, а також констатуюча частина, де зазначається дата закінчення моніторингу та інформація про результати моніторингу, висновок про наявність чи відсутність порушення та зобов`язання щодо його усунення.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

У висновку про результати моніторингу відповідача міститься зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо припинення договірних відносин, враховуючи норми договору, Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного та Господарського кодексів України (стаття 652 «Зміна або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин» Цивільного кодексу України), та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідно до положень ч. 7 ст. 8 Закону та положень Наказу № 552 відповідач склав Висновок з описом тієї інформації, яку вимагають зазначені норми законодавства.

Спірний висновок містить посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку порушення законодавства у сфері публічних закупівель, також контролюючим органом запропоновано шлях усунення порушень, а саме: зазначено дії, які повинен вчинити замовник.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

Апеляційний суд зазначає, що відповідач конкретизував, які саме заходи має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність, відтак зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі заходи усунення виявлених порушень шляхом припинення договірних відносин є такими, що визначені відповідно до правил законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому підлягають виконанню.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №260/2993/21.

Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок від 20.09.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-09-13-001069-с Капітальний ремонт внутрішньо-квартальної території по вул. Олександра Можайського, 22-24 в м. Ужгород є обґрунтованим та прийнятий правомірно і підстави для його скасування відсутні.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі № 260/3995/22 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді Н. М. Судова-Хомюк Т. І. Шинкар