Рішення

від 27.11.2023 по справі 447/2840/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/595/23 Справа №447/2840/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

27.11.2023 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В. Р., за участю секретаря судового засідання Стронської Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,

Процесуальні дії у справі.

05.09.2023 ОСОБА_1 звернувся в Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою до Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. В обгрунтування позовної заяви покликається на таке. Відповідно до рішення Миколаївського районного суду від 17.12.2021, справа № 447/751/20 ОСОБА_1 поновлено на роботі, а саме на посаді сторожа Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області, правонаступником якої є Новороздільський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області. Вказане рішення набуло законної сили, проте відповідач його не виконує. Зазначає, що Миколаївським відділом державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчиняються дії з виконання вказаного рішення, проте вжиті заходи не принесли результату щодо його поновлення.

Крім того, з підстав невиконанням рішення суду СП ВП №1 РУП ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120221414250000096 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Наголошує, що відповідно до рішення Миколаївського районного суду львівської області від 24.02.2023 у справі № 447/1060/22 присуджено стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Вказує, що обов`язком роботодавця є добровільне та негайне виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі та цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі, виникає одразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення оскаржуватися. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом, фізичною оособою, фізичною особою-підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Позивач зазначає, що відповідно до рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 17.12.2021 у справі №447/751/20 встановлено, що його середньоденна заробітна плата становить 245,86 грн.

Щодо строку затримки, то вважає такий має бути розрахований з 25.02.2023 наступного дня після винесення рішення Миколаївським районним судом Львівської області від 24.02.2023 у справі №447/1060/22 до 31.08.2023.

Позивач провів розрахунок робочих днів, які становлять: 3 у лютому; 23 у березні; 20 у квітні; 23 у травні; 22 у червні; 21 у липні; 23 у серпні; разом 135 робочих днів.

Середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення позивача на роботі становить 33191, 10 грн. ( 245, 86 грн. середнього заробітку х 135 робочих днів).

Щодо витрат на професійну правову допомогу, то вказує, що таку надає йому адвокат Ратич Т.М. Винагорода адвоката визначена у п.2.3 договору про надання правової допомоги від 30.08.2023 та становить 15000 грн. Наголошує, що його винагорода визначена у твердій (фіксованій) сумі.

Судовий збір позивачем не сплачувався, досудове врегулювання позову не проводилось.

Ухвалою суду від 06.09.2023 у справі відкрито провадження і призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом на адресу відповідача скеровувалась копія ухвали про відкриття провадження ( в ухвалі вказано, що протягом п`ятнадцятиденного строку з дня вручення ухвали відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, всі письмові та електронні докази, висновки експертів, заяви свідків) та позовна заява з додатками.

22.09.2023 від позивача надійшла заява про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, покликається на те, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Вважає, що вказана справа має значний суспільний інтерес на території м. Новий Розділ та зважаючи на характер спільних відносин, складність справи, доводи учасників, предмет доказування, який потребує доведення просив суд розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

03.10.2023 від виконуючого обов`язки директора Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської рали Львівської області Баглая Олега Дмитровича надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 просив відмовити, покликаючись на таке. У Новороздільському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 відбулась зміна керівництва та в.о. директора призначений ОСОБА_3 . Зазначає, що у нього відсутні будь-які рішення Миколаївського районного суду, зокрема рішення Миколаївського районного суду від 17.07.2021 у справі №447/751/20 та рішення від 24.02.2023 у справі №447/1060/23, інші матеріали справи на які посилається позивач.

Відповідач зазначає, що відповідно до наказу Міністерства освіти №1205 від 06.10.2010 про типові штатні нормативи закладів загальної середньої освіти (із змінами) «штатна одиниця посади сторожа вводиться з метою забезпечення охорони приміщень та споруд шкіл упродовж необхідного для цього часу, де немає можливості передати охорону приміщення на пульт позавідомчої охорони». Покликається на те, що у Новороздільському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 встановлена пожежно-охоронна сигналізація і посада сторожа ліквідована. Позивачу пропонувалось перейти на іншу роботу згідно штатного розпису і наявних вакансій, а саме прибиральником службових приміщень у Новороздільському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2. Листи із пропозицією працевлаштування на момент наявної вакантної посади надсилались позивачу попереднім керівником ОСОБА_4 , а саме листи: №02-04/19 від 23.05.2023, №02-04/05 від 26.06.2022; 02-04/97 від 08.03.2023. Також відповідачем надсилалось повідомлення №02-04/174 від 08.09.2023 із пропозицією працевлаштування.

ОСОБА_1 проігнорував вказані пропозиції, чим фактично відмовився від запропонованої пропозиції. Також його відмова підтверджується листом-відповіддю, який надійшов 11.04.2023.

Відповідач вважає, що позивач зловживає рішенням суду на свою користь, на перемовини не йде, працювати не має бажання, оскільки звертається до суду із позовними заявами про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, таким чином не дає можливості для розвитку школи.

Від відповідача клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Позивач відповіді на відзив, який позивач йому надіслав 05.10.2023 не подавав, з іншими клопотаннями, заявами до суду не звертався.

Розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, суд приходить до переконання, що у такому слід відмовити зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Позивачем заявлена вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, а саме у розмірі 33191,10 грн. Вказана вимога не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто є меншою 268400 грн.

Суд звертає увагу на те, що характер суспільних відносин не має значного суспільного резонансу, стосується прав конкретної особи, які на її думку порушені. Крім того, для розгляду вказаної справи з проведенням судових засідань з викликом (повідомленням) сторін немає необхідності, оскільки ні позивачем, ні відповідачем не заявлялись клопотання про виклик свідків, необхідність витребування додаткових доказів чи проведення експертиз.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З досліджених у судовому засіданні доказів встановлено наступне.

Відповідно до рішення Миколаївського районного суду Львівської області у справі №447/751/20 від 17.12.2021, повний текст якого складено 28.12.2021, за позовом ОСОБА_1 до Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області, третя особа: виконувач обов`язків директора Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області Куртий Мар`ян Миколайович, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позов задоволено частково: скасовано наказ Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області «Про оголошення догани сторожу школи» №01-01/26 від 12.02.2020, скасовано наказ Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » №01-02/19 від 05.03.2020; визнано звільнення ОСОБА_1 із займаної посади незаконним; поновлено ОСОБА_1 на посаді сторожа Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області; стягнуто з Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 109 899 (сто дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) гривень 42 копійки; допущено негайне виконання рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сторожа Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. Вирішено питання розподілу судових витрат. Вказане рішення набрало законної сили 07.02.2022.

Відповідно до рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 24.02.2023 у справі № 447/1060/22 за позовом ОСОБА_1 до Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі позов задоволено. Стягнуто з Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 75479 грн. 02. коп. Стягнуто з Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн. 00 коп. Стягнуто з Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.

Відповідно до копії ухвали слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 06.04.2023 скасовано постанову слідчої СВ ВП №2 Стрийського РУП ГУНП України у Львівській області від 29.12.2022 про закриття кримінального провадження внесеного в ЄРДР за №12022141250000096 від 10.03.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України (а саме невиконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 17.12.2021 у справі №447/751/20 про поновлення ОСОБА_1 на посаді сторожа Новороздільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новороздільської міської ради Львівської області).

Відповідно до копії ухвали слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 06.04.2023 у клопотанні ОСОБА_1 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022141250000096 від 10.03.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України відмовлено.

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 30.08.2023 між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Ратичем Т.М. укладено угоду про надання правової допомоги у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду поновлення на роботі.

Відповідно до повідомлення директора Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області Куртого М. №02-04/05 від 26.01.2022, яке адресоване ОСОБА_1 щодо його поновлення на посаді на підставі рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 17.12.2021, ОСОБА_1 повідомлено, що вказаний заклад освіти переведений на централізовану охорону майна з реагуванням наряду поліції охорони.

Відповідно до повідомлення директора Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області Куртого М. №02-04/19 від 23.05.2022, яке адресоване ОСОБА_1 , його вчергове повідомлено про відсутність вакантної посади сторожа, оскільки навчальний заклад переведений на централізовану охорону майна з реагуванням наряду поліції.

Відповідно до повідомлення директора Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області Куртого М. №02-04/97 від 08.03.2023, яке адресоване ОСОБА_1 , його вчергове повідомлено про відсутність вакантної посади сторожа та про наявність вакантної посади сторожа службових приміщень та пропозицію зайняти цю посаду.

Відповідно до копії листа ОСОБА_1 від 10.04.2023, який адресований Новороздільському закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області він наполягає на виконанні рішення Миколаївського районного суду від 17.12.2021 у справі №447/751/20. Зазначає, що функції сторожа та прибиральника (посада яку йому пропонували зайняти) не є тотожними і будь-яке їхнє порівняння є помилковим.

Відповідно до повідомлення в.о. директора Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області Баглая О. №02-04/97 від 08.09.2023, у вказаному закладі відсутня посада сторожа згідно з штатним розписом у зв`язку із встановленням охоронної сигналізації, яка функціонує з 01.01.2021, тому введення штатної одиниці є неможливим. Запропоновано зайняти посаду прибиральника службових приміщень.

Згідно відповіді від 31.08.2023 на запит про виконавче провадження, Миколаївським ВДВС у Стрийському р-ні Львівської обл. ЗМУМЮ відкрито виконавче провадження №69254731, виконавчий лист від 21.12.2021, справа №5447/751/20, категорія виконавчого документа поновлення на роботі, боржник: Новороздільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області; стягувач: ОСОБА_1 . На момент подання запиту виконавче провадження знаходиться на виконанні; відносно боржника тричі виносились постанови про накладення штрафу у зв`язку із невиконанням рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 Конституції України, обов`язковість судових рішень є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом; право на судовий захист є гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 8 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Належним виконання судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Вказане міститься у постанові ВС у справі №461/1303/19 від 21.04.2021, провадження №61-17899св20.

Таким чином, законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі, і цей обов`язок полягає в тому, що у роботодавця є обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі і такий обов`язок виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Такий правовий висновок сформульовано у постанові ВС від 24.01.2019 у справі №760/9521/15-ц, провадження №61-24060св18.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач порушив ч. 8 ст. 235 КЗпП України, принципу обов`язковості судового рішення та не виконує рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати не видання власником (уповноваженим органом) негайно після проголошення судового рішення наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин.

Таким чином, оцінивши докази, подані сторонами, встановивши обставини справи, що мають істотне значення для розгляду справи, суд приходить висновку, що невиконання відповідачем протягом тривалого часу рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 17.12.2021 про поновлення ОСОБА_1 на роботі має наслідком застосування вимог ст. 236 КЗпП України про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

У разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовані рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.

Вказане узгоджується із висловленими позиціями ВС у справах №756/6746/16-ц (провадження № 61-17594св18) від 13.02.2019, №808/2741/16 (адміністративне провадження № К/9901/21219/18) від 08.04.2020, №306/1325/18 (провадження №61-21256св19) від 12.08.2020.

Доводи представників відповідача щодо неможливості поновлення ОСОБА_1 на посаді у зв`язку з відсутністю у штатному розписі відповідної посади суд не бере до уваги, такі не ґрунтуються на вимогах законодавства України.

У п. 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

У постанові від 12.06.2019 у справі №826/18436/16 Верховний Суд зазначив, що наведений обов`язок виплатити поновленій на посаді особі середнього заробітку за час вимушеного прогулу не залежить від обставин та причин невиконання судового рішення про поновлення такої особи на посаді.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі ст. 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника. Строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Вказаний правовий висновок у постанові ВС у справі №461/1303/19 від 21.04.2021 узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 та у постанові ВС у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі №522/13736/15.

Враховуючи те, що середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тому строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення зазначеного заробітку обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, тобто з часу видачі наказу про поновлення на роботі (частина перша статті 233 КЗпП України).

Враховуючи те, що наказ про поновлення на посаді незаконно звільненого позивача відсутній, що підтверджується листами адресованими відповідачем ОСОБА_1 та постановою про відкриття виконавчого провадження, то строк звернення до суду, передбачений КЗпП України, не пропущений.

Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області у справі №447/751/20 від 17.12.2021 з наступного дня після винесення рішення Миколаївського районного суду від 24.02.2023 у справі №447/1060/22 до 31.08.2023.

Згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 08.02.1995 №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до копії рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 17.12.2021 у справі №447/751/20, середньоденна заробітна плата позивача становить 245,86 грн.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку робочих днів у період з 25.02.2023 по 31.08.2023 кількість робочих днів становить 135 днів.

Відтак, для обчислення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, слід брати до уваги сумарну кількість робочих днів що становить 135 днів, які у свою чергу необхідно помножити на середньоденну заробітну плату у розмірі 245,86 грн.

Таким чином, середній заробіток позивача за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі становить 33191,10 гривень.

Іншого розрахунку кількості робочих днів та заперечень щодо вказаного розрахунку відповідач не надав.

З огляду на наведене, враховуючи компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що позивач у зв`язку із зверненням до суду понесе судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно умов договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх фактично сплачено стороною.

Верховний Суд у додатковій постанові у справі №201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження №61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої винесено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

У постанові ВП ВС у справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020, сформовано правову позицію, згідно якої при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Згідно договору про надання правової допомоги №48/22 від 12.05.2022 адвокат Ратич Т.М. є представником ОСОБА_1 .

На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача долучено до справи копію договору про надання правової допомоги №48/22 від 12.05.2022, у пункті 2.3 якого визначено загальну вартість послуг адвоката за договором у розмірі 15000 грн., що визначається за переліченими у п. 2.2 наведеного договору.

На підтвердження своїх доводів та необхідності стягнення судових витрат у розмірі 15000,00 грн., позивач покликався на правову позицію ВС у справах №185/5421/21 від 31.01.2022, №640/18402/19 від 28.12.2020 та №925/1137/19.

Суд бере до уваги позиції Верховного Суду у вказаних справах, зважаючи на категорію складності справи, те, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, адвокат не витрачав час для участі у судових засіданнях, враховуючи, що витрати на правову допомогу мають бути розумними та реальними, суд приходить до переконання, що втрати на правову допомогу слід задовольнити у розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. 43, 129, 129-1 Конституції України, ст. 233, 235, 236 КЗпП України, ст. 4, 12, 13, 81, 82, 89, 133, 134, 137, 141, 259, 264, 265, 430 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 33191 (тридцять три тисячі сто дев`яносто одна) гривня 10 копійок.

Стягнути з Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Новороздільського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області судовий збір у розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок у дохід держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Новороздільський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новороздільської міської ради Львівської області, місцезнаходження: пр. Шевченка, 11-в, м. Новий Розділ, Львівська область, 81652, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22346650.

Повний текст рішення складено 27.11.2023.

Суддя Павлів В. Р.